Зазначено, що на тлі розвитку економіки та інформаційних технологій спостерігається занепад духовно-морального потенціалу молодої генерації та захоплення псевдокультурою, псевдонаукою, окультизмом, що призводить до душевних і духовних розладів особливості. Наголошено, що відновлення і розвиток особистості можливі шляхом пізнання себе, пізнання Творця і Його духовних законів.

Указано, что на фоне развития экономики и информационных технологий, наблюдается оскуднение духовно-нравственного потенциала молодого поколения и увлечение псевдокультурой, псевдонаукой, оккультизмом, что ведет к душевным и духовным расстройствам личности. Восстановление и развитие личности возможно путём познания себя, познания Творца и Его духовных законов на основе христианских ценностей.

Compared to the economic and development the spinfual and moral potential of young people is getting poorer and the enthusiasm for pseudoculture, pseudoscience, occultism, which leads to mental and spiritual disfunctions. Restoring of mental equilibrium is possible through self-cognition, the cognition of the Creator and His spiritual laws based on the christian values, which is the issue the article deals with.

Запропоновано аналіз сутності ставлення молоді до релігії, відповідність релігійності внутрішнім переконанням студентів у період трансформаційних змін в українському суспільстві. Ставлення молоді до релігії відображає трансформаційні перетворення в суспільстві - відбувся перехід від повного заперечення релігії до прихильного ставлення до неї, віднесення себе до відповідної релігійної течії.

На підставі емпіричного дослідження проаналізовано ретроспективне уявлення осіб юнацького віку щодо ставлення до них їх батьків; визначено особливості поглядів осіб юнацького віку до Бога; виявлено взаємозв'язки між уявними відносинами молоді з батьками в період до дванадцяти років з їх ставленням до Бога.

Розглянуто теоретичні основи профілактики асоціального впливу релігійних культів на підлітків у системі освіти. Розкрито суть поняття дезадаптації підлітків, обумовленої цим впливом. Обгрунтовано необхідність використання системного підходу в організації профілактичної роботи за даним напрямом, зокрема в загальноосвітній школі.

Висвітлено психологічні аспекти формування релігійної свідомості студентської молоді. Із використанням критерію Діксона перевірено гіпотезу про однорідність вибірки у процесі формування релігійної свідомості студентства в групах організованих і неорганізованих віруючих. Визначено домінуючі типи релігійної свідомості у кожній групі.

Освещены педагогические аспекты формирования религиозного сознания личности студенческой молодежи. С помощью критерия Диксона проверена гипотеза об однородности выборки в процессе формирования религиозного сознания студенчества в группах неорганизованных и организованных верующих. Определены доминирующие типы религиозного сознания в каждой группе.

The psychological aspects of student's personality religious consciousness formation are lighted up. The hypothesis on selection homogeneity in the process of students' religious consciousness formation in the groups of unorganized and organized believers is tested with the help of the Dixon's criterion in accordance to dominant types of the religious consciousness in every group.

За результатами соціологічного опитування 500 студентів ВНЗ Рівного досліджено різні аспекти проблеми духовного розвитку студентської молоді (СМ): ставлення до Бога, шляхи "приходу" до віри, конфесійна самоідентифікація, частота відвідування богослужінь, особиста молитва, зміст релігійної свідомості, міра довіри до духовенства, ставлення до девіантних форм поведінки та відповідність релігійної самоідентифікації способу життя тощо. Отримані статистичні дані подано в таблицях. Увагу акцентовано на тому, що для 50 % опитуваних особливо важливою є регулятивна функція віри в Бога, а для 45,2 - світоглядна, проте виявлено невідповідність між релігійною самоідентифікацією та способом життя СМ: вживають спиртні напої майже 80 %, курять 40 %, лихословлять 80 %, хочуть мати зброю для вирішення проблем суспільного й особистого життя 80 %. Зазначено, що відмінностей у відповідях респондентів за статтю, національністю, соціальним походженням не виявлено. Підсумовано, що СМ має слабку поінформованість про основні принципи та канони свого віросповідання, більша частина СМ підтримує розвиток і зміцнення релігійно-моральних принципів сучасного способу життя, що за сучасних умов можна побудувати суспільство на підставі загальноприйнятих принципах моралі.

По результатам социологического опроса 500 студентов ВУЗ Ровно исследованы различные аспекты проблемы духовного развития студенческой молодежи (СМ): отношение к Богу, пути "прихода" к вере, конфессиональная самоидентификация, частота посещения богослужений, личная молитва, содержание религиозного сознания, мера доверия к духовенству, отношение к девиантным формам поведения, соответствие религиозной самоидентификации образу жизни и т.п. Полученные статистические данные представлены в таблицах. Внимание акцентировано на том, что для 50 % опрошенных особенно важна регулятивная функция веры в Бога, для 45,2 - мировоззренческая, тем не менее обнаружено несоответствие между религиозной самоидентификацией и образом жизни СМ: употребляют спиртные напитки почти 80 %, курят 40 %, сквернословят 80 %, хотят иметь оружие для решения проблем общественной и личной жизни 80 %. Указано, что различий в ответах респондентов по полу, национальности, социальному происхождению не обнаружено. Подытожено, что СМ имеет слабую осведомленность в отношении основных принципов и канонов своего вероисповедания, большая часть СМ поддерживает развитие и укрепление религиозно-нравственных принципов современного образа жизни, что в современных условиях можно построить общество на основе общепринятых принципах морали.

In the article the attention is paid to the discrepancy between rather high level of studentsТ religiousness and their fixed way of life both in the sphere of religious vital activity and beyond the bounds of this sphere.

Розглянуто значення релігійної іммортології у формуванні свідомості молоді. Показано роль іммортологічних ідей в житті людей. Наголошено на особливостях їх впливу на життя сучасної української молоді.

Рассмотрено значение религиозной иммортологии в формировании сознания молодежи. Показана роль иммортологических идей в жизни людей. Акцентировано на особенностях их влияния на жизнь современной украинской молодежи.

The research is devoted to consideration of religious immortology meaning in formation of consciousness of youth. The role of immortology ideas in life of the people is shown. Special attention is paid to their specific influence on life of modern Ukrainian youth.

Зазначено, що духовні перетворення в українському суспільстві, спрямовані на розбудову та утвердження власної державності, потребують активної участі в цьому процесі не тільки державних інститутів і політичних партій, а й найрізноманітніших громадських організацій та об'єднань. Важливим чинником цього процесу є Церква. Вона формує духовність людства.

Вперше в українському релігієзнавстві здійснено комплексне дослідження в галузі релігійної геронтології. Розглянуто проблеми духовного життя особистості на етапі геронтогенезу, проаналізовано фактори прогресування релігійної свідомості в літньому віці та головні риси реструктуризації релігійності старіючих людей. Здійснено типологічне дослідження релігійно-історичних моделей старості, виокремлено універсальні та варіативні характеристики релігійного-етичного ідеалу пізнього віку, проаналізовано гендерні аспекти релігійної рефлексії старості, з'ясовано історичні витоки та релігійно-світоглядне обгрунтування утримання недієздатних літніх осіб. Досліджено первісні моделі осмислення пізнього віку, міфологічні архетипи старості, розкрито світоглядно-релігійні причини архаїчного геронтоциду. З'ясовано зміст концепту "старість" у слов'янських народних віруваннях, окреслено традиції української етнопедагогіки та громадського догляду за людьм и похилого віку. Описано різноманіття релігійних моделей останнього періоду земного життя людини в етнічних релігіях: давньоєгипетських віруваннях, зороастризмі, індуїзмі, даосизмі, конфуціанстві, синтоїзмі та іудаїзмі. Проаналізовано характер осмислення старості у світових релігіях - буддизмі, ісламі та християнстві. Описано сучасні трансформації традиційних моделей старості в світовій та українській культурах. Обгрунтовано, що релігійний світогляд спрощує проблему вибору способу життя в пізньому віці, оскільки кожне віровчення містить історичний досвід осмислення старості та смерті. Виявлено головні тенденції сучасної геронтософської рефлексії та богословських адаптацій традиційних образів старості до сьогоденних реалій, роль релігійного світогляду у виборі індивідуальної стратегії старіння. Розкрито зміст, напрямки та перспективи діяльності українських і світових релігійних організацій у справах удосконалення системи опіки над літніми людьми та загальної нейтралізації негативних наслідків демографічного старіння населення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю217.3 + Э211.268.2

Рубрики:

Релігійні цінності

Релігія та молодь

Шифр НБУВ: ДС50319 Пошук видання у каталогах НБУВ