Розглянуто шляхи структурно-функціональної диференціації хондроцитів і особливості цитоархітектоніки суглобового хряща. Живлення клітин суглобового хряща здійснюється від судин підхрящевої кістки. З боку суглобової поверхні відбувається деградація та елімінація хондроцитів і міжклітинної речовини. Фізіологічне самовідновлення суглобового хряща відбувається механізмами інтерстиціального росту завдяки проліферації хондроцитів в середній зоні.

В експериментах на білих щурах лінії Wistar раннього віку (7 - 10 днів, 10 - 15 г) і дорослих (3 - 4 міс., 150 - 200 г) було вивчено фармакокінетику антиепілептичного засобу нового покоління - ламотриджину в головному мозку у разі введення його внутрішньоочеревинно і перорально в дозі 10 мг/кг. Відзначено певні відмінності у фармакокінетиці ламотриджину в головному мозку експериментальних тварин в залежності від віку: для тварин раннього віку характерна більша проникність гематоенцефалічного бар'єру для досліджуваного препарату, що виявляється в більш високому ступені тканинної доступності, яка у молодшій віковій групі перевищує таку в дорослих щурів у разі внутрішньоочеревинного введення на 14 %, за перорального - на 20 %, а також рівнях коефіцієнта розподілу ламотриджину між кров'ю і тканиною головного мозку, які мали в середньому в 1,2 рази більші значення у щурів 7 - 10-денного віку. Другою важливою особливістю кінетики антиконвульсанта є прискорена елімінація з головного мозку у щурів раннього віку, на що вказують більш високі значення константи швидкості елімінації (Кel) і загального кліренсу (Сl) і, відповідно, нижчі - періоду напіввиведення (Т1/2el) і середнього часу утримання (MRT) препарату в тканині мозку дорослих тварин.

В экспериментах на белых крысах линии Wistar раннего возраста (7 - 10 дней, 10 - 15 г) и взрослых (3 - 4 мес., 150 - 200 г) была изучена фармакокинетика антиэпилептического средства нового поколения - ламотриджина в головном мозге при введении его внутрибрюшинно и перорально в дозе 10 мг/кг. Отмечены определенные различия в фармакокинетике ламотриджина в головном мозге экспериментальных животных в зависимости от возраста: для животных раннего возраста характерна большая проницаемость гематоэнцефалического барьера для исследуемого препарата, что проявляется в более высокой степени тканевой доступности, которая в младшей возрастной группе превышает таковую у взрослых крыс при внутрибрюшинном введении на 14 %, при пероральном - на 20 %, а также уровнях коэффициента распределения ламотриджина между кровью и тканью головного мозга, имевших в среднем в 1,2 раза большие значения у крысят. Второй важной особенностью кинетики антиконвульсанта является ускоренная элиминация из головного мозга у крыс раннего возраста, на что указывают большие значения константы скорости элиминации (Кel) и общего клиренса (Сl) и, соответственно, меньшие - периода полувыведения (Т1/2el) и среднего времени удержания препарата в ткани мозга (MRT) относительно взрослых животных.

Pharmacokinetics of lamotrigine - an antiepileptic drug of а new generation has been investigated in experiments with white rats of Wistar line of younger age (7 - 10 days, 10 - 15 g) and adult rats (3 - 4 months, 150 - 200 g) after intraperitoneal and oral administration in a dose of 10 mg/kg. The certain distinctions in pharmacokinetics of lamotrigine in rats' brain have been marked depending on their age. For younger animals a great permeability of blood-brain barrier for the drug researched is typical, it is revealed in a higher degree of tissue availability, which in the younger group exceeds those in the adult rats after intraperitoneal administration in 14 %, after oral administration in 20 %, as well as at the levels of lamotrigine distribution coefficient between blood and tissue of the brain, it is about 1.2 times more important in the younger age. The second important feature of lamotrigine pharmacokinetics is the accelerated elimination from the brain of younger rats, it is indicated by the high values of the constant of the elimination speed (Кel), the total clearance (Cl) and, the smaller constants of the half-life elimination period (Т1/2el) and the average time of drug's retention in the brain's tissue (MRT) in relation to the adult animals

Ключ. слова: Інтермітуюче введення, фармакокінетика, 3Н-аміксин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9-29

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен опыт внедрения в работу Дорожной клинической детской больницы палат с экологически чистым воздухом. Приведены данные комплексного восстановительного лечения детей с бронхиальной астмой грибкового генеза в условиях палат с очищенным воздухом. Показана высокая эффективность предложенного комплекса по клиническим, спирографическим и иммунологическим показателям.

Проведено дослідження на 69-ти хворих на генералізований пародонтит, одержано нові дані про біоценотичний взаємозв'язок у мікробному суспільстві пародонтальної пазухи. У розрахунку кількісної оцінки мікробіозу пародонтальної еконіші розроблено оригінальну методику лікування захворювань у два етапи. На першому етапі здійснюється стандартна комплексна терапія, що передбачає використання антибіотика широкого спектра дії амоксиклава і імуномодулятора - поліоксидонія; на другому - після закінчення лікування, пробіотиків (лактобактерин і біфідумбактерин). Апробація за клінічних умов запропонованого способу лікування виявила ряд його переваг: у короткий термін досягалася не тільки елімінація збудників захворювання, але і стійка ремісія патологічного процесу в пародонті, за рахунок зниження числа рецидивів запальної реакції у навколозубних тканинах у віддалений термін.

Наведено теоретичні засади методики елімінації вузького місця в ланцюгу поставок. Проаналізовано результати практичного застосування цієї методики на прикладі одного з вітчизняних підприємств.

Предложены классификации синдрома дисбактериоза кишечника по патогенетическим вариантам и степеням тяжести. Представлены микробиологические и клинические критерии каждого варианта и степени тяжести. Общие принципы терапии дисбактериоза кишечника приведены на двух этапах - элиминации этиологического агента и формирования нормоценоза. Предложены схемы терапии каждого патогенетического варианта и показания к применению пробиотиков.

В експерименті на 90-а лабораторних білих мишах показано, що у разі комбінованого застосування хірургічної обробки та вібрації відбувається рання елімінація некротичних мас з післяопераційного ложа та формування післяопераційної порожнини. У разі застосування низькочастотної вібрації зміни у вогнищі деструкції мають фазовий характер - у перший тиждень післяопераційного періоду альтерація, спрямована на елімінацію некротичних мас, у другий і четвертий тижні - власне нейропротекція. Антипероксидний ефект вібрації спостережено на другий тиждень експерименту. Активацію енерготвірної та білково-синтетичної функцій нейронів перифокальної зони зареєстровано у другий і четвертий тижні післяопераційного періоду.

Розглянуто поняття буття, у якому виокремлюється існування та сутність. Показано, що в історичній перспективі пізнання відбувалось у напрямку від існування до сутності. Передумовою аналізу зазначеного розподілу є назва природної мови та зв'язок сутності й існування аналізується як проблема іменування. На прикладі силогістики стверджено, що збіжність сутності та існування відбувається у середньому терміні, який виконує роль універсального об'єкта - границі для інших термінів. Елімінація середнього терміна свідчить про втрату впевненості в існуванні предмета судження на користь його сутності.

Встановлено вікові особливості фармакокінетики антиепілептичних засобів нового покоління - ламотриджину та топірамату. Експериментальні дослідження проведено на білих нелінійних щурах раннього віку (7-10 днів) та дорослих (3-4 міс.) тваринах. Для визначення концентрації ламотриджину та топірамату в крові та головному мозку тварин використано метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Показано, що після перорального введення ламотриджину у дозі 10 мг/кг для щурів віком 7-10 днів характерне зниження швидкості абсорбції препарату, збільшення тканниної доступності для мозку та прискорена елімінація з крові та церебральної тканини. Встановлено, що після перорального введення топірамату у дозі 25 мг/кг у тварин молодшої вікової групи відмічається зниження швидкості та ступеня абсорбції топірамату, збільшення об'єму розподілу та тканинна доступність, прискорена елімінація з крові та мозку відносно дорослих тварин. На підставі експериментально встановлених фармакокінетичних параметрів обгрунтовано шляхи оптимізації застосування ламотриджину та топірамату в залежності від віку тварин.

Встановлено, що у ранні терміни після перебування ліквідаторів у зоні ЧАЕС рівень аберацій хромосом вірогідно перевищував спонтанний, а з плином часу відбувалася експоненційна елімінація нестабільних хромосомних пошкоджень із швидкістю 14 - 25 % на рік залежно від виду аберацій. Досліджено особливості динаміки цитогенетичних ефектів відповідно до дози опромінення та тривалості експозиції ліквідаторів у зоні ЧАЕС. Розроблено моделі "час - ефект" з метою опису динаміки хромосомних пошкоджень. Визначено інформативність одержаних регресій щодо екстраполяційних оцінок початкового рівня аберацій у осіб, які зазнали опромінення малими дозами. Проведено прогнозування імовірних термінів нормалізації цитогенетичних показників у ліквідаторів.

  Скачати повний текст

Вивчено патогенетичні механізми розвитку розсіяного склерозу (РС). Розроблено ефективні діагностичні та прогностичні маркери цього захворювання, оптимізовано підходи щодо лікувальної тактики хворих. Досліджено особливості клінічного перебігу РС залежно від екологічної забрудненості оточуючого середовища. Виявлено, що зменшення цитотоксичних впливів абзимів плазми крові хворих на РС стосовно автореактивних T-лімфоцитів корелює зі зростанням тяжкості патологічного процесу, а їх загибель здійснюється шляхом апоптозу. Установлено важливе значення ензиматичних властивостей IgG плазми крові хворих на РС у розвитку імунобіологічних патологічних змін за цього захворювання. Установлено клінічну ефективність лікування таких хворих з використанням препарату "Бетаферон", внаслідок якого відбувається локальна елімінація автореактивних T-лімфоцитів шляхом індукції їх апоптозу.

  Скачати повний текст

Наведено результати клінічних, біохімічних, серологічних, імунологічних досліджень, дані ентерферогенезу у 217 хворих на гостру форму вірусного гепатиту В. Спостереження проводилися в динаміці - під час лікування у відділенні вірусних гепатитів, а після виписки з стаціонару - в диспансерно-поліклінічному відділенні Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб. Застосування лаферону у комплексній терапії хворих на ГВ позитивно впливало на клінічні прояви та біохімічні показники. Під час використання лаферону швидше відбувалася елімінація HBsAg, нормалізувалися показники імунної відповіді за даними Т-клітинної реакції. Лаферон стимулює інтерфероногенез. Диспансерне спостереження виявило зменшення частоти носіння HBsAg, затяжних форм та хронізації процесу у хворих, які отримували лаферон.

Наведено результати комплексного дослідження флори судинних рослин Східного Полісся, яка налічує 1 315 видів. Узагальнено дані про рослинний покрив регіону у пізньольодовиків'ї та голоцені. Виділено основні етапи флористичного вивчення Східного Полісся. За результатами дослідження сучасної структури та динаміки флори регіону встановлено основні напрямки її розвитку: скорочення місцезростань і елімінація популяцій аборигенних видів, кліматичне пригнічення одних і розширення ареалів інших видів, ксерофітизація, адвентизація, адаптивна пертурбація флороекотопологічної структури. Проведено флористичне районування території досліджень. Здійснено созологічну оцінку флори Східного Полісся. З метою оптимізації охорони фіторізноманіття запропоновано створення нових природно-заповідних територій і важливої ботанічної території "Заплава р. Десни". У контексті комплексної оцінки здійснено прогноз розвитку флори судинних рослин Східного Полісся під впливом кліматично-антропогенних змін.

Наведено думку педіатра-алерголога про проблему атопічного дерматиту/атопічної екземи у дітей. Атопічний дерматит (АД) розглянуто із сучасних позицій алергічного "маршу", характерного для дітей з атопією. Наведено дані, які свідчать про системну сутність алергічного "маршу", першим етапом якого є атопічна екзема. Подальша еволюція АД призводить до трансформації його у багатьох дітей в інші атопічні хвороби - алергічний риніт і бронхіальну астму, що свідчить про однакові імунопатологічні зміни при цих захворюваннях і відображає можливість їх профілактики. Враховуючи системну сутність атопічної патології, велике значення має комплексне лікування, до складу якого повинна входити не лише базисна місцева терапія, застосування під час загострення топічних кортикостероїдів (наприклад, мометазон фуроат), а й систематична елімінація тригерних факторів, дієтотерапія, усунення порушень функції органів травлення, дисбалансу вітамінів. Особливе місце в лікуванні АД посідає тривала системна базисна терапія Н1-антигістамінними засобами II покоління або їх активними метаболітами, зокрема дезлоратадином, часто у поєднанні з препаратами блокаторів цистеїніл-лейкотрієнових рецепторів, наприклад монтелукастом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.1-3 + Р264.927.1 + Е40*441.147

Рубрики:

Кишкові (водно-харчові) інфекції

Кишкова паличка

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що вроджений сифіліс залишається глобальною проблемою і нині, оскільки в кожному суспільстві він має значні медичні, економічні, соціальні та емоційні наслідки, хоча часом і приховані. Всесвітня організація охорони здоров'я нещодавно запропонувала Стратегію Глобальної Елімінації Вродженого Сифілісу, яка спрямована на мобілізацію ресурсів і надає план дій щодо остаточного викорінення цієї проблеми.

Проведено цитологічні та імуноцитохімічні дослідження браш-біопсій дітей з хронічними бронхітами та бронхіальною астмою в динаміці лікування для встановлення характеру запалення слизової оболонки бронхів, виявлення співвідношення запального і алергійного компонентів, оцінки експресії маркерів апоптозу, проліферації та рівня експресії антигенів до макрофагів. Встановлено, що в хронізації запальних захворювань дихальних шляхів у дітей велику роль відіграють макрофаги, однією з функцій яких є елімінація клітинного детриту та апоптотичних клітин. Порушення цих функцій, які були виявлені в апоптозному каскаді, призводить до змін регенераторних процесів за даної патології.