Індекс рубрикатора НБУВ: Ш041

Рубрики:

Слов'янська філологія

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати системних досліджень в вітчизняній і польській педагогічній науці. Наведено різні системні класифікації (компоненти реальності, створені їх комбінуванням, монодидактичні системи, проблемні ситуації, групи структурних перетворень завдань в навчальному просторі та ін.), що засвідчує про потужний евристичний потенціал цього наукового методу.

Виявлено залежність між результативністю педагога, рівнем його професіоналізму та проектувальними, конструктивними, організаторськими, комунікативними, гностичними здібностями. Проаналізовано особливості структури професійно необхідних властивостей педагога, що підтверджено об'єктивними та суб'єктивними характеристиками.

Охарактеризовано графіко-орфографічні риси Актової книги Овруцького гродського уряду 1678 р. Окремо виділено риси, які є наслідком ведення книги двома мовами (сплутування графем, переходи з однієї графічної системи в іншу). Описано риси, характерні для української та польської графічних систем у контексті графічних узусів, які панували в той час на етнічних українських і польських теренах. Прослідковано головні тенденції в написанні слів разом та окремо, використанні великої літери та знаків інтерпункції.

Польська громада Житомирщини налічує понад 100 осередків, які на карті репрезентують Житомир та 11 районів. Польські громадські та культурні організації займаються справами збереження етнічних традицій, питаннями польської культури, навчанням польської мови і науковими дослідженнями польської тематики.

Розглянуто науковий доробок польської дореволюційної й сучасної історіографії у дослідженні генезису, природи та доктринального змісту социніанства в Польщі. Визначено особливу роль социніанських ідей, які істотно вплинули на національно-культурне життя польського населення.

Визначено сутність і зміст категорій "духовна культура", "фізична культура". Проаналізовано їх взаємозв'язок і взаємодію. Сформульовано соціально-педагогічні, особистісні суперечності, які існують між духовною і фізичною культурою особистості та обгрунтовано вірогідні шляхи їх розв'язання.

Розкрито зміст і визначено сутнісні ознаки взаємодії соціально-культурних детермінант та індивідуальної свободи в процесі самореалізації особистості. Доведено, що перебування людини у культурі визначає самореалізацію як процес, який розвивається в предметно-процесуальній формі, адекватно до індивідуальної й соціальної природи особистості.

Представлено творчу діяльність народного польського танцювального ансамблю "Короліски" і його роль у відновленні історичної пам'яті та формуванні історичної свідомості поляків на теренах Житомирщини.

Проаналізовано осмислення М. Лоським основних підходів до розуміння феномену матерії. Особлива увага зосереджена на дослідженні гілокінетизму, динамізму, активізму як основних підходів до осмислення феномену матерії у філософській і природничо-науковій парадигмі. Проаналізовано співвідношення гілокінетизму, динамізму, активізму з органічними й неорганічними підходами до розуміння картини світу.

Розглянуо основні напрямки педагогічної думки у сучасній Польщі, проаналізовано перспективи розвитку педагогічної науки у світлі Болонського процесу.

Проаналізовано складові структурної перебудови вищої освіти Польщі у світлі Болонського процесу, окреслено пріоритети й перспективи розвитку сучасної системи вищої освіти України.

Niniejszy artykul przedstawia ramy/rys historyczny wyodrebnienia pojecia inteligencji emocjonalnej, roznicowanie pojec pokrewnych oraz koncepcje inteligencji emocjonalnej Saloveya i Mayera.

Розглянуто польськомовний вірш українського поета Йосипа Верещинського. У ньому зроблено історичні екскурси, що стосуються боротьби слов'янських народів, передусім польського, українського, російського, проти турецько-татарської агресії. Твору притаманний не лише високий патріотичний зміст, а й літературна вправність автора.

На матеріалах північноукраїнських пам'яток ділового стилю проаналізовано слова польського походження, що вживалися на позначення відносин у суспільстві. Відзначено, які з виявлених полонізмів у подальшому збереглися в українській мові, яких зазнали семантичних змін, а які перейшли до пасивного пласту лексики.

Розглянуто польськомовні твори видатного українського письменника-полеміста Мелетія Смотрицького "Тренос" і "Мандрівка до країв східних". З'ясовано обставини написання цих творів, їх основні мотиви та образи, а також поетику, пов'язану з ранніми тенденціями бароко. Визначено місце польськомовних творів М. Смотрицького у його творчій спадщині.

Проаналізовано проблему полікультурної підготовки студентів у зарубіжній педагогічній науці і практиці, що засвідчує: проблеми полікультурності, мультикультуралізму, діалогу культур, етнокультурної толерантності є переважно близькими за своєю сутністю для всіх розглянутих суспільних організмів, а тому залишаються спільними і принципи полікультурної професійної підготовки педагогів.

Розкрито особливості змісту поняття відповідальності людини у взаємодії з природою в інтерпретаціях сучасних польських філософів.

Проаналізовано проблему формування дослідницьких умінь у майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки, визначено головні характеристики та обгрунтовано класифікацію дослідницьких умінь молодих педагогів. Введено поняття "гностично-перцептивний комплекс", який постає важливою складовою дослідницьких умінь.

Проаналізовано психолого-педагогічні й соціальні аспекти проблеми алкоголізації особистості, розглянуто 6 концептуальних підходів до розв'язання проблеми наркотизму. Зроблено висновок, що зазначені проблеми мають вирішуватися також у сфері освіти як потужного суспільного інституту, здатного докорінно змінити суспільно-економічний ландшафт нашої держави.