Представлено основні Web-сторінки Internet-вузла Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, на якому встановлено електронні інформаційні ресурси загальним обсягом 1 GB. Наведено довідкову інформацію про Бібліотеку (загальні відомості, історія, структура, будівля, фонди, пошуковий апарат, читальні зали, публікації, режим роботи, телефони), що була підготовлена співробітниками ряду підрозділів для Web-вузла. Висвітлено дані про структуру та обсяг бібліографічних, реферативних і повнотекстових баз даних Бібліотеки за станом на кінець 1999 р. Розглянуто приклади інформаційного пошуку в електронному каталозі, базі даних "Реферати наукових видань України" та повнотекстовому банку авторефератів дисертацій. Представлено аркуші Львівського "Апостола" (1574 р.), он-лайнову версію і CD-ROM-копію якого створено у 1999 р., а також підбірку електронних матеріалів для бібліотекарів, важливим елементом якої є зібрання нормативних актів України у галузі бібліотечної справи та суміжних галузях. Зроблено посилання на бібліотечно-орієнтовані ресурси Internet (Web-сервери національних бібліотек та українських книгозбірень, колекції електронних книг і текстів, он-лайнові журнали та газети, пошукові сервери Internet). Розкрито ключові положення започаткованого проекту "Національна електронна бібліотека" (мета та завдання проекту, технологія створення, напрями й організація робіт, учасники проекту, отримані результати), запропоновано форми подання документів до електронної бібліотеки.

Аналізуються наслідки ядерного роззброєння України та його вплив на її національну безпеку. Розглядаються питання відновлення геополітичного суперництва між НАТО та Росією; присутності Чорноморського флоту на території України; воєнно-політичної нестабільності навколо кордонів України. Детально проаналізовані концепції без'ядерної зони у Центрально-Східній Європі; воєнно-політичного партнерства як засіб забезпечення національної безпеки України; "оборонного стримування".

Представлено результати досліджень у рослинництві та тваринництві з питань селекції, генетики та біотехнологій. Особлива увага приділена використанню молекулярно-генетичних маркерів у розв'язанні фундаментальних і прикладних проблем у цих галузях. Висвітлюється національна політика в області охорони сортів рослин. Описуються сучасні мікробіотехнології, обговорюються проблеми створення нових біопрепаратів та підкреслюється їх значення для підвищення продуктивності рослин. Аналізується сучасний стан робіт по трансплантації ембріонів на Україні, розглядаються шляхи підвищення ефекту селекції, досліджується вплив екологічного забруднення на відтворення великої рогатої худоби тощо.

Розглянуто становлення національної та політичної ідеології професора Володимира Антоновича, генезу його національно-культурних засад, участь у діяльності Старої громади.

Зроблено спробу дослідження європейського контексту, на тлі якого розгортається українська національна та громадянська історія. Здійснено порівняльно-історичний соціально-філософський аналіз розвитку громадянської і національної ідеї та форми їх історичного втілення - громадянського суспільства (від греко-римського світу, християнського середньовіччя до епохи Відродження, Нового часу та сучасних громадянських реалій) - в європейській та українській історії, а також виявлено на підставі цього зіставлення перспективи і контури формування громадянського суспільства й української нації.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Освіта", що відбулася в Дрогобичі у травні 1994 року. Розглядаються аспекти взаємозв'язку освіти і просвітництва, проблема філософії символу в європейському образотворчому мистецтві Нового часу, психологічний механізм прийняття особистістю обов'язків, гуманістичний зміст моральної відповідальності особистості в екзистенціалізмі. Характеризуються людське існування та мовна картина світу, національний зміст космополітичного світогляду, висвітлюється національна свідомість у контексті загальнолюдських цінностей та культурний субстрат національної свідомості. Визначається роль філософії в системі вищої освіти, а національної специфіки естетичного виховання - в українській школі. Приводяться етнопедагогічні основи сучасного навчання і виховання, а також шляхи застосування мистецтва у розвитку культури майбутнього вчителя. Підкреслюється доцільність формування національної свідомості молодших школярів засобами рідної мови та інше.

Розглянуто проблему глобалізаційних процесів у сфері економіки, які є новим ефективним чинником для досягнення промислового зростання, але можуть нести загрозу державності, національній безпеці. Порушено питання узгодження процесів глобалізації та національної економіки, державного регулювання національного промислового розвитку, впливу глобальних економічних структур на нього, визначено стратегічну поведінку України у глобалізованому просторі, завдання державної промислової політики. Зроблено висновок про необхідність активного формування глобалізованої економічної системи, і насамперед, її промислової складової, яка є оптимальною та продуктивною для України з точки зору довгострокових перспектив розвитку.

Висвітлено ідею української національної державності у радянській історіографії. Наведено нову версію старого міфу про давньоруську народність. Проаналізовано вплив вітчизняних історико-етнологічних досліджень на еволюцію національної свідомості українців у середині ХІХ - першій третині ХХ ст. Розглянуто питання про формування нації. Досліджено філософсько-аксіологічний вимір національної ідеї у контексті еволюційної динаміки буття. Охарактеризовано етнічні процеси у сучасній Фінляндії.

Досліджено зміни національного складу та мовної структури населення України за даними переписів 1959, 1970, 1979, 1989 рр. та причин, що їх обумовили. З'ясовано, що за цей час чисельність українців та україномовного населення зростала значно повільніше, ніж росіян і російськомовного населення, внаслідок чого частка перших від усього населення України скоротилася, а других - збільшилася. Серед українців розгорнулися процеси мовної та етнічної русифікації, особливо у 70 - 80-ті рр., коли загальна чисельність українців зростала переважно за рахунок російськомовних. Російська національна меншина не зазнала асиміляції. У 1959 р. співвідношення між україномовним та російськомовним населенням в Україні було 3 до 1, а у 1989 р. - 2 до 1. Перед українцями та україномовним населенням постала реальна перспектива стати меншиною на своїй історичній Батьківщині, особливо у східних та південних областях. Встановлено, що зміни національного складу та мовної структури населення за 1959 - 1989 рр. відбувалися не під впливом природних чинників, а стали наслідком русифікації України.

Встановлено, що в XIX - на початку XX ст. польська та єврейська общини у Російській імперії жорстоко пригнічувалися царизмом, з великим обмеженням розвивалася їх національна культура та освіта. Детально розглянуто економічне становище та проблеми національних меншин регіону у 20 - 30-х рр. XX ст. На новому фактичному матеріалі проаналізовано землеоблаштування єврейства на Поділлі.

Розглянуто причини й умови корупції в сучасній Україні, соціальний простір і межі її розповсюдження у перехідному суспільстві. Проаналізовано сутність і зміст корупції як економічного, правового та соціально-політичного явища, його зв'язок з організованими та іншими видами злочинної діяльності. Детально висвітлено чинне законодавство, що регулює відносини в економічній та інших сферах життєдіяльності суспільства, найбільш вираженими корупційними проявами. У порівнянні з міжнародним досвідом розглянуто економіко-правові механізми та перспективи подолання корупції в Україні.

Обговорюються питання про різні підходи до визначення понять "корінні народи" та "національні меншини" в Україні, актуальні проблеми, пов'язані з визначенням та законодавчим забезпеченням прав корінних народів, висвітлюється міжнародний досвід стосовно шляхів вирішення цих проблем. Розглядається визначення в міжнародних документах понять "корінний народ", "національна меншина", реалізація принципу захисту прав корінних народів у міжнародній практиці, можливості застосування терміну "корінний народ" до кримськотатарського народу та інших народів України. Аналізуються теоретико-методологічні та концептуальні аспекти розв'язання кримськотатарської проблеми.

Досліджено процеси оновлення та подальшого розвитку національних систем освіти в Україні та світі в цілому. Зазначено, що система освіти України відповідно до законодавчих документів, спрямована на формування та втілення в життя освітянської політики, корінне оновлення змісту освіти, форм і методів навчання, відродження самобутнього національного характеру, збільшення інтелектуального потенціалу України, підготовку українського суспільства до життя в демократичній державі, інтеграцію системи освіти та науки, досягнення ними світового рівня. Розглянуто завдання розвитку освіти в Україні в стратегічному напрямку відповідно до державних документів. Охарактеризовано складові поняття "приватна вища освіта". Подано авторське бачення рівнів приватизації у вищій освіті. Критерії для визначення приватної вищої освіти повинні враховувати фінансовий, управлінський, функціональний фактори, головним з яких залишається форма власності, на якій базується діяльність вузу - чи є вона державною або приватною (індивідуальною або колективною). Зазначено, що виникнення приватної освіти в Україні в посттоталітарний період викликане об'єктивними факторами становлення ринкових відносин у країні. Принципові відмінності між державними та приватними вузами полягають у їх соціальних функціях. Державні навчальні заклади виконують замовлення держави, перебуваючи між вимогами суспільної ефективності та необхідністю формування повноцінної особистості.

Приватні виконують замовлення суспільства, здійснюють права батьків і педагогічне право незалежних суб'єктів освіти, що сприяє становленню громадянського суспільства. Зроблено висновок, що питання, наскільки приватна школа буде відмінною від державної, залежатиме, в першу чергу, від того, наскільки інтереси держави співпадатимуть з інтересами громадян і засобів фінансування та форм оподаткування.

З урахуванням найістотніших критеріїв класифікації економічних систем дано комплексну характеристику існуючої в СНГ (в т.ч. в Україні) моделі економіки. Конструктивно критично проаналізовані такі моделі майбутньої еволюції економічної системи в Україні, як ринкова економіка, змішана економіка, національна економіка, постіндустріальне суспільство тощо та обгрунтовується доцільність впровадження народної економіки.

На основі широкого кола документальних джерел розглядаються процеси в середовищі молдавської національної меншини на початку 20-х рр., участі молдаван УРСР в селянському повстанському русі та діяльності владних структур серед представників даної національної меншини. На основі аналізу документальних матеріалів автор переконливо вказує на неправомірність твердження деяких дослідників про намагання молдавського селянства Придністров'я в 1920-1923 рр. створити свою власну соціалістичну республіку та його активізацію після проголошення СРСР. В цей період не існувало не тільки активізації, а й самого руху. Тогочасні документи, як місцевих так і центральних архівів, свідчать, що молдавани були досить пасивними і відсталими як в політичному, так і громадському житті. Слабкість і малочисельність національної інтелігенції негативно впливала на процес відстоювання національних інтересів, збереження і розвиток мови та національної культури. Активізація діяльності партійних і радянських органів серед молдавської національної меншини, припадає на другу половину 1923 р., що було викликано проголошеним XII з'їздом РКП(б) курсом на коренізацію. Ця компанія підпорядковувалась не лише вирішенню головної мети правлячої партії - зміцненню власної диктатури, але й проводилась в пропагандистських цілях, для революціонізування споріднених народів, що проживали по інший бік радянського кордону.

Здійснено спробу теоретичного обгрунтування національних інтересів України у духовно-релігійній сфері, а також ролі та місця міжнародних християнських організацій у контексті національної безпеки держави. Досліджено концептуальні підвалини світового місіонерського руху, міжнародного співробітництва у галузі міжцерковних відносин. Проаналізовано релігійну ситуацію в Україні та вплив на неї закордонних релігійних і місіонерських організацій, представництв новітніх нетрадиційних культів і течій. Відзначено, що духовно-релігійний аспект є складовою зовнішніх загроз пріоритетним національним інтересам, а саме: висунення територіальних претензій до України, втручання у її внутрішні справи, підтримка сепаратистських сил і рухів, переорієнтація українського суспільства на чужі для нації цінності, підрив національних позицій України тощо. Зроблено висновок: формування виваженої державно-церковної політики України та механізмів її реалізації неможливе без наукового аналізу процесів, що відбуваються на міжнародній арені загалом, в різних сферах суспільного життя.

У збірнику вміщені дослідницькі матеріали, представлені на конференції, незалежно від політичної спрямованості. Розглянуті витоки Народного руху в Україні, організаційне становлення, стратегічні цілі. Висвітлюється участь жінок та молоді в діяльності Народного руху України. Аналізується соціальна політика, виборча тактика, національна політика Народного руху. НРУ розглядається як геополітичне явище і викладено питання про геополітичну помилковість союзу Народного руху України з політичними організаціями кримсько-татарського народу. Всебічно розкривається роль НРУ в досягненні незалежності нашої держави.

Розглядаються актуальні проблеми сучасної культурології в різних аспектах: історичному (козацькі військові формування у володіннях російської імперії), етнологічному (етнокультурні парадигми в системі національного сприйняття), філологічному, педагогічному (українська національна школа в світовому та вітчизняному контексті). Підводяться підсумки експериментальних досліджень.

Наведено результати розробок установ Національної академії наук України за останні роки щодо виведення високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур, створення ефективних технологій для рослинництва та кормовиробництва, розроблення новітніх екологічно чистих ветеринарних засобів, хімічних препаратів, енергоресурсозберігаючих технологій в галузях механізації, електрифікації, зберігання та переробки сировини, одержання продуктів харчування підвищеної цінності. Запропоновано нові підходи для розв'язання складних соціально-економічних проблем села.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(7США)61р32

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ