Розглянуто основні релігії, культи і секти світу, зокрема: християнську релігію - православ'я, католицизм, греко-католицизм, протестантизм, лютеранство і кальвінізм, англіканство і пресвітеріянство, баптизм, адвентизм і п'ятдесятництво; нехристиянські релігії - юдаїзм, іслам, індуїзм, буддизм, синтоїзм, зороастризм, конфуціянство, даосизм. Наведено загальну характеристику культів і сект мормонів, свідків Єгови, муністів, кришнаїтів, теософів, Великого Білого Братства, окультизму та спіритизму, сатанізму.

Рассмотрены основные религии, культы и секты мира, в частности: христианская религия - православье, католицизм, греко-католицизм, протестантизм, лютеранство и кальвинизм, англиканство и пресвитерианство, баптизм, адвентизм и пятидесятничество; нехристианские религии - юдаизм, ислам, индуизм, буддизм, синтоизм, зороастризм, конфуцианство, даосизм. Приведена общая характеристика культов и сект мормонов, свидетелей Иеговы, мунистов, кришнаитов, теософов, Большого Белого Братства, окультизма и спиритизма, сатанизма.

Описаны культы богов-врачевателей в античных государствах Северного Причерноморья. Раскрыты причины возникновения зороастризма, освещена методология религиоведческого анализа. Приведены результаты исследований в области этнографии Крыма Всеукраинской научной ассоциацией востоковедения за 1926 - 1930 гг. Проанализирована историческая и современная роль армии США в политической жизни Турции.

Освещена проблема существования двух механик. Изложена Экхартовская концепция взаимоотношений человека и бога в контексте русской религиозной философии начала ХХ в. Рассмотрена категория драмы в классической европейской философии - от Аристотеля к Гегелю. Проведен сравнительный анализ стереотипов этнического поведения. Изложены некоторые аспекты эволюции ведущих мировоззренческих категорий в раннем зороастризме.

Рассмотрены основные виды и направления религий. Охарактеризованы мертвые, национально-государственные, мировые, нетрадиционные религии и секты. Приведена информация о православии, католицизме, исламе, буддизме, иудаизме, зороастризме, синтоизме.

Розкрито суть поняття релігії. Описано первісні й етнічні релігії (іудаїзм, зороастризм, індуїзм). Розглянуто питання виникнення християнства, викладено зміст Євангелій. Показано роль священика в житті католика, наведено порівняльний аналіз структур католицької та православної церков, проаналізовано їх вплив на суспільство, державу. Визначено причини перекладу Біблії на національні мови. Висвітлено історію виникнення, особливості віровчення та культу ісламу та буддизму.

Раскрыта сущность понятия религии. Описаны первичные и этнические религии (иудаизм, зороастризм, идуизм). Рассмотрены вопросы возникновения христианства, изложено содержание Евангелий. Показана роль священника в жизни католика, приведен сравнительный анализ структур католической и православной церквей, проанализировано их влияние на общество, государство. Определены причины перевода Библии на национальные языки. Освещены история возникновения, особенности вероучения и культа ислама, буддизма.

Розглянуто питання релігії та суспільства, форми релігійного життя людини. Визначено типи та запропоновано класифікацію сучасних релігій. Увагу приділено теїстичним віруванням праукраїнців доби Київської Русі. Описано локальні (зороастризм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм), світові (буддизм, християнство, іслам) релігії, нетрадиційні релігійні течії (кришнаїзм, Біле братство, Аум Сінрікьо). Охарактеризовано напрями християнства. Розкрито місце свободи совісті у духовному житті суспільства.

Рассмотрены вопросы религии и общества, формы религиозной жизни человека. Определены типы и предложена классификация современных религий. Внимание уделено теистическим верованиям праукраинцев времен Киевской Руси. Описаны локальные (зороастризм, индуизм, джайнизм, сикхизм, конфуцианство, даосизм, синтоизм), мировые (буддизм, христианство, ислам) религии, нетрадиционные религиозные течения (кришнаизм, Белое братство, Аум Синрике, неопаранизм и сатанизм). Приведены направления христианства. Раскрыто место свободы в духовной жизни общества.

Розкрито сутність релігії як соціального явища, охарактеризовано її основні елементи. Розглянуто соціальні функції та концепції походження релігії. Визначено основні принципи класифікації релігій, наведено характеристику первісних релігійних вірувань. Розкрито основні ознаки родоплемінних, національних, світових і нетрадиційних релігій. Викладено відомості про історію розвитку іудаїзму, індуїзму, сикхізму, джайнізму, конфуціанства, даосизму, зороастризму, синтоїзму. Висвітлено основні положення буддійського, християнського й ісламського віровчення, а також новітніх релігійних рухів. Проаналізовано сучасний стан релігійного життя в Україні.

Раскрыта сущность религии как социального явления, охарактеризованы ее основные элементы. Рассмотрены социальные функции и концепции происхождения религии. Определены основные принципы классификации религий, дана характеристика первобытных религийных верований. Раскрыты основные признаки родоплеменных, национальных, мировых и нетрадиционных религий. Изложены материалы об истории развития иудаизма, индуизма, сикхизма, джайнизма, конфуцианства, даосизма, зороастризма, синтаизма. Освещены основные положения буддийского, христианского и исламского веручений, а также новейших религиозных движений. Проанализировано современное состояние религиозной жизни в Украине.

Розглянуто релігієзнавство як науку, його структуру, сутність і походження, функції, основні релігієзнавчі концепції. Проаналізовано особливості й основні історичні етапи розвитку релігії стародавнього світу (Єгипту, Індії, Греції, Риму). Описано етнонаціональні (іудаїзм, індуїзм, конфуціанство та даосизм, синтоїзм, зороастризм, джайнізм і сикхізм), світові (будизм, християнство, іслам), нетрадиційні (неорелігії, церква сайєнтології, сатанізм, рух Харе Крішна) релігії. Висвітлено особливості правового регулювання свободи совісті в Україні. Розкрито суть поняття свободи совісті як конституційно-правової категорії.

Рассмотрены структура, сущность, происхождение, функции религиоведения, основные религиоведческие концепции. Проанализированы особенности и основные исторические этапы развития религии древнего мира (Египта, Индии, Греции, Рима). Описаны этнонациональные (иудаизм, индуизм, конфуцианство и даосизм, синтоизм, зороастризм, джайнизм и сикхизм), мировые (буддизм, христианство, ислам), нетрадиционные (неорелигии, церковь сайентологии, сатанизм, движение Харе Кришна) религии. Освещены особенности правового регулирования свободы совести в Украине. Раскрыта сущность понятия свободы совести как конституционно-правовой категории.

Проведено історіософський аналіз формування етноконфесійної специфіки Вірменського християнства у поєднанні з історичною ретроспективою становлення та закономірної трансформації Вірменської Церкви за умов української діаспори. Висвітлено новий погляд на феномен монофізитства, що становить догматичну базу Вірменської Апостольської та інших Давньосхідних Церков у поєднані з аналізом розвитку християнства періоду Вселенських соборів. Показано доцільність розгляду монофізитства, несторіанства й інших догматичних рухів як одного з проявів активізації процесу етнорелігієгенезу, що охопив східні провінції Римської імперії у III - IV ст. Характерною ознакою цього процесу було утворення нових етнічних спільнот на базі єдності віросповідання. Зазначено, що поява нових течій, напрямків, Церков була та є закономірним наслідком розвитку загальнохристиянської системи через природне ускладнення структури внаслідок утворення та розвитку чисельних взаємопов'язаних автономних її складових. Зазначено, що це стало причиною першого великого структурного поділу загальнохристиянської цілісності та виділення з неї Несторіанської й Монофізитської Давньосхідних Церков, які з точки зору етноконфесійної є національними автокефальними Церквами вірмен, сірійців, коптів, ефіопів та ін. Для цих народів саме монофізитський тип християнства став основою для формування нової етнічної домінанти. Окрім цього, формування характерних рис та онаціональнення Вірменської Церкви відбулися внаслідок етноконфесійного синкретизму християнства та зороастризму.

Досліджено особливості реалізації релігійної політики О.Македонського на території Ірану. Проаналізовано переказ про Олександра, що існує в зороастрийській квазіісторичній традиції. Послідовно розглянуто звинувачення на адресу Олександра, що містяться в релігійних зороастрийських текстах. Зроблено висновок про необ'єктивність пізньої зороастрийської традиції. Акцентовано увагу на відсутності будь-яких надійних історичних свідчень про існування доолександрівського письмового тексту Авести та необгрунтованості звинувачення Олександра у його знищенні. На підставі вивчення античної історичної традиції критично переосмислено твердження про навмисне та масове вбивство магів греко-македонськими завойовниками. Проаналізовано свідчення античних авторів і доведено, що антизороастрийська політика македонського царя не передбачала руйнування перських храмів і культових місць. Досліджено квазіісторичну зороастрийську оповідь і зроблено висновок, що основною метою сасанідського жрецтва у формулюванні звинувачення проти О.Македонського є обгрунтування легітимності Сасанідів на іранському престолі.

Висвітлено джерела релігієзнавства, засади формування релігієзнавчої парадигми, основні концепції щодо сутності та походження релігій, особливості релігії у структурі суспільного світогляду, класифікацію світових релігій. Наведено основні характеристики та типи первісних релігій, зокрема, тотемізм, фетишизм, анімізм, аніматизм, магія. Проаналізовано особливості релігій періодів перших цивілізацій та ранньої державності - Стародавнього Єгипту та Межиріччя, античної Греції та Риму, а також історичних національних релігій - індуїзму, сикхізму, джайнізму, зороастризму, даосизму, конфуціанства, синтоїзму. Розкрито основи вчення юдаїзму, віровчення та категоріальний апарат буддизму, основи християнської етики, засади екуменізму та його прояви в Україні, основи вчення мусульман, цивілізаційну та релігійну місії ісламу. Визначено філософсько-правовий вимір свободи совісті та толерантності, новітні релігійні деструктивні та окультні спільноти. Особливу увагу приділено державній релігійній політиці та церкві на українських землях в історичному контексті.

Розкрито основи релігії як загальнолюдського феномену, її сутність та структуру, висвітлено еволюцію і класифікацію релігійних вірувань. Проаналізовано особливості релігій давніх і дописемних суспільств, національних, світових і сучасних релігій. Увагу приділено релігіям давніх цивілізацій Близького Сходу і Середземномор'я, європейським релігіям, релігіям цивілізацій доколумбової Америки, релігійним уявленням корінного населення Австралії, віруванням народів Океанії, релігіям Китаю та Японії, зороастризму, етнонаціональним релігіям Індії, а також іудаїзму, буддизму, християнству, православ'ю, протестантизму, ісламу. Визначено тенденції розвитку релігій у ХХ - на початку ХХІ ст., основні чинники впливу на релігії у сучасний період.

Охарактеризовано людину як Добродія, в основі якої доброчинна діяльність і поведінка. Розглянуто доброчинну (моральну) природу Всесвіту, в якому Добро - найзагальніша сила і шлях Всесвіту, що забезпечує доброчинний і фізичний порядок світу та людини, і як висновок - людина народжена Добром і повинна відповідати образу свого творця. Тобто, однозначно визначено, що людина - це добродійна особистість. Подано характеристику і підтвердження таких чеснот як совість, упорядкованість, обов'язковість, справедливість, людяність, помірність, самоповага, патріотичність, сімейність, природолюбність, працелюбність, набожність їх загально-біологічними, соціально-культурними, всесвітньо-духовними основами. Ці чесноти - запорука зростання Добродія до Боголюдини - сповідника релігії Доброслав'я. Етика - основа соціалізму. Розглянуто особливості державного науково-господарського колективізму в державній системі Доброслав'я з перевагою загальнодуховних, а не економічних чинників. У державній системі Доброслав'я село передбачається як науково-виробничо-освітньо-виховне об'єднання в складі Академії Наук, що виконує обов'язки Уряду. Село повинно залишатись основою створених ним Людини, Добродія. З Трипільського Добра виросли арійські веди, брахманізм, буддизм, джайнізм, зороастризм, які розглянуто як набір Доброслав'я, якому близькі китайські даосизм і конфуціанство, і який вважає неприйнятними семітські релігії - юдаїзм, християнство, іслам. Тому безперечним, обов'язковим завданням України, Європи, арійства є звільнення від засилля семітських релігій.

Вперше в українському релігієзнавстві здійснено комплексне дослідження в галузі релігійної геронтології. Розглянуто проблеми духовного життя особистості на етапі геронтогенезу, проаналізовано фактори прогресування релігійної свідомості в літньому віці та головні риси реструктуризації релігійності старіючих людей. Здійснено типологічне дослідження релігійно-історичних моделей старості, виокремлено універсальні та варіативні характеристики релігійного-етичного ідеалу пізнього віку, проаналізовано гендерні аспекти релігійної рефлексії старості, з'ясовано історичні витоки та релігійно-світоглядне обгрунтування утримання недієздатних літніх осіб. Досліджено первісні моделі осмислення пізнього віку, міфологічні архетипи старості, розкрито світоглядно-релігійні причини архаїчного геронтоциду. З'ясовано зміст концепту "старість" у слов'янських народних віруваннях, окреслено традиції української етнопедагогіки та громадського догляду за людьм и похилого віку. Описано різноманіття релігійних моделей останнього періоду земного життя людини в етнічних релігіях: давньоєгипетських віруваннях, зороастризмі, індуїзмі, даосизмі, конфуціанстві, синтоїзмі та іудаїзмі. Проаналізовано характер осмислення старості у світових релігіях - буддизмі, ісламі та християнстві. Описано сучасні трансформації традиційних моделей старості в світовій та українській культурах. Обгрунтовано, що релігійний світогляд спрощує проблему вибору способу життя в пізньому віці, оскільки кожне віровчення містить історичний досвід осмислення старості та смерті. Виявлено головні тенденції сучасної геронтософської рефлексії та богословських адаптацій традиційних образів старості до сьогоденних реалій, роль релігійного світогляду у виборі індивідуальної стратегії старіння. Розкрито зміст, напрямки та перспективи діяльності українських і світових релігійних організацій у справах удосконалення системи опіки над літніми людьми та загальної нейтралізації негативних наслідків демографічного старіння населення.

У цій книжці Великий шовковий шлях висвітлено в трьох аспектах: матеріально- технічному, міфолого-релігійному та літературно-мистецтвознавчому. Вивчення світової історії неможливе без дослідження культури і комунікацій Великого шовкового шляху. Торгівля ляпіс-лазур’ю, технологія виготовлення локшини, легенди про еліксир безсмертя, оселя богині Сіванму, свято крові провінції Шеньсі, зороастризм,трюки з відрубуванням голови з «Подорожі на Захід» нерозривно пов’язані з історією маршруту, що з’єднує Європу та Азію, як і артефакти, згадані у віршах Лі Бо, Лі Хе й Лі Сюня. Отже, Великий шовковий шлях здавна був найважливішою матеріально-технічною магістраллю китайської цивілізації. B&R Book Program Права на