З'ясовано, що одним із проявів серцевої патології є порушення серцевого ритму та провідності. Оцінено стан провідної системи серця у хворих на цукровий діабет ІІ типу залежно від тривалості, тяжкості та стану компенсації захворювання. За допомогою холтерівського моніторування ЕКГ, стандартної ЕКГ обстежено 59 хворих на цукровий діабет ІІ типу з різними видами аритмії та 27 хворих без/або з незначними порушеннями серцевого ритму та провідності. Обстеження хворих проведено у стані компенсації та декомпенсації захворювання. Аналіз отриманих результатів показав, що у 82,1 % хворих на цукровий діабет ІІ типу найхарактернішою формою аритмії є шлуночкова екстрасистолія, пароксизми якої у 62 % хворих збігалися зі станом гіпоглікемії. У стані гіперглікемії з ознаками кетоацидозу в 54 % електрокардіографічні зміни проявлялися пароксизмами миготливої аритмії та синусової тахікардії. Під час оцінки зв'язку між тривалістю діабету й аритміями серця не виявлено прямої залежності, але число і тяжкість аритмій залежали від тяжкості діабету, ступеня компенсації захворювання і проявів атеросклеротичних порушень. Однією з основних умов зменшення цих порушень є нормалізація вуглеводного обміну та інших метаболічних розладів у поєднанні, за необхідності, з антиаритмічною терапією.

Установлено, что одним из проявлений сердечной патологии являются нарушения сердечного ритма и проводимости. Оценено состояние проводящей системы сердца при сахарном диабете II типа в зависимости от длительности, тяжести и состояния компенсации заболевания. С помощью холтеровского мониторирования ЭКГ, стандартной ЭКГ обследованы 59 больных сахарным диабетом II типа с различными видами аритмий и 27 больных без или с незначительными нарушениями сердечного ритма и проводимости. Обследование проведено в состоянии компенсации и декомпенсации заболевания. Анализ полученных результатов показал, что у 82,1 % больных наиболее частой формой аритмии являлась желудочковая экстрасистолия, пароксизмы которой у 62 % совпадали с состоянием гипогликемии. В состоянии гипергликемии с признаками кетоацидоза у 54 % больных электрокардиографические изменения проявлялись пароксизмами мерцательной аритмии и синусовой тахикардии. При оценке связи между длительностью диабета и аритмиями сердца не выявлено прямой зависимости, однако число и тяжесть аритмий зависели от тяжести диабета, степени компенсации заболевания и выраженности атеросклеротических нарушений. Одним из основных условий уменьшения этих нарушений является нормализация углеводного обмена и других метаболических изменений в сочетании, при необходимости, с антиаритмической терапией.

The course of ischemic heart disease is characterized by high incidence of heart rhythm and conductivity disorders. In the present research, with the help of standard ECG, ECG-monitoring, the state of heart conducting system was studied in diabetic patients. The received data show the dependence of changes in heart rhythm and conductivity in diabetic on compensation, duration and severity of the disease. The analysis of the received results has shown, that in 82,1 % of patients the most common form of arrhythmia was ventricular extrasystolia coincided with hypoglycemia. In a condition with attributes of hyperglycemia in 54 % of patients ECG changes were shown by paroxysmal atrial fibrillation and tachycardia. One of basic conditions for reduction ofthese disorders is normalization of carbohydrate metabolism and other metabolic disorders in combination with special therapy, if necessary.

Досліджено вплив мелатоніну на тлі гострої гіпобаричної гіпоксії за трьох умов освітлення - звичайних умов весняно-літнього періоду року, постійних освітлення та темряви протягом одного тижня - на рівні пролактину та кортикостерону в плазмі крові статевонезрілих самців білих щурів. Встановлено, що дія мелатоніну за гострої гіпоксії на рівні гормонів залежить від довжини фотоперіоду: за постійного освітлення мелатонін підвищує рівень пролактину і знижує рівень кортикостерону, а за постійної темряви діє навпаки.

Узагальнено та проаналізовано результати клінічних спостережень впливу іонізуючого випромінювання в малих дозах на функціональний стан репродуктивної системи дорослих жінок, дівчаток у період статевого дозрівання і раннього дитинства, а також у випадку опромінення in utero і до зачаття. Особливу увагу приділено дослідженням, що висвітлюють вплив чинників Чорнобильської катастрофи на ріст, розвиток і статеве дозрівання дівчаток, можливості народження здорових нащадків.

Обобщены и проанализированы результаты клинических наблюдений влияния ионизирующего излучения в малых дозах на функциональное состояние репродуктивной системы взрослых женщин, девочек в период полового созревания и раннего детства, а также при облучении in utero и до зачатия. Особое внимание уделено исследованиям, освещающим влияние факторов Чернобыльской катастрофы на рост, развитие и половое созревание девочек, возможность воспроизводства здоровых потомков.

Clinical data on the effect of low-dose radiation on the functional state of the reproductive system in adult women, girls in puberty and early childhood are summarized in the review as well as the effects of the intrauterine and preconceptinal exposure to radiation. Special attention is paid to the studies dealing with the effects of the Chernobyl accident on the growth, development and puberty in girls, ability to give healthy offspring.

Тромбоцити хворих на інсулінзалежний цукровий діабет (ІЗЦД) характеризуються підвищеною здатністю до процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), що проявляється зростанням вмісту у клітинах речовин, які реагують із тіобарбітуровою кислотою (ТБК-позитивних продуктів). Одночасно спостережено зменшення активності супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази - основних ферментів антиоксидантного захисту клітин. Активація ПОЛ і порушення функціонування ферментної антиоксидантної системи може бути однією з основних причин підвищення чутливості тромбоцитів людей, хворих на цукровий діабет, до дії тромбіну. Застосування нікотинаміду у терапії цукрового діабету нормалізує активність ферментів антиоксидантного захисту, а також нормалізує тромбініндуковану агрегацію тромбоцитів у першій фазі процесу.

Розглянуто субмікроскопічну будову нирок у щурів з експериментальним цукровим діабетом I типу в динаміці захворювання, а також зміни, що відбуваються у нирках щурів з цукровим діабетом під впливом ангіопротектора ізодибуту. Показано, що цукровий діабет тривалістю 2 - 6 міс. призводить до розвитку ознак діабетичної нефропатії - потовщення базальних мембран судин, діабетичного гломерулосклерозу, глікогенового некрозу канальців. Введення препарату ізодибуту тваринам із тривалим перебігом цукрового діабету I типу змінювало морфологічну картину нирок на краще за рахунок нормалізації структури базальних мембран гломерулярних капілярів, зменшення ступеня виразності запальних явищ у гломерулах і в канальцевому сегменті нефрона, ознак поліпшення процесів ультрафільтрації у гломерулах загалом.

Досліджено вплив унітіолу на поліоловий шлях обміну глюкози у щурів зі стрептозотоциновим діабетом. Встановлено, що 14-денне застосування унітіолу у дозі 9 мг/кг маси тіла перешкоджає надмірному накопиченню сорбітолу у сідничному нерві діабетичних тварин. Виявлена коригувальна дія унітіолу на поліоловий шлях не є наслідком інгібування альдозоредуктази, а пов'язана з підвищенням активності тіолового ферменту сорбітолдегідрогенази.

Вивчено активність ферменту синтезу ГАМК та рецептування медіатору плазматичними мембранами позапухлинної та пухлинної тканин кори надниркових залоз хворих із синдромом Іценка-Кушинга та гіперплазованої тканини кори надниркових залоз хворих на хворобу Іценка-Кушинга, а також надниркових залоз щурів за умов багаторазового введення кортикотропіну чи гідрокортизону. Встановлено, що активність глутаматдекарбоксилази значно знижена у корі надниркових залоз хворих на хворобу Іценка-Кушинга та у тканині кортикостероми. У позапухлинній тканині кори надниркових залоз хворих знайдено підвищення рецептування ГАМК, а у гіперплазованій тканині кори надниркових залоз хворих на хворобу Іценка-Кушинга чи у тканині кортикостероми рецептування амінокислоти не відрізнялося від контролю (позапухлинна тканина кори надниркових залоз хворих з гормональнонеактивними пухлинами). Рецептування медіатору плазматичними мембранами надниркових залоз щурів значно підвищена за умов гальмування процесів стероїдогенезу та знижена за умов стимуляції останніх.

Проведено клініко-параклінічне обстеження 1221 жінки з неплідністю з 1986 по 1996 рр., 211 із них були евакуйовані з міст Чорнобиля та Прип'яті у перші три дні після аварії на ЧАЕС і після цього мешкали у Києві, 560 - постійно проживали на забруднених радіонуклідами контрольованих територіях (КТ), 450 жінок проживали у Полтаві ("чистий" район). Встановлено зростання кількості гінекологічних захворювань у жінок з КТ через 6 років після аварії, тоді як у евакуйованих така тенденція спостерігалася вже у перші роки. В евакуйованих та жінок з КТ збільшилась кількість випадків запальних захворювань внутрішніх статевих органів, доброякісних пухлин яєчників, фіброміоми матки, генітального ендометріозу, патології шийки матки, порушення менструального циклу, а саме наявність гіпоменструального синдрому в жінок з КТ, що свідчить про ознаки старіння яєчників під впливом тривалої дії малих доз радіації.

С 1986 по 1996 гг. проведено клинико-параклиническое обследование 1221 женщины с бесплодием, из которых 211 были эвакуированы из городов Чернобыля и Припяти в первые три дня после аварии на ЧАЭС и жили затем в Киеве, 560 постоянно живут на загрязненных радионуклидами контролируемых территориях (КТ) и 450 проживают в Полтаве ("чистый" район). Установлен рост гинекологической заболеваемости у женщин с КТ через 6 лет после аварии, тогда как у эвакуированных эти заболевания наблюдались уже в первые годы. У эвакуированных женщин и женщин с КТ увеличилось количество случаев воспалительных заболеваний внутренних половых органов, доброкачественных опухолей яичников, фибромиомы матки, генитального эндометриоза, патологий шейки матки, нарушений менструального цикла,в частности, гипоменструального синдрома у женщин с КТ, что свидетельствует о старении яичников при длительном воздействии малых доз радиации.

Clinical and paraclinical examination of 1221 women with infertility was carried out in the period of 1986 - 1996. 211women were evacuated from Chornobyl and Prypjat in the first three days after the Chornobyl catastrophe and lived in Kyiv; 560women permanently lived in radiocontrolled territories (RCT). 450women who lived in Poltava were studied as a control. An increase of gynecologic sickness rate in women from RCT 6 years after the Chornobyl accident was found. In women who were evacuated from Chornobyl areas this increase was found already in the first years after the Chornobyl accident. High frequency of internal sex organ inflammatory diseases, tumors of the ovary, fibromioma of uterus, genital endometriosis, pathology of the cervix, disturbances of the menstrual cycle were showed for women exposed to radiation in both studied groups. Data about an increase of hypomenstrual syndrome frequency in women from RCT suggest premature exhaustion of the ovary induced by radiation.

На підставі даних літератури узагальнено відомості щодо такого ускладнення цукрового діабету як діабетична нейропатія. Наведено результати досліджень механізмів, які лежать в основі розвитку центральної та периферичної діабетичної нейропатії. Розкрито роль поліолового шляху обміну глюкози, змін окисно-відновного стану нікотинамідних динуклеотидів та ряду інших факторів у розвитку діабетичної нейропатії. Продемонстровано, що сприятливі терапевтичні ефекти нікотинаміду та його біоактивних похідних на функціонування нервової системи у разі цукрового діабету реалізуються шляхом їх безпосереднього впливу на процеси внутрішньоклітинного метаболізму та передачі нервових імпульсів, що забезпечує їх використання як антидіабетичних препаратів.

Стан ендокринної функції тимуса досліджено у 29 практично здорових дітей і підлітків та у 48 хворих із доброякісною патологією щитовидної залози (фолікулярна аденома, вузловий і багатовузловий зоб) віком від 10 до 18 років. Гормонпродукуючу функцію тимуса оцінювали за вмістом у сироватці крові тимуліну. Не виявлено залежності вмісту тимуліну від статі в обстежених хлопчиків і дівчаток віком 10 - 18 років. У разі доброякісної патології щитовидної залози у дітей і підлітків виявлено суттєве послаблення ендокринної функції тимуса. Вміст тимуліну залежить від характеру захворювання і найнижчим є при фолікулярній аденомі. Хірургічне лікування сприяє частковому відновленню вмісту тимуліну.

Встановлено, що ендотелію належить значна роль у регуляції судинного тонусу, артеріального кровотоку та тиску. Охарактеризовано біологічно активні речовини, що виробляються ендотелієм і мають судиннорозширювальну та судиннозвужувальну дію. Підсумовано сучасні дані про стан системи ендотелію, продукцію, біологічну активність та чутливість тканин до основних біологічно активних речовин, що продукуються ендотеліальними клітинами у разі цукрового діабету. Окремо описані зміни вироблення та дії ендотелінів та оксиду азоту у людей та тварин з цукровим діабетом. Проаналізовано значення таких чинників, як гіперглікемія, гіперінсулінемія, дисліпопротеїдемія, оксидативний стрес, неензиматичне гліколізування, активація сорбітолового шляху обміну глюкози в розвитку ендотеліальної дисфункції у випадку цукрового діабету. Окремо розглянуто дані літератури про ендотеліальну дисфункцію як маркер або етіологічний чинник розвитку метаболічного синдрому, взаємозв'язок порушення функції ендотелію та інсулінорезистентності.

Проаналізовано результати вивчення епідемічних закономірностей розвитку цукрового діабету, особливостей розповсюдженості та захворюваності на цукровий діабет I і II типів у світі та в Україні, частоти і причин розвитку ускладнень цукрового діабету. Розглянуто деякі економічні аспекти, пов'язані з високим рівнем захворюваності на цукровий діабет та його ускладнення в цілому у популяції та в осіб працездатного віку у нашій країні та за її межами. Показано розрахунок зменшення економічних затрат на лікування хворих на цукровий діабет завдяки поліпшенню ефективності амбулаторної допомоги.

Ключ. слова: ТТГ, супресивна терапія, тироксин, тріакана, тіратрікол, дифузний еутиреоїдний зоб
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.21-52

Рубрики:

Гіпертиреози. Тиреотоксикози

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що в індукції початкового етапу пубертації (відкриття піхви) у самок щурів у препубертаті за умов моделювання в організмі різного рівня метаболітів тестостерону важливе значення мають андрогени, зокрема дигідротестостерон, у достатньо високих кількостях. У фінальній стадії статевого дозрівання - встановленні позитивного зворотного зв'язку і, як наслідок, овуляції, провідна роль належить естрогенам. Дигідротестостерон гальмує овуляцію і тим самим затримує повноцінне статеве дозрівання самок.

Установлено, что в индукции начального этапа пубертации (открытие вагины) у самок крыс в условиях моделирования разных соотношений метаболитов тестостерона в препубертате важное значение имеют андрогены, в частности дигидротестостерон, в достаточно высоких концентрациях. В финальной стадии полового созревания - установлении положительной обратной связи и, как следствие, овуляции, ведущая роль принадлежит эстрогенам. 5(-восстановленные андрогены тормозят овуляцию и тем самым задерживают полноценное половое созревание.

In female rats under the experimental alterations of testosterone metabolites in prepuberty it has been shown that high dihydrotestosterone concentrations induce the initial stages of puberty, that is the vaginal opening. At the final stages of puberty - at the establishment of the positive feedback and the ovulation - estrogens play the principal role. 5(-Reduced androgens inhibit the ovulation and delay normal sexual maturation.

Проаналізовано досвід використання інформаційних технологій у діабетології в країнах Західної Європи та СНД щодо можливостей застосування телемедицини для оптимізації лікування цукрового діабету, та наслідки створення діабетологічних реєстрів. Запропоновано впровадження системи електронних записів даних про цукровий діабет, спроможної виконувати епідеміологічний аналіз і моніторинг лікування індивідуальних хворих. Надано інформацію про програму BSTeleDiab, функції аналізу якої дозволяють порівнювати клінічні групи хворих на цукровий діабет у межах програми контролю якості медичної допомоги та технологій ВООЗ.

Досліджено клінічні особливості ускладнень цукрового діабету в дітей і підлітків, зокрема, частоту діабетичної мікроангіопатії, нефропатії, гепатозу, порушень статевого розвитку та нервово-психічних розладів залежно від тривалості хвороби та часу її маніфестації, а також віку хворих. Доведено, що найчастіше ускладнення цукрового діабету зустрічаються у групі хворих з великою тривалістю хвороби, а також серед обстежених, у яких захворювання маніфестувало у період дитинства та препубертату. Встановлено, що у підлітків ускладнення цукрового діабету зустрічаються значно частіше, ніж у дітей, незалежно від тривалості хвороби. Описано клінічні особливості проявів окремих діабетичних ускладнень у дітей та підлітків.

Исследованы клинические особенности осложнений сахарного диабета у детей и подростков, в частности, частота диабетической микроангиопатии, нефропатии, гепатоза, нарушений полового созревания, нервно-психических расстройств в зависимости от длительности заболевания и времени его манифестации, а также возраста больных. Доказано, что с наибольшей частотой осложнения сахарного диабета встречаются в группе больных с большой длительностью заболевания, а также среди обследованных, у которых заболевание манифестировало в раннем детском возрасте и препубертатном периоде. Установлено, что у подростков осложнения сахарного диабета встречаются достоверно чаще, чем у детей, независимо от длительности болезни. Описаны клинические особенности проявлений отдельных диабетических осложнений у детей и подростков.

Certain pecularities in the course of diabetes mellitus in children and adolescents as well as the incidence of diabetic microangiopathies, nephropathies, hepatosis, pubertal disorders and neuro-psychic disturbances have been established. Certain relationship of late diabetic complications with the duration of the disease has been proved. The analysis of the incidence of diabetic complications depending on the age of the disease manifestation has been carried out. The greatest incidence of complications was registered in patients who fell ill in early childhood and at prepubertal age.

Наведено результати клінічних випробовувань ефективності та безпечності застосування амарилу (глімепіриду) - похідного сульфонілсечовини III генерації. Встановлено диференційовану терапевтичну цукрознижувальну дію препарату залежно від рівня інсулінемії. Одержані дані свідчать про наявність певних переваг амарилу перед існуючими цукрознижувальними препаратами ІІ генерації та доцільність його використання в клінічній діабетології.

Проведено лікування вперше виявленого інсулінозалежного цукрового діабету методом трансплантації суспензії гемопоетичних клітин ембріональної печінки людини, які містять стовбурові клітини. Показано позитивну динаміку клінічних і лабораторних показників, а також зменшення лікувальної дози інсуліну. Трансплантація виявилась ефективнішою за умов зменшених метаболічних порушень і інсулінової недостатності на момент трансплантації, своєчасного встановлення діагнозу та початку лікування.

У разі сумісного введення флутаміду (ніфтоліду) з кожним із агоністів ЛГ-РГ (сурфагоном і деслореліном) в дозах, у випадку окремого застосуванні викликали слабкі атрофічні зміни в вентральній долі передміхурової залози і сім'яниках у щурів, відбувалось взаємне посилення - потенціювання антиандрогенної дії препаратів на морфологію передміхурової залози і сім'яників, їх сперматогенну та гормональну функції.

Внутрішньочеревне введення щурам лінії Вістар за 2,775 МБк йодом-131 призводить до посилення функціональної активності тиреотропних клітин аденогіпофіза та вірогідного зменшення об'єму ядер нейроцитів перивентрикулярної частини паравентрикулярного ядра (ПВЯ) і каудальної частини аркуатного ядра (АЯ) гіпоталамуса. Ксенотрансплантація (КТ) органної культури щитовидної залози новонароджених поросят (ОКЩЗНП) через 17 діб відновлює функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарної системи опромінених щурів (за винятком нейроцитів каудальної частини АЯ, в яких не спостерігається повна нормалізація показників об'єму ядер).