Висвітлено питання сучасного фізіологічного та патологічного акушерства, частково - перинатології. Велику увагу приділено актуальним проблемам тератології, плацентарної недостатності, недоношеної вагітності, гестозу, акушерської кровотечі, психосоматичній діагностиці та лікуванню. Описано сучасні методи обстеження гінекологічних хворих. Розглянуто специфічні та неспецифічні запальні захворювання і новоутворення жіночих статевих органів, захворювання молочної залози. Визначено особливості розвитку репродуктивної системи та її порушення, розлади менструальної функції, вірильні та нейроендокринні синдроми. Наведено методику основних гінекологічних операцій.

Подано сучасні графічні антропометричні стандарти дитячого віку. Висвітлено історію виникнення оксології - науки про ріст та розвиток дітей. Наведено основні методологічні прийоми, антропометричні методики, найбільш поширені антропометричні індекси. Поряд з антропометричною технікою та методами оцінки результатів наведено основні антропометричні стандарти, отримані при обстеженні майже 6000 дітей та підлітків Чернівецької області від народження до 17 років.

За результатами 12-річного обстеження учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення різних груп нагляду встановлено, що основою біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання є системні гомеостатичні реакції, що ініційовані радіохімічними, вільнорадикальними процесами, мембранними та ядерними змінами з наступними реакціями напруження та виснаження нервової, ендокринної, імунної, кровотворної систем. Основною причиною порушення стану організму за дії малих доз опромінення є стресасоційовані хронічні непухлинні захворювання центральної, периферичної нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та травної систем. Стохастичні ефекти проявляються у збільшенні кількості пухлин щитовидної залози.

З'ясовано, що одним із проявів серцевої патології є порушення серцевого ритму та провідності. Оцінено стан провідної системи серця у хворих на цукровий діабет ІІ типу залежно від тривалості, тяжкості та стану компенсації захворювання. За допомогою холтерівського моніторування ЕКГ, стандартної ЕКГ обстежено 59 хворих на цукровий діабет ІІ типу з різними видами аритмії та 27 хворих без/або з незначними порушеннями серцевого ритму та провідності. Обстеження хворих проведено у стані компенсації та декомпенсації захворювання. Аналіз отриманих результатів показав, що у 82,1 % хворих на цукровий діабет ІІ типу найхарактернішою формою аритмії є шлуночкова екстрасистолія, пароксизми якої у 62 % хворих збігалися зі станом гіпоглікемії. У стані гіперглікемії з ознаками кетоацидозу в 54 % електрокардіографічні зміни проявлялися пароксизмами миготливої аритмії та синусової тахікардії. Під час оцінки зв'язку між тривалістю діабету й аритміями серця не виявлено прямої залежності, але число і тяжкість аритмій залежали від тяжкості діабету, ступеня компенсації захворювання і проявів атеросклеротичних порушень. Однією з основних умов зменшення цих порушень є нормалізація вуглеводного обміну та інших метаболічних розладів у поєднанні, за необхідності, з антиаритмічною терапією.

Установлено, что одним из проявлений сердечной патологии являются нарушения сердечного ритма и проводимости. Оценено состояние проводящей системы сердца при сахарном диабете II типа в зависимости от длительности, тяжести и состояния компенсации заболевания. С помощью холтеровского мониторирования ЭКГ, стандартной ЭКГ обследованы 59 больных сахарным диабетом II типа с различными видами аритмий и 27 больных без или с незначительными нарушениями сердечного ритма и проводимости. Обследование проведено в состоянии компенсации и декомпенсации заболевания. Анализ полученных результатов показал, что у 82,1 % больных наиболее частой формой аритмии являлась желудочковая экстрасистолия, пароксизмы которой у 62 % совпадали с состоянием гипогликемии. В состоянии гипергликемии с признаками кетоацидоза у 54 % больных электрокардиографические изменения проявлялись пароксизмами мерцательной аритмии и синусовой тахикардии. При оценке связи между длительностью диабета и аритмиями сердца не выявлено прямой зависимости, однако число и тяжесть аритмий зависели от тяжести диабета, степени компенсации заболевания и выраженности атеросклеротических нарушений. Одним из основных условий уменьшения этих нарушений является нормализация углеводного обмена и других метаболических изменений в сочетании, при необходимости, с антиаритмической терапией.

The course of ischemic heart disease is characterized by high incidence of heart rhythm and conductivity disorders. In the present research, with the help of standard ECG, ECG-monitoring, the state of heart conducting system was studied in diabetic patients. The received data show the dependence of changes in heart rhythm and conductivity in diabetic on compensation, duration and severity of the disease. The analysis of the received results has shown, that in 82,1 % of patients the most common form of arrhythmia was ventricular extrasystolia coincided with hypoglycemia. In a condition with attributes of hyperglycemia in 54 % of patients ECG changes were shown by paroxysmal atrial fibrillation and tachycardia. One of basic conditions for reduction ofthese disorders is normalization of carbohydrate metabolism and other metabolic disorders in combination with special therapy, if necessary.

В результаті комплексного обстеження хворих сформульовані рекомендації щодо вибору консервативних та малотравмуючих хірургічних методів лікування, які дозволяють уникати безпідставного видалення слизової оболонки гайморової пазухи.

Виявлено, що навіть через 13 років після аварії на ЧАЕС мутаційна мінливість у зоні відчуження достовірно перевищує спонтанний рівень. Це потребує подальшого тестування генетичних наслідків забруднення радіонуклідами, а також урахування їх проявлення в наступних поколіннях. Підвищенний рівень генетичної мінливості в зонах, прилеглих до Рівненської та Запорізької атомних електростанцій, свідчить про генетичну загрозу всьому живому і потребує обстеження зон, прилеглих до діючих в Україні атомних електростанцій, введення державної служби генетичного контролю за їх експлуатацією.

Проведено клініко-параклінічне обстеження 1221 жінки з неплідністю з 1986 по 1996 рр., 211 із них були евакуйовані з міст Чорнобиля та Прип'яті у перші три дні після аварії на ЧАЕС і після цього мешкали у Києві, 560 - постійно проживали на забруднених радіонуклідами контрольованих територіях (КТ), 450 жінок проживали у Полтаві ("чистий" район). Встановлено зростання кількості гінекологічних захворювань у жінок з КТ через 6 років після аварії, тоді як у евакуйованих така тенденція спостерігалася вже у перші роки. В евакуйованих та жінок з КТ збільшилась кількість випадків запальних захворювань внутрішніх статевих органів, доброякісних пухлин яєчників, фіброміоми матки, генітального ендометріозу, патології шийки матки, порушення менструального циклу, а саме наявність гіпоменструального синдрому в жінок з КТ, що свідчить про ознаки старіння яєчників під впливом тривалої дії малих доз радіації.

С 1986 по 1996 гг. проведено клинико-параклиническое обследование 1221 женщины с бесплодием, из которых 211 были эвакуированы из городов Чернобыля и Припяти в первые три дня после аварии на ЧАЭС и жили затем в Киеве, 560 постоянно живут на загрязненных радионуклидами контролируемых территориях (КТ) и 450 проживают в Полтаве ("чистый" район). Установлен рост гинекологической заболеваемости у женщин с КТ через 6 лет после аварии, тогда как у эвакуированных эти заболевания наблюдались уже в первые годы. У эвакуированных женщин и женщин с КТ увеличилось количество случаев воспалительных заболеваний внутренних половых органов, доброкачественных опухолей яичников, фибромиомы матки, генитального эндометриоза, патологий шейки матки, нарушений менструального цикла,в частности, гипоменструального синдрома у женщин с КТ, что свидетельствует о старении яичников при длительном воздействии малых доз радиации.

Clinical and paraclinical examination of 1221 women with infertility was carried out in the period of 1986 - 1996. 211women were evacuated from Chornobyl and Prypjat in the first three days after the Chornobyl catastrophe and lived in Kyiv; 560women permanently lived in radiocontrolled territories (RCT). 450women who lived in Poltava were studied as a control. An increase of gynecologic sickness rate in women from RCT 6 years after the Chornobyl accident was found. In women who were evacuated from Chornobyl areas this increase was found already in the first years after the Chornobyl accident. High frequency of internal sex organ inflammatory diseases, tumors of the ovary, fibromioma of uterus, genital endometriosis, pathology of the cervix, disturbances of the menstrual cycle were showed for women exposed to radiation in both studied groups. Data about an increase of hypomenstrual syndrome frequency in women from RCT suggest premature exhaustion of the ovary induced by radiation.

Подано відомості про розвиток гінекології в Україні, медичну деонтологію, висвітлено питання організації гінекологічної допомоги та наукової організації праці у гінекологічному відділенні, а також основи законодавства України про охорону здоров'я жінки. Велику увагу приділено методам обстеження гінекологічних хворих, анатомії та фізіології жіночих статевих органів, порушенням менструальної функції. Висвітлено клініку, діагностику та лікування запальних захворювань, доброякісних і злоякісних пухлин геніталій. Описано невідкладні стани, основні типи гінекологічних операцій, підготовку хворих до планових і невідкладних операцій, алгоритм дій медичного персоналу під час їх проведення, принципи догляду за хворими у післяопераційному періоді, консервативні методи лікування гінекологічних хворих, техніку виконання місцевих процедур. Розглянуто основи урогінекології, а також наведено методи сучасної контрацепції та визначено роль планування сім'ї в охороні репродуктивного здоров'я жінки.

Проведено обстеження асортиментного складу деревних і трав'янистих рослин дендрарію Липниківського лісництва Львівського ліспаркгоспу. Розроблено та описано проект його благоустрою та озеленення, що буде впроваджено в перспективі.

Розглядається широке коло питань з усіх розділів клінічної оториноларингології. Особливу увагу приділено сучасному висвітленню питань етіології та патогенезу захворювань ЛОР-органів у дітей, а також сучасним методам обстеження і лікування. Чільне місце відведено клінічному перебігу захворювань у дітей різного віку, можливим ускладненням і тактиці лікування. Спеціальні розділи присвячені маніпуляціям та операціям на ЛОР-органах.

Вивчено функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової (ГГНС) та симпато-адреналової систем (САС) у порівнянні з клініко-параклінічними показниками пародонтиту у 186 ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Установлено нерівнозначний напрямок змін ГГНС та САС для різних клінічних варіантів захворювання: латентно прогресуючий перебіг пародонтиту супроводжується тенденцією до підвищення рівня кортизолу на тлі зниження продукції АКТГ, активацією САС; активно прогресуючий перебіг - зниженням активності та вичерпанням резервних можливостей ГГНС та САС. Результати обстеження доводять необхідність усунення дисрегуляторного синдрому з урахуванням взаємовідносин між клінічними та біохімічними показниками.

Обстеження лук заплави Сіверського Дінця в межах Харківської області показало можливість застосування принципів лісової типології для їх екологічної класифікації. Але лучні спільноти за своїм складом і будовою суттєво відрізняються від лісових. Тому виділення типів лук потребує вибору інших критеріїв у порівнянні з тими, які прийняті для виділення типів лісу.

Розглянуто енергетичний потенціал, особливості енергозабезпечення та енерговикористання в Закарпатті. Запропоновано комплексний підхід до підвищення енергоефективності, рівнів самоенергозабезпечення в регіоні за рахунок впровадження енергоефективних технологій, використання власних відновлювальних та альтернативних джерел енергії. Визначено напрями енерготехнологічного обстеження, зокрема, алгоритм та результати аналізу втрат електроенергії в системі енергопостачання. Сформульовано основні засади створення Демонстраційної зони високої енергоефективності "Мукачеве".

Розглядаються медичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Викладено сучасні результати епідеміологічних досліджень захворюваності непухлинної етиології у когорті дітей з опроміненою в період "йодного удару" щитовидною залозою. Описано методичні підходи, принципи та методики сучасної епідеміології неінфекційних захворювань стосовно до вивчення змін у здоров'ї дитячого населення, що зазнало впливу Чорнобильської катастрофи. Наведено розроблену автором методологічну систему послідовного багатоступеневого епідеміологічного аналізу соціологічного та клінічного матеріалу для дослідження кількісної залежності стану здоров'я потерпілої когорти від ступеня впливу радіаційного фактору та пов'язаних з ним інших чинників катастрофи, котрі впливали на стан здоров'я та розвиток дітей. Основна увага приділена визначенню закономірностей формування непухлинної захворюваності у когорті дітей з індивідуальними дозами опромінення щитовидної залози радіоізотопами йоду 2.0 та більше Гр внаслідок радіаційної аварії, встановленню характеру зв'язків між показниками захворюваності та радіаційним впливом. Запропоновано практичні рекомендації щодо медичного обслуговування та подальшого медико-соціологічного обстеження груп дітей, що зазнали радіаційного впливу і продовжують проживати в екологічно несприятливих умовах.

Узагальнено сучасні знання та власний багаторічний клінічний досвід авторів в області паратиреоїдної патології. Описано фізіологію та патофізіологію навколощитоподібних залоз. Докладно висвітлено своєрідні клінічні прояви хвороб, обумовлених зниженою та підвищеною функцією цих залоз - різні форми гіпопаратиреозу, первинного гіперпаратиреозу, вторинний, третинний, несправжній гіперпаратиреоз. Велику увагу приділено сучасним методам обстеження хворих, у т.ч. рентгенологічним дослідженням і застосуванню функціональних навантажувальних проб. Описано методи лікування захворювань навколощитоподібних залоз, зокрема, новий, мало висвітлений у літературі метод трансплантації залоз при гіпопаратиреозі. Окремо розглянуто представлено хірургічне лікування гіперпаратиреозу.

Розглянуто головні проблеми сучасної загальної хірургії, анестезіології, трансфузіології та догляду за хворими у перед - і післяопераційні періоди, питання деонтології у хірургії, десмургії тощо. Відображено новітні досягнення у таких галузях, як відкриті та закриті травми, шок, хірургічна інфекція (місцева та сепсіс, клостридіальна та неспоротворна), вади розвитку тощо. Запропоновано новітні погляди на виникнення та лікування хірургічної патології, а також сучасні методи обстеження хворих.

Викладено головні проблеми сучасної загальної хірургії, анестезіології, трансфузіології та догляду за хворими у перед- і післяопераційний періоди, питання деонтології у хірургії, десмургії та ін. Висвітлено нові досягнення у таких галузях, як відкриті та закриті травми, шок, хірургічна інфекція (місцева та сепсис, клостридіальна та неспоротворна), вади розвитку тощо. Відображено новітні погляди на виникнення та лікування хірургічної патології і сучасні методи обстеження хворих.

Наводяться історичні аспекти розвитку хірургії та сучасні уявлення про неї. Розглядаються хірургічні захворювання. Аналізуються питання організації хірургічної служби, хірургічного догляду за хворими. Висвітлюються медичні маніпуляції в процесі обстеження хворих і догляду за ними, зокрема, лапароскопія, ендоскопічні обстеження, ультразвукова діагностика, кріохірургія та ін. Описуються основні типи бинтових пов'язок, шляхи запобігання розповсюдженню інфекції, методи спинення кровотечі, процес переливання крові, види знеболювання, у т.ч. інгаляційний, неінгаляційний, ендотрахеальний наркози, міорелаксанти, спинномозкова, перидуральна і сакральна анестезія. Розглядаються види переломів, методи їх лікування, а також рани, опіки, відмороження, променеві ураження, некрози, хірургічна, гостра анаеробна неспецифічна і специфічна, гостра гнійна інфекції, сепсис, паразитарні хірургічні, онкологічні захворювання, а також вади розвитку та пластична хірургія.

Розглядаються загальні питання хірургії, зокрема, організація хірургічної допомоги, догляд за хірургічними хворими, особливості їх обстеження, асептика та антисептика, загальні питання анестезіології та реаніматології, кровотеча, переливання крові, хірургічна операція, перед- і післяопераційний періоди. Висвітлюються особливості хірургічної патології та окремих хірургічних захворювань: опіків, електротравм, відморожень, некрозів, гангрен, пролежнів, променевих уражень, онкологічних захворювань та ін. Характеризуються сучасні методи діагностики та лікування в хірургії.

Розглянуто основні засади енерготехнологічного обстеження систем електроживлення, енергетичні процеси, що в них відбуваються. Визначено якість і втрати електроенергії в системі. Висвітлено заходи щодо забезпечення електромагнітної сумісності, питання регулювання режимів електроспоживання. Викладено методику енерготехнологічного обстеження систем електроживлення.