Розглянуто задачу знаходження дрібних предметів на фоні навколишнього ландшафту за допомогою радара із синтезованою апертурою. Відправними точками є можливість аналізу в реальному масштабі часу та забезпечення точності, надійності, швидкості оцінки.

Object detection is a very broud process belonging to many very different areas. Among them detection of objects that are lost or hidden in some landscape is the problem of great civil and military importance. Here we combine the nowadays very useful and applicable system, the Synthetic Aperture Radar (SAR) and investigate the possibilities for the object detection using SAR recordings. The starting points are the possibility of real-time analysis (RTA) performed in SAR applications and the very low dependence of the SAR recording on the atmospheric conditions. On the other side, starting points include also the finite resolution of the pictures obtained during recording as well as the finite level of fluctuations, i.e. noise, intrinsically present in the records. Further evaluation of these properties is done using physical properties of matter-radar wave interaction and the radar signal processing (RSP). The interplay among the characteristic distances of an object that is looked for, the surrounding vegetation or other forms in landscape and the radar wave-length are discussed. Such an approach would have a long standing objective of improving airborne instruments used in different purposes and could help in some of situations where processes done should be precise, reliable and fast.

Розглянуто екологічні та грунтово-меліоративні проблеми глобального та регіонального характеру, що виникають у зв'язку з геохімічними процесами в системі "грунт - атмосфера" та перенесенням солей на значні відстані завдяки діяльності вітру.

Рассмотрено формирование основных принципов рекреационного строительства в новых социально-экономических условиях Украины, которая обладает уникальными природно-климатическими и этно-историческими возможностями. Отмечено, что аграрно-рекреационная среда является высококачественным рекреационным ресурсом, до сих пор в полной мере не исследованным и не востребованным обществом. Предложена методика учета и использования рекреационных ресурсов, дано обоснование приращения их за счет аграрных территорий без ущерба для сельскохозяйственного производства, приводится теоретическое обоснование агропарка как нового ландшафтно-рекреационного объекта.

Рассмотрена история возникновения древнейших земледельческих цивилизаций и причины разрушения природных ландшафтов. Обоснована необходимость мелиорации земель, использования удобрений, средств защиты растений, возобновления гумуса в почве, рекультивации нарушенных земель. Произведена агрохимическая и медико-биологическая оценка загрязнения почв и растительной продукции излишками удобрений, пестицидов, тяжелыми металлами, радионуклидами, а также рассмотрено их поведение в почвах. Изложены методы исследований загрязненности почв, растений, процессов метаболизма и фитотоксичности гербицидов, нитратов, путей миграции тяжелых металлов, формирования экологической нагрузки на организм человека и животных, изучения мутагенности пестицидов. Предложены рекомендации по оптимизации агроэкологических условий, реанимации радиоактивно загрязненных почв веществами-комплексообразователями, биологическими антагонистами, подбором культур, адсорбентами, по защите почв от загрязнения выбросами автотранспорта. Приведены результаты агроэкомониторинга почв при разных типах загрязнения их и растительной продукции и указано на необходимость ведения генетического мониторинга и реабилитации условий жизни населения.

Наведено результати досліджень з питань охорони навколишнього середовища та меліорації. Висвітлено стан і перспективи протиерозійного захисту грунтового покриву України, ландшафтно-екологічні методи захисту грунтів від ерозії, а також сучасні методи грунтових обстежень. Аналізуються особливості використання природних кормових угідь при реформуванні земельних відносин в умовах радіоактивного забруднення території. Представлено рекомендації щодо підвищення родючості осушених лучних грунтів шляхом їх удобрення продуктами очистки водоймищ, запропоновано методи відтворення та збереження родючості дерново-підзолистих грунтів легкого гранулометричного складу, а також охарактеризовано еколого-економічні аспекти вапнування та удобрення грунтів в зонах радіаційного забруднення тощо.

Висвітлюється історія розвитку комплексних досліджень природи території Правобережної України, перспективи їх розвитку. Розглядаються основи теорії та методи регіональних досліджень антропогенних ландшафтів, наводиться класифікація і структура антропогенних ландшафтів Правобережної України: селитебних (міських), сільськогосподарських, лісових, водних, промислових, дорожніх, рекреаційних та белігеративних (від латинського beligero - вести війну). Досліджуються взаємозв'язки між основними класами антропогенних ландшафтів, ландшафтні межі, перехідні зони селитебних ландшафтів, антропогенні ландшафти як парадинамічні системи. Повідомляється про зональність антропогенних ландшафтів, представлено схему природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуто можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10 - 15 років.

На основе полевых исследований в Черногорском (Карпаты) и Ковельском (Малое Полесье) ландшафтах показаны структуры биополей отдельных видов деревьев и фитоценозов в целом. Проанализирована суточная ритмика мощностей и плотностей биополей деревьев в пределах всех структурных слоев.

Рассмотрены философские, юридические, педагогические, культурологические, рекреационные и другие направления природоохранной эстетики. Проанализирована красота природы как одна из мотиваций природоохраны, как неосознанная ценность, как исцеление, спасение и моральное очищение. Описана красота природы окультуренных ландшафтов, диких видов живой природы. Исследована роль красоты природы в воспитании детей и формировании духовности.

Приведены результаты научных исследований в области теоретической и прикладной механики, кораблестроения, энергетики и экологии ученых Севастопольского государственного технического университета, Украины и стран СНГ. Экспериментально определены величины смещения проволок в поперечном сечении подъемных канатов. Изложены массо-габаритные характеристики энергетических установок технических средств освоения шельфа. Приведены расчеты на прочность и жесткость элементов судовых энергетических установок с использованием компьютерных технологий. Предложен способ защиты судового энергооборудования от внешних экстремальных тепловых воздействий. Проанализированы физические факторы производственной среды. Освещены ландшафтно-экологические особенности Севастопольского региона. Доказана целесообразность использования молекулярных сит с целью предотвращения потерь авиационных топлив при их хранении.

Доведено необхідність комплексного підходу до вирішення екологічних проблем під час дослідження природно-антропогенних комплексів: використання разом ландшафтно-індикаційного методу і різноманітних методів фізико-хімічного аналізу природних компонентів навколишнього середовища. Такий підхід дозволяє більш детально розглянути особливості поведінки кожного полютанту за конкретних геохімічних обставин.

На прикладі терикоників вугільних шахт показано, як під впливом гірничовидобувної промисловості відбувається зміна природних ландшафтів Донбасу. Відмічено, що значна частина природних кальцієвих ландшафтів регіону перетворилась на сірчанокислі. Наведено хімічний склад відвальної породи терикоників, її токсичність, радіоактивність. Покращання гірничопромислових ландшафтів можливо завдяки лісовій рекультивації земель.

Приведена методология выработки территориальных и тематических приоритетов. Дан обзор состояния биологического разнообразия (растительности, млекопитающих, птиц, рептилий, амфибий, наземных безпозвоночных, гидрофлоры и гидрофауны) в Крыму, охарактеризованы основные ландшафтные зоны полуострова. Проанализированы угрозы биоразнообразию всего Крыма, сохранению ландшафтных зон и специальных комплексов, приоритетных территорий, а также предложены рекомендации по их предотвращению.

Висвітлено загальні проблеми географії та географічної освіти в Україні. Викладено концепції змісту географічної освіти та стандарту вищої базової географічної освіти. Порівняно структури суспільної географії в Україні та англомовному світі. Проаналізовано основні екологічні наслідки на території України від глобального потепління. Наведено нові напрямки географічних досліджень. Розглянуто питання вивчення естетичних можливостей ландшафтів для потреб рекреації. Запропоновано сучасні підходи до географічного вивчення процесу іноземного інвестування. Розкрито головні напрямки розвитку сучасного озерознавства. Досліджено ландшафтне різноманіття в контексті концепції стійкого розвитку. Розроблено стандарт освіти зі спеціальності "картографія". Удосконалено фахову підготовку спеціалістів з країнознавства та міжнародних відносин. Накреслено перспективи розвитку географічної картографії.

Наведено інформацію про географічні інформаційні системи (ГІС), розглянуто їх значення для аграрної науки, зокрема, грунтознавства, агроекології тощо. Стисло охарактеризовано структуру ГІС, їх функції, технічне, програмне та інформаційне забезпечення, поняття про цифрові карти та моделі рельєфу.

Розкрито актуальні проблеми територіальної диференціації мінеральних, земельних, лісових, природних ресурсів України. Детально проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку вугільної промисловості, сільського господарства, будівництва та рекреаційної діяльності. Наведено методику еколого-ландшафтознавчого картографування гірничовидобувних територій. Значну увагу приділено географічним особливостям заселення території Північної Буковини до IX ст. н.е., а також природно-географічним умовам розвитку етнографічної групи бойків.

Проаналізовано геологічний фактор антропогенної екосистеми. Надано екологічну оцінку стану геологічного середовища. Визначено пріоритетні напрямки стабілізації антропогенної екосистеми Кривбасу. Досліджено рослинний покрив техногенних ландшафтів. Висвітлено стан та методи забезпечення радонової безпеки в оселях Кривбасу. Описано структурну організацію угруповань наземної мезофауни як показник рівня антропогенного навантаження.

Викладено загальні відомості про мінерали, їх кристалографію, а також описано форми знаходження мінералів у природі, їх фізичні ознаки та властивості. Наведено класифікацію головних породотвірних мінералів за хімічним складом. Основну увагу приділено фосфорним, калійним, азотним, гіпсовим, вапняковим, магнієвим та органічним агрономічним рудам. Детально проаналізовано еволюцію ландшафтів і людини у пізньому кайнозої на прикладі позальодовикової (перигляціальної) зони Лівобережної України.

Наведено нові результати геологічних, географічних та екологічних досліджень Середнього Придніпров'я. Окрему увагу приділено металогенії золота, срібла та марганцю. Викладено відомості щодо оцінки впливу різних антропогенних факторів на ландшафти, підземні та поверхневі води. Подано результати картографування території Дніпропетровщини.

Розглядаються питання раціонального використання та охорони природного середовища, наводяться результати досліджень у галузі екології, геохімії, гідрогеології, географії, екології, соціальної та економічної географії. Аналізуються проблеми та перспективи використання ресурсів вторинної мінеральної сировини в Україні, уніфікована система характеристик, показників та умовних позначень для екологічно-природоохоронного картографування, проблеми інтеграції України в світовий ринок продовольства та сільськогосподарської продукції, ландшафтно-екологічні дослідження під час організації мережі спостережень за хімічними елементами. Повідомляється про досвід втілення єдиної системи безперервної екологічної освіти та виховання у позашкільних навчальних закладах. Ряд статей присвячено 125-річчю від дня народження видатного геолога і палеонтолога Д.М.Соболєва.

За даними аерокосмогеологічних досліджень, флюїдодинамічні процеси в літосфері найактивніше розвиваються в межах геофлюїдодинамічних вузлів перетину лінійних зон горизонтальних напруг, що розглядаються як один із активних факторів формування сучасних ландшафтів. З ними пов'язано формування досить обширних аномальних форм рельєфу суходолу, морських кіс, піщаних банок, степових блюдець і подів, озер, зсувних амфітеатрів, аномальних змін фізіології рослин та їх оптичних характеристик. Генетичний зв'язок ландшафтів із геофлюїдодинамічними структурами є основою вивчення останніх дистанційними методами.