Висвітлюються сучасні проблеми медико-демографічного та еколого-соціального стану в Україні, особливості сучасного світобачення та уявлень про сутність людини, її духовне і психічне (душевне) здоров'я. Наводяться конкретні рекомендації щодо роботи з емоціями, виходу із стресових станів, подолання депресії та досягнення життєвого успіху.

Досліджено особливості ставлення до завдання та ступінь дезорганізації поведінки, спричиненої емоціями у важких ситуаціях. У спостереженнях брали участь 73 особи, розділені на три групи, учасники яких різнилися характером виконуваної роботи: 33 вчителі фізичного виховання, 20 військових пілотів і 20 працівників охорони. З використанням тесту експресії поведінки визначено, що пілоти і працівники охорони виявили значно нижчий рівень оборонних реакцій у складних ситуаціях, ніж вчителі фізичного виховання.

Исследованы особенности отношения к заданию и степень дезорганизации поведения, вызванной эмоциями в сложных ситуациях. В исследованиях принимали участие 73 человека, разделённые три группы, участники которых отличились характером выполняемой работы: 33 учителя физического воспитания, 20 военных пилотов и 20 работников охраны. С использованием теста экспрессии поведения определено, что пилоты и сотрудники охраны проявили занчительно более низкий уровень оборонных реакций в сложных ситуациях, чем учителя физического воспитания.

The studies involved 73 subjects, divided into three groups differentiated by the type of occupation: 33 teachers of physical education, 20 fighting pilots, and 20 security guards. Dudek and Koniarek test of behavior expression (1989) has been used. This test enables investigation of two personality features: attitude to the task and degree of behavior disintegration due to emotions produced by the difficult situation. It has been found that fighting pilots and security guards reacted differently than physical education teachers. Seen differences have been statistically significant. Differentiation of the examined individuals according to their occupation did not exert statistically significant effect on the assessment of behavior disintegration andattitude to the task. Fighting pilots and security guards in comparison with physical education teachers showed significantly lower tendency to defensive reactions in the difficult situation.

Розглянуто єдність моторних, пізнавальних та емоційних проявів психіки дитини на перших етапах онтогенезу. Наведено огляд вітчизняних та зарубіжних досліджень психічного розвитку та пізнавальної діяльності дитини, розкрито зв'язок рухів з емоціями. Проаналізовано взаємовплив моторики та активності психіки дитини у різні вікові періоди. Висвітлено питання розвитку загальної психомоторної обдарованості в учнів I - IV класів. Наведено методи визначення властивостей нервової системи у дітей за показниками моторики. Охарактеризовано порушення моторних рівнів ЦНС та активності психіки дітей з церебральним паралічем і нервово-психічними захворюваннями. Розкрито психомоторні можливості учнів допоміжної школи, запропоновано методи корекції їх розвитку.

Рассмотрено единство моторных, познавательных и эмоциональных проявлений психики ребенка на первых этапах онтогенеза. Приведен обзор отечественных и зарубежных исследований психического развития и познавательной деятельности ребенка, исследована связь движений с эмоциями. Проанализировано взаимовлияние моторики и активности психики ребенка в различные возрастные периоды. Освещены вопросы развития общей психомоторной одаренности учащихся I - IV классов. Приведены методы определения свойств нервной системы у детей по показателям моторики. Охарактеризованы нарушения моторных уровней ЦНС и активности психики детей с церебральным параличем и нервно-психическими заболеваниями. Раскрыты психомоторные возможности учащихся дополнительной школы, приведены методы коррекции их развития.

Висвітлено сутність, роль та зміст ділового спілкування. Розкрито ефективні методи вирішення проблем спілкування, які виникають у практиці сучасного менеджменту, бізнесу, підприємництва. Увагу приділено переговорам як особливій формі ділового спілкування менеджера. Розглянуто методи вирішення ділових і емоційних конфліктів, можливості управління негативними емоціями співрозмовника.

Освещены сущность, роль и содержание делового общения. Раскрыты эффективные методы решения проблем общения, возникающих в практике современного менеджмента, бизнеса, предпринимательства. Уделено внимание переговорам как особой форме делового общения. Рассмотрены методы решения деловых и эмоциональных конфликтов, возможности управления негативными эмоциями собеседника.

Висвітлено методологічні засади юридичної психології. Розкрито психологічні особливості процесуальної та судової діяльності, проблеми кримінальної та пенітенціарної психології. Увагу приділено етапам формування складного вольового акту, емоціям, почуттям, поведінці людини в конфліктних емоційних ситуаціях, фізіологічним основам темпераменту. Охарактеризовано види слідчої діяльності, методи судово-психологічної експертизи, психологічну структуру злочину, вплив соціальної ізоляції на особу.

Освещены методологические основы юридической психологии. Раскрыты психологические особенности процессуальной и судебной деятельности, проблемы криминальной и пенитенциарной психологии. Уделено внимание этапам формирования сложного волевого акта, эмоциям, чувствам, поведению человека в конфликтных эмоциональных ситуациях, физиологическим основам темперамента. Охарактеризованы виды следственной деятельности, методы судебно-психологической экспертизы, психологическая структура преступления, влияние социальной изоляции на личность.

Розглянуто нову інформаційну технологію - необчислювальний підхід для розв'язання задач організації планування рухів маніпуляційних систем і керування віртуальними моделями голови людини в процесі промовлення з емоціями.

Досліджено особливості просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у лінгвокогнітивному аспекті з урахуванням соціального та культурологічного контекстів мовлення. Обгрунтовано теоретичні засади лінгвокогнітивного напряму сучасних фонетичних досліджень. Удосконалено методику проведення експериментально-фонетичного дослідження з метою встановлення просадичних виявів емоційних концептів в англійському мовленні. Проведено розмежування таких концептів на ті, що вербалізуються як клішовані (емоційні кліше) або неклішовані (емоційні сценарії) структури, що дозволило експериментально встановити просодичні параметри комунікативної та когнітивної динаміки вираження позитивних емоцій у досліджуваних висловленнях. Виділено інваріантні інтонаційні моделі англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у координатах емоція - перцептивні маркери - сприйняття. Визначено аудитивні й акустичні параметри, які відображають концептуалізацію емоційного та комунікативного досвіду мовця й обумовлюють відповідну реакцію слухача.

Проаналізовано розлади емоційної сфери на основі двокомпонентної структури емоцій: емоція - це єдність відображуваного предметного змісту (предметний компонент) та емоційного переживання (афективний компонент). Встановлено, що в хворих на параноїдну шизофренію порушений предметний компонент позитивних і негативних емоцій: важливі ознаки об'єктів ігноруються, а несуттєві ознаки використовуються як емоційно-значущі. Зв'язок предметного й афективного компонентів надмірно лабільний, нестійкий. Афективний компонент позитивних емоцій у разі параноїдної шизофренії порушений у більшій мірі, ніж негативних. Зміни позитивних емоцій мають характер дефіцитарних, а негативних емоцій мають своєрідність: збільшення частоти поєднується зі зменшенням інтенсивності, активуючого впливу. На основі одержаних результатів розроблено критерії та запропоновано комплекс задач для діагностики емоційних порушень, зумовлених шизофренією.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми корекції невротичних переживань у першокласників. Визначено сутність неврозу та переживання, запропоновано визначення поняття "невротичне переживання" як психічного стану особистості, забарвленого негативними емоціями та почуттями. Доведено, що виникнення невротичного переживання обумовлено тривогами, страхами, пригніченим настроєм, зокрема, побоюванням не реалізувати значущі домагання та за суб'єктивної невизначеності результатів діяльності особистості або за відомих досягнень (успіх - неуспіх) у конкретній, значущій для дитини шкільній ситуації. Доведено, що невротичне переживання сигналізує про непродуктивне перебування дитини в ситуації вирішення значущої проблеми, пов'язане з високим ступенем негативної емоційності, перебільшенням значущості ситуації, невірою у власну спроможність її вирішити, неадекватним реагуванням на успішне або неуспішне опанування. Виявлено спільні та відмінні риси між неврозом і невротичними переживаннями. Емпірично досліджено зв'язок між переживаннями, пов'язаними з самоактуалізацією та адаптацією, та між невротичними переживаннями і дезадаптацією. Створено психологічну модель структури невротичного переживання. Визначено зміст і специфіку невротичних переживань і переживань, пов'язаних з самоактуалізацією першокласників. Встановлено три рівні розвитку невротичного переживання (низький, середній та високий). Розроблено методику діагностування у першокласників невротичних переживань і переживань, пов'язаних з самоактуалізацією за умов значущої навчальної ситуації.

Проведено теоретичний та емпіричний аналіз феномену схильності до ризику, який розглянуто як стійку інтегральну багатокомпонентну якість особистості. Структуру схильності до ризику наведено у межах континуально-ієрархічного підходу. Експліковано й описано компонентний склад формально-динамічних характеристик (потреби ризикувати, стійкості ризик-риси, широти, діапазону проявів активності в ризику, імпульсивності, чутливості до ризикогенних ситуацій, легкості виникнення ризикованості, ініціативності). Якісний склад показників представлений емоційними, когнітивними, поведінковими, контрольно-регулятивними компонентами. Індивідуально-типологічні особливості схильності до ризику зумовлені комбінацією його показників. Досліджено індивідуально-типологічні особливості схильності до ризику. Доведено, що емоційність є однією з детермінант індивідуально-типологічних проявів схильності до ризику, що зумовлено психологічною суттю, наявною в емоціях кожної модальності.

Досліджено філософсько-методологічні основи розуміння музики. Визначено основні етапи формування музичного мистецтва відповідно до культурно-історичного розвитку. Показано, що основою взаємодії музичного мистецтва та людини є емоція. Розглянуто питання поліфункціональності музики та визначено сенс естетичного як єдино сутнісного в природі та функціях музичного мистецтва. Встановлено місце натхнення в процесі музичного творення, проаналізовано зміст, форму, смисл музичного твору як проблеми антропології музики.

Висвітлено предмет і завдання загальної психології, її місце в системі наук. Охарактеризовано методи психології, зокрема, організаційні, спостереження, експерименту, аналізу продуктів діяльності, опитування, тестування. Подано детальну інформацію про виникнення та розвиток психіки, співвідношення психічних і фізіологічних процесів і явищ. Наведено загальну характеристику діяльності людини, її видів, розкрито такі поняття, як "знання", "уміння", "навички". Розглянуто поняття особистості в психології, акцентовано на її пізнавальній сфері, що включає: увагу, відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, мовлення, уяву. Значну увагу приділено емоційно-вольовій сфері особистості, зокрема, емоціям, почуттям, волі. Подано детальний аналіз індивідуально-психологічних особливостей особистості - темпераменту, характеру, здібностей. Для закріплення теоретичного матеріалу наведено плани практичних занять і задач з курсу, які навчають студентів застосовувати теоретичні знаня у практичній діяльності.

Висвітлено завдання, систему та методологію юридичної психології. Описано психічні пізнавальні процеси, емоційні та вольові процеси і стани, психічні властивості особистості. Увагу приділено відчуттям, сприйняттям, увазі, уяві, пам'яті, мисленню та інтуїції, емоціям і почуттям, афекту, волі, темпераменту, характеру. Розкрито психологічні основи проведення окремих слідчих дій, судово-психологічної експертизи, визначено її місце у системі судових експертиз.

Проаналізовано зміст поняття "межові психічні стани", визначено їх основні симптоматичні прояви. Визначено, що межові психічні стани дітей зумовлюються тривогами, страхами та негативними емоціями. Зазначено, що істотною складовою цих станів є неврози, що виникають внаслідок гострої психічної травми, різного роду конфліктів і переживань, а також через неправильне виховання й інші впливи соціального життя. Встановлено причини навчальної неуспішності молодших школярів, що пов'язана з обставинами шкільного життя та психологічними чинниками розвитку особистості. Експериментальне дослідження причин низької навчальної успішності та невисокої розумової активності молодших школярів показало, що даними причинами є нервово-психічні розлади (межові стани), які мають високий, середній і низький рівні свого прояву у першокласників. Обгрунтовано, що перші труднощі навчання пов'язані з травмувальною дією межових психічних станів школярів. Розкрито способи ефективного розв'язання завдань навчально-виховного процесу, що передбачають застосування психокорекційних заходів і модернізацію дидактичних методів і принципів навчання. Запропоновано авторську психокорекційну програму, спрямовану на подолання (чи запобігання) межових психічних станів у дітей молодшого шкільного віку.

Доведено, що на основі взаємодії релігії та мистецтва у процесі їх історичного розвитку сформувалося релігійне мистецтво як специфічне явище історії культури. Сугестивний вплив сакрального мистецтва зумовлений не догмами й обрядами релігійного плану, а світоглядно-пізнавальними особливостями людини, її переживаннями та емоціями у процесі естетичного освоєння світу. Сакральне мистецтво є самодостатнім об'єктом, який має специфічну природу, обрядове та соціокультурне призначення, а також неабияку силу психологічного впливу на свідомість віруючих, що є основою для введення в науковий обіг поняття "релігійний катарсис". Співмірно із соціальними і духовним розвитком суспільства сакральне мистецтво трансформується, перебуваючи під впливом загальних модернізаційних процесів у християнстві. Визначено перспективи розвитку мистецтва у християнському культі за умов загострення глобальних проблем сучасності, соціальних і політичних протиріч, кризи духовності.

Особлива увага до інтерпретації символів іншомовного наукового тексту зумовлена визначальністю цього процесу, як складника професійного становлення спеціалістів гуманітарного профілю. Розуміння інтерпретованого тексту є чинником інтеграції знань у процесі навчально-професійної діяльності. Психологічними передумовами інтерпретації є рівень розвитку творчих й інтелектуальних здібностей. Інтерпретація іншомовного наукового тексту включає в себе три рівні: науковий (орієнтація на конкретно-науковий зміст тексту; інтеграція поверхового рівня знань), емоційно-сенситивний (близьке до змісту розуміння тексту опосередковане емоціями та почуттями, нестабільне у різний час навіть щодо одного і того ж тексту) та творчий - найвищий рівень розуміння (проявляється в глибокому й якісному розумінні змісту тексту; інтеграцією його змісту у загальну структуру навчально-професійних знань). Зовнішніми характеристиками процесу інтерпретації є стратегії поведінки, такі як: адаптаційна (творчий рівень розуміння тексту), дезадаптаційна (емоційно-сенситивний) та стереотипізована (науковий) стратегія. Процес розуміння складається з відповідних компонентів: інтелектуальний; емоційно-емпатійний; творчий; мотиваційний; культурно-історичний.

Проаналізовано закономірності формування літературної творчої уяви студентів ВНЗ за умов навчальної діяльності. Простежено зв'язок такої уяви з психічними процесами - сприйманням, мисленням, пізнанням, емоціями та відчуттями. Охарактеризовано специфіку функціонування літературної уяви як спроби самоствердження молоді у творчій діяльності. З'ясовано роль мистецьких цінностей як умови становлення творчої особистості. Проведено психологічний теоретико-методологічний аналіз проблеми формування творчої літературної уяви студентів ВНЗ, розроблено діагностичну систему для визначення її особливостей і динаміки. Запропоновано програму тренінгу розвитку творчої уяви й активізації творчого потенціалу.

Визначено сутність емоційного вигорання (ЕВ) у слідчих СБУ. Удосконалено та доповнено класифікацію психологічних чинників, що впливають на розвиток ЕВ у фахівця правоохоронної сфери. Виявлено та проаналізовано домінуючі психологічні чинники, які спричинюють ЕВ у слідчих СБУ. Виокремлено психологічні чинники ЕВ у слідчих СБУ, до яких віднесено незадоволення потреби у значущості свого "Я", у позитивних емоціях, директивний стиль керівництва у відділі, обмеження свободи, активності дій і самовираження, інтенсивна інтеріоризація обставин професійної діяльності, переживання несправедливості. Розроблено та впроваджено психопрофілактичну програму, спрямовану на розвиток у слідчих СБУ навичок саморегуляції власного емоційного стану.

Обгрунтовано пізнавальні функції концепту та розроблено теоретичну модель прояву політичної свідомості в гумористичному дискурсі на повсякденному рівні соціально-політичних взаємодій. Доведено, що концепт гумористичного дискурсу дозволяє описати та розкрити, як здійснюється усвідомлення, артикуляція та подолання когнітивних, аксіологічних та афективних протиріч між офіційним образом політичної реальності та знаннями, цінностями й емоціями суб'єктів повсякденних взаємодій. Надано характеристики та компоненти обох вимірів, обгрунтовано класифікацію контекстуальних факторів. На основі авторського якісного емпіричного дослідження уточнено теоретичні розробки, зокрема, показано формування "альтернативного" образу соціально-політичного простору та конструювання політичної ідентифікації в гумористичному дискурсі.

Визначено соціальні здібності як здібності людини, які розвиваються та проявляються за умов навчальної діяльності та спілкування та забезпечують ефективність її функціонування в ситуаціях міжособистісних взаємин. Виявлено основні взаємозв'язки соціального статусу студентів з такими компонентами соціальних здібностей як рівень соціального й емоційного інтелекту, комунікативної компетентності та соціальної креативності. Наведено результати емпіричного дослідження впливу соціальних здібностей на динаміку соціального статусу студентів. На основі одержаних даних розроблено й апробовано тренінг з розвитку соціальних здібностей особистості, в результаті якого учасники здобули навички кращого розуміння іншої людини за рахунок спостереження, навчилися керувати своїми емоціями в процесі спілкування та встановлювати контакт з різними людьми шляхом відпрацювання навичок комунікативної компетентності, знаходити ефективні, оригінальні шляхи вирішення соціальних ситуацій міжособистісної взаємодії.