Розглянуто деякі загальні проблеми гемології та виділено їх культурні, історичні та психологічні аспекти. Наголошено на необхідності розробки нової методики оцінки колекційних і музейних експонатів, створення нових інформаційних технологій у гемологічній практиці та ефективного використання мінерально-сировинної бази.

На підставі опублікованих і архівних джерел розглянуто процес етнографічних досліджень у Східній Галичині, Буковині та Закарпатті у 50-х - першій половині 70-х рр. ХІХ ст. Встановлено його зв'язок з розвитком загальноукраїнської народознавчої науки. Проаналізовано музейно-збиральницьку діяльність та праці західноукраїнських авторів, присвячені питанням народної культури. Висвітлено роль та значення періодичних видань, просвітницьких товариств і молодіжних осередків у справі організації народознавчої роботи та нагромадженні етнографічних матеріалів.

Наведено опис колекції залізомарганцевих конкрецій та корок Індійського, Тихого, Атлантичного й Південного океанів, з врахуванням численних публікацій, доповнених власними спостереженнями над музейним матеріалом. Розглянуто геохімічні умови конкрецієутворення, морфогенетична характеристика конкрецій та корок, їх мінеральний й хімічний склад, координати та глибини відбору, дано оцінку перспективності металогенічних одиниць. Показано найважливішу роль залізомарганцевих утворень таких як руд на марганець, кобальт, нікель, мідь та ряд цінних домішок.

Розглянуто ідею утворення мережі музейних інститутів, яка виникла в 30-ті рр. XX ст., і проект Центрального Палацу Техніки архітектора О.М.Бекетова, створений з метою популяризації науково-технічних досліджень.

Висвітлено історію створення та сучасний стан галузевих музеїв історії підприємств та установ Запоріжжя, Києва, Одеси, Переяслав-Хмельницького, Рівного, Сімферополя, Харкова. Особливу увагу приділено історії розвитку науково-технічних музеїв у інших країнах. Описано внесок відомих діячів науки та культури у розвиток музейної справи в Україні.

Рассмотрена жизнь и деятельность видного общественно-политического деятеля Крыма Амета Озенбашлы, проанализированы вопросы крымскотатарского просветительства и формирования национальной интеллектуальной элиты на рубеже ХІХ - ХХ вв. Исследованы проблемы культурного возрождения крымских татар в 1920-е гг., участия караимов в гражданской войне. Охарактеризованы источники об участии крымскотатарской интеллигенции в организации просвещения, краеведения, музейного дела и охраны памятников в первой трети ХХ в. и др.

Досліджено проблему теорії та практики музейної справи, діяльність видатного вченого М.Ф.Сумцова в історичному аспекті.

Висвітлено історію та сучасний стан музейної справи в Україні, проблеми науково-дослідної роботи музеїв, її перспективи та проблематику. Особливу увагу приділено особливостям комплектування музейних збірок, їх науковому вивченню, атрибуції і каталогізації, зокрема, розглянуто архівні пам'ятки як об'єкт археографічного дослідження і джерела з історії краю. Досліджується експозиційно-виставкова діяльність музеїв.

Досліджено особливості формування трипільської культури у Подніпров'ї, архонти та даміурги Херсонеса Таврійського, сфери економічного впливу античних міст у Нижньому Подніпров'ї, а також пам'ятки княжого Києва у західних колекціях. Окремі розділи присвячено стародрукам XVI - XVIII ст. київських та львівських друкарень, універсалам гетьмана І.Мазепи, Всеукраїнським військовим з'їздам 1917 р. тощо. Значну увагу приділено особливостям створення музейного образу запорозького козацтва в історико-етнографічному комплексі "Запорозька Січ", особовим фондам відомих діячів історії та культури України у Волинському краєзнавчому музеї, становленню теоретичних та організаційних засад у музеєзнавстві за доби Центральної Ради (березень 1917 - квітень 1918 рр.).

Проаналізовано становлення експозиційної творчості у стародавньому світі, середні віки, епоху Відродження, а також особливості побудови та соціального функціонування музейних експозицій у XIX - XX ст. Основну увагу приділено міждисциплінарним теоретичним засадам і соціокультурному контексту розвитку синтетичного експозиційного мистецтва, місії українського музейного образотворення у сучасному соціокультурному просторі.

Досліджено процес становлення та розвитку музейної справи в Україні у 1917 - 1941 рр. Значну увагу приділено діяльності Центральної Ради, гетьмана П.Скоропадського, Директорії та Радянської влади. Окремі розділи присвячено удосконаленню структури державного управління музейною справою, розробці наукової концепції класифікації музеїв, а також розвитку принципів експозиційного показу музейних збірок та їх використанню у науково-практичній діяльності.

На основе корпуса ранее неизвестных источников воссоздана история становления и деятельности музеев Крыма. Приведены биографические очерки деятелей музейного дела в Таврической губернии, а также список их опубликованных и рукописных трудов. Изучена роль ученых из ведущих университетских центров страны (Санкт-Петербург, Киев, Москва, Одесса) в становлении и развитии научных центров в Крыму.

Розглянуто проблеми історії становлення та розбудови українських музеїв, невідомі факти історіографії відомих музейних зібрань, життя і діяльність музейних меценатів та подвижників, які зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної культури. Висвітлено невідомі сторінки життя та діяльності фундаторів музейних зібрань і вчених, музейних працівників і колекціонерів. Наведено відомості про музейні заклади Полтавщини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч77я431(4Укр)

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)622

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлена перша спроба всебічного дослідження сучасної української культури в антропологічному сенсі, як цілісного способу життя національної спільноти, з особливим наголосом на висвітлення її сучасного стану та популярних її аспектів. Автори застосували методологічний апарат, оснований на концепції культури як комунікації. Наведено близько сорока нарисів, присвячених окремим ключовим явищам української культури (музей, музика, наука, реклама, театр, кіно, фольклор) та культурним практикам українського суспільства - М.Грушевському, Т.Шевченку, О.Гончару та ін.

Вміщено наукові повідомлення науково-практичної конференції 1998 р., присвяченої 100-річчю заснування Національного музею історії України. Детально проаналізовано музейну діяльність В.Б.Антоновича, а також меценатську діяльність родини Терещенків. Значну увагу приділено археологічним дослідженням у "Верхньому Києві" 1946, 1955 та 1957 рр. та етнографічним матеріалам з с.Старосілля. Окремі розділи присвячено сучасним формам і методам рекламної роботи музею.

На підставі результатів власних цілорічних зборів та обробки музейних колекцій (всього 1256 екз.) вивчено видовий склад фауни крабів прибережних вод Гвінеї. Виявлено 29 видів Brachyura та 1 вид Anomura, 4 види для даного регіону вказані вперше. З урахуванням літературних даних фауна Brachyura Гвінеї нараховує 60 видів з 12 родин. Вивчено зоогеографічний склад, вертикальний розподіл та екологію крабів.

Досліджено комплекси знахідок з розкопок пам'яток XVI - XVIII ст., а також музейні колекції доби козацтва з кількох найбільших історико-краєзнавчих музеїв: Національного музею історії України, Дніпропетровського, Херсонського, Сумського, Чигиринського. Вивчено окремі сторінки історії козацтва. Проаналізовано діяльність визначних діячів національно-визвольного руху XVII - XVIII ст. Особливу увагу приділено дослідженню різноманітних аспектів пізньосередньовічних джерел. Висвітлено рішення дев'ятої Всеукраїнської науково-практичної конференції.

Висвітлено історичні традиції української освіти в зарубіжжі. Проаналізовано український освітній та культурний вплив на суспільне життя у Московщині у XIV - ХІХ ст. Охарактеризовано досвід Республіки Польща в реформуванні освітньої системи та вплив даного процесу на подальше забезпечення освітніх потреб української громади. Відображено сучасний стан української освіти у зарубіжжі. Досліджено проблеми вивчення української мови у школах зарубіжжя з урахуванням особливостей мовного середовища та культурознавчого аспекта. Викладено концепцію використання музейних колекцій та історико-архітектурних пам'яток у національно-патріотичному вихованні молоді. Розглянуто проблеми підготовки та перепідготовки учительських кадрів. Визначено стан і накреслено перспективи розвитку українознавчих студій у вищих навчальних закладах.