Визначено особливості регуляції активності ключових ферментів азотного обміну - нітратредуктази (НР), глутамінсинтетази (ГС), глутаматдегідрогенази (ГДГ) нітратним і амонійним азотом окремо та разом з синтетичними цитокінінами. Встановлено активацію НР у коренях рослин за умов дефіциту нітратного азоту в середовищі на ранньому етапі розвитку. Доведено, що амонійний азот обумовлює низький фоновий рівень потенційної та реальної активності НР. Відзначено, що асиміляція амонійного азоту в органах салату зумовлюється ГС або ГДГ залежно від форми та концентрації азоту в середовищі. З'ясовано, що синтез глутамінової кислоти та її аміду - глутаміну сприяє розвитку пристосувальних реакцій рослин до змін умов вирощування. Встановлено, що формування запасного пулу нітратів не залежить від форми та концентрації азоту в середовищі. Проведено порівняльне дослідження впливу мономерної форми цитокініну-6-БАП та його полімерного аналога - полістимуліну К на активність ключових ферментів. Визначено однонаправлену дію синтетичних цитокінінів на показники азотного обміну, виявлено її специфічність залежно від форми та фону мінерального живлення. Показано вплив мономерного аналога цитокінінів на вказані параметри у фазі двох справжніх листків, а полімерного - у фазі технічної зрілості.

  Скачати повний текст

Розв'язано задачу обгрунтування вибору антикоагулянтної терапії з застосуванням низькомолекулярних гепаринів для відновлення ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь. Доведено ефективність і доцільність застосування еноксапарину у пацієнтів цієї категорії та встановлено можливість скорочення тривалості терапії. Виявлено, що 5,75 % пацієнтів з фібриляцією передсердь мають тромбоемболічні ускладнення в анамнезі та становлено недостатнє використання ними антикоагулянтів. Доведено можливість проведення ранньої кардіоверсії на фоні застосування еноксапарину після виключення тромбозу та предикаторів тромбоутворення у вушку лівого передсердя за допомогою черезстравохідної ехокардіографії та мультиспіральної комп'ютерної томографії серця. У разі досягнення швидкості трансмітрального кровотоку значення 50 см/с і більше у хворих з відновленним синусовим ритмом установлено можливість дострокової відміни антикоагулянтної терапії. Під контролем системи згортання крові доведено безпечність короткочасної терапії еноксапарином протягом 3 - 7-ми днів до та після кардоверсії з урахуванняи групи ризику виникнення тромбоемболій. Як найбільш інформативні показники тромбоутворення виявлено розчинний фібрин-мономер і D-димер. Підтверджено більш прогнозований і стабільний антикоагуляційний ефект еноксапарину у порівнянні з варфарином, його більшу ефективність у профілактиці тромбоемболічних ускладнень (0 % у разі застосування еноксипарину та 4,8 % - варфарину) та безпеку (геморагічних ускладнень 1,3 % проти 14,5 % відповідно).

  Скачати повний текст

Вивчено питання розробки методів синтезу олігомерних азо- та поліазоініціаторів. Встановлено закономірності процесів формування блок-сополімерів заданої будови фотоініційованою радикальною полімеризацією з використанням одержаних олігомерних азоініціаторів, досліджено властивості синтезованих сполук. Розроблено методи синтезу азоацилгідразонів кетонів. Показано, що вони є ефективними фотоініціаторами радикальної полімеризації у синтезі олігомерів. Вперше синтезовано олігомерні азо- та поліазоініціатори радикальної полімеризації на основі азо-біс-ізобутирогідразону циклогексанону та бутадієн-ізопренового каучуку або олігопропіленгліколів. Методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням олігомерних азо- та поліазоініціаторів синтезовано три- та поліблочні сополімери з різною довжиною блоку стиролу. Доведено, що синтезовані методом фотоініційованої радикальної полімеризації блок-сополімери є двофазними системами. Показано, що за умов двостадійного синтезу блок-сополімерів співіснують дві хаотично взаємопроникні мікрофази, які складаються зі стирольних і дієнових блоків, а під час одностадійного синтезу блок-сополімерів утворюється добре упорядкована, тривимірна гратка ізольованих доменів стиролу всередині дієнової неперервної матриці. Показано, що методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням поліазоініціаторів можна спростити процес синтезу блок-сополімерів до одностадійного.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено механізми та чинники, які впливають на процес просочення та зміцнення бетону модифікованими ізоціанатними мономерами та розчинами їх олігомерів. Досліджено особливості ремонту поверхневих мікротріщин в бетоні полімерними композиціями за його просочення. Розглянуто умови створення ізоціанатутримуючих адгезивів для з'єднання просоченого та нового ремонтного бетону для ремонту об'ємних ушкоджень бетону залізобетонних конструкцій. Розроблено захисну полімерну композицію, яка має високу стійкість щодо гідроабразивного зносу. Вдосконалено полімерні матеріали та технології їх використання для відновлення деградованих залізобетонних конструкцій та споруд.

  Скачати повний текст

Встановлено вплив будови моно- та ди(мет)акрилових ефірів олігометилен- та олігооксиетиленгліколів, їх фізико-хімічних, енергетичних і просторових параметрів геометрії молекул на закономірності фотоініційованої полімеризації у тонкому шарі. Проведено квантово-механічні розрахунки для досліджуваних мономерів. Визначено енергетичні та просторові параметри молекул. Висвітлено елементарні константи швидкостей росту, обриву та ініціювання фотополімеризації у стаціонарному стані та на початку гель-області. Встановлено їх залежність від кількості та типу замісників у гліколевому фрагменті. Виявлено взаємозв'язок густини сітки синтезованих полімерів з енергетичними та просторовими параметрами конформацій молекул вихідних мономерів. Підтверджено ймовірність циклолінійної полімеризації поряд з тривимірною для мономерів з високим ступенем скручування молекул.

  Скачати повний текст

Вивчено кінетичні закономірності процесу полімеризації вінільних мономерів у присутності полівінілпіролідону, визначено енергії активації, порядки реакцій та швидкості полімеризації у зовнішніх енергетичних полях. Встановлено активуючий вплив ультразвукового та магнітного полів на полімеризацію на стадії ініціювання та у процесі формування структури полімерів. З використанням методів інфрачервоної спектроскопії, диференційно-термічного та рентгенофазового аналізів досліджено структуру синтезованих полімерів. Встановлено, що емульсії, синтезовані за умов дії ультразвуку характеризуються високою здатністю до плівкоутворення, а полімери, синтезовані у магнітному полі - підвищеними фізико-механічними та теплофізичними властивостями на відміну від полімерів, синтезованих без впливу магнітного поля.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові основи синтезу біосумісних щодо мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) акрилових гелевих систем з заданими колоїдно-хімічними властивостями. Встановлено залежність ефективності іммобілізації клітин на поверхні гелів, їх сорбційної ємності, розміру порових комірок, механічних, оптичних і дифузійних параметрів від їх хімічного складу, частоти зшивання, загальної частки зшитого полімеру, гідрофільно-гідрофобного балансу та ступеня заповнення порових комірок. Виявлено, що оптимальні параметри притаманні гідрогелю на основі акриламіду й акрилонітрилу зі співвідношенням мономерних ланок 5:3, концентрацією зшивального агента 0,684 % та вмістом зшитого полімеру 50 %. Запропоновано спосіб та проведено іммобілізацію МСК на поверхні гелевої акрилової системи. Вперше для системи МСК - акриловий гідрогель досліджено колоїдно-хімічні та біохімічні механізми адгезії, зокрема, удосконалено відомий механізм гетероадагуляції клітин з твердими поверхнями. Встановлено, що гетероадагуляція визначається адсорбцією водорозчинних екзометаболітів клітин на поверхні гелів. Експериментально доведено вплив далеко- та короткодіючих факторів адгезії на гетероадагуляцію даних клітин до поверхні акрилових гелів.

  Скачати повний текст

Визначено, що гідрогелеві матриці на основі акрилових мономерів, характерною ознакою яких є наявність локальних об'ємів, спроможних виконувати функції своєрідних нанореакторів щодо інкорпорованих прекурсорів (наприклад, гідроксипатиту), були використані в різних консистентних станах для одержання нового композитного матеріалу. Зазначено, що сумарний вміст зшитого полімеру в гідрогелях варіювався в діапазоні 5 - 50 %, а концентрація зшивального агенту - 0,01 - 1 %. А також, що гелеутворення відбувалося за умов кімнатної температури, ініціювання полімеризації здійснювалося з використанням окиснювально-відновної системи.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові основи колоїдно-хімічного керування властивостями гелевих систем за допомогою тривимірної кополімерізації різних мономерів. Досліджено, що за допомогою гідрофільних, гідрофобних та іоногенних акрилових мономерів формуються гідрогелеві системи, що поєднують високу біосумісність з покращеними механічними властивостями та високою пролонгуючою здатністю щодо лікарських препаратів. Визначено взаємозв'язки між хімічним складом гідрогелів (співвідношення мономерів, частота зшивання, вміст дисперсної фази), а також їх консистентним станом та фізико-хімічними характеристиками (ступінь набухання, сорбційна та пролонгуюча здатність, об'ємно-механічні та реологічні властивості). На основі синтезованих зшитих полімерів отримано гідрогелеві нанореактори для формування та стабілізації нанорозмірних часток благородних металів, магнетиту, силікатів, гідроксиапатиту, а також вироби медичного призначення - стрічкові та трубчасті дренажі для лікування гнійних ран, антиглаукомні очні плівки та антипарадонтозні стоматологічні аплікації, протиопікове мазеподібне покриття, штучний еквівалент шкіри з іммобілізованими мезенхимальними стовбуровими клітинами, ендопротези для контурної пластики обличчя.

  Скачати повний текст

Вперше досліджені закономірності фотополімеризації метакрилових мономерів у присутності гомогенної матриці на основі полівінілпіролідону (ПВП). Встановлена ініціююча роль ПВП і фоточутливість полімер-мономерних композицій на його основі, що обумовило синтез ряду прищеплених кополімерів без використання додаткових фотоініціаторів.

  Скачати повний текст

Набуло подальшого розвитку дослідження ультраструктури мікроретенційної поверхні емалі зубів, створеної концентрацією протравлювача (КП) зони контакту емалі зуба та естетичних покриттів з композиційних матеріалів (КМ), виготовлених за прямою та непрямою методиками. Одержано нові дані про особливості протравлювання різних топографічних ділянок вестибулярної поверхні фронтальних зубів, доведено залежність рельєфу мікроретенційної поверхні емалі від КП. Вперше наведено ультраструктуру мікроретенційної поверхні емалі, створеної піскоструменевим опрацюванням, та обгрунтовано доцільність застосування даного методу, особливо у топографічних ділянках, непіддатливих до КП. Одержано нові дані про зміни в структурі гідроксиапатиту після КП під час сукупного застосування растрової електронної мікроскопії та досліджень інфрачернової спектроскопії. Вперше доведено переваги непрямих естетичних покриттів з КМ з огляду на вміст залишкового мономеру.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено програмне забезпечення для якісного та кількісного оцінювання зміни молекулярно-масового розподілу полімерів у сумішах з використанням методу ексклюзійної хроматографії. За допомогою розробленої програми розраховано зміну молекулярно-масових характеристик промислових полімерів під час їх адсорбції з бінарних і потрійних розчинів залежно від ступеня адсорбційної спорідненості полімерних компонентів до поверхні адсорбенту, співвідношення адсорбент - розчин, параметра термодинамічної гнучкості макромолекул, концентрації розчину (розведеного, напіврозведеного), з якого проводиться адсорбція та співвідношення полімерів у розчині. З застосуванням розробленої програми визначено зміну молекулярно-масових характеристик полімерів, одержаних завдяки реакційному формуванню in situ з вихідних мономерів за різними механізмами. Установлено суттєвий вплив кінетичних умов формування і кількості аеросилу на молекулярні маси та молекулярно-масовий розподіл цих полімерів, що може бути зумовлено адсорбційною взаємодією між поверхнею аеросилу, вихідними та кінцевими компонентами суміші.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено закономірності зміни реакційної здатності оксидних систем на основі ряду елементів III і IV груп залежно від типу та сили кислотних центрів поверхні. Проведено систематичне дослідження будови, термічної стійкості та реакційної здатності гідроксильного покриву пірогенних кремнезему, діоксиду титану, титанато- та алюмокремнеземів, їх поверхневої кислотності, особливостей кінетики та механізмів ряду хімічних реакцій. Досліджено особливості парофазної олігомеризації епоксидних і вінілових мономерів за участю кислотних центрів високодисперсних оксидів. Розроблено способи одержання цеолітів ZSM-5, ZSM-11 і TS-1, TS-2 на основі синтетичних високодисперсних алюмо- та титанвмісних кремнеземів. Синтезовано ряд нових кристалічних галогенвмісних алюмоборатів, охарактеризовано їх кислотність та активність в тестових каталітичних реакціях.

  Скачати повний текст

Уперше одержано нові мономери - продукти взаємодії фурфурилгліцидного етеру (ЕФУ) з насиченими та ненасиченими моно- та дикарбоновими кислотами. Досліджено особливості каталізу цих реакцій за присутності комплексних онієвих каталізаторів. Уперше встановлено, що похідні ЕФУ з насиченими та ненасиченими монокарбоновими кислотами здатні до фотополімеризації за їх ультрафіолетового опромінювання. Уперше на підставі кінетичних і фізико-хімічних методів аналізу вивчено кінетику та встановлено механізм полімеризації ЕФУ і його похідних, який відбувається за радикальної полімеризації з утворенням проміжних сполук - пероксидів. Визначено кінетичний маршрут перебігу реакції полімеризації ЕФУ з встановленням окремих стадій повільного та швидкого процесів.

  Скачати повний текст

Запропоновано кінетичні моделі стаціонарної лінійної термо- та фотоініційованої полімеризації до глибоких конверсій в оптично тонких шарах із врахуванням мікрогетерогенності системи та проходження процесу в трьох реакційних зонах: рідкій мономер-полімерній фазі, "твердій" полімер-мономерній фазі і в міжфазному шарі на границі їх розділу. Показано, що запропонована кінетична модель фотоініційованої полімеризації кількісно відповідає експериментальним даним. Досліджено кінетику постполімеризації(темнового режиму полімеризації) метакрилатів та запропоновано кінетичну модель постполімеризації в полімермономерній фазі. Отримано константи швидкості лінійного обриву ланцюга метакрилатів, які за порядком величини співпадають з відповідними константами диметакрилатів та діакрилатів, що свідчить про тотожність механізмів їх лінійного обриву. Запропоновано способи та оптимальні умови отримання полімерних мембран, а також новий метод склеювання непрозорих поверхонь на основі постефекту.

  Скачати повний текст

Досліджено кінетичні закономірності стаціонарної фотоініційованої кополімеризації моно- та ди(мет)акрилатів до глибоких конверсій методом лазерної інтерферометрії залежно від природи, функціонального навантаження комономерів, складу композицій, концентрації фотоініціатора й інтенсивності УФ-опромінення. Вивчено кінетичні закономірності загибелі метакрилатних та акрилатних макрорадикалів та їх росту в одержаних полімерних матрицях різної природи у широкому температурному діапазоні методом ЕПР-спектроскопії. Встановлено кореляційний зв'язок між кінетичними закономірностями кополімеризації та природою мономерів. На базі концепції мікрогетерогенності розроблено кінетичні моделі лінійної та тривимірної кополімеризації (мет)актрилатів до глибоких конверсій із урахуванням особливостей проходження процесів у різних реакційних зонах, а також кінетичну модель кополімеризації для випадку лінійного обривання ланцюга. Показано, що одержаний експериментальний матеріал і запропоновані кінетичні моделі лінійної та тривимірної кополімеризації моно- та ди(мет)акрилатів розширюють і доповнюють уявлення про процес фотоініційованої кополімеризації та дозволяють кількісно за відомими кінетичними параметрами розрахувати динаміку процесу до глибоких конверсій, що забезпечує можливість створення нових технологій синтезу полімерних матеріалів з прогнозованими властивостями.

  Скачати повний текст