Досліджено проблеми сучасної філософії, естетики, культурології, релігієзнавства, мистецтвознавства. Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності.

Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства, зроблено спробу переосмислення їх з позицій сучасної філософії, культурології, естетики, етики, релігієзнавства, мистецтвознавства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності. Досліджено феномен культурогенезу та проблеми сучасної культурної кризи.

У покажчику, присвяченому життєвому та творчому шляху відомого київського мистецтвознавця В.П.Підгори, вміщено дані про творчий доробок вченого , якийскладає понад 400 наукових і науково-публіцистичних, поетичних і перекладацьких творів - альбомів, каталогів, буклетів, календарів, есе, статей, віршів, перекладів поезій та інших робіт, що розкривають розмаїття мистецького й архітектурного сьогодення та минулого України, духовне життя самого автора, подано перелік публікацій про нього.

Розглянуто деякі тенденції музично-просвітницького руху в Західній Україні у 20 - 40-х рр. ХХ ст., а також історико-культурні умови формування мистецтва оперного співу в нашій державі. Окремі розділи присвячено гастрольно-концертній діяльності М.Лисенка, застосуванню комп'ютерних технологій у процесі музичної творчості, мовленнєвим засобам виразності дикторів радіо та телебачення тощо.

Висвітлено теоретико-методологічні засади, полікультурні, мистецтвознавчі, етноестетичні традиції художньої та дизайнерської освіти, інноваційний педагогічний досвід. Обгрунтовано актуальність гуманістично-культуротворчої стратегії філософії освіти в Україні. Розглянуто питання розвитку символічно-образної системи та стилів в українській графіці, вітчизняне мистецтвознавство в контексті сучасної художньої освіти у державі, декоративно-ужиткове мистецтво як засіб формування художньо-естетичних цінностей студентів тощо.

Розглянуто загальні проблеми і соціально-політичні передумови художньої та дизайнерської освіти. Висвітлено питання історії та теорії мистецтв для всіх спеціальностей, підготовки фахівців з образотворчого мистецтва. Проаналізовано принципи побудови структурно-композиційної системи в дизайні предметно-просторового середовища, нові стандарти з дизайну та ергономіки у методиці підготовки дизайнерів, аспекти екологічної відповідальності під час проектування об'єктів середовищного дизайну, а також роль мистецької освіти у формуванні системи розвиваючих дизайн-об'єктів.

Розглянуто проблеми розвитку світової та національної культури, телебачення, фольклористики, музеєзнавства, театрального, музичного й образотворчого мистецтва. Основну увагу приділено дитячій хоровій культурі Харківщини кінця XX ст., деяким особливостям музичного театру К.Пендерецького, а також специфіці ансамблевої комунікативності.

Висвітлено проблеми розвитку українського образотворчого, музичного та театрального мистецтв. Детально розглянуто етнорегіональну своєрідність сакрального малярства та церковної музики Галицько-Волинської держави. Значну увагу приділено музичному фольклору в операх Г.Майбороди, кобзарському феномену З.Штокалка, ролі української народної пісні у літературній творчості І.Франка, художньо-освітній діяльності Д.-Л.Іванцева.

Висвітлюються проблеми теорії та практики в галузі освіти, культури та мистецтвознавства. Розглядаються актуальні питання змісту професійної підготовки та гуманітарної спрямованості майбутніх фахівців. Доводиться методологічна суттєвість навчально-педагогічного та дослідницького процесів.

Розглянуто тенденції мистецтва 1980 - 1990-х рр. у контексті української культури, процес становлення національної музичної мови, проблеми формування наукової еліти у галузі мистецтвознавства. Висвітлено здобутки українських композиторів у художньому кінематографі повоєнних років, місце вітчизняного хорознавства у соціокультурному контексті. Окрему увагу приділено деяким аспектам театрального мистецтва, культурології, мистецтва кіно й образотворчого мистецтва.

Вміщено понад 550 статей українською й російською мовами з архітектури, живопису, скульптури, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва. Тлумачення термінів і понять відображають історію й традицію в розвитку мистецтва, а також зміни в термінології, що сталися останнім часом. У змісті багатьох статей вказано історичні епохи, в які відбулося виникнення, становлення й подальший розвиток певного явища в історії мистецтва. Зроблено відповідні географічні посилання й уточнення, що дає змогу з'ясувати особливості розвитку різних напрямів мистецтва в різних країнах. Наведено дані про розвиток того чи іншого мистецького напряму в Україні, подано прізвища українських та інших живописців, скульпторів, графіків.

Відображено зміст часопису "Назустріч", у якому публікувались оригінальні та перекладні твори українських та зарубіжних письменників, наукові дослідження з питань мистецтвознавства, історії, мовознавства, рецензії, бібліографічні та хронікальні матеріали, а також репродукції творів художників, портрети діячів культури і науки та види населених пунктів і архітектурних пам'яток.

Розглянуто українську духовну музику ХХ ст. та національну музичну мову. Висвітлено релігійну тематику і творчість С.Людкевича, Йоганна Непомука Давіда в аспекті необарокових тенденцій. Вивчено сучасні проблеми художньої епістемології сакральної культури. Досліджено діяльність Івана Озаркевича та галицького музичного театру (середина ХІХ ст.), музично-просвітницьку діяльність греко-католицьких священників у західному Поділлі. Охарактеризовано музичну фольклористику: колядки та щедрівки українців Кубані, наведено християнські колядки та щедрівки Слобожанщини, викладено християнські елементи у сюжетах гаївок Західного Поділля. Викладено християнські засади кобзарсько-лірницького мистецтва, висвітлено родинну та календарну обрядовість на сторінках часопису "Подольские епархиальные ведомости". Розглянуто питання розвитку євхаристичного посуду ХIV - початку XVII ст. Охарактеризовано сакральне мистецтво Покуття ХVIII - початку ХХ ст. Наведено типологію споруд для дзвонів Східної Галичини.

Проаналізовано камерну вокальну творчість М.Вериківського кінця 10-х - початку 20-х рр. ХХ ст., особливості систематизації духовнокантового репертуару в співанках тематично-календарного структурного типу, сучасні комп'ютерні технології та їх використання у музичній творчості. Висвітлено концепцію національної традиції І.Ляшенка, принципи рефлексійної драматургії, особливості стилю віолончельної музики А.Штогаренка, історію розвитку та вдосконалення кларнетової аплікатури.

Висвітлено проблеми організації та змісту професійної підготовки педагогічних досліджень, що реалізуються в галузях мистецтвознавства, освіти та культурології. Розглянуто актуальні питання змісту професійної підготовки, гуманітарної спрямованості навчання та теоретичні проблеми мистецтвознавства.

Розглядаються проблеми професіоналізму викладача іноземної мови, деякі питання гуманізації процесу навчання на уроках хімії, проблема балади у фольклористиці. Висвітлюється методика викладання англійської мови в технічних вузах США, Великобританії та України. Повідомляється про теорію спадковості в українській драматургії на прикладі п'єси Л.Українки "Блакитна троянда" та ін.

Досліджено взаємозв'язок соціального та біологічного у теорії девіантної поведінки особистості, вплив телебачення на агресивну поведінку у дітей та молоді, а також роль фізичного виховання у формуванні належного психофізіологічного стану професійного керівника-лідера. Значну увагу приділено тенденціям постмодернізму в сучасній українській камерній музиці, концептуальним засадам мистецької освіти в Україні на прикладі організації театральної освіти в Україні у 90-ті роки ХХ ст., альтовій сонаті Д.Шостаковича, єврейським народним пісням релігійно-національного змісту тощо.

Вміщено матеріали, які висвітлюють проблеми теорії та практики в галузі педагогіки, культури та мистецтвознавства. Розглядаються актуальні питання змісту професійної підготовки та гуманітарної спрямованості майбутніх фахівців. Доводиться методологічна суттєвість навчально-педагогічного та дослідницького процесів.

Узагальнено результати дослідження вітчизняним і зарубіжним літературознавством і мистецтвознавством теоретичних та історико-літературних аспектів функціонування традиційних структур легендарно-міфологічного, легендарно-церковного (євангельського) і літературного походження в кінці ХІХ-ХХ ст. Розглянуто еволюційну динаміку інтегральних характеристик класичного сюжетно-образного матеріалу, форми та способи його трансформації в різних національних літературах, розроблено й уточнено термінологічний апарат. Висвітлено основні проблеми і теоретичні напрямки функціонування легендарно-церковного матеріалу, домінантні поведінкові та аксіологічні мотивування варіантів євангельських колізій і персонажів в українській літературі (Ісус Христос, Іуда Іскаріот, Марія Магдалина, Понтій Пілат та ін.). Досліджено напрямки руйнування канонічних характеристик євангельського сюжетно-образного матеріалу в загальнокультурній свідомості сучасної доби.

Висвітлюються проблеми теорії та практики в галузі освіти, культури та мистецтвознавства. Розглядаються актуальні питання змісту професійної підготовки та гуманітарної спрямованості майбутніх фахівців. Доводиться методологічна суттєвість навчально-педагогічного та дослідницького процесів.