Скачати повний текст

Проведено дослідження наукової та громадсько-культурницької діяльності академіка М.Ф.Біляшівського. Розглянуто процес становлення ученого як особистості та формування його наукових поглядів. Проаналізовано дослідження ученого у галузі археології, спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства, етнографії та музеєзнавства, визначено основні напрямки його наукової діяльності. Охарактеризовано внесок М.Ф.Біляшівського в розширення державної музейної мережі України. Досліджено концепцію ученого про створення місцевого музею, розроблену на базі власного практичного досвіду директора Київського міського художньо-промислового та наукового музею. Висвітлено внесок М.Ф.Біляшівського у формування теоретичних положень вітчизняного музеєзнавства як наукової дисципліни. Значну увагу приділено пам'яткознавчій та пам'яткоохоронній діяльності М.Ф.Біляшівського. З'ясовано, що позитивне вирішення основних проблем збереження вітчизняної історико-культурної спадщини учений вбачав у виведенні їх на загальнодержавний рівень у контексті прийняття національного пам'яткоохоронного законодавства. Висвітлено активну діяльність М.Ф.Біляшівського у різних пам'яткоохоронних інституціях та показано роль наукової інтелігенції в національно-культурному розвитку України кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено взаємозв'язку "мовних" форм та принципів з рушійними силами та специфічними ознаками розгортання тексту екранних творів. Розроблено нову концепцію архітектоніки фільму як особливого естетичного і професійного утворення, що виражає художньо-образну своєрідність видовища і забезпечується майстерністю режисури. Визначено специфіку функціонування епічних, драматичних, ліричних начал у кінематографі та проекцію їх формування на різнорідність телемовлення.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми розвитку балетмейстерського мистецтва й утвердження українського сценічного танцю у контексті поступу європейської художньої культури першої третини XX ст. На підставі дослідження складних процесів розвитку європейської хореографії та становлення українського танцювального мистецтва та балетного театру в естетико-філософському, культурологічному й історичному аспектах відображено вплив на них таких напрямків художньої культури межі XIX - XX ст., як імпресіонізм та експресіонізм. Звернення до названих напрямків з погляду стилю як структурно-типологічної категорії мистецтва дозволило розглянути основні естетичні категорії хореографічного мистецтва - "зображальне" та "виражальне", які зумовили розвиток світового хореографічного мистецтва та українського сценічного танцю даного періоду. На підставі обгрунтування поняття "стиль" та поглибленого аналізу танцювальної структури творів українських балетмейстерів 1910 - 1930-х рр. виявлено внутрішні стилеутворювальні елементи національного народного танцю - його системи знакових абстракцій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурної речовості звука та її виконавського подання з обгрунтуванням спеціального поняття "бандурного вокалу" як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста. Визначено специфіку синкретизму бандурної співогри - "театр одного актора в двох персонах" як втілення бандурної поетики творення та виконання. Запропоновано типологічні диференціювання художньо-образних та формально-діяльнісних надбань бандурного мистецтва. Розглянуто композиторські тексти творів С.Баштана, М.Дремлюги, В.Зубицького, В.Власова, О.Сокола та інших.

  Скачати повний текст

Уточнено статус і характер метафори в німецькій мові; досліджено її відношення до метонімії та символу, а також особливості функціонування в технологічній та художній літературі, пресі та мистецтвознавстві. Аналіз номінативних типів метафоричних одиниць здійснено на основі їх зовнішньої структури, семантики, джерела походження та функції у мові. Згідно з номінативним аспектом виділено групи метафоричних одиниць. Наголошено на тенденції до стягнення форм біблійно-християнських одиниць, утворених шляхом метафоризації.За характером метафоризації розглянуто різні групи метафоричних біблійно-християнських одиниць: антономазійні, фітонімічні, зоонімічні, соматичні, символічні. Метафоричні фразеологічні та параміологічні одиниці розподілено за семантичними групами.

  Скачати повний текст

Класифіковано напрямки розвитку богослужебного співу (БС) в музичній культурі Чернігівщини: концертна діяльність, музична освіта, Братський хоровий рух та музично-просвітницька діяльність. Встановлено зв'язки між сприйняттям та усвідомленням БС представниками різних суспільних верств. Визначено місце і роль співу в загальнокультурному процесі. Охарактеризовано Братський хоровий рух Чернігівщини. Введено імена видатних регентів-організаторів та керівників провідних храмових хорів Чернігова й губернії: М.Ступницького, Г.Іванцова, П.Зеленецького, Л.Тополя та інш.

  Скачати повний текст

Визначено суть та специфіку варіантності як техніки письма та принципа музичного розвитку, проаналізовано її генезис. Досліджено варіантність як метод художнього моделювання на прикладі різних стильових та жанрових моделей. Розроблено систему критеріїв варіантності як музичної універсалії. Розширено термінологічний апарат аналіза сучасної музичної композиції. Виявлено композиційні закономірності варіантної форми та характер взаємодії варіантності з іншими принципами музичного розвитку формотворення. На підставі загального дослідження варіантності в різних функціональних проявах створено типологію варіантних форм. До наукового обігу залучено музичний матеріал, що заповнює прогалини у вивченні сучасної музичної культури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено характеристику виконавської школи як феномену та явища. Розглянуто питання типологічної спільності школи та культури, школи та культурної традиції. Визначено суть понять "виконавська модель", "виконавський канон" як еквівалентні позначення механізмів нормотворчості у виконавстві-професії та виконавстві-мистецтві. Виділено нормативні одиниці виконавської професії та мистецтва. Визначено функції школи в історії виконавського (фортепіанного) мистецтва, розкрито структурні особливості школи як системи типів спілкування музиканта з інструментом, публікою, твором.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві досліджено особливості становлення та розвитку фортепіанної виконавсько-педагогічної школи як комплексного явища, що охоплює діяльність піаністів різних країн. Виділено найвидатніші здобутки та показано перспективи розвитку школи. Визначено сутність фортепіанної педагогіки В.Курца на підставі вивчення його методичних праць. Проаналізовано виконавсько-педагогічні засади одного з найвидатніших учнів В.Курца - Е.Штоєрмана. Досліджено розвиток базових принципів фортепіанної педагогіки В.Курца у діяльності Е.Штоєрмана та його учнів. Визначено основні тенденції розвитку методики В.Курца у різних національних школах, зокрема, у чеській фортепіанній педагогіці 1960-х років. На підставі вивчення звукозаписів досліджено особливості втілення принципів школи В.Курца у виконавській творчості видатних концертуючих піаністів. Вперше в українському музикознавсті проаналізовано та введено до наукового обігу всі методичні праці В.Курца, музичні редакції Е.Штоєрмана та ключові методичні праці чеських піаністів З.Бьомової, А.Грюнфельдової, І.Штепанової-Курцової, українських педагогів Р.Савицького, Д.Герасимович. Висвітлено внесок В.Курца у розвиток піаністики XX ст., показано його вплив на формування польської, чеської та західно-української фортепіанних шкіл.

  Скачати повний текст

Досліджено риторику, мистецтво художнього читання та сценічну мову за їх комунікативними ознаками, структурними характеристиками як єдину систему. У метахудожньому контексті обгрунтовано можливість застосування системного підходу для аналізу мовного дискурсу. Визначено етапи інтерпретації та способи сприймання тексту. Представлено процедури розуміння тексту як системи різних видів. Досліджено традиції риторіки в Україні та визначено тенденції розвитку сучасного мистецтва мови. Розглянуто художнє читання як один з видів мистецтва, розкрито зміст поняття мистецтва художнього читання. Викладено засоби техніки сценічної мови.

  Скачати повний текст

Досліджено історію зародження, формування та розвитку художніх колекцій на теренах Луганщини кінця XIX - XX ст. На підставі вивчення архівних і бібліографічних джерел, аналізу наявних у регіоні мистецьких збірок, встановлено, що вони за своїм статусом поділяються на державні, відомчі, такі, що існують на громадських засадах, а також приватні (домашні). Показано, що основним центром, де зосереджені твори образотворчого мистецтва, є заснований у 1920 р. Луганський обласний художній музей, в якому зберігається 8 000 творів вітчизняного та зарубіжного мистецтва XVI - XX ст. Велику збірку декоративно-ужиткового мистецтва Луганщини має Музей народної архітектури та побуту НАН України. Наведено інформацію про художні колекції міських і районних історико-краєзнавчих і відомчих музеїв, а також колекції приватних осіб.

  Скачати повний текст

Вперше в українському теоретичному музикознавстві розроблено поняття музичного пленеру. Наведено визначення категорії "музичний пленер". Синтезовано наукові здобутки досліджень у галузі фактури теоретичного музикознавства та музичного виконавства. Під час аналізу творів враховано природу фортепіанної фактури, зокрема, виразові можливості звучання інструменту, особливості фортепіанного звуковидобування, технічні прийоми тощо. Виявлено витоки пленерних ефектів, що сягають у звукову сигнальність відкритого середовища. Розглянуто фортепіанну мініатюру XIX - XX ст., представлену творчістю Ф.Ліста, К.Дебюссі, Б.Бартока, І.Шамо, І.Тараненка.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень. Величезну кількість комбінацій цих візуальних форм розглянуто як версії художнього проекту. Виявлено, що візуальне мистецтво переборює ситуацію "розсіювання" і хаосу в постмодернізмі, а на наступному етапі свого розвитку починає "вибудовувати" "горизонтальні" лінії у морфогенезі, що дозволяє всій морфологічній моделі сфери візуального набути стійкості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку камерно-інструментальної сонати на рубежі ХVІІІ - ХІХ ст. у творчості Л.ван Бетховена. Вперше викладено концепцію еволюції камерно-інструментальних жанрів на матеріалі віолончельних сонат Бетховена. Висвітлено процеси виділення облігатного типу фортепіанних сонат як самостійного жанру та його подальшого перетворення; реформування музичної фактури та створення нової цілісності музики в ансамблі; формування ансамблевого типу музичного мислення та його впливу на музичну культуру наступних епох; стилістичних змін у творчості Бетховена; трансформації сонатно-симфонічного циклу та синтезу поліфонічних і гомофонно-гармонічних засобів музичного розгортання, що обумовило стильові зрушення та виникнення нестійкого типу композиції у музичній культурі Європи ХІХ ст. Розглянуто питання інтерпретації творів та музичного мислення композитора та виконавця.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено різні аспекти театральної діяльності Г.М. Хоткевича як цілісного явища. Уперше подано загальну характеристику драматургічного доробку митця, проаналізовано його друковані та рукописні твори. Відтворено історію написання, видання та сценічного втілення драматичних творів Г.М. Хоткевича. Установлено факти звернення різноманітних театрів і аматорських гуртків до творчості драматурга. З'ясовано творчі контакти та співпрацю митця з різноманітними театральними колективами та визначними діячами театру. Розглянуто діяльність театральних колективів під керівництвом Г.М. Хоткевича як відображення ідеї окремого покоління митців щодо створення "народного театру". Оцінено критичну діяльність митця, досліджено його наукові роботи з історії театру. Розкрито засади та принципи театральної діяльності Г.М. Хоткевича, його погляди на театральне мистецтво, на яких базується концепція та модель театру.

  Скачати повний текст

Вивчено специфіку естрадного мистецтва у контексті вокально-ансамблевого виконавства та шляхи його професіоналізації за сучасних умов. Проаналізовано витоки даного мистецтва. Досліджено теоретичні питання стосовно естради. Визначено суть естрадного мистецтва та його особливості. Виявлено джерела походження та поширення вокально-ансамблевого естрадного виконавства, його родову та жанрову структуру, а також виконавські особливості. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку естрадних вокальних жанрів, модернізації музичної мови, специфіки відтворення естрадних прийомів співу, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Запропоновано поняття "естрадний ансамбль", визначено його різновиди. Висвітлено вокально-технічні принципи естрадного вокально-ансамблевого виконавства й особливості функціонування голосу за умов естрадного ансамблю. Розглянуто проблему професійного навчання естрадному співу і, зокрема, ансамблевому у контексті народних і академічних традицій. Визначено вплив фольклору на творчість естрадних ансамблів. Досліджено теоретико-методологічні проблеми підвищення якості фахової підготовки майбутніх естрадних виконавців. Запропоновано методичні основи професіоналізації естрадного ансамблевого співу.

  Скачати повний текст