Розглянуто екологічні та грунтово-меліоративні проблеми глобального та регіонального характеру, що виникають у зв'язку з геохімічними процесами в системі "грунт - атмосфера" та перенесенням солей на значні відстані завдяки діяльності вітру.

На прикладі терикоників вугільних шахт показано, як під впливом гірничовидобувної промисловості відбувається зміна природних ландшафтів Донбасу. Відмічено, що значна частина природних кальцієвих ландшафтів регіону перетворилась на сірчанокислі. Наведено хімічний склад відвальної породи терикоників, її токсичність, радіоактивність. Покращання гірничопромислових ландшафтів можливо завдяки лісовій рекультивації земель.

Систематично викладено теорію та методику геохімії ландшафтів та її відгалужень (геохімії техногенезу, ландшафтно-геохімічної екології, ландшафтно-геохімічної агроекології, медичної екогеохімії). Розглянуто основні закономірності міграції хімічних елементів у геосистемах та особливості ландшафтно-геохімічної структури України. Подано методику ландшафтно-геохімічної характеристики екологічного стану територій з прикладами її використання у процесі оцінки геосистем заповідників, рекреаційних, сільськогосподарських, міських територій, у зонах впливу АЕС, промислових зонах.

Досліджено міграцію важких металів у генетичних горизонтах грунтового розрізу в грунтах типового потужного малогумусного великопилуватосуглинкового чорнозему, закладеного у неоелювіальному елементарному ландшафті на території філії Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина". Наведено ряд досліджуваних елементів за коефіцієнтом радіальної диференціації у гумусовому горизонті. Виділено два типи перерозподілу рухомих форм важких металів у грунтовому профілі.

Предлагаемый интегральный индекс содержания тяжелых металлов в геокомпонентах отображает их ассортимент, токсичность и количественные показатели. Средневзвешенный показатель загрязнения тяжелыми металлами геокомпонентов ландшафтных систем дает возможность определить уровни экоситуации - от благоприятной до катастрофической.

Узагальнюється досвід ландшафтно-геохімічних досліджень екологічного напрямку останнього десятиріччя. Робота грунтується на результатах польових досліджень (1987-1995 рр.) у зонах впливу АЕС, промислових зонах, заповідниках, рекреаційних, сільськогосподарських, міських територіях, виконаних ландшафтно-геохімічними експедиціями Київського університету. Автор зробила спробу систематизувати і поглибити базові положення нового наукового напрямку геохімії ландшафтів - ландшафтно-геохімічної екології (теоретичні положення ландшафтно-геохімічної оцінки екологічного стану територій, концепцію і методику визначення основних типів ландшафтно-геохімічних структур), обгрунтувати методику ландшафтно-геохімічної оцінки екологічного стану територій, методику ландшафтно-геохімічного картографування, яка спрямована на оцінку екологічного стану територій, обгрунтувати та розробити геохімічну класифікацію ландшафтів України і скласти ландшафтно-геохімічну карту України масштабу 1:1500000 тощо.

Влияние ланшафтных условий на эволюцию радиологической ситуации определяется их воздействием на интенсивность и конфигурацию потоков перераспределения и мест вторичной аккумуляции радионуклидов в загрязненных природно территориальных комплексах (ПТК). Наиболее ярко такое воздействие проявляется в тех ПТК, которые сами эволюционируют в результате изменения характера антропогенной нагрузки. Воздействие ландшафтных условий на ведущие процессы вторичного перераспределения радионуклидов - горизонтальный перенос и биогенную аккумуляцию - выражаются такими показателями как баланс радионуклидов в ПКТ и коэффициент накопления. Числовые значения этих показателей могут быть объединены в новый двухмерный показатель - коэффициент накопления распределенный, который интегрированно отображает воздействие ландшафтных факторов на эволюцию радиологической ситуации.

Проаналізовано розподіл ртуті у ландшафтно-екологічних зонах Криму. Охарактеризовано можливі джерела забруднення й різноманітні типи ртутних аномалій.

Изложена программа и некоторые результаты стационарных ландшафтоведческих исследований условий миграции химических веществ в Киевском Полесье. На примере экспериментальных материалов, полученных на Дымерском комплексном географическом стационаре Института географии НАН Украины, проанализированы геофизические и геохимические факторы формирования предпосылок миграции веществ, в том числе и радионуклидов.

Розроблено структуру банку даних еколого-геохімічної інформації. Запропоновано модель комп'ютерної геохімічної карти розповсюдження рухомих форм токсичних елементів в грунтових відкладах на прикладі Київської обл.

Розглянуто принципи та методи прикладних ландшафтно-геохімічних досліджень для цілей екології. Висвітлено питання структурно-функціональної організації та екогеохімії антропогенних ландшафтів, методики інтегральної оцінки їх екологічного стану, медико-географічного аналізу, картографування на прикладі території Буковини та півночі Молдови.

Рассмотрены принципы и методы прикладных ландшафтно-геохимических исследований для целей экологии. Освещены вопросы структурно-функциональной организации и экогеохимии антропогенных ландшафтов, методики интегральной оценки их экологического состояния, медико-географического анализа, картографирования на примере территории Буковины и севера Молдовы.

Освещены вычислительные аспекты решения задачи идентификации параметров модели переноса пассивной примеси. Приведены результаты исследования и оценки загрязнения, ущерба и состояния экосистем шельфа Черного моря. Обсуждены вопросы применения технологии нейронных сетей (НС) для решения задач математического моделирования морской среды. На основе сочетания метода группового учета аргументов и генетического алгоритма рассмотрены особенности многослойного перцептрона и НС. Изложена методика применения метода логико-информационного моделирования для решения экологических проблем природно-хозяйственных комплексов обоснования рационального использования их ресурсов и разработки стратегии последовательного поэтапного вывода речных экосистем из состояния экологического кризиса. На основе совместного использования модели экологической системы и экоскрининговых моделей риска приведен рассчет внутригодовой изменчивости риска и поля риска для экосистемы, находящейся в условиях интенсивного антропогенного воздействия.

Розглянуто питання ландшафтної структури довкілля, антропогенного ландшафтознавства, закономірностей природної та техногенної міграції хімічних елементів. Виявлено головні ознаки ландшафтної екології, різноманітності та суттєвості їх цільової спрямованості. Охарактеризовано методологічні аспекти ландшафтно-екологічних досліджень.

Рассмотрены вопросы ландшафтной структуры окружающей среды, антропогенного ландшафтоведения, закономерностей природной и техногенной миграции химических элементов. Выявлены главные признаки ландшафтной экологии, разнообразия и существенности их целевой направленности. Охарактеризованы методологические аспекты ландшафтно-экологических исследований.

Описано ландшафтно-геохімічні системи. Розглянуто історію виникнення та розвитку геохімії ландшафту. Проаналізовано особливості водної, біогенної та техногенної міграції хімічних елементів, а також їх розповсюдження у оболонках землі.

Описаны ландшафтно-геохимические системы. Рассмотрена история возникновения и развития геохимии ландшафта. Проанализированы особенности водной, биогенной и техногенной миграции химических элементов, а также их распространения в оболочках земли.

Розглянуто основні напрямки міграції забруднювальних речовин у грунтах. Запропоновано методику графоаналітичної обробки даних, яка базується на використанні експоненціальної залежності і дає можливість кількісно охарактеризувати зміни вмісту забруднювальних речовин у грунтах і породах зони аерації у просторі й часі.

Рассмотрены основные направления миграции загрязняющих веществ в почве. Предложена методика графоаналитической обработки данных, позволяющая количественно охарактеризовать изменения содержаний загрязнителей в почве и породах зоны аэрации в пространстве и времени.

Main directions of polluting substances migration from soils are considered. The graphic and analytical technique of the data processing, which allows to state quantitative estimation of spatio-temporal changes of pollution substances concentration insoil and rocks of aeration zone is offered.

Розглянуто блок-схему екосистеми, яка створена для аналізу екологічної безпеки в типовій екосистемі схилів. Із натурних даних і на підставі теоретичного аналізу вибрано параметри швидкостей переходів полютанту (Cs-137). Проведено моделювання процесів міграції та перерозподілу радіонуклідів у типовому схилі методом камерних моделей. Показано, що екосистема схилів активно та досить швидко перерозподіляє радіонукліди. У результаті моделювання можливо оцінити та спрогнозувати динаміку розподілу радіонуклідів у типовій екосистемі схилів і встановити можливі дозові навантаження на людей, що використовують частини такої екосистеми схилів.

Обгрунтовано необхідність урахування мінливості геохімічного фону компонентів ландшафтів, зокрема, грунтів. Доведено, що геохімічний фон хімічних елементів у грунтах сформувався під впливом техногенних чинників і постійно змінюється. Виявлено, що неврахування об'єктивних змін геохімічного фону може призвести до недооцінювання техногенного навантаження на грунти та ландшафти в цілому. Запропоновано спосіб визначення темпу механічної міграції радіоактивної речовини. З'ясовано, що інтенсивний перерозподіл речовини, що відбувається внаслідок дії потужних міграційних чинників, обумовлює потребу повторного проведення вивчення еколого-геохімічного стану територій, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Обоснована необходимость учета изменчивости геохимического фона компонентов ландшафтов, в частности, почв. Доказано, что геохимический фон химических элементов в почвах сформировался под влиянием техногенных факторов и претерпевает постоянные изменения. Установлено, что игнорирование объективных изменений геохимического фона может привести к недооценке техногенной загрузки на ландшафты. Предложен способ определения темпа механической миграции радиоактивного вещества. Интенсивное перераспределение вещества, происходящее вследствие действия мощных миграционных факторов, обусловливает необходимость повторного проведения изучения эколого-геохимического состояния территорий, которые были загрязнены в результате аварии на Чернобыльской АЭС.

In article necessity of the account of geochemical background variability of components of landscapes, first of all, soil is proved. It is proved, that the geochemical background of chemical elements in soil was generated under influence of technogenic factors and undergoes constant changes. Ignoring of objective changes of geochemical background can lead to underestimation of technogenic pressure of landscapes. The way of definition of mechanical migration rate of radioactive substance is offered. Intensive redistribution of subsntance, event owing to action of powerful migratory factors, causes necessity of repeated carrying out of studying of ecological and geochemical conditon of territories which have been polluted as a result of failure on the Chernobyl atomic power station.

Рассмотрены вопросы геохимического загрязнения токсическими элементами природных ландшафтов в районах добычи полезных ископаемых. Предложены информативные показатели для измерения техногенной миграции веществ за пределы горнопромышленных ландшафтов.

Розглянуто особливості речовинного складу грунтів і рослин у степових геохімічних ландшафтах. Установлено, що елементарні геохімічні ландшафти відрізняються за характером накопичення важких металів у грунтах і рослинах. Визначено кількісні значення бар'єрності рослин для групи важких металів.

За оцінками вмісту токсичних мікроелементів у грунтах, донних відкладах і поверхневих водах площинних техногенних ландшафтів України розраховано сумарний показник забруднення, коефіцієнт накопичення та техногенні асоціації. Визначено розбіг рівнів екологічної небезпеки та їх співвідношення для сполучених компонентів геохімічних ландшафтів. Одержано техногенні геохімічні асоціації та типоморфні елементи-забруднювачі функціональних зон ландшафтів України.