Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4Українка Л.3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Простежується життєвий шлях митрополита А.Шептицького на фоні загальної характеристики епохи, в якій він творив. Висвітлюються головні віхи церковної діяльності Шептицького, звертається увага на його екуменічні погляди. Зроблений грунтовний аналіз основних теологічних праць ("Культ Христової любові", "Про милосердя", "До вірних", "Не убій" та інших), простежується еволюція його релігійних поглядів. Дана оцінка діяльності А.Шептицького в галузі освіти і культури, а також зроблена спроба об'єктивно і без упереджень проаналізувати політичну орієнтацію митрополита, з'ясувавши мотиви його відношення до різноманітних режимів (польського, німецького, радянського). Характеризується релігійна ситуація в Закарпатті в 20-30-х рр. ХХ ст. і позиція щодо неї А.Шептицького.

На прикладі вірша М.Гумільова "Я вырван был..." розглянуто прояв дискурсу любові як дискурсу влади, який призводить до взаємодії природнього, традиційного та патологічного станів ліричного героя і світу.

Висвітлено моральну проблематику людської свідомості, діяльності та спілкування. Розкрито внутрішні, екзентенційні аспекти моральності, питання добра і зла, відповідальності, сенсу життя, щастя, справедливості, а також любові. Проаналізовано низку актуальних етичних проблем, зокрема, співвідношення моралі та права, моралі та політики, національних і загальнолюдських моральних цінностей.

Подано узагальнений аналіз аксіологічного й онтологічного аспектів проблеми вибору в європейській та російській екзистенціальній філософії ХІХ - ХХ ст. Розглянуто тему сублімації любові в російській філософії даного періоду.

Статтю присвячено розгляду роману В.Брюсова "Вогненний ангел" як оригінального явища прози символізму. Підкреслено, що незвичність роману - в органічному поєднанні скрупульозного описання побуту XVI ст. і психології любовних відношень людей декадентського середовища початку ХХ ст. Це приводить до ідеї любові як позачасового почуття і не має логічного осмислення. У романі вона втілена як еротична містерія. Особливу увагу приділено організації оповіді у романі, трансформації реальних подій початку ХХ ст. в атмосферу XVI ст.

Представлены некоторые результаты сопоставительного лингвопоэтического анализа любовных стихотворений представителей немецкой романтической литературы, который заключается в установлении в них инвариантных пластов лексических маркеров. Доказано существование между анализируемыми произведениями единого романтического стиля.

Розглянуто міфоритуальний сценарій створення пісенної моделі світу, топоси та формули у функціональній двоєдиності поетичного канону. Основну увагу приділено бінарній полярності, семантичним координатам і кодам міфоритуальної метасхеми у мотивах ліричної пісні, множинності символічних формул долі у фольклорі, рефлексам архетипів свідомості у культурному концепті "доля", реміфологізації та ритуалізації у пісні, а також упорядкуванню мікрокосмосу людини у словесному вимірі. Детально проаналізовано генетичні витоки фольклорної поетики та універсальну мову символів еросу в народній пісні. Охарактеризовано взаємоперетини протилежних структур у процесі народження індивідуального в популярній любовній пісні.

Висвітлюються прагматичні значення висловлювань англійської мови, співвідношення синонімії німецьких фразеологізмів з соціально-культурним елементом та їх українських еквівалентів, а також принципи умотивованості словотвірного значення порівняно з морфематичним (на прикладі ад'єктивів французької мови). Розглядаються структурно-семантичні особливості термінологічних комплексів будівельно-архітектурної термінології та групи тематичного поля журналістської термінології. Досліджується використання мотивів любовно-авантюрного роману у ренесансній літературі Іспанії (на прикладі творів Сервантеса), кольріджевські мотиви у морській трилогії В.Голдінга "До кінця землі", інфернальна тематика у романі Г.Гріна "Доктор Фішер із Женеви, або Вечірка з бомбою" тощо.

Основною метою праці є узагальнення досліджень, присвячених долі видатного полководця і військового реформатора другої половини XVIII ст. Петра Олександровича Рум'янцева. Автори на основі глибокого, серйозного вивчення і переосмислення різноманітних джерел зробили спробу розглянути маловідомі сторінки життя і діяльності П.Рум'янцева. На думку авторів, він був дуже неординарною талановитою людиною, бездоганним державним діячем. Все що він робив, він робив добре. Проте з другого боку його згадують як інтригана, розпусника, шибеника, заздрісника, підлабузника, скнару з непомірною пихатістю. Хоч він не цурався простих людей, та серед дворянства мав лише одного справжнього друга. На фоні беззастережної любові до матері і сестер байдужість до власних синів та дружини теж приголомшує. Але на думку видатних вчених-істориків, цілком природно, якщо талановита людина мала "складний" характер. Автори роблять спробу пролити світло на таємничі відносини між царською родиною та родиною Рум'янцевих, бо без розуміння цих стосунків не можна скласти правильне і цілісне уявлення про події "рум'янцевського" періоду російської історії.

Розглянуто основні методологічні орієнтації сучасної соціології, поняття любові у християнстві та неоплатонізмі, часові орієнтири діалогічної педагогічної взаємодії. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення міжособистісних конфліктів у зарубіжній соціальній психології, становище творчої інтелігенції Львова у повоєнні роки (1944 - 1953 рр.), історико-теоретичні дослідження в грушевськознавстві (90-ті рр. ХХ ст.), вплив протестантизму на розвиток духовної музики в Україні у XVI - XVIII ст. Висвітлено проблеми соціалізації особистості та формування психічного здоров'я підлітків.

Зроблено спробу простежити еволюцію почуттів і стан душі ліричної героїні Н.Лівицької-Холодної у всій багатогранності, в химерному переплетінні реального й містичного, починаючи з юних літ і до похилого віку, простежити її філософію кохання. Увага акцентується на пізніших збірках авторки "На грані", "Перекотиполе", "Остання дія". Підкреслюється, що тема любові у Н.Лівицької-Холодної переходить у тему самої людини, зближуючись надалі з темою смерті, формуючи так звану метафізичну любов, а філософія кохання переходить у філософію самого життя.

Рассматриваются охраняемые природные территории с этических, эстетических, религиозных, культурологических, идеалистических позиций. Освещены истоки зарождения первобытного заповедного дела. Подробно анализируются ценности дикой заповедной природы, даются наброски к идеологии заповедного дела. Подчеркивается, что защищая творения дикой природы, необходимо развивать и усиливать такие ценности, как самоограничение, духовность, биогуманизм, формулировать такие цели, как свобода, достоинство, справедливость, права дикой природы, а также содействовать осуществлению таких идеалов, как добродетель, альтруизм и любовь.

Розглянуто проблему духовності як одну з центральних у сучасному українському людинознавстві. Духовна сторона людської сутності - це специфічне ставлення людини до буття як цілого та до власного місця в цьому бутті, до буття матеріального та ідеального. Духовність, що розгортається в своїй основі як ставлення, має форми існування, розвитку та прояву, тобто певну структуру. Зазначено, що системоутворювальною ознакою духовності є функція тієї частини людської психіки, котра гармонізує взаємодію людини з буттям. З цих позицій досліджено ряд феноменів, що виконують названу функцію: віру, надію, любов, релігійність, мораль. Проаналізовано мистецтво як форму виразу духовності за нових умов соціального прогресу.

Розглянуто теорію номінації та проблему нового слова у когнітивній лінгвістиці. Висвітлено історію походження та розвитку богемської говірки на Закарпатті, а також деякі аспекти української діалектної лексикографії. Значну увагу приділено літературно-художнім антропонімам у драматичних творах І.Карпенка-Карого, стилістичним ефектам трансформованих фразеологізмів у художніх творах І.Чендея, любовній ліриці Т.Осьмачки.

Для характеристики специфічних особливостей культури українського народу обрано погляд на християнство як на філософсько-філологічне вчення. Показано, що любов до мудрості тотожна любові до слова як її виразника. Цю сутність християнства адекватно втілено в ментальності українців як найбільших охоронців рідного слова і рідної землі, як умов збереження власної самоідентичності. Зроблено висновок, що історія обрала землю України та її народ для випробування істинності біблійного застереження щодо необхідності творити "душу живу по роду її" та вирощувати плоди, "в яких насіння їх за родом їх на землі".

Проведено наукове дослідження любовної лірики поетеси Н.Лівицької-Холодної на прикладі циклу "Червоне і чорне", який входить зо збірки "Вогонь і попіл". Аналізується духовно-психологічний світ ліричної героїні, інтимність її життя та глибина почуттів. Значну увагу приділено метафоричним особливостям письма любовно-еротичної поезії авторки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.221

Рубрики:

Літ.напрямки. Художній метод <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено основні напрямки впливу православ'я на внутрішній світ людини.

Изложены основные направления влияния православия на внутренний мир человека и его отношение к пациенту как специалиста по физической реабилитации.

In the given material basic directions of influencing of orthodoxy are expounded on the internal world of man and his attitude toward a patient as a specialist on the physical rehabilitation.

Проаналізовано вплив людської тілесності на характер і темперамент особистості, формування її духовності. На підставі основних положень філософії життя систематизовано історико-філософський матеріал з питань взаємозалежності та взаємодії духу і плоті в аспекті єдиної людської сутності. Розкрито зміст понять людських почуттів (гідності, щастя, любові, самопожертви) у контексті станів людської тілісності.

Проанализировано влияние человеческой телесности на характер и темперамент личности, формирование ее духовности. На основании основных положений философии жизни систематизирован историко-философский материал по вопросам взаимозависимости и взаимодействия духа и плоти в аспекте единной человеческой сущности. Раскрыто содержание понятий человеческих чувств (достоинства, счастья, любви, самопожертования) в контексте состояний человеческой телесности.