Наведено найбільш уживані терміни з питань діловодства, фінансів, юриспруденції, лінгвістики, психології, банківської справи, маркетингу, менеджменту, комп'ютерного програмування, технології харчування, мікробіології. Розкрито сутність таких понять, як вексель, пеня, екологічне правопорушення, варваризм, приголосні звуки, геніальність, гіпофункція, дисконт, бізнес-портфель, юридична особа, рівномірний прямолінійний рух.

Приведены наиболее употребимые термины по вопросам деловодства, финансов, юриспруденции, лингвистики, психологии, банковского дела, маркетинга, менеджмента, компьютерного программирования, технологии питания, микробиологии. Раскрыта сущность таких понятий, как вексель, пеня, экологическое правонарушение, варваризм, согласные звуки, гениальность, гипофункция, дисконт, бизнес-портфель, юридическое лицо, равномерное прямолинейное движение.

Відзначено, що Іваном Микитовичем Францевичем передбачено та обгрунтовано найбільш важливі напрямки сучасного матеріалознавства як єдності науки та технології. Успішний розвиток цих напрямків учнями І. М. Францевича сьогодні, без сумніву, свідчить про геніальність передбачень великого вченого, його глибоку різнобічну ерудицію й енциклопедичність знань. Стисло наведено історію відділу, створеного Іваном Микитовичем і керованого ним, попри неминучі трансформації. Саме цей відділ був колискою школи Францевича, у ньому зросла плеяда яскравих талановитих учнів, які успішно розвивають його ідеї та створюють на їх базі за сучасних умов нові наукові напрямки та свої власні школи.

Показано визначну роль академіка М. М. Боголюбова в розвитку нелінійної механіки та теоретичної фізики, його виключну різносторонню геніальність, оригінальність і глибину його внеску в світову науку. Наведено стислий опис результатів М. М. Боголюбова в галузі нелінійної механіки, класичної статистичної фізики, теорії надпровідності, квантової теорії поля та теорії сильних взаємодій.

Проведено соціально-філософський аналіз девіантності творчої особистості. Висвітлено погляди сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників на проблему девіантності. Розглянуто феномен творчої особистості у межах художньої діяльності як середовища й умови її самореалізації. Визначено загальні характеристики девіантності як соціального явища. Виявлено, що девіантність є відхиленням від конвенційної за своїм характером соціальної норми як необхідного елемента соціальної практики, інструмента соціального регулювання та контролю, що історично встановлена як межа дозволеності у суспільстві. Простежено особливості прояву девіантності творчої особистості у соціокультурному дискурсі. Наведено визначення та розглянуто різні форми позитивної девіантності (геніальність, талант, обдарованість) творчої особистості у художній діяльності.

Проаналізовано музичне мистецтво в контексті ірраціоналістичної філософії XIX ст.З метою визначення ірраціоналізму, як відповідь на кризу традиційної раціоналістичної філософії, виокремлено естетичні погляди А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, аргументовано погляд на музику як вид мистецтва, здатний виконати функцію метамистецтва. Наведено концепцію, підсилену зверненням до творчої спадщини Ріхарда Вагнера. Видатний німецький композитор, захоплюючись ідеями А.Шопенгауера, водночас, мав значний вплив на формування естетико-мистецтвознавчої позиції Ф.Ніцше. Використовуючи логіку теоретичної спадкоємності "Шопенгауер - Вагнер - Ніцше", розкрито значення таких естетичних проблем, як художня обдарованість, геніальність, міфологічне мислення, створення та сприймання художнього образу. Органічно поєднано теоретичний аналіз із розглядом практики розвитку музичного (оперного) мистецтва.

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми розвитку обдарованості особистості. Розглянуто питання проектування розвивальної діяльності з обдарованими дітьми. Увагу приділено проблемам взаємодії педагогів з даною категорією дітей. Розкрито принципи, методи, форми, напрями, стратегії та особливості виховання обдарованих дітей дошкільного віку. Наведено глосарій, в якому розкрито сутність таких понять, як вундеркінд, геніальність, взаємодія, векслерівські шкали, задатки здібностей, інтелектуал, креативність, обдаровані діти та ін.

Описано проблему розвитку таланту, майстерності особистості та їх значення для розкриття геніальності.

Висвітлено особливості підготовки та підтримки вчителів, які працюють з обдарованою учнівською молоддю, на сучасному етапі розвитку освіти. Розглянуто трактування понять «обдарованість», «здібність», «талановитість», «геніальність» різними науковцями та наведено визначення цих понять у інтерпретації автора. Охарактеризовано діяльність Сумського обласного інституту післядипломної освіти з підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних працівників, зокрема за напрямом організації роботи із талановитою учнівською молоддю. Розкрито специфічність самоосвіти та становлення вчителів за означеним напрямом. Наведено схему організаційно-функціональної моделі методичної роботи з педагогами Сумської області та схему традиційних форм роботи з педагогами за тематичним напрямом. Приділено увагу невирішеним питанням щодо підтримки вчителів, які працюють з обдарованою молоддю.

Освещены особенности подготовки и поддержки учителей, работающих с одаренной учащейся молодежью, на современном этапе развития образования. Рассмотрены трактовки понятий «одаренность», «способность», «талантливость», «гениальность» различными учеными и приведены определения этих понятий в интерпретации автора. Охарактеризована деятельность Сумского областного института последипломного образования по повышению квалификации и переподготовки педагогических работников, в частности по организации работы сталантливой учащейся молодежью. Раскрыта специфичность самообразования и становления учителей по указанному направлению. Приведена схема организационно-функциональной модели методической работы с педагогами Сумской области и схема традиционных форм работы с педагогами по тематическому направлению. Уделено внимание нерешенным вопросам поддержки учителей, работающих с одаренной молодежью.

In the article on the base of definition of conceptions "capable", "gifted", "talented" the peculiarities of training, raising the level of professional skills of Sumy region teachers; progress of youth, specificity of self-education and formation of teachers in the definite direction; problematic questions as for support of teachers working with talented youth are shown.

Наведено ретроспективний огляд підходів у дослідженнях з вивчення механізму інтелектуальної діяльності людини. Проаналізовано результати цих досліджень, які покладено в основу новітніх теорій інтелекту. Охарактеризовано базові блоки когнітивного функціонування людини: планування, концентрація, цільно-частковість і послідовність. Акцентовано увагу на тому, що в минулому вивчення інтелектуальної діяльності людини було сфокусоване на явищах таланту та геніальності, а нині перемістилося у площину інтелект - обдарованість. Підкреслено, що теорії інтелекту позначаються на методах виявлення обдарованих індивідів, на розробці моделей програм для обдарованих школярів і студентів та на засобах педагогічного впливу на зазначену категорію індивідів.

У контексті українського соціокультурного простору проаналізовано проблеми творчого процесу як центральної ланки усієї психології творчості. Виокремлено групи підходів до розкриття творчості стосовно дослідження продуктів творчої діяльності, дослідження творчого процесу, вивчення особистості творця та дослідження впливу зовнішніх умов, насамперед соціальних, що сприяють творчості або гальмують її. Увагу зосереджено на специфіці сприймання художніх творів, що має індивідуальний характер і зумовлюється національними особливостями. Крім зазначеного, кожна людина (кожен етнос) сприймає світ у контексті власного менталітету. Підкреслено чотири системоутворювальні ознаки, що притаманні українському менталітету. Зроблено висновок, що сприйняття твору мистецтва має свої особливості і залежить від культури реципієнта, його естетичного досвіду, особистісних якостей і установок; умов сприйняття та якостей самого художнього твору, а також специфіки етнонаціонального простору з його традиціями, цінностями, культурними пріоритетами.

В контексте украинского социокультурного пространства проанализированы проблемы творческого процесса как центрального звена всей психологии творчества. Выделены группы подходов к раскрытию творчества относительно исследования продуктов творческой деятельности, исследования творческого процесса, изучения личности творца и исследования влияния внешних условий, в первую очередь социальных, которые способствуют творчеству или тормозят его развитие. Внимание сосредоточенно на специфике восприятия художественных произведений, которое имеет индивидуальный характер и предопределяется национальными особенностями. Кроме отмеченного, каждый человек (каждый этнос) воспринимает мир в контексте собственного менталитета. Отмечены четыре системосоставляющие признаки, присущие украинскому менталитету. Сделан вывод, что восприятие произведения искусства имеет свои особенности и зависит от культуры реципиента, его эстетичного опыта, личностных качеств и установок; условий восприятия и качеств самого художественного произведения, а также специфики этнонационального пространства, с его традициями, ценностями, культурными приоритетами.

Through the prism of Ukrainian space the problems of creative process are analyzed as a central link of all psychology of creation. The groups of going are selected near opening of creation in relation to research of products of creative activity, researches of creative process, studies of personality of creator and research of influence of external terms, above all things social, which are instrumental in creation or break his development. Attention is concentrated on the specific of perception of artistic works, which has individual character and predetermined national features. A conclusion is done, that perception of work of art has the features and depends on the culture of recipient, his aesthetically beautiful experience, personality qualities and settings; terms of perception and qualities of the most artistic work, and also specific of space, with his traditions, values, cultural priorities.

Актуалізовано питання феномену геніальності у зв'язку з можливістю прискорення матеріального й культурного прогресу усього людства за допомогою геніїв, які б могли безперешкодно досягати вершин свого професіоналізму. Указано на помилковість критично-нігілістичної оцінки геніїв і геніальності в наукових публікаціях і ЗМІ. Висловлено гіпотезу про причини такого відношення (інтелектуальна перевага геніальної людини над своїм оточенням викликає в більшості зрозумілу заздрість, перешкоди в трансляції думок іншим людям з оточення, нерозуміння, байдужість, що разом призводить до ескалації взаємного нерозуміння, до розриву взаємодії). Проаналізовано наукові здобутки дослідження геніальності та наведено деякі статистичні характеристики цього явища. Стверджено, що найбільш продуктивним буде індивідуально акцентована освіта з використанням новітніх досягнень кількох молодих наук, які поглиблено вивчають ментальні та інші спроможності людини.

Актуализирована проблема гениальности в связи с возможностью ускорения материального и культурного прогресса всего человечества посредством гениев, имеющих возможность достигать вершин своего профессионализма. Указано на ошибочность критично-нигилистичной оценки гениев и гениальности в научных публикациях и СМИ. Высказана гипотеза о причинах такого отношения (интеллектуальное преимущество гениального человека над своим окружением вызывает у большинства понятную зависть, помехи в трансляции мыслей другим людей из окружения, непонимание, безразличие, что вместе приводит к эскалации взаимного непонимания, к разрыву взаимодействия). Проанализированы научные достижения исследования гениальности и приведены статистические характеристики этого явления. Утверждается, что наиболее продуктивным будет индивидуально акцентированное образование с использованием новейших достижений нескольких молодых наук, которые углубленно изучают ментальные и другие способности человека.

The inaccuracy of a critically-nihilistic estimation of geniuses and genies in scientific publications and mass-media is proved, and also the hypothesis about the reasons of this phenomenon is stated. Higher prevalence of genius among men is explainedand new approaches to work with gifted youth are offered.

Досліджено філософію свободи М. Бердяєва в контексті російської та західноєвропейської традицій філософії свободи. Розкрито сутність свободи в екзистенціальному вченні М. Бердяєва та відображено її різноманітні прояви. Виявлено етапи метафізичного перетворення під впливом божественної енергії творчості й любові. Увагу приділено шляхам повернення абсолютної свободи у світі буття людиною. Конкретизовано ряд понять у філософському вченні М. Бердяєва, а саме: "ungrund", "творчість", "утвір", "геніальність", "талановитість", "вільна любов", "свобода любові", "об'єктивація", "суб'єктивація".

Зазначено, що ім'я Володимира Івановича Вернадського широковідоме не лише в науковому середовищі. Геніальний учений, мислитель, філософ, політик, громадський діяч, талановитий організатор науки, він устиг зробити надзвичайно багато як для сучасників, так і для нащадків. В. І. Вернадський заклав фундамент нових наук про Землю, як гідрогеологія, біогеохімія, космохімія, генетична мінералогія, радіогеологія. Він створив учення про біосферу, обгрунтувавши її перетворення на ноосферу, показавши місце і роль людини в складній системі "жива і нежива речовина в живій природі". Велич В. І. Вернадського, його геніальність полягають в умінні поєднати теоретичні знання з їх практичним застосуванням. Спираючись на досягнення науки, вчений заздалегідь указував на майбутні зміни в природному і людському середовищі, пов'язані зі стрімким розвитком цивілізації.

На широкому філософсько-культурологічному та мистецькому тлі здійснено комплексне дослідження феномена геніальності Т. Шевченка. Охарактеризовано основні сучасні стратегії осмислення постаті та творчості мітця - академічну, постмодерністську, нігілістичну, інтегрально-націоналістичну, філософсько-екзистенціалістичну. Обгрунтовано доцільність персоналістичного підходу в трактуванні цієї проблеми. Констатовано діалектичне співіснування двох домінант становлення людського духу - об'єктивно-раціоналістичної та суб'єктивно-екзистенційної, а геніальність розглянуто як синтез цих настанов, максимальну активізацію особистісної творчої первини, осягнення ієрархізованої всеєдності буття. Показано, що геніальність Т. Шевченка зумовлена його персоналістичною аксіологією, наріжною ідеєю всебічного згармонізування світу, творенням метаромантичного ідіостилю та виявлена передовсім у панетичному світосприйманні.

Увагу приділено аналізу духовних цінностей як змістоутворювального чинника життя людини, їх теоретичним та практичним засадам. На основі теоретико-методологічного аналізу уточнено трактування понять обдарованість і геніальність та визначено нові вектори інтеріоризації культурних цінностей обдарованої особистості за умов глобалізації. Простежено історичну генезу суспільного буття як основи розвитку культурних цінностей обдарованої особистості. Значну увагу приділено багатовимірній діяльності суб'єктів нових культурних цінностей за умов сучасного державотворення в Україні. Розглянуто обдаровану особистість як субстанційного діяча або голографічну модель Всесвіту. Вперше подано квантово-орбітальну теорію культурології, що визначається як основа для модернізації культурних цінностей обдарованої особистості. Конкретизовано соціальну мету художньої культури, критерії її ефективності, охарактеризовано ступінь залучення обдарованої особистості до художньої культури, сформованості її власних культурних інтересів і потреб. Визначено особливості формування культурних цінностей обдарованої особистості в демократичному суспільстві, зумовлені можливостями споживання двох основних соціальних форм існування культури: "масової" та "елітарної".

За матеріалами літературних джерел висвітлено проблему співвідношення геніальності, влади і здоров'я в контексті національної безпеки.

Наведено математичну модель і новий спосіб уніфікованої обробки інформації, відображеної у вигляді тривимірної асоціативно-логічної структури. Отримані нові експериментальні дані. Цей винахід належить до нейроелектроніки та нейрокібернетики й може бути використаним у таких напрямах: у гносеології - основа для ефективнішого та більш цілеспрямованого наукового пошуку практично в усіх розділах науки; у психології та педагогіці - основа для більш ефективного та універсального мислення людини практично в усіх розділах науки, незалежно від спеціальності та професії цієї людини, що робить таке рідкісне явище, як геніальність легко доступним кожному; в електроніці та інформатиці - основа для створення систем штучного інтелекту та якісних систем розпізнавання мовлення та образів, при умові створення мікросхем у котрих запам'ятовуючі елементи зв'язані між собою у трьох вимірах; у авіакосмічній та робототехнічній галузях - можливість розробки нових більш досконалих систем автопілотування, здатних працювати за принципами нейромереж біооб'єктів.

Аргументовано, що своєрідною теоретичною настановою у процесі аналізу становлення творчого діалогу між європейським авангардизмом і українським футуризмом повинна виступити проблема творчості, яка досить повільно утверджувалася в історії як естетики, так і мистецтвознавства, і посіла гідне місце лише на межі XIX - XX ст. Підкреслено роль "негативної психології" у розширенні меж розуміння постаті митця та якісних чинників геніальності.

Аргументовано, що своєрідною теоретичною настановою у процесі аналізу становлення творчого діалогу між європейським авангардизмом і українським футуризмом повинна виступити проблема творчості, яка досить повільно утверджувалася в історії як естетики, так і мистецтвознавства, і посіла гідне місце лише на межі XIX - XX ст. Підкреслено роль "негативної психології" у розширенні меж розуміння постаті митця та якісних чинників геніальності.

Увагу приділено створенню й обґрунтуванню нового наукового напряму: лінгвогеніоніка у наївній і науковій картинах світу англомовного соціуму, який передбачає всебічний аналіз мовного означення феномена геніальності з позицій лінгвоконцептології, теорії поля та лінгвоперсонології. Висунуто та доведено гіпотезу, що англомовне концептуальне поле GENIUS складається з трьох сегментів, поєднаних циклічним зв'язком, кожен із яких позначений відповідним нуклеарним концептом: GENIUS / ГЕНІАЛЬНІСТЬ, GENIUS / ГЕНІЙ та A WORK OF GENIUS / ГЕНІАЛЬНЕ ТВОРІННЯ. Онтологічний цикл складається з трьох наступних ланок: людина, наділена даром геніальності, створює шедевр, який визнається геніальним творінням (мистецтва або науки), і це надає його творцю статус генія. Кожна з цих ланок концептуалізується у відповідному нуклеарному концепті, які сукупно утворюють єдине концептуальне поле GENIUS. Саме воно є об'єктом виконаного дослідження, в межах якого диференціювалися наукове та наївне трактування феноменів геніальність, геній, геніальне творіння. Мовне і мовленнєве втілення відповідних концептів утворило фрагмент англомовної картини світу. Виокремлено та структуровано номінативні поля концептів GENIUS / ГЕНІАЛЬНІСТЬ, GENIUS / ГЕНІЙ та A WORK OF GENIUS / ГЕНІАЛЬНЕ ТВОРІННЯ у наївній і науковій картинах світу. Проаналізовано особливості вербалізації нуклеарних концептів в англомовному художньому, публіцистичному та науковому дискурсах, завдяки чому виокремлено концептуальні ознаки, актуалізовані в англійських мові та мовленні. Змодельовано структуру концептів GENIUS / ГЕНІАЛЬНІСТЬ, GENIUS / ГЕНІЙ та A WORK OF GENIUS / ГЕНІАЛЬНЕ ТВОРІННЯ за ядрово-периферійним принципом. Висвітлено циклічні зв'язки нуклеарних концептів у межах цілісного концептуального поля GENIUS.