Розглядаються питання функціональної морфології та фізіології печінки: загальний план будови органу, функціональна морфологія гепатоцита, жовчовивідна система та механізм секреції жовчі, кровопостачання. Проведені біохімічні дослідження функцій печінки - метаболічної, детоксикаційної, жовчоутворюючої та жовчовидільної, а також дослідження функціонального стану печінки за синдромним принципом. Простежується вплив екологічних факторів (хімічних, фізичних), продуктів мікробіологічної промисловості, голодування та гіпоксії на морфофункціональний стан печінки.

Розглядаються загальнобіологічні закономірності морфоадаптивних, реактивних, регенеративних і репаративних процесів, що відбуваються у тканинах органів під впливом екологічних факторів, а також шляхом створення біологічних моделей. У працях використані дані не лише класичних, а й найновіших гістологічних, гістохімічних, електронномікроскопічних, цитологічних, морфометричних, біохімічних, ауторадіографічних методів дослідження. Досліджуються морфологічні зміни в кістках скелета при адаптації організму до позаклітинної дегідратації, вплив ліпіну на регенерацію сідничного нерва, потенційні можливості артерій легеневої зв'язки в умовах оклюзії сегментарних гілок легеневої артерії, гістологічні зміни в нирках під дією легкого ступеня дегідратації організму. Дається оцінка гістологічних змін нервового апарату стінок вен нижніх кінцівок при різних формах тромбофлебіту, наводяться деякі аспекти анатомо-гістологічного поняття росту та мінералізації кістки та ін.

Розглядається ультраструктурна перебудова пухлинної тканини під дією онкотропних поліовірусів, катехоламінергічні системи головного мозку в механізмах гіпоталамічного контролю наднирника, гістохімічні методи в біології, медицині та ветеринарії, ультраструктурні зміни органів імунної системи під впливом вірусів поліомієліту, морфологічні особливості ліпідного обміну гліом. Досліджується морфофункціональний стан тромбоцитів як об'єктивний показник ішемічної хвороби серця, вплив вірусно-бактеріальних асоціацій на ультраструктуру імунокомпетентних клітин, хірургічний спосіб відновлення форми суглобових кінців довгих кісток, перебудова структурних компонентів лімфатичних вузлів при локальній дії червоного лазера. Висвітлюється морфофункціональний стан щитовидної залози під впливом малих доз радіації, вплив пошкодження нервової тканини на органи імунної системи, морфофункціональні зміни лізосом у тканині легень за умов різних гіпоксичних станів, морфологічне забезпечення селекційної роботи у вівчарстві та ін.

Розглянуто основні властивості грунту, його морфологія, а також біогеохімічні підходи в грунтознавстві. Висвітлено мінералогічний і гранулометричний склад грунтів та грунтоутворюючих порід, охарактеризовано категорії останніх. Проаналізовано хімічний склад мінеральної частини грунтів. Визначено джерела гумусу грунтів і наведено короткий історичний огляд розвитку вчення про гумус. Особливу увагу приділено опису ролі та значення води в природі та грунті, а також формам грунтового повітря та його впливу на фізичні властивості грунтів.

В статті розглядаються гірничо-геологічні фактори, які впливають на рентабельність гірничовидобувних підприємств. Методами математичної статистики проведений аналіз діяльності шести гірничозбагачувальних комбінатів по тридцяти показниках за весь період їх роботи. Показано, що рентабельність цих підприємств визначають технологічні властивості залізистих кварцитів і гірничо-геологічні умови розробки родовищ. Серед технологічних показників сировини найвпливовішим є вміст заліза в руді, якість, вихід та вилучення концентрату. Гірничо-геологічні умови родовищ, які визначають рентабельність гірничозбагачувальних комбінатів складають: загальна структура родовищ, морфологія і глибина залягання рудних покладів, фізико-механічні властивості порід. Дається характеристика підприємств за цими показниками.

Викладено сучасний рівень наукових уявлень про естетичне і художнє знання. Формулюються зміст предмета, цілі і завдання естетики як науки про прекрасне. Розглядаються характеристики вихідних категорій естетики; специфіка структури естетичної діяльності та особливості естетичної свідомості. Всебічно аналізуються мистецтво як соціальне явище, його морфологія, закономірності розвитку. Розкриваються естетична культура особистості та система естетичного виховання, місце естетичної культури в загальній культурі людини.

У разі сумісного введення флутаміду (ніфтоліду) з кожним із агоністів ЛГ-РГ (сурфагоном і деслореліном) в дозах, у випадку окремого застосуванні викликали слабкі атрофічні зміни в вентральній долі передміхурової залози і сім'яниках у щурів, відбувалось взаємне посилення - потенціювання антиандрогенної дії препаратів на морфологію передміхурової залози і сім'яників, їх сперматогенну та гормональну функції.

Різними анатомічними та іншими методами досліджено 118 грудних кінцівок: бурих ведмедів (стопоходіння), домашніх собак (пальцеходіння), овець, кіз, лосів, косуль, свиней, коней (копитоходіння) різного віку. Виявлено особливості морфології вен та їх клапанів у процесі розвитку локомоторного апарату від стопо- до пальце- та копитоходіння. Встановлено збільшення міцності вен та їх клапанів у зв'язку з розвитком кінцівок. Подано характеристику венозного русла пальців у копитних тварин.

Проведено комплекс досліджень мікроморфології первинних графітних кристалів, що утворюються в процесі твердіння сірого чавуну після вакуумного переплаву. Отримані експериментальні дані щодо морфології графітних включень і характер розподілу в них S і O надають підставу безпосередньо пов'язувати їх присутність в розплаві з формою кристалів графіту, які утворюються.

Висвітлено імуноморфологічні особливості вилочкової залози, піднебінних мигдаликів, мезентеріальних лімфатичних вузлів, селезінки у випадку різноманітних клінічних форм псоріазу. Встановлено, що псоріатична хвороба супроводжується розвитком набутого, переважно Т-клітинного, імунодефіциту, ступінь виразності якого залежить від важкості та тривалості хвороби. За наявності всіх форм псоріатичної хвороби в шкірі та органах імуногенезу розвиваються реакції гіперчутливості негайного та сповільненого типів, що є наслідком порушеної функції імунної системи і проявляється сегментарним деструктивно-продуктивним васкулітом у системі мікрогемоциркуляторного русла, прогресуючою дезорганізацією сполучної тканини, імунними клітинними реакціями, які корелюють з важкістю клінічного перебігу хвороби.

Представлено матеріали лекцій, які читалися на кафедрі ботаніки, а також фізіології та екології рослин біологічного факультету Київського університету ім. Т.Шевченка протягом 1987-1997 рр., котрі охоплюють найголовніші питання структурної організації рослин (організменний рівень), а також висвітлюють загальні закономірності формування рослинних угруповань (життєві форми й екологічні групи рослин), питання екології та адаптації рослин до умов навколишнього середовища (популяційний рівень організації). Узагальнено сучасні дані з морфології, анатомії і цитоембріології рослин, наскільки це можливо в межах даного обсягу.

Наведено результати світлооптичного, електронно-мікроскопічного, імуногістохімічного та морфометричного досліджень серця, судин, шкіри та внутрішніх органів з використанням унікального матеріалу 55 аутопсійних спостережень осіб, які за життя хворіли на різні клініко-морфологічні форми псоріазу та загинули внаслідок нещасних випадків. Доведено, що за наявності всіх форм псоріазу в шкірі, серці та внутрішніх органах розвиваються реакції гіперчутливості негайного та сповільненого типів, що є наслідком порушень функції імунної системи і проявляються сегментарним деструктивно-продуктивним васкулітом у системі мікрогемоциркуляторного русла, прогресуючою дезорганізацією сполучної тканини, імунними клітинними реакціями, що корелюють зі складністю клінічного перебігу хвороби.

Берега с ветровыми осушками широко распространены на Черном море, где их длина составляет 702 км. Ветровые осушки входят в зону действия штормовых нагонов в пределах между уровнями высокой и низкой воды во время гидрометеорологических изменений этих уровней. Район наибольшего распространения ветроосушных берегов располагается между Днепровским лиманом и Бакальской косой. Рассмотрены основные черты морфологии и развития ветроосушных берегов.

За допомогою сучасних морфологічних методів вивчено органи травного тракту осіб, які загинули внаслідок нещасних випадків і не мали іншої патології, окрім псоріазу (55 секційних спостережень). Контрольну групу склали 10 секційних спостережень практично здорових осіб віком від 21 до 62 років, які загинули раптово у результаті нещасних випадків. Встановлено, що структурна патологія зазначеного тракту є одним з проявів поліморфного симптомокомплексу псоріатичної хвороби (за будь-яких форм) поряд з іншими вісцеральними пошкодженнями. Показано етапність розвитку пошкоджень даного тракту за наявності основних клінічних форм псоріатичної хвороби. Використання імуногістохімічних, електронно-мікроскопічного та морфометричного методів, комп'ютерного аналізу зображення дозволило розкрити можливі механізми розвитку ураження органів травної системи.

Стисло подано описи рослин з лікарськими властивостями: дикорослих, культурних, декоративних, кімнатних і відкритого грунту, лікарські екзоти. Вміщено відомості про збирання, зберігання і способи застосування лікарських рослин. Охарактеризовано фізіологічно активні речовини - вуглеводи, органічні кислоти, ліпіди, ефірні олії, алкалоїди, глікозиди, дубильні речовини, вітаміни, фітонциди та антибіотики.

Наводиться короткий історичний нарис розвитку мікробіології, розглядається її предмет, проблеми, завдання і методи. Характеризується морфологія і ультраструктура прокаріотної клітини, систематика бактерій, фізіологія мікроорганізмів та їх взаємодія з навколишнім середовищем. Розглядаються основи вірусології, природа і походження вірусів тощо.

Висвітлено основні закономірності функціонування морфологічної системи української мови. Проаналізовано відповідно до сучасних наукових принципів, категоріальне значення, морфологічні категорії, синтаксичні властивості та склад суфіксів кожної частини мови. Конкретизовано поняття частини мови, згідно з яким всі однотипні слова, що виділяються з мовлення на основі спільних ознак розглянуто як частини мови, на відміну від теорії В.В.Виноградова, за якою лексичні одиниці розподілено на частини мови і не частини мови (модальні слова, частки, вигуки). Сутність слова розглянуто як єдність лексичної та граматичної семантики. Простежено історичні корені морфологічних явищ української мови та вчення про них, розглянуто низку питань з історії становлення окремих частин мови та лінгвістичних теорій.

Для гранітоїдів Українського щита віком 3,6 - 3,3 млрд років характерний своєрідний циркон, морфологія й геохімічні властивості якого дозволяють віднести його до типоморфних мінералів найдревніших порід щита. На прикладі ультрабазит-тоналітових порід новопавлівського комплексу розглянуто формування та еволюцію такого циркону, а також формування самих гранітоїдних порід первинної континентальної кори.

Ключ. слова: Festuca macutrensis, популяції, систематика, анатомія, морфологія, Україна
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*852.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Camelidae, Paracamelus minor, морфологія, пліоцен, Україна
Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.336.244.4*60"071.22"(4Укр)

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ