Аналізуються політичні, військові та соціальні конфлікти, що розгортаються на межі третього тисячоліття на глобальному та регіональному рівнях. Розглядаються особливості стратегії національної безпеки України, антиноменклатурної революції, програми виходу з кризи, препарації влади. Звертається увага на геополітичне домінування України над всіма стратегічно важливими регіонами Сходу та Центру Європи, значними територіями Дону та Кубані.

Вивчаються зміни, що відбулися під впливом іміграції та еміграції, в етнічній структурі населення України і її окремих регіонах у 1991-1996 рр. Виявлено найбільш складні і потенційно конфліктні регіони, а також наведено рекомендації щодо перенесення акценту у міграційній політиці держав на превентивний підхід, оздоровлення ситуації, що спричиняють недобровільні міграції, та підвищення рівня керованості міграційними процесами з боку урядових структур.

Подано хронологію військових конфліктів між позаблоковими державами, розкрито їх причини та наслідки, а також зусилля міжнародних організацій спрямовані на врегулювання даних конфліктів. Показано особливі та відмінні риси, що їх характеризують.

Викладені окремі проблеми та положення загальної соціологічної теорії. Докладно аналізуються такі соціальні інститути, як освіта, культура, економіка, політика, розглядається феномен професійної культури на сучасному рівні розвитку суспільства. Наведено соціологічний аспект гуманітаризації освіти як засіб формування гуманітарної культури студентства, висвітлено професійні проблеми молоді у посттоталітарний період, а також перспективи еволюції міжнародного становища України в контексті політичної творчості. Досліджуються регіональні конфлікти 90-х років в системі сучасних міжнародних відносин. Охарактеризовані деякі перспективи культурної та освітньої самореалізації жінок у посттоталітарній Україні та аспекти процесів дезінтеграції суспільного життя у посткомуністичному просторі тощо.

Здійснені класифікації моделей демореальності за специфікою предметів моделювання, а також за особливостями математичних процедур, що застосовуються. Описуються поширені в сучасній демографії математичні моделі різних фрагментів демореальності, характеризуються їх аналітичні потенції. Висвітлюються актуальні проблеми сучасної демографічної ситуації в Україні та її регіональні особливості. Досліджується поширення ВІЛ/СНІДу в сучасних умовах в найближчому і більш віддаленому майбутньому, а також його очікувані демографічні і соціально-економічні наслідки. Розглядається проблема старіння населення, його етнічні особливості та перспективи. Окремий розділ присвячений демографічній публіцистиці.

Розглянуто актуальні теоретичні проблеми етнології, а також типологію етнічних процесів. Висвітлено етнічні процеси в степах Північного Причорномор'я в IX - XIII ст., проблеми національної ідентичності українців у міфоісторичних концепціях XVII та початку XIX ст., освітні програми Українсько-Буковинської Громади у Канаді, проблеми збереження етнічної ідентичності тощо.

Висвітлено ідею української національної державності у радянській історіографії. Наведено нову версію старого міфу про давньоруську народність. Проаналізовано вплив вітчизняних історико-етнологічних досліджень на еволюцію національної свідомості українців у середині ХІХ - першій третині ХХ ст. Розглянуто питання про формування нації. Досліджено філософсько-аксіологічний вимір національної ідеї у контексті еволюційної динаміки буття. Охарактеризовано етнічні процеси у сучасній Фінляндії.

На підставі великого архівного матеріалу досліджено, як століттями царська, а потім більшовицька Росія, панська Польща, Австро-Угорська монархія, боярська Румунія здійснювали експансію щодо України, загарбували її історичні землі, нищили культуру, мову.

Обговорено розвиток етногенетичних процесів у середньовічному слов'янському світі. Представлені роботи свідчать про розмаїття поглядів і підходів учених з України, Росії та Білорусі до визначення характеру та сутності етнічних процесів на сході Європи доби середньовіччя та своєрідно характеризують стан і перспективи подальшого дослідження цієї проблематики в згаданих країнах.

Викладено результати теоретичної розробки та практичного застосування концепції соціальної динаміки з метою вивчення тенденцій і темпів соціальних змін, притаманних українському етносові, а також найчисельнішим етнічним групам України в другій половині ХХ століття. На основі аналізу значної кількості історичних джерел, широкого масиву статистичних даних і репрезентативних соціологічних обстежень визначено вплив етноісторичних, етнодемографічних та етнокультурних властивостей на сукупний трудовий потенціал етнічних спільнот України. У центрі уваги автора - етнічні особливості трудової зайнятості, зокрема, професійна, кваліфікаційна та галузева структура трудоактивного населення України, а також кожної з семи найкрупніших етнічних спільнот країни: починаючи з титульного етносу - українців і закінчуючи болгарською етнічною меншиною. Застосування методологічних принципів концепції національно-пропорційного представництва дозволило визначити статусні позиції означених спільнот у соціально-професійній сфері українського суспільства.

Викладено результати теоретичної розробки і практичного застосування концепції соціальної динаміки з метою вивчення тенденцій і темпів соціальних змін, притаманних українському етносу, а також найчисельнішим етнічним групам України в другій половині ХХ ст. На підставі аналізу значної кількості історичних джерел, широкого масиву статистичних даних і репрезентованих соціологічних обстежень визначено вплив етноісторичних, етнодемографічних та етнокультурних властивостей на соціокультурний і трудовий потенціал етнічних спільнот України. У центрі уваги автора - етнічні особливості та динаміка мовної компетенції, освітнього рівня і трудової зайнятості основних за чисельністю етнічних спільнот країни. Розглянуто професійну, кваліфікаційну і галузеву структуру працеактивного населення України, а також кожної з семи найбільших етнічних спільнот: починаючи з титульного етносу - українців і завершуючи болгарською етнічною меншиною. Застосування методологічних принципів концепції національно-пропорційного представництва дало змогу визначити статусні позиції означених спільнот у соціально-професійній сфері українського суспільства.

Розглядаються стратегії і тактики подолання життєвих та духовних криз особистості, кризові явища у дитячому середовищі, методики роботи із школярами у фрустраційних ситуаціях, психологічні технології допомоги дітям у кризових ситуаціях, конфлікти і шляхи їх розв'язання. Висвітлюється бездоглядність дітей як причина виникнення життєвої кризи, модель рефлексивного прояснення життєвих конфліктів, гуманізація стосунків як чинник подолання життєвих конфліктів. Досліджуються соціально-психологічні і педагогічні аспекти допомоги дітям дошкільного і молодшого шкільного віку, шляхи оптимізації соціальної роботи із дітьми та молоддю, попередження дисгармонійних стосунків підлітків із учителями й однолітками.

Висвітлено історію, мову, звичаї, вірування, традиційний побут, етнічні та естетичні погляди українського народу. Встановлено, що проникнення народної культури в "Енеїду" відбувалося завдяки використанню видів (жанрів) народного мистецтва. Основну увагу приділено фрагментам фольклорної культури та мистецтва, зокрема, народним пісням. Доведено, що звернення до оперного жанру забезпечило злиття ліричного над-сюжету з давньою історією та міфом, що у підсумку призвело до неповторного синтезу античного з національним.

Проаналізовано основні аспекти літературної політики в радянській Україні за період 1917 - 1934 рр., зокрема, традиції української літератури, літературні організації 1922 - 1925 рр., перші конфлікти й ухили, літературну дискусію 1925 - 1928 рр. Розглянуто передумови утворення Спілки письменників у квітні 1932 - серпні 1934 рр.

Розглянуто новелістику відомого англійського драматурга, публіциста та літературного критика Бернарда Шоу. "Малі" епічні твори Шоу, об'єднані у збірці "The Black Girl in Search of God and some Lesser Tales", створювалися письменником протягом всього його життя, вони є своєрідним втіленням пошуків нового жанру та еволюції його творчої особистості. "Казкам" Шоу, як і його драмам, притаманні змішування жанрів і специфічний засіб відображення реального крізь призму фантастичного. Вони різноманітні як за проблематикою і жанрами, так і за вибором і побудовою сюжетів. Поряд із самостійними (реальними та фантастичними) сюжетами спостерігаються біблейські та літературні алюзії. Конфлікти, що лежать в основі сюжетів, мають філософський, соціальний або суто літературний характер. Побудова сюжетів "малих" прозаїчних форм Б.Шоу бездоганна і включає практично всі основні класичні елементи: пролог, кульмінацію, розв'язку, епілог. Новели характеризуються чіткою, художньо-логічною, хоча часом і парадоксальною, композицією. Загальна ідейна спрямованість новел - викриття хиб сучасного авторові суспільства. "Малі" форми Б.Шоу представлено такими жанрами: літературна казка, притча, новела, оповідання, сатира, "інтелектуальна драма для читання", мініатюра-гумореска. Найбільш поширений художній засіб - парадокс. Безумовне значення "малих" полягає в їх художній своєрідності, яка дає можливість авторові висловити свої філософські, етичні та естетичні принципи в лаконічній формі.

Розглядаються джерела формування української літературної мови, деякі граматичні особливості китайської мови, афіксація як найпоширеніший засіб поповнення словникового складу в англійській мові, синтаксичні особливості перської мови. Висвітлюються актуальні пролеми сучасного перекладознавства в Україні, розвиток перекладацької думки в Київській Русі, зв'язок перекладознавства з іншими науками, роль перекладу у збагаченні та розширенні меж національної культури. Характеризуються біблійні мотиви у літературних пам'ятках народів Сходу, твори українських письменників про голодаючих дітей, досліджується проблема авторства "Слова о полку Ігоревім". Аналізується проблема національного відродження, етнічні проблеми існування нації та національних меншин у сучасній Україні, проблеми походження назви "Русь" та ін.

Висвітлено історію становлення і розвитку права збройних конфліктів. Розглянуто війни і збройні конфлікти як об'єкти дії міжнародного гуманітарного права (права війни), природу міжнародного гуманітарного права в контексті класичної правової філософії. Доведено необхідність і можливості формування міжнародно-правового поля регуляції збройних конфліктів сучасності. Міжнародне гуманітарне право представлено комплексною філософсько-правовою дисципліною, яка реалізує тенденцію сучасного міжнародного права - об'єднувати як юридичні норми, так і традиції гуманної поведінки, синтезувати право Женеви і Гааги з новітніми здобутками світового співтовариства в рамках ООН (право Нью-Йорка). Смисл його у послідовному втіленні концепції гуманізації людської діяльності в екстремальних станах сучасних війн і збройних конфліктів.

Висвітлюються поняття цінності у соціології, поняття міжпоколінної трансформації етнічних цінностей та система індикаторів. Досліджуються основні етнічні цінності українського народу та їх міжпоколінна трансформація, аналізується соціальна обумовленість міжпоколінної трансформації етнічних цінностей українців. Подано інтегральну оцінку етнічних пріоритетів українців, цінності етнічної мови у розрізі поколінь, а також почуття до рідної землі та природи як етнічного пріоритету.

Розглянуто функціонування орнаментики в етнічній культурі. Орнаменти досліджено як етнокультурну та етномистецьку категорії. Приділено увагу різним аспектам (синхронному та діахронному) побутування орнаментів у культурі; співвідношенню орнаментів етнічних і традиційних; визначенню орнаментики як певного етнічного коду.

Зроблено аналіз політики, що стосується політичних переконань і суспільства. Розкрито аргументи та політичні вимоги, важливі для безперечного сприйняття. Доведено, що кожна норма аналізу, яка використовується для окреслення мети, визначення проблеми й оцінки політичних рішень, випливає з політики. Досліджено сучасні суперечливі проблеми: акції визнання, соціальну реформу, державне страхування здоров'я, виборчі права й політику в галузі кримінального права. Наведено оглядові таблиці, щоб висвітлити головні моменти. Відзначено, що загальні мета та засади, на яких грунтуються політичні конфлікти (рівність, ефективність, свобода та безпека), не можуть зводитися до простого критерію визначення.