Розглядаються питання охорони довкілля в контексті біологічної освіти на порозі XXI століття, екологічні ризики і моніторинг біорізноманітності, реалізація принципу розвиваючого навчання при вивченні біології, а також інноваційні прийоми креативного розвитку учнів на уроках біології. Висвітлюються особливості управління розумовою діяльністю учнів на уроках математики, використання навчальних психотренінгів для розвитку математичних здібностей школярів, алгоритмічний підхід до викладання геометрії на підготовчих курсах навчального закладу. Повідомляється про інтеграцію природничих наук і деякі недоліки традиційного викладання фізики, аналізуються проблемні задачі з хімії та їх роль у вихованні творчого мислення учнів, елементи модульно-розвиваючого навчання і рейтингової оцінки знань при вивченні хімії в середній школі тощо.

Розглянуто проблему формування ансамблевих основ жанру віолончельної сонати в творчості Л. ван Бетховена. Нововведеннями Бетховена є використання поліфонічних засобів музичного розгортання в сонатно-симфонічному циклі й ансамблевий тип мислення композитора. Перша соната op. 102 дає уявлення про бетховенські принципи в камерно-інструментальному жанрі пізнього періоду.

На основі міської прози В.Шевчука розглядається один із основоположних постулатів екзистенціалізму - боротьба за "автентичну людину". Зроблено спробу проаналізувати твори письменника (роман "Стежка в траві", повісті "Середохрестя", "Птахи з невидимого острова" та інші) як відбиття західного екзистенціалізму і співвіднести їх з традицією екзистенційного мислення, філософування і ,власне, екзистенціалізму в українській літературі.

Висвітлено питання необхідності екологізації процесу навчання на основі нових освітніх та інформаційних технологій. Доведено, що ці технології повинні формувати екологічний світогляд, свідомість і культуру поведінки, сучасний стереотип мислення. Надано рекомендації щодо вдосконалення процесу навчання в галузі екологічної освіти спеціалістів у сфері туризму.

Подано інформацію про найпоширеніші внутрішні хвороби відповідно до алгоритму ведення хворого, у плані клінічного мислення лікаря - основи всіх навичок лікарської діяльності. Це - етіологія і патогенез захворювання, діагностичні критерії, складання плану лабораторно-інструментального дослідження, інтерпретація отриманих результатів, етіопатогенетичне обгрунтування діагнозу, призначеного лікування, заходи профілактики, прогноз.

Викладено основи теоретичної біології, принципи функціонування генетичного апарату еукариотів та механізму мислення. Розглянуто механізм формування структури організму, наведено уявлення про гетерохвильову оптику, згідно із законами якої оболонка клітинного ядра, використовуючи електрострикцію, перетворює енергію хвиль хімічних реакцій протоплазми на акустичні хвилі, які вибірково розпушують хроматин. На підставі цього пояснено багато фактів біології, наприклад, трисомії, канцерогенез, гетерозіс, феномен ірідодіагностики, запропоновано метод регенерації втрачених кінцівок у ссавців тощо. Розширено гіпотезу про голографічну природу мислення. Наведено уявлення про інформаційні масиви (образи), що модулюють фронт відокремленої хвилі щільності імпульсації ансамблю нейронів, про існування в мозку людини більш, ніж ста нейрокореляторів, які визначають кореляцію між інформаційними масивами за допомогою перетворень Фур'є в ядрах мозку.

Вперше здійснено спробу висвітлення філософської проблематики у контексті та на підставі цінностей хліборобського світогляду. Виявлено найбільш істотні риси, сенсожиттєву роль, культуротворчий потенціал останнього. Проаналізовано історичні типи філософії, буття природи, суть та властивості свідомості, чинники формування культури мислення, проблему людини у філософії. Розглянуто соціальну структуру суспільства, форми суспільної свідомості, соціально-філософський аспект сільськогосподарського виробництва, а також чинники формування особистості.

Розглянуто проблеми типологізації та кліометричного аналізу систем економічного оцінювання в перехідних економіках, інституціональні аспекти принципів розподілу доходів, тенденції сучасного розвитку вільних економічних зон. Висвітлено організаційні структури менеджменту в підприємствах і господарських одиницях громадського харчування споживчої кооперації, особливості аудиту операцій вексельного обігу, типи замовників і критерії їх оцінки у аудиторському процесі. Показано значення інноваційного типу мислення в системі управління підприємством, висвітлено нетрадиційні форми кооперації у сільському господарстві зарубіжних країн.

Збірник присвячений узагальненню політичних, соціальних, економічних, правових та культурних зрушень, які сьогодні відбуваються в Україні. Подібні дослідження сприяють формуванню наукового світогляду та сучасного економічного мислення як чинника державотворення. Актуальними, зокрема, є теоретичні та практичні розробки концептуальних засад стосовно важелів та стимулів в процесі регулювання розвитку господарчих систем різних рівнів.

Розглядаються актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. У мовознавчих працях досліджується мовна та мовленнєва семантика, в тому числі у її новому - когнітивному - ракурсі, функціональна взаємодія текстових внесень в англомовних текстах малої прозової форми, усномовні особливості катойконімів (на матеріалі говірок Черкащини), оптимізація наукового викладу тощо. Літературознавчі роботи присвячені аналізові художнього тексту, його мотивам, образам, традиціям. Характеризується символіка вогню в українському фольклорі та творчості Т.Г.Шевченка, поетика метафоричного слова неокласиків, специфіка образності у новелі Г.Косинки "В житах", проблеми психологічного аналізу персонажу (В.Шекспір та П.Мирний), загадка як елемент художнього мислення та ін.

Розглянуто теоретичні основи музично-творчого розвитку студентської молоді. Основну увагу приділено соціокультурній зумовленості процесів творчості та становлення духовності, методичним аспектам гуманізації та гуманітаризації у мовній підготовці іноземних студентів, а також формуванню економічного мислення студентів технічних вузів за умов становлення ринкової економіки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч489.511.203

Рубрики:

Професійна освіта в галузі вищої педагогічної освіти

Шифр НБУВ: Ж69786 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено одну з перших спроб розгляду української ліро-епічної прози ХІХ-ХХ ст. в якості явища, неподільного на сегменти з однозначною їх історичною пропискою у часі, що спонукав чи був просто причетним до їхньої першоз'яви. Цим часом автор небезпідставно вважає усе минуле українського народу, котрий якраз цьому різновиду прозового мислення передав виплекану упродовж віків мову, а з тим і художньо-духовні її скарби, які цей народ формували і берегли. Загальноцивілізаційна вартість наголошених скарбів у дослідженні розглядається на доволі широкому філолого-філософському тлі: праці Гегеля, О.Потебні, М.Бердяєва, М.Гайдеггера, К.Ясперса, К.Юнга разом із літературно-критичним спадком Д.Чижевського, С.Єфремова, М.Зерова, Ю.Шереха є органічною складовою авторських міркувань про художній феномен "українського реалізму", його духовну ауру та націєтворчий зміст.

Розглянуто особливості прояву етнічної ідентичності за умов поліетнічного регіону південної частини Бессарабії на матеріалі основних етнічних спільнот (українців, росіян-старовірів, болгар, молдован та ін.), котрі впливають на трансформацію етносу, сприяють прояву етнічних процесів (адаптації, маргіналізації) і формують регіональний модус мислення народів Придунав'я.

Зроблено спробу представити загальну психологію на основі генетично-модульного підходу з урахуванням сучасних досягнень української та зарубіжної психології. Розглянуто місце психології в системі наук, зв'язок з іншими науками, історію психологічної думки в Україні, починаючи з дохристиянських часів до повоєнних років. Викладено методи психології, питання розвитку психіки та свідомості, індивідуальні внутрішні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, увага, почуття), вольова активність особистості, психологія міжособистісних взаємин тощо.

Розкрито загальні питання психології, закономірності психічних процесів, психічної діяльності. Охарактеризовано емоційно-вольову сферу особистості, її індивідуальні особливості. Проаналізовано проблеми психології особистості, колективу та спілкування. Особливу увагу приділено психології діяльності людини та її засобам, інноваційним технологіям та структурі механізму творчості. Висвітлено механізми психічного відображення, зокрема, відчуття, сприймання, мислення, пам'ять.

Розглянуто проблеми загальної та прикладної психології, зокрема, критичного творчого мислення, моделей та етапів спілкування, умов ефективного спілкування. Здійснено спробу поєднати ряд психологічних понять з біблійними уявленнями про людську душу. Велику увагу приділено прикладним аспектам психології, зокрема, способам подолання стресу, прийомам ефективного спілкування та самовиховання волі.

Висвітлюються такі вузлові проблеми курсу "Загальне мовознавство", як предмет мовознавства та його місце в системі наук, знакова природа мови, мислення і свідомість, мова і мовлення, структура мови, фонологічна, граматична та лексико-семантична системи мови, характеристика основних рівнів мовної структури, мова і суспільство, мова й історія (розвиток мови). Значне місце приділено методам дослідження мови, серед яких - описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи, метод лінгвістичної географії, соціолінгвістичні та психолінгвістичні, а також математичні методи.

Наведено загальнопедагогічні вимоги до організації проведення контролю та оцінки знань студентів у науково-педагогічних дослідженнях професора А.І.Зільберштейна. Значну увагу приділено загальнопедагогічній підготовці майбутніх музичних працівників Інститутів Народної Освіти та вищих педагогічних курсів України у 20-ті рр. XX ст., дидактичним особливостям сучасного комп'ютерного підручника, проблемі формування критичного мислення у контексті теорії соціального конфлікту, новітнім технологіям контролю засвоєння знань у структурі професійної підготовки вчителя фізичної культури.

Висвітлено проблеми організації навчальної та науково-дослідної роботи викладачів, докторантів, аспірантів і студентів у педагогічному вузі. Запропоновано шляхи удосконалення підготовки майбутніх учителів до особистісно-орієнтованої виховної роботи з дітьми. Детально розглянуто психограму професійно значущих якостей вихованців ліцеїв юридичного профілю, технологію критичного мислення, а також формування світогляду студента у процесі мовної підготовки.