Досліджено вплив деяких акрилових мономерів та олігомерів на адгезію фотополімерних плівок у системі скло - адгезив - метал. Визначено концентраційні інтервали, у яких акрилові компоненти сприяють посиленню адгезії.

На основі досліджень початкової стадії електросинтезу поліаніліну в діапазоні температур від 16 до 70 oC підтверджено дифузійний контроль цього процесу. Запроваджено удосконалений механізм початку синтезу поліаніліну та приєднання анілінового мономеру до полімерного ланцюга.

Досліджено кінетику прищепленої полімеризації метилакрилату до гідроксиетилцелюлози, ініційованої системою "персульфат-іон-Fe (III)". Показано, що порядок реакцій за мономером дорівнює 1.8 і 1.7, за гідроксиетилцелюлозою - 0.3 і 0.2, за персульфат-іоном та іоном Fe (III) наближається до нуля, а ефективна енергія активації складає 7.0 і 58 кДж/моль для загального процесу полімеризації і власне прищеплення мономеру до ефіру целюлози відповідно. Встановлено, що ініціювання полімеризації відбувається за рахунок реакцій гомолізу персульфат-іона та безпосередньої взаємодії між ними і комплексом Fe (III) з гідроксилетилцелюлозою. Наведено кінетичну схему процесу і розраховано рівняння для швидкості загального процесу полімеризації та власне прищеплення, що відповідає знайденим експериментально частинним порядкам реакції.

Розглянуто нові підходи до створення полімерних матеріалів, стійких до дії природних чинників - світла, високих температур, біодеструкції. Синтезовано та досліджено нові ряди внутрішньоланцюгових мономерів-стабілізаторів на базі арил- і гетарил(мет)акрилатів. Так, дослідження матеріалів, що містять їх у шарах для електронних пристроїв у вакуумі та в повітрі, методами термогравіметричного аналізу і спектроскопії виявило їх термостабілізуючу та антиоксидантну дію. Встановлено, що імідоарилметакрилати виявляють фотостабілізуючу дію, а сульфаніламідофенілметакрилати перспективні як біостабілізатори.

Розглянуто особливості процесу запису фазових голограм у бінарних фотополімерних середовищах на основі двох мономерів (або мономеру та нейтральної компоненти), які характеризуються різними швидкостями полімеризації і утворюють полімери з різними показниками заломлення. Механізм формування неоднорідних структур у таких середовищах містить два основні процеси: радикальну полімеризацію і дифузійне масоперенесення. Теоретично досліджено загальну систему рівнянь, що описує динаміку неоднорідної фотополімеризації у складних полімерних композиціях.

Ретроспективний аналіз створення виробництва піролізного ацетилену та хімічної промисловості з його переробки в хімічні продукти показує високий рівень науково-технічних досягнень вчених та проектувальників інституту "Хімтехнологія" та інших інститутів України. Сучасне покоління фахівців інституту продовжує розвивати вітчизняну науку та технологію, пов'язану з хімією ацетилену. Наявні науково-технічні знання та досвід фахівців інституту та інших організацій України може бути ефективно використаний для виконання завдань з перебудови хімічного комплексу України з метою покращення добробуту народу та економічної незалежності держави.

Синтезовано пероксиди з віддаленою від бензольного ядра пероксидною групою алкілуванням 2-метил-, 2-феніл- і 2-(4-ізопропілфеніл)-2-пропанолами аралкільних гідропероксидів. Окисненням киснем пероксидів з ізопропільною групою одержано гідропероксипероксиди, відновленням яких до гідропероксипероксидів з подальшою дегідратацією синтезовано нові пероксидні мономери. Сполуки охарактеризовано фізико-хімічними методами.

Співполімеризацією нових типів біологічно активних мономерів та за реакціями полімераналогічних перетворень синтезовано полімери з біологічно активними групами різної природи - тіосульфонатними, сульфамідними та "ліполактинними". Одержані полімери залежно від природи біологічно активної функціональної групи можуть використовуватись для захисту матеріалів від біокорозії, а також як специфічні антисептики, лікарські препарати пролонгованої дії та біокаталізатори.

Визначено джерела та методи одержання вихідних мономерів для синтезу енергоємних вуглеводнів. З використанням реакцій дієнового синтезу, каталітичної циклодимеризації та содимеризації, циклопропанування одержано нові вуглеводні - компоненти палив для різних виробів військового та космічного призначення.

Экспериментальное исследование пломбировочных композиционных материалов марки "Charisma" фирмы "Kulzer",содержащих одинаковый наполнитель, но отличающихся полимеризующей системой, показало, что композиты светового отвердения выделяют в модельную среду меньше остаточного мономера, чем композиты химического отвердения.

Проаналізовано стан та обсяги виробництва оцтової кислоти, а також основні напрямки її переробки в розвинених державах світу та Україні. Обгрунтовано доцільність і необхідність створення виробництв широкого спектра хімічних продуктів на основі переробки оцтової кислоти в Україні.

Виконано огляд літератури з проблем, що виникли в світі та в Україні в зв'язку зі збільшенням випуску полімерної тари та упаковки і накопиченням її на звалищах. Обговорюються варіанти її утилізації: спалювання з використанням тепла, що виділяється, та переробка. Висвітлено питання збору, розділення, очищення та відмивки відпрацьованої тари. Описано технології переробки, які застосовуються в різних країнах: деструкція та деполімеризація до мономерів і олігомерів, подрібнення і додавання в новий полімер, а також термомеханічна переробка до отримання рецикльованого полімеру. Розглянуто питання утилізації поліетилентерефталату, який потрапляє на звалища у вигляді порожніх пляшок, та можливість його повторного використання, в тому числі, в Україні та Києві.

Розглянуто синтез органічних сполук на базі алілацетату, який останніми роками завдяки працям І. І. Моісеєва та співробітників, що відкрили метод прямого ацетоксилювання олефінових сполук карбоновими кислотами в присутності солей паладію та лужного металу, став широкодоступним мономером. З використанням алілацетату одержано аліловий спирт, гліцидол, гліцерин та їх ефіри, епіхлоргідрин, gamma-ацетопропілацетат, gamma-ацетопропіловий спирт, 1,2,4-бутантриол, метилциклопропілкетон, вінілциклопропан та ін. З метилциклопропілкетону одержано ряд біологічно активних речовин. Розроблено технологію одержання вищезазначених сполук.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22 + Л712.121

Рубрики:

Реакції полімеризації

Полістирол

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г245.157

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено кінетичні параметри полімеризації вінілових мономерів, ініційованої системами фторовані beta-дикетонами міді (II), марганцю (III), заліза (III) - бензоїлпероксид. Показано суттєву залежність усіх кінетичних характеристик полімеризації від природи хелату та мономера. Визначено концентрацію фрагментів ініціювальної системи у полімерах, вивчено мікротактичність полімерів. Запропоновано механізми ініціювання полімеризації, в основі яких лежить утворення комплексів хелату з бензоїлпероксидом і мономером.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г581

Рубрики:

Теорія поверхневих явищ

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22

Рубрики:

Реакції полімеризації

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: слюна, окисленно-модифицированные белки, методика
Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12-43

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.22

Рубрики:

Реакції полімеризації

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ