Дисертація присвячена розробці маркетингових способів оптимізації діяльності звірогосподарств України, які полягають у застосуванні методу прогнозування продажу хутра та хутряних виробів та методики дослідження основних характеристик гардеробу хутряних виробів як основи моделі визначення видової та функціональної структури поголів'я хутрових звірів в Україні з огляду на запити ринку; використанні елементів диверсифікації з метою забезпечення розвитку звірогосподарств в умовах, що склалися. Розглядаються умови ефективного застосування концепції маркетингу. Проаналізовано діяльність звірогосподарств з урахуванням підкомплексів, характерних для АПК. Основні результати праці відображено в розробці ключових напрямів розвитку звірогосподарств на засадах маркетингу.

Розглянуто основні терміни та поняття сфери "мода та одяг". Охарактеризовано стилі сучасного одягу. Наведено інформацію про композиційно-конструктивні ознаки, класифікацію покроїв, силуетів, деталей і оздоблення одягу. Описано різновиди швейних, трикотажних, білизняних, корсетних виробів. Розглянуто художні системи одягу, зокрема, костюм, комплект, ансамбль, гардероб. Проаналізовано історичні назви одягу українською мовою й особливості розвитку видів одягу в контексті українського національного костюма.

Рассмотрены основные термины и понятия сферы "мода и одежда". Охарактеризованы стили современной одежды. Дана информация о композиционно-конструктивных признаках, классификации покроев, силуэтов, деталей и отделки одежды. Описаны разновидности швейных, трикотажных, бельевых, корсетных изделий. Рассмотрены художественные системы одежды, в частности, костюм, комплект, ансамбль, гардероб. Проанализированы исторические названия одежды на украинском языке и особенности развития видов одежды в контексте украинского национального костюма.

Розглянуто приватний простір населення Донбасу в 1953 - 1985 рр., а саме проблеми, з якими стикалось пересічне населення в забезпеченні власного гардеробу. Виявлено, що головною особливістю Донбасу було те, що шахтарі та робітники заводів досить часто, що можна побачити на фотографіях тих років, ходили в спецодязі, комбінезонах, тілогрійках, куфайках, гумових чоботах. З'ясовано, що мода була простором, що контролювався державою, тому легка промисловість випускала однакову та уніфіковану продукцію. Але вже з 1970-х рр. партійне керівництво припинило заганяти людей під однакові канони, тому що не змогло стримати потяг до краси, й радянським людям було дозволено відмовитись від уніфікованості, від стандартів, виказувати власну думку, хоч і в межах власного гардеробу яка досить часто враховувалась владою. Жінки Донбасу, які були відповідальними за гардероб своєї сім'ї, знаходили різні шляхи забезпечення родини модними одягом та взуттям: шили самі, або на замовлення, їздили до великих міст чи до республіканських центрів, привозили з-за кордону.

Здійснено історико-етнографічний аналіз народного вбрання Поділля XX - початку XXI ст. До наукового обігу впроваджено новий емпіричний матеріал, отриманий під час польових етнографічних експедицій до 42-х населених пунктів Поділля, зібраний у музейних сховищах упродовж 2013 - 2015 рр. в Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій та Одеській областях. Зазначено, що територія історико-етнографічного регіону Поділля, що охоплює територію зазначених областей, має унікальне географічне розташування: вона пролягає між Сходом і Заходом. На формування духовно-культурного потенціалу регіону значною мірою вплинули особливості його історичного розвитку. Подільський народний костюм має локальні відмінності, які виразно простежуються в межах Східного і Західного Поділля. Виключне значення для подолян мало дотримання регламентацій, що стосувалися виготовлення та одягання святкового (обрядового) вбрання, виконання певних обрядових дій. Існувала чимала кількість вірувань, заборон і настанов щодо носіння народного строю представниками певної вікової групи залежно від події. У перші післявоєнні роки у важких умовах відбудови господарства відчувався брак необхідних для пошиття одягу тканин і фурнітури. У цей період селяни створювали найпростіші, з точки зору технології виготовлення, елементи вбрання та взуття, й, відповідно, носили в основному практичні їх зразки. Зазначено, що значну роль у формуванні гардероба селян зіграла активізація кравецького ремесла. У 60 - 80-х рр. XX ст. асортимент виробів помітно урізноманітнився за рахунок розвитку легкої промисловості, торговельної мережі на селі. Доведено тезу про те, що за роки незалежності України, особливо після Революції Гідності, етнічний одяг трансформувався у стійкий маркер національної ідентичності. Показано, що для населення Поділля другої половини XX - початку XXI ст. характерною стала втрата багатьох народних звичаїв та вірувань.

Зовнішній вигляд і манери поведінки виявляються у сукупності, створюючи образ людини, який оцінює оточення. Образ, який свідомо формується з розрахунком на сприйняття його іншими, називають іміджем - це узагальнений та емоційно забарвлений образ конкретного об'єкта, що існує в масовій свідомості. Практика ділового етикету свідчить, що імідж формується як на основі реальної поведінки людини, так і під впливом оцінок та думок інших. Розглянуті основні питання, що стосуються проблеми формування іміджу ділової особи, розкрито поняття "ділова людина" яка насамперед пов'язана з особистістю, якій властиві специфічні утворення, що обумовлюють способи взаємодії ділової людини з навколишнім середовищем і проявляються в її поведінці за будь-яких умов і обставин. Висвітлено імідж, як індивідуальний образ людини або явища, який створюється завжди з певною метою: щоб справити приємне враження на оточуючих людей, з метою досягнення успіху в особистому житті, кар'єрі, просування на службі, ефективного спілкування з людьми, забезпечити особистісного та духовного росту тощо. імідж має зовнішню форму (одяг, манери поведінки) і внутрішній зміст (провідну ідею), про взаємовідповідність, динамічну єдність і рівновагу яких потрібно дбати постійно. Підкреслене зростаюче значення проблеми формування іміджу в житті суспільства і окремої людини. Розглянуто фактори, що впливають на формування уявлення людини про самому себе. Визначено, що привабливий імідж невіддільний від знання ділового етикету та впевненого володіння відповідними навичками. Підкреслено значення кольору і малюнку ділового костюма, особливості вибору і деталі фасону ділового одягу. Взуття в іміджі ділової людини, місце аксесуарів для підтримання образу. Висвітленні основні правила виконання макіяжу: тону і кольору. Саме одяг розповідає про соціальний статус, про характер ділової людини, і навіть говорить співрозмовникові про те, який сьогодні настрій в особи.

Робота присвячена розвитку наукових основ застосування інноваційних технологій у процесах адресного проєктування швейних виробів для підвищення їх конкурентоздатності на основі класової стратифікації споживачів. Обгрунтовано теоретичні основи адресного проєктування конкурентоздатних швейних виробів за рахунок інтеграції та адаптації синергетичного понятійного апарату на засадах використання експертних систем. Розроблено методологічні основи застосування фрактальних положень, як інноваційних технологій для досліджень складних систем "споживач", "костюм", "середовище". Розроблено науково обгрунтовану методику аналізу зовнішності та особливостей особистості адресного споживача для формування антропометричної бази даних при візуалізації індивідуальної фігури для визначення рекомендованої колірної гами моделі одягу. Науково обгрунтовано інноваційну технологію прийняття проєктного рішення на основі формування біполярних шкал оцінювання дизайн-атрибутів моделей одягу, що дозволяє обрати оптимальну технологію проєктування з урахуванням проєктних ситуацій та адресності моделей одягу. Розроблено технологію формування індивідуального гардеробу із застосування методології адресного проєктування швейних виробів на основі типології проєктних образів в індустрії моди. Розроблено концепцію експертної системи підтримки процесу адресного проєктування одягу.

Цель работы - исследования является выявление общих и национально-специфических черт среди русских и китайских фразеологизмов, имеющих в своём составе компонент, который входит в состав лексико-семантической группы "Предметы гардероба". Описаны результаты сопоставительного и лингвокультурологического анализа таких русских и китайских фразеологизмов. Объектом исследования являются русские и китайские фразеологизмы, возникшие на основе национальных прецедентов, в которых важную роль играли предметы и детали одежды, обуви, головных уборов, других предметов гардероба человека. Предметом исследования стало национально-культурное своеобразие и общие черты "гардеробной" фразеологии в русском и китайском языках. Используются методы семантического, когнитивного, лингвокультурологического и социолингвистического анализа, а также описательный и сопоставительный методы. В результате анализа определены основные подгруппы слов сформированной на основе концептов "Одежда", "Обувь", "Головные уборы" ЛСГ "Предметы гардероба", выявлены особенности русских и китайских сценариев, которые лежат в основе создания группы фразеологизмов с ключевыми словами, входящими в данную ЛСГ. Исследование привело к выводу о наличии в русской и китайской фразеосистемах эквивалентных фразем-коррелятов, фоновых фразем-дивергентов и безэквивалентных фразем с ключевыми словами, входящими в ЛСГ "Предметы гардероба".

Подано основні аспекти формування і розвитку класичного стилю, виявлено його характерні риси та прояви в проєктуванні жіночого європейського костюма; виділено підстилі (діловий, стиль Шанель, класично-спортивний); базові кольори - чорний, сірий, білий і бежевий. Акцентується увага на тому, що мода постійно змінюється, спостерігається активний рух уперед і, відповідно, сучасний класичний стиль в одязі набуває інших обрисів. Жіночий класичний костюм представлено в широкій палітрі кольорів як традиційних, так і інших - бордовий, смарагдово-зелений, пісочний, колір індиго. У ході аналізу модних колекцій ХХI ст. Виділяємо класичне поєднання кольорів в одязі. Зазначено, що класичні кольори (чорний, сірий, білий, бежевий) добре компонуються, допускається використання невеликих вкраплень яскравих або пастельних відтінків. На відміну від чоловічого гардероба, одяг для жінок класичного стилю різноманітний.

Висвітлено часи від додержавних утворень, що мали місце ще до утворення відомої Київської Русі до часів козацтва та прослідкувати їх способи ведення переговорів, закріплення домовленостей договорами чи ж шлюбами, які напрямки зачіпали. Спробуємо висвітлити різні періоди існування Київської Русі за різних князів, їх діяльність та її вплив на зовнішні відносини. Висвітлимо часи її нащадка - Галицько-Волинське князівство, що роками підтримувала традиції свого предка, часи Козацтва, постать Б. Хмельницького, пошук соратників та збереження від розтягання світом колись соборних земель. Методика. Методика передбачає аналіз наявних науково-теоретичних матеріалів та формування рекомендацій, що відповідають вимогам часу. Методи. В ході проведення даного наукового дослідження були використані такі методи наукового пізнання, як історичний, порівняльний, аналізу та синтезу, функціональний. Результати. Відмічаємо, що питання історико-правового аспекту становлення зовнішніх функцій держави до яких сьогодні відносять: захист суверенітету; інтеграція в міжнародне співтовариство самодостатніх демократичних держав; зовнішньоекономічна діяльність; дипломатична співпраця з іншими державами; міжнародне співробітництво з питань охорони навколишнього середовища; боротьба з міжнародним тероризмом, "відмиванням" коштів, отриманих злочинним шляхом, наркобізнесом, торгівлею людьми і нелегальною міграцією має давні традиції й виступає дзеркальним відображенням того ж довгого та складного шляху, як і історія становлення самої держави, проте завжди є актуальним та вкрай важливим на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук та насамперед в науці теорії та історії держави і права. Встановлено, що вимоги до учасників міжнародних відносин було сформовано ледь не разом з формуванням тодішніх державних утворень, які практично не є зміненими й сьогодні, доречніше вказати, що вони є еволюційними. Не менш важливим є факти духовності, вольовничості та мудрості державного керманича, від якого залежить і міжнародно-правова діяльність і становище. Наукова новизна. Сучасний світ переживає наразі нелегкі часи в умовах глобальних зрушень та перетворень, що тягне за собою ряд наслідків до яких чимало держав, як і саме міжнародне право не є пристосованим. В українській науковій літературі практично в комплексі не досліджується проблематика оновлення міжнародно-правового функціонування, що є вкрай актуальним питанням як в цілому, так і для України зокрема, котра стала на шлях кардинального оновлення свого міжнародно-функціонального гардеробу. Саме тому для вироблення як найактуальніших рекомендацій по оновленню ситуації сьогоднішнього дня ми проводимо дослідження від початку створення державності. Практична значимість. Результати даного дослідження можуть бути підгрунтям для подальшого дослідження даного історично-правового напрямку та в ході проведення лекційних та семінарських занять з дисципліни "Теорія та історія держави і права".

Мета статті - висвітлити окремі майнові аспекти, пов'язані з успадкуванням рухомих речей жителями міст Волинського воєводства. Джерельною базою дослідження послужили тестаменти городян, що вписувалися до волинських міських та гродських книг у XVII ст. У вітчизняній історіографії досі відсутні спеціальні комплексні дослідження, що розкривали б згадані аспекти. Наукові підходи базуються на застосуванні методів "нової соціальної історії", історії повсякдення та мікроісторії. Акцентовано увагу на матеріальному вимірі буденного життя пересічних мешканців міст Волині, їх ставлення до рухомих речей і окремих предметів. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні матеріального світу заповідачів у світлі актів останньої волі XVII ст. Висновки: переліки майна в заповітах городян починалися з найважливіших для тестатора речей, існувала певна їх ієрархія або градація. Найціннішими вважали вироби з благородних металів - золота і срібла, коштовні прикраси, потім - з цини (олова) і міді, а завершували цей перелік одяг та інші речі. Іноді тестатори дарували речі, що не становили особливої цінності у матеріальному вимірі, але мали нагадувати спадкоємцям про колишнього господаря. Значна кількість домашньої худоби зайвий раз свідчить про велику роль аграрної складової господарської діяльності багатьох мешканців волинських міст. Пересічні міщани найчастіше згадують предмети гардеробу, описуючи принагідно тканину, з якої вони були виготовлені, колір, окремі частини одягу, види хутра, що використовувалися при пошитті чи як оздоба. Вбрання засвідчує проникнення до волинських міст західних впливів, а водночас існування сталих східних запозичень; тут поєднувалися модні новинки з глибокою архаїкою, що творило різностильовий мікс. Порівняно з одягом постіль, посуд та інші побутові предмети (прикраси, книги, зброя, домашній інвентар) згадуються спорадично. Тестатори з волинських міст постають загалом людьми практичними і прагматичними, ощадливими, такими, що дбають про своє майно. Речі для них мали утилітарне значення, а коштовності сприймалися як "мобільні артефакти", які можна було продати або заставити в разі потреби. Незважаючи на специфіку такого джерела, як тестамент, аналіз його матеріальної частини є важливим джерелом для дослідження матеріальної культури ранньомодерного міського соціуму.

Досліджено фактори та перешкоди для занять фізичними вправами сільським і міським населенням із надмірною вагою столичного муніципалітету Баффало-Сіті (Східний Кейп). У дослідженні взяли участь 80 осіб із двох обраних громад, котрі пройшли анкетування. За допомогою факторного аналізу виявлено чинники, що впливають на зростання фізичної активності або її зниження. У процесі дослідження конструктивними мотиваційними чинниками активізації фізичних занять виявлено підвищення самооцінки, покращання самопочуття, а також занепокоєння щодо необхідності змінити гардероб у зв'язку з надмірним зростанням ваги та розвитку захворювань, пов'язаних з ожирінням. Респонденти відзначили такі причини нерегулярних занять фізичними вправами або відсутності фізичних навантажень, як африканські вірування та релігія, короткий робочий графік спортивних і фітнес-закладів, недостатність часу та відсутність мотивації для занять спортом. Результат дослідження засвідчив, що сільські та міські жителі, які ведуть здоровий спосіб життя, більш умотивовані та рішучі до виконання фізичних вправ, незважаючи на низку справ, які їм доводиться виконувати щоденно. Отримані дані демонструють, що респонденти, які активно займаються фізичними вправами, мають загалом кращий стан здоров'я та серцево-судинної системи.