На підставі даних літератури узагальнено відомості щодо такого ускладнення цукрового діабету як діабетична нейропатія. Наведено результати досліджень механізмів, які лежать в основі розвитку центральної та периферичної діабетичної нейропатії. Розкрито роль поліолового шляху обміну глюкози, змін окисно-відновного стану нікотинамідних динуклеотидів та ряду інших факторів у розвитку діабетичної нейропатії. Продемонстровано, що сприятливі терапевтичні ефекти нікотинаміду та його біоактивних похідних на функціонування нервової системи у разі цукрового діабету реалізуються шляхом їх безпосереднього впливу на процеси внутрішньоклітинного метаболізму та передачі нервових імпульсів, що забезпечує їх використання як антидіабетичних препаратів.

Проаналізовано результати доопераційної тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ), інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження (ЕГД) та патогістологічних заключень (ПГЗ) у 469 пацієнтів (вік яких на час Чорнобильської аварії не перевищував 18 років), яких було прооперовано у клініці інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка (АМН України,м.Київ) з приводу вузлової патології щитовидної залози (ЩЗ) у 1994-1999 рр. Кількість карцином ЩЗ за ПГЗ складала 137 випадків (29,2 %), з яких 127 (92,7 % від загальної кількості карцином) були папілярними. Проведення ТАПБ з наступним цитологічним дослідженням пунктату дозволило встановити у доопераційному періоді в означеної вікової групи хворих папілярну карциному ЩЗ у 74 із 122 інформативних спостережень (60,7 %) та у 22 (18,0 %) припустити наявність карциноми (разом - 78,7 %). Подальше проведення інтраопераційного ЕГД дозволило визначити папілярну карциному у 117 випадках з 127 (92,1 %) та в 4 випадках (3,1 %) висловити підозру на "злоякісний характер процесу" (разом - 95,2 %). Об'єм оперативного втручання за заключеннями ТАПБ + ЕГД чи ЕГД "папілярна карцинома" - тиреоїдектомія, доповнена за необхідністю однобічною чи двобічною дисекцією шиї. Відсутність ознак злоякісного процесу після проведення ТАПБ у поєднанні з наявністю під час ЕГД фолікулярної пухлини ("фолікулярна неоплазія") у 89 % випадків за ПГЗ характеризувалась доброякісним ураженням ЩЗ, що дозволяє обмежуватися у подібних випадках проведенням органозберігаючої операції.

Досліджено вплив нового антиоксиданту фенсукциналу на розвиток діабетичної нефропатії у кролів з абсолютною інсуліновою недостатністю (дитизоновий діабет). Встановлено, що застосування фенсукциналу протягом 2-х місяців знижує виразність мікроальбумінурії, нефромегалії та товщину базальної гломерулярної мембрани у діабетичних тварин. Виявлений ренопротекторний ефект фенсукциналу реалізується за рахунок поліпшення глюкозного гомеостазу, оксидативного статусу та нормалізації ліпідного обміну у кролів з дитизоновим діабетом.

Обстежено 60 хворих на цукровий діабет (ЦД) I типу. З метою оцінки функціонального стану головного мозку застосовано електроенцефалографію (ЕЕГ). Показники оцінювались за алгоритмом, реалізованим на ІВМ РС АТ, в основу якого покладено класифікацію Є.О.Жирмунської. Шляхом автоматизованого аналізу ЕЕГ встановлено, що у хворих ЦД I типу функціональний стан головного мозку характеризується перевагою ЕЕГ організованого (1) та дезорганізованого (4) типів, домінуванням загальномозкових змін фонової ритміки, помірно порушених ЕЕГ, зміненою реактивністю під час функціонально навантаженого дослідження. Дезорганізований 5 тип ЕЕГ, значні відхилення фонової біоелектричної активності від норми зареєстровано у пацієнтів із тяжким лабільним перебігом ЦД і тривалістю захворювання понад 10 років. Встановлено вірогідний прямий кореляційний зв'язок між ступенем порушення фонової ЕЕГ і тяжкістю перебігу ЦД, ступенем відхилення ЕЕГ спокою від норми і тривалістю захворювання, характером змін фонової ЕЕГ і тривалістю ЦД, а також реактивними характеристиками ЕЕГ у пробі з відкриванням очей та тривалістю захворювання. Не виявлено кореляційний зв'язок між інтегральними показниками ЕЕГ та рівнем глікемії натще, вмістом глікозильованого гемоглобіну.

Ключ. слова: цукровий діабет ІІ типу, ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему нейроендокринних взаємовідносин між гормонами гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (ГГНС) і ангіотензиновою системою (АС), відомою своїми серцево-судинними та ендокринними ефектами. Узагальнено результати досліджень участі АС в нейроендокринній регуляції секреції гормонів ГГНС. Проаналізовано дані літератури та результати власних досліджень про характер змін різних компонентів центральної та периферичної АС за умов стресу та гіпо- та гіперкортицизму. Особливу увагу приділено АС мозку та гіпофіза. Обговорено питання про залучення АС у регуляцію кортикотропної функції гіпофіза за умов стресу та різних порушень ГГНС.

Рассмотрена проблема нейроэндокринных взаимоотношений между гормонами гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы (ГГНС) и ангиотензиновой системой (АС), известной своими сердечно-сосудистыми и эндокринными эффектами. Обобщены результаты исследования роли АС в нейроэндокринной регуляции секреции гормонов ГГНС. Проанализированы данные литературы и результаты собственных исследований о характере изменений различных компонентов центральной и периферической АС в условиях стресса, а также гипо- и гиперкортицизма. Особое внимание уделено АС мозга и гипофиза. Обсужден вопрос о вовлечении АС в регуляцию кортикотропной функции гипофиза при стрессах и различных нарушениях ГГНС.

The present review is dealing with the problem of neuroendocrine relationships between the hormones of hypothalamic-pituitary-adrenal axis (HPAA) and angiotensin system (AS) known for its cardiovascular and endocrine effects. The results of investigations of the role of AS in neuroendocrine regulation of hormonal secretion by HPPA are summarized. An analysis of literature data and results of own investigations of the character of changes in different links of central and peripheral AS under stress and hypo- and hypercorticoidism are given. A special attention is paid to brain and pituitary AS. The issue of AS involvement in the regulation of pituitary corticotrophic function in the presence of stress and different disorders of HPAA is discussed.

Наведено результати дослідження вираженості окисної модифікації білків (ОМБ) крові 50 хворих на цукровий діабет (ЦД) та 30 хворих різними формами ішемічної хвороби серця (IХС). Показано, що у разі ЦД та IХС під впливом процесів вільнорадикального окиснення відбувається пошкодження білкових молекул, яке супроводжується порушенням їх структури та функції, що є важливою ланкою патогенезу цих захворювань. Підвищений рівень ОМБ у поєднанні з притаманним ЦД хронічним оксидативним стресом є одним з чинників, що обумовлюють підвищений ризик розвитку IХС у цієї категорії хворих, а також погіршення перебігу та прогнозу інфаркту міокарда.

Приведены результаты исследования выраженности окислительной модификации белков (ОМБ) крови 50 больных сахарным диабетом (СД) и 30 больных различными формами ишемической болезни сердца (ИБС). Показано, что при СД и ИБС под действием процессов свободнорадикального окисления происходит повреждение белковых молекул, сопровождающееся нарушением их структуры и функции, что является важным звеном патогенеза изучаемых заболеваний. Повышенный уровень ОМБ, связанный с наличием при СД хронического оксидативного стресса, является одним из факторов, обуславливающих повышенный риск развития ИБС у данной категории больных, а также утяжеления течения и ухудшения прогноза при инфаркте миокарда.

Oxidative modification of blood proteins has been studied in 50patients with diabetes mellitus and in 30patients with different coronary heart diseases. It has been shown, that diabetic patients and those with coronary heart disease both had increasedlevels of oxidative modification of blood proteins compared to healthy persons. The data suggest that oxidative damage of proteins plays a role in pathogenesis of coronary heart disease and diabetes mellitus and is an important factor contributing to thehigher incidence of coronary heart disease and the poorer outcome from myocardial infarction in diabetic patients compared to nondiabetic subjects.

Розглянуто ефективність застосування тироксину як супресивної терапії у хворих диференційованим раком щитовидної залози, дифузним чи вузловим зобом. Наведено побічні дії, що спостерігаються у разі її проведення. Розглянуто ефективність терапії тіратріколом (тріаком) з метою супресії ТТГ. Визначено певні переваги прийому тіратріколу в лікуванні дифузного зоба, синдрому резистентності до тиреоїдних гормонів та можливості комбінованої терапії з тироксином.

Узагальнено результати вивчення субклінічного гіпотиреозу за останні 5 років. Наведено дані епідеміологічних і клінічних досліджень. Детально проаналізовано причини та клінічне значення латентних порушень функції щитовидної залози. Особливу увагу приділено підходам до лікування субклінічного гіпотиреозу.

Обобщены результаты изучения субклинического гипотиреоза за последние 5 лет. Приведены данные эпидемиологических и клинических исследований. Детально проанализированы причины и клиническое значение латентных дисфункций щитовидной железы. Особое внимание уделено подходам к лечению субклинического гипотиреоза.

The results of the study of subclinical hypothyroidism during last 5 years are summarized. The data of epidemiological and clinical investigations are presented. Causes and clinical impact of latent thyroid dysfunctions are given in details. Particular attention is paid to the treatment of subclinical hypothyroidism.

Досліджено особливості взаємозв'язків паратгормону, кальцитоніну за умов інкорпорації радіонуклідів у дітей, народжених після аварії на ЧАЕС, та їх вплив на структурно-функціональний стан кісткової тканини. Виявлено статеві відмінності утворюваних адаптивних взаємозв'язків цих гормонів, їх низьку ефективність, що може стати однією з причин розвитку ранніх порушень структури кістки.

Викладено сучасні погляди на механізми патогенезу, клінічні особливості та принципи лікування нефрогенної артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет. Наведено дані епідеміологічних, експериментальних та клінічних досліджень. Особливу увагу приділено нефропротекторному впливу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.

Обстежено 184 дитини (85 хлопчиків та 99 дівчаток) віком (на момент аварії) від 2-х до 15-ти років з районів жорсткого радіаційного контролю. Обстеження проведено у 1989 - 1990 рр. Очевидних відхилень у фізичному та психічному розвитку дітей не спостережено. Дозиметричні дані відсутні. У крові визначено базальні рівні глюкози, інсуліну, С-пептиду, глюкагону, тироксину та наявність антитіл до інсуліну. За даними кореляційного аналізу не знайдено зв'язку концентрації інсуліну з віком, статтю, рівнями глюкагону та тироксину. За концентрацією інсуліну у крові дітей розділили на 3 групи. І групу склали діти з нормальною базальною концентрацією інсуліну у крові. До ІІ групи було віднесено дітей, у яких рівень інсуліну у крові був вищим за верхню межу норми не більше, ніж удвічі. До ІІІ групи увійшли діти, у яких концентрація інсуліну у крові перевищувала верхню межу нормальних коливань більше, ніж удвічі. Рівні С-пептиду в І, ІІ групах та антитіл до інсуліну в усіх групах були в межах нормальних значень. Вміст С-пептиду в ІІІ групі був істотно нижчим, ніж в І та ІІ групах. Не можна виключити, що у дітей з контрольованих територій гіперінсулінемія обумовлена уповільненням метаболізму гормону.

Ключ. слова: гіпертиреоз, гіпотиреоз, неспецифічна імунорезистентність, природні кілерні клітини.
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.21-29

Рубрики:

Гіпертиреози. Тиреотоксикози

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати комплексного ендокринологічного й офтальмологічного обстежень (1993 - 1998 рр.) 5194 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Встановлено, що кількість хворих на цукровий діабет (ЦД) серед ліквідаторів протягом всього періоду обстеження збільшувалася через ЦД 2-го типу. Активне цілеспрямоване комплексне диспансерне обстеження дало змогу виявити значну кількість хворих на латентний і недіагностований тривалий ЦД з клінічними проявами та судинними ураженнями. Серед ліквідаторів кумулятивний показник частоти випадків ЦД у 3,7, діабетичної ретинопатії (ДР) - у 7,8, діабетичної катаракти (ДК) - у 5,1 рази вищий, ніж у населення північного регіону України, забрудненого радіонуклідами. Спрогнозовано, що під час проведення такого ж цілеспрямованого обстеження мешканців північних територій можна очікувати зростання показника ураженості ЦД 2-го типу та його ускладнень. Відносний ризик розвитку ангіопатій сітківки у ліквідаторів, хворих на ЦД, у 2,7 рази вищий, ніж у ліквідаторів без ЦД. Кількість хворих, які мають діабетичну ангіопатію (ДА) сітківки, збільшується з віком, але зв'язку між віком і наявністю діабетичної ретинопатії і катаракти не встановлено. Виявлено вірогідний зв'язок між тривалістю ЦД та наявністю діабетичних змін сітківки. Не спостережено залежності частоти виникнення ЦД, ДР і ДК від отриманої дози іонізуючої радіації.

Проведен анализ результатов комплексного эндокринологического и офтальмологического обследований (1993 - 1998 гг.) 5194 участников ликвидации аварии на ЧАЭС. Установлено, что количество больных сахарным диабетом (СД) среди ликвидаторов за период проведения обследований увеличивалось, в основном, за счет СД 2-го типа. Активное целенаправленное комплексное диспансерное обследование дало возможность выявить значительное число больных латентным и недиагностированным длительным СД с явными сосудистыми осложнениями. Среди ликвидаторов кумулятивный показатель частоты случаев СД в 3,7, диабетической ретинопатии - в 7,8, диабетической катаракты - в 5,1 раз выше, чем среди населения северного региона Украины, загрязненного радионуклидами. Предполагается, что при проведении такого же целенаправленного обследования жителей северных территорий можно ожидать увеличения количества случаев пораженности СД 2-го типа и его осложнений. Относительный риск развития ангиопатий сетчатки у ликвидаторов, больных СД, в 2,7 раза выше, чем у ликвидаторов без диабета. Количество больных с диабетической ангиопатией сетчатки увеличивается с возрастом, однако зависимости между возрастом и наличием диабетической ретинопатии и катаракты нет. Выявлена достоверная связь между длительностью СД и наличием диабетических изменений сетчатки. Не установлено зависимости частоты возникновения сахарного диабета, диабетической ретинопатии и катаракты от поглощенной дозы ионизирующей радиации.

The authors have analysed the results of a combined endocrinological and ophthalmological examination (1993-1998) of 5194 persons involved in the liquidation of the consequences of the Chornobyl accident. It has been established that the number of patients with diabetes mellitus (DM) among the clean-up workers within the period of investigations has been increasing mainly at the expense of type 2 DM. An active combined dispensary examination enabled to reveal a great number of patients with latent and non-diagnosed long-term DM with evident vascular complications. Among the clean-up workers the cumulative factor of incidence of DM cases was 3.7 times, of diabetic retinopathy 7.8 times, of diabetic cataract 5.1 times as high as in general population of northern regions of Ukraine, contaminated with radionuclides. It is supposed that if a similar thorough examination were performed among inhabitants of northern regions of Ukraine, one may expect an increase in the incidence of type 2 DM and diabetic complications. The relative risk of development of retinal angiopathy in clean-up workers with DM is 2.7 times as high as in clean-up workers without DM. The number of patients with diabetic angiopathy of the retina was growing with age, but there is no relationship between the age and presence of diabetic retinopathy and cataract. A trustworthy relationship has been found between DM duration and presence of diabetic changes in the retina. No relationship has been established between the incidence of diabetes mellitus, diabetic retinopathy, diabetic cataract, and the dose of ionizing radiation uptake.

Ключ. слова: сахарный диабет ( и (( типа, диабетическая нефропатия, ультразвуковая допплерометрия почечных артерий, эхокардиография
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під спостереженням знаходилось 483 жінки (середній вік 35,7 +- 0,5 років) з доброякісними процесами матки (ДПМ), у яких виявлено поєднання міоми й ендометріозу матки в 201 (41,6 %) пацієнтки, міому матки діагностовано у 179 (37,1 %) жінок, ендометріоз матки - у 103 (21,3 %) обстежених. Отримано дані, які вказали на значну кількість несприятливих етіологічних чинників у хворих з ДПМ. У обстежених хворих виявлено порушення гормональної регуляції в гіпофізарно-гонадній системі, що виражено не тільки зрушеннями у рівні гормонів, але й змінами у позитивних і негативних зворотних зв'язках. Найбільш виражені зміни гормонального статусу виявлено у жінок з поєднанням міоми й ендометріозу матки.

Ключ. слова: діабетична нейропатія, альфа-ліпоєва кислота, спектральний аналіз серцевого ритму, електронейроміографія, фруктозоаміни
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160 + Р414-37

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 90 хворих на цукровий діабет (ЦД), у 60 з яких був інсулінзалежний і у 28 - інсуліннезалежний ЦД. Хворим проведено ультразвукову допплерографію екстракраніального відділу магістральних артерій голови (МАГ) і визначено апопротеїди А і В у сироватці крові. Встановлено, що у хворих на інсулінзалежний ЦД віком до 30 років, з тривалістю захворювання до 10 років, хронічна гіперглікемія супроводжується порушенням аполіпопротеїнового складу сироватки крові зі зростанням коефіцієнта атерогенності. Зі збільшенням тривалості захворювання (більше 10 років) у хворих віком більше 30 років посилення метаболічних розладів призводить до атеросклеротичного ураження екстракраніального відділу МАГ. Структурні порушення супроводжуються функціональними: зниженням швидкісних показників по загальній сонній артерії, внутрішній сонній та надблоковій артеріях.

Обследовано 90 больных сахарным диабетом (СД), из них у 60 был инсулинзависимый и у 28 - инсулиннезависимый СД. Больным проведена ультразвуковая допплерография экстракраниального отдела магистральных артерий головы (МАГ) и исследованы апопротеиды А и В в сыворотке крови. Установлено, что у больных инсулинзависимым СД в возрасте до 30 лет, с продолжительностью заболевания до 10 лет хроническая гипергликемия сопровождается нарушением аполипопротеидного состава сыворотки крови с нарастанием коэффициента атерогенности. С увеличением длительности заболевания (более 10 лет), у больных в возрасте более 30 лет усугубляющиеся метаболические нарушения приводят к атеросклеротическому поражению экстракраниального отдела МАГ. Структурным нарушениям сопутствуют функциональные: снижение скоростных показателей по общей сонной артерии, внутренней сонной артерии и надблоковой артерии.

The examination of 90 patients with diabetes mellitus (DM) was made, of them 60patients had insulin-dependent DM and 28patients had non-insulin-dependent DM. Ultrasonic dopplerography of the extracranial department of head mainline arteries (HMA), investigation of apoproteids A and B of blood serum were performed. It was established, that in insulin-dependent diabetic patients at the age under 30years, with the duration of the disease up to 10 years chronic hyperglycemia was accompanied by abnormality of apolipoproteids structure of blood serum with the increasing aterogenic coefficient. With the increase of the duration of the disease (more than 10 years) and patients' age (more than 30years) aggravating metabolic disorders result in atherosclerotic damage of the extracranial department of HMA. Structural disorders are accompanied by functional ones: decrease of high speed parameters on the common carotid artery, internal carotid artery and supratrochlear artery.

За допомогою ультразвукового сканування з використанням апарата "Toshiba-240" у 171 хворого на цукровий діабет І та ІІ типів з середньою та тяжкою формами захворювання вивчено стан нирок. Клінічно обстежено 68 чоловіків і 103 жінки віком від 18 до 65 років з давністю цукрового діабету від 5 до 30 років. Діагностовано у 18 з них хронічний пієлонефрит, у 119 - діабетичну нефропатію І - ІІІ стадії та у 34 пацієнтів - комбіноване ураження нирок (хронічний пієлонефрит + діабетична нефропатія). Найхарактернішою ознакою ураження нирок у хворих на цукровий діабет є ущільнення чашечко-мискового комплексу в переважної більшості з них і ущільнення паренхіми нирок осередкового і дифузного характеру. Останнє спостережено лише у осіб з діабетичною нефропатією та у разі поєднання з хронічним пієлонефритом. Практично у всіх хворих з наявністю ущільнення паренхіми нирок спостережено артеріальну гіпертензію. Майже у половини обстежених відзначено наявність численних дрібних конкрементів у порожнинах нирок, а в деяких з них - і кальцинатів у їх паренхімі. Незважаючи на достатньо високу інформативність методу ультразвукового сканування, який дозволяє визначити топографію, розміри і структуру нирок, він не дає можливості проводити диференціальну діагностику діабетичної нефропатії та хронічного пієлонефриту.

С помощью ультразвукового сканирования с использованием аппарата "Toshiba-240" у 171 больного сахарным диабетом І и ІІ типов со средней и тяжелой формой заболевания изучали состояние почек. Среди обследованных было 68 мужчин и 103 женщины в возрасте от 18 до 65 лет с длительностью сахарного диабета от 5 до 30 лет. При клиническом обследовании у 18 из них был диагностирован хронический пиелонефрит, у 119 - диабетическая нефропатия І - ІІІ стадии и у 34 пациентов - комбинированное поражение почек (хронический пиелонефрит + диабетическая нефропатия). Наиболее характерным признаком поражения почек у больных сахарным диабетом явилось уплотнение чашечно-лоханочного комплекса у подавляющего большинства из них и уплотнение паренхимы почек очагового и диффузного характера. Последнее наблюдалось лишь у лиц с диабетической нефропатией и при сочетании ее с хроническим пиелонефритом. Практически у всех больных с наличием уплотнения паренхимы почек наблюдалась артериальная гипертензия. Почти у половины обследованных отмечено наличие множественных мелких конкрементов в полостях почек, а у некоторых из них - и кальцинатов в их паренхиме. Несмотря на достаточно высокую информативность метода ультразвукового сканирования, позволяющего определить топографию, размеры и структуру почек, он не дает возможности проводить дифференциальную диагностику диабетической нефропатии и хронического пиелонефрита.

Kidney status was studied in171patients with moderate and grave forms of type I and II diabetes mellitus by ultrasonic scanning with "Toshiba-240". Among the subjects under study there were 68males and 103 females aged from 18to 65years with diabetes duration from 5to 30years. Clinical examination showed chronic pyelonephritis in 18out of these patients, diabetic nephropathy stage 1-3 in 119, and a combined lesion of kidneys (chronic pyelonephritis + diabetic nephropathy) in 34patients. The most characteristic sign of kidney lesion in diabetic patients was an induration of caliceal-pelvic complex in most of them, and focal and diffuse induration of kidney parenchyma. The latter was observed only in patients with diabetic nephropathy when it was associated with chronic pyelonephritis. Practically in all patients with induration of kidney parenchyma arterial hypertension was noted. Almost in half of the studied subjects multiple small concrements in kidney cavities were reported, and in some of themcalcinates in kidney parenchyma were also noted. In spite of a sufficient informativity of ultrasonic scanning which allows to determine kidney topography, size and structure, this method does not allow a differential diagnosis of diabetic nephropathy and chronic pyelonephritis.

Вивчено функцію гіпофізарно-гонадної системи у жінок з неплідністю, які зазнали різної радіаційної дії після аварії на ЧАЕС. Аналіз отриманих результатів свідчить про дисфункцію і, можливо, дезадаптацію центральної та периферичної систем ендокринної регуляції у жінок, що проживають в зоні радіоактивного впливу. Виявлено гіперпролактинемічну недостатність яєчників за відсутності даних про безпосередню пошкоджуючу дію несприятливих чинників зовнішнього середовища на яєчники (гіпергонадотропна аменорея). Значний відсоток гіперпластичних процесів у матці (органах-мішенях) на тлі відносної гіпоестрогенії свідчить про переважний регуляторний характер даних порушень у гіпофізарно-гонадній системі.