Дисертація присвячена розробці маркетингових способів оптимізації діяльності звірогосподарств України, які полягають у застосуванні методу прогнозування продажу хутра та хутряних виробів та методики дослідження основних характеристик гардеробу хутряних виробів як основи моделі визначення видової та функціональної структури поголів'я хутрових звірів в Україні з огляду на запити ринку; використанні елементів диверсифікації з метою забезпечення розвитку звірогосподарств в умовах, що склалися. Розглядаються умови ефективного застосування концепції маркетингу. Проаналізовано діяльність звірогосподарств з урахуванням підкомплексів, характерних для АПК. Основні результати праці відображено в розробці ключових напрямів розвитку звірогосподарств на засадах маркетингу.

  Скачати повний текст

Робота присвячена розвитку наукових основ застосування інноваційних технологій у процесах адресного проєктування швейних виробів для підвищення їх конкурентоздатності на основі класової стратифікації споживачів. Обґрунтовано теоретичні основи адресного проєктування конкурентоздатних швейних виробів за рахунок інтеграції та адаптації синергетичного понятійного апарату на засадах використання експертних систем. Розроблено методологічні основи застосування фрактальних положень, як інноваційних технологій для досліджень складних систем «споживач», «костюм», «середовище». Розроблено науково обґрунтовану методику аналізу зовнішності і особливостей особистості адресного споживача для формування антропометричної бази даних при візуалізації індивідуальної фігури для визначення рекомендованої колірної гами моделі одягу. Науково обґрунтовано інноваційну технологію прийняття проєктного рішення на основі формування біполярних шкал оцінювання дизайн-атрибутів моделей одягу, що дозволяє обрати оптимальну технологію проєктування з урахуванням проєктних ситуацій та адресності моделей одягу. Розроблено технологію формування індивідуального гардеробу із застосування методології адресного проєктування швейних виробів на основі типології проєктних образів в індустрії моди. Розроблено концепцію експертної системи підтримки процесу адресного проєктування одягу. Результати досліджень перевірено експериментально і підтверджено практично. Ключові слова: адресне проєктування одягу, адресний споживач, якість, база даних, фрактал, проєктний образ.^UThe work is devoted to development of scientific bases to apply innovative technologies in the processes of customized designing of garments for increasing their competitiveness based on consumers' class stratification. The theoretical groundings of customized design of competitive garments are substantiated on the basis of integration and adaptation of the synergistic conceptual apparatus of expert systems application. Methodological groundings of fractal application as innovative technologies for research of complex systems "consumer", "suit", and "environment" are developed. The technique of assessment the appearance and personality characteristics of the consumer is developed in order to form an anthropometric database when visualizing an individual figure to determine the recommended color scheme of the outfit. Innovative technology of making a design decision has been scientifically substantiated. The technology is based on the formation of bipolar scales of design attributes that are used to evaluate an outfit. Such technology allows choosing the optimal design technology taking into account design situations and customizing of clothing models. The technology of forming an individual wardrobe using the methodology of customized clothing design based on the typology of design images in fashion industry is developed. The concept of expert system to support the process of address clothing design has been developed. Keywords: customized apparel design, consumer, quality, database, fractal, design image.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню художніх прийомів і тенденцій стильового синтезу у створенні жіночого образу. У представленій до захисту праці вперше: обґрунтовано поняття «синтез стилів» як перспективний метод у формуванні сучасного жіночого образу; розроблено і обґрунтовано алгоритм створення жіночого образу на основі синтезу стилів; виконано авторську розробку актуальних жіночих образів на основі синтезу стилів для молодіжної, середньої, старшої вікових категорій. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у виявленні перспективних прийомів стильового синтезу при створенні сучасного жіночого образу та доповненні недостатньо вивчених областей в теорії і практиці дизайну. З метою виявлення основних напрямів синтезу стилів використано актуальні моделі жіночого одягу, представлені на українському ринку дизайнерами Nadya Dzyak, Ksenia Schnaider, українськими брендами RITO, Jul через ресурс Ukrainian Fashion Week, власні ресурси та інтернет-магазини; виданнями TRserial та ELLE та ін. Встановлено, що синтез стилів може здійснюватися або шляхом трансформаційних змін всередині однієї форми, або за рахунок компонування окремих видів одягу в комплект із залученням аксесуарів і прикрас. Наведено аналіз та виявлено особливості поняття «стиль» в мистецтві і дизайні; проаналізовано поняття «стилеутворення», «мікростиль», «стилізація», «стильова структура» у контексті дизайну одягу, виявлено специфічні риси основних стилів у моді та похідних, які утворюються в результаті синтезу різних напрямів. Синтез стилів у створенні цілісного образу визначено як метод поєднання різностильових проявів (формотворчих, конструктивних, композиційних, колористичних, фактурних, оздоблювальних), обумовлених багатофакторним впливом соціокультурного середовища, у цілісну художньо-образну систему. На основі проведеного теоретичного та емпіричного дослідження розроблено класифікацію актуальних стильових напрямів моди, яка налічує 9 груп – базові стилі, мікростилі, авторські стилі, стилі субкультур, стилі/течії спільні для мистецтва і моди, стилі/течії спільні для дизайну і моди, окремі напрями в моді, історичні стилі/історизм, глобальні тенденції. Проаналізовано теорії і практичні концепції художників, стилістів і візажистів XX ст., які є підґрунтям для сучасних дизайнерів стилю щодо розкриття індивідуальності та цілісного перетворення всіх складових образу: теорія кольоротипів (Й. Іттен), принципи кольорової гармонії в макіяжі (М. Фактор), підходи щодо індивідуальної ідентифікації кольору (С. Кейджил); теорія типажів зовнішності (Д. Кіббі), рекомендації щодо визначення типажу і поради для його гардеробної адаптації (Д. Ларсон), принципи поєднання зачіски із зовнішніми даними (В. Сассун). З'ясовано підходи і тенденції у створенні сучасних стильових рішень провідних українських стилістів В. Дюденка, А. Крупчинського, К. Малярчук, І. Оболенської, Є. Калкатова, І. Браїлко, О. Слонь, Ю. Пеліпас, М. Мурадової, Л. Попової. Проаналізовані підходи науковців до вікової періодизації дозволили виявити найбільш прийнятний для останніх досліджень розподіл, що використовується для проектування одягу: одяг для дорослих за віковою ознакою поділяють з урахуванням трьох вікових груп: молодшої (18 – 29 років), середньої (30 – 44 роки) та старшої (від 45 років і старше). Виділено 7 етапів створення індивідуального образу на основі синтезу стилів: 1) аналіз потреб жінки, які мають задовольнятися за допомогою образно-функціонального вирішення; 2) визначення призначення образу; 3) з'ясування стильових уподобань споживача, визначення стильового рішення відповідно до призначення образу і потреб; 4) аналіз зовнішніх параметрів; 5) визначення форм, силуетів, фактур, кольорових поєднань, декоративного оздоблення; 6) ескізна проробка цілого образу, розробка технологічної карти зачіски; візуалізація образно-стильової структури образу за допомогою мудборду; 7) реалізація ескізного задуму. Практична частина дослідження представлена авторською розробкою та фотофіксацією індивідуальних стильових рішень жіночих образів трьох вікових груп. Опрацьовано образи різного призначення відповідно до потреб, стильових уподобань, вікових характеристик. Аналіз перспективних прийомів стильового синтезу в сучасному жіночому костюмі та результати практичного впровадження доповнюють недостатньо вивчені області в теорії і практиці дизайну.Ключові слова: синтез стилів, жіночий модний образ, дизайн одягу, тенденції, прийоми дизайну, індивідуальний стиль, вікові групи.^UThe dissertation work is devoted to the study of artistic techniques and trends in stylistic synthesis in the creation of a female image. In the presented thesis defense for the first time: substantiated the concept of «synthesis of styles» as a promising method in the formation of a modern female image; developed and substantiated an algorithm for creating a female image based on the synthesis of styles; the author's development of actual female images was carried out on the basis of the synthesis of youth, middle age and senior age styles. The practical significance of the obtained research results lies in the identification of promising methods of stylistic synthesis. In order to identify the main areas of synthesis of styles used current models of women's clothing, presented on the Ukrainian market by designers Nadya Dzyak, Ksenia Schnaider, Ukrainian brands RITO, Jul through the resource Ukrainian Fashion Week, by own resources and online stores; editions TRserial and ELLE, etc. It has been established that the synthesis of styles can be carried out either by transformational changes within one form, or by arranging individual types of clothing into a set with the involvement of accessories and adornments.Conducted analysis and exposed features of the «style» concept in art and design; analyzed the concept of «style formation», «micro style», «stylization», «style structure» in the context of clothing design, identified the specific features of the main styles in fashion and derivatives, which are formed as a result of the synthesis of various directions. Synthesis of styles in creating a holistic image was defined as a method of combining different-style manifestations (form-building, constructive, compositional, coloristic, textured, finishing), due to the multifactorial influence of the socio-cultural environment, into an integral artistic-figurative system. Based on the conducted theoretical and empirical research, a classification of current style trends in fashion has been developed, which includes 9 groups – basic style, microstyle, author's style, style of subcultures, styles / trends common for art and fashion, styles / trends common for design and fashion, individual trends in fashion, historical styles / historicism, global trends. Analyzed theories and practical concepts of artists, stylists and makeup artists of the XX century. Which are the basis for modern style designers to reveal individuality and a holistic transformation of all components of the image. The theory of color types (I. Itten), the principles of color harmony in makeup (M. Factor), approaches to individual color identification (S. Cageil), the theory of appearance types (D. Kibby), recommendations for determining the type and advice for his wardrobe adaptation (D. Larson), the principles of combining hairstyles with external data (V. Sassoon) were analyzed. The approaches and tendencies in the creation of modern style solutions of the leading Ukrainian stylists V. Dyudenko, A. Krupchinskaya, K. Malyarchuk, I. Obolenskaya, E. Kalkatova, I. Brailko, A. Slon, Y. Pelipas, M. Muradova, L. Popova were clarified.Analyzing approaches of scientists to age periodization made it possible to identify the most acceptable distribution for recent studies, used for designing clothes: clothes for adults are divided by age, taking into account three age groups: youngest (18 – 29 years old), middle (30 – 44 years old) and older (45 years and older). There are 7 stages of creating an individual image based on the synthesis of styles: 1) analysis of needs of woman, which must be satisfied with the help of a figurative-functional solution; 2) determination of the purpose of the image; 3) finding out the style preferences of the consumer, determining the style solution in accordance with the purpose of the image and needs; 4) analysis of external parameters; 5) determination of shapes, silhouettes, textures, color combinations, decorative trim; 6) a sketch study of the whole image, the development of a technological map of a hairstyle, visualization of the figurative and stylistic structure of the image using a mood board; 7) implementation of the outline plan.The practical part of the research is presented by the author's development and photographic recording of individual stylistic solutions of female images of three age groups. Processed images for various purposes in accordance with the needs, style preferences, age characteristics. Analysis of promising methods of stylistic synthesis in modern women's suit and the results of practical implementation complete the insufficiently studied areas in the theory and practice of design.Key words: synthesis of styles, female fashionable image, costume design, trends, design techniques, individual style, age groups.

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні етапів розвитку музейної експозиції в умовах культурних, історичних, політичних, цивілізаційних трансформацій та соціокультурних змін; аналізі еволюції експозиційного середовища музею від найдавніших часів до сьогодення; з'ясуванні місця музейної експозиції в системі культурного та музейного простору; висвітленні розвитку принципів та методів побудови музейної експозиції; узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду організації експозиційного середовища в умовах цифровізації.Розглянуто актуальні наукові підходи до дослідження музейної експозиції, серед яких філософський, комунікаційний, технологічний культурологічний, науково-художній. Виявлено відсутність єдиного визначення поняття музейної експозиції в академічному середовищі, що пояснюється синкретичною та поліструктурною природою музейної експозиції. Дослідження музейної експозицій із використанням комплексного та історико-логічного підходу до її осмислення відсутні, що актуалізує тему дисертаційної роботи.Встановлено, що музейна експозиція пройшла тривалий шлях розвитку. Починаючи з храмових зібрань давньої Греції, пишних колекцій римських патриціїв, вона набула форми галереї, кабінету, антикваріуму чи студіоло та ознак концептуально обґрунтованого публічного предметно-експозиційного простору в ренесансній культурі, науково-освітнього середовища в епоху Просвітництва та національно осмисленого явища в культурі доби Романтизму, яке з розвитком цифрових технологій та ресурсів активно перетворюється у віртуальне середовище.Виявлено етапи становлення та розвитку музейної експозиції та розкрито їх специфіку:- класичний ( ХV – ХVIIІ ст.) – характеризується становленням музейної експозиції як окремого явища, що еволюціонувало від протоекспозиційних форм – галерея, кабінет, антикварій, студіоло, натуралії, пінакотеки, гардеробні до предметно-експозиційного середовища, що організоване відповідно до концепції експозиції та внутрішнього просторового оздоблення – архітектури, розписів приміщення, в якій організовується експозиція;- модерний (ХІХ – ХХ ст.) – музейна експозиція виступає як науково-освітнє середовище і характеризується утвердженням нових наукових методів і принципів організації – систематичного, тематичного історико-художнього, колекційного, ансамблевого, а також появою художніх методів її організації – ілюстративно-тематичного, музейно-образного, образно-сюжетного методу, методу інсталяції та білого клубу.- постмодерний (кінець ХХ – перша чверть ХХІ ст.) – визначається активним впровадженням до експозиційної практики цифрових технологій та ресурсів, які перетворюються музейну експозицію на явище віртуальне та прискорюють динаміку її розвитку.З'ясовано місце музейної експозиції в системі культурного та музейного простору. Окреслено межі конгруентності культурного та музейного просторів, що дало змогу з'ясувати дефініції термінів дослідження  «культурний простір», «музейний простір», «музейне середовище», «музейна експозиція», «музейна виставка» (тимчасова експозиція). «Культурний простір» у цій роботі виступає середовищем формування ціннісних орієнтацій людства – матеріальних цінностей культури та духовних. Музейний простір розглядається нами як явище культури, що входить до структури культурного простору і формується шляхом індивідуального осмислення. Системна цілісність або простір, який транслює ідеї, погляди, традиції, вірування окремого народу чи етносу специфічними музейними засобами.Уточнено поняття музейної експозиції, яка розглядається нами як штучно створена предметно-просторова систему, що відзначається поліструктурністю елементів та об'єднує в собі архітектуру, музейні предмети, колекції, науково-допоміжні матеріали, тексти, цифрові ресурси, що організовані відповідно до ідеї чи концепції просторової організації експозиційного середовища. Музейна виставка (тимчасова експозиція) виступає як процес розміщення предметів показу у середовищі музею на нетривалий час та в обмеженому просторі, відповідно до певного ідейного задуму. Музейна експозиція, на відміну від виставки є більш статичною, її природа зумовлена зміною соціокультурного та історичного середовища.У контексті аналізу поліструктурної природи музейної експозиції, виокремлено чотири основних аспекти розвитку музейної експозиції як предметно-просторої системи та її структури  експансія, інтенсифікація, реорганізація та віртуалізація (створення віртуальних екскурсій, використання інтернет-порталів, які дозволяють оглянути експонати широкому колу відвідувачів).^UThe scientific novelty of the study is in identifying stages of development ofthe museum exhibition in terms of cultural, historical, political, civilizationaltransformations and socio-cultural changes; analysis of the evolution of themuseum exposition environment from ancient times to the present; finding out theplace of the museum exposition in the system of cultural and museum space;highlighting the development of principles and methods of building a museumexhibition; generalization of domestic and foreign experience in the organizationof the exhibition environment in the context of digitalization.Current scientific approaches to the study of museum expositions areconsidered, including philosophical, communication, technological, culturological,7scientific and artistic ones. The lack of a single definition of the concept ofmuseum exposition in the academic environment is revealed, which is explainedby the syncretic and polystructural nature of the museum exposition. There are nostudies of museum expositions using a complex and historical-logical approach toits understanding, which actualizes the theme of the dissertation.It is established that the museum exposition has come a long way. Startingfrom the temple collections of ancient Greece, the magnificent collections ofRoman patricians, it took the form of a gallery, office, antiquarium or studiolo andthe signs of conceptually sound public subject-exhibition space in Renaissanceculture, scientific and educational environment in the Enlightenment and anationally meaningful phenomenon in the culture of the Romantic era, which withthe development of digital technologies and resources is actively transformed intoa virtual environment.The stages of formation and development of the museum exposition andtheir specifics are revealed:- classical (XV - XVIII centuries) is characterized by the formation of themuseum exhibition as a separate phenomenon that has evolved from protoexhibition forms - gallery, office, antiquarium, studiolo, naturalia, pinacoteca,cloakroom, to the subject-exhibition environment, organized according to theconcept of exhibition and interior spatial decoration - architecture, paintings of theroom in which the exhibition is organized;- modern (XIX - XX centuries) - the museum exposition acts as a scientificand educational environment and is characterized by the adoption of new scientificmethods and principles of organization - systematic, thematic historical andartistic, collection, ensemble, as well as the emergence of artistic methods of itsorganization - illustrative and thematic, museum-image, image-plot method,installation method and white club;- postmodern (end of the XX - first quarter of the XXI century) - isdetermined by the active introduction into the exhibition practice of digital

Роботу присвячено дослідженню структурно-семантичних, функційних та стилістичних особливостей корпусу сучасних політичних масмедійних карикатур, сформованого шляхом суцільної вибірки на матеріалі сучасних електронних ресурсів (новинних інтернет-сайтів, на сторінках яких політична масмедійна карикатура супроводжує, інформує, критикує, привертає увагу чи ілюструє відповідний контент (“The Economist”, “Newsweek”, “The Week”, “Review Journal”, “Los Angeles Daily News”); окремих карикатурних рубрик, у яких карикатури входять до тематичних підрозділів, присвячених важливим суспільним подіям (“Politico”, “The Mercury News”, “US News and World Report”, “The Denver Post”) та вебсторінок, на яких представлено структуровані за тематичними розділами карикатури (“Cartoon Movement”, “Go Comics”, “The Daily Cartoonist”, “CARTOONSTOCK”) з метою формування образів американських політиків. У процесі комплексного дослідження специфіки американських політичних масмедійних карикатур виокремлено їхні основні структурно-композиційні атрибути, серед яких зображення персонажів і об’єктів та їх ключових рис, не цілком схожих на свої оригінали, що імпліцитно вказують на зміст інформації. Імпліцитності змісту сприяють й специфічні риси обличчя (ніс, підборіддя, зачіска, лоб), особисті аксесуари (окуляри, годинник, запонки тощо), елементи гардеробу (краватка, костюм, капелюх). На підставі аналізу корпусу ілюстративного матеріалу виокремлено два типи політичних масмедійних карикатур: невербалізовані (68%) та частково вербалізовані (32%).Установлено, що зміст карикатури не завжди представлено сумою значень репрезентованих елементів. Обґрунтовано, що є випадки, коли важливі сенси передано імпліцитно через зображення предметів чи істот, які мають приховане значення, що, безперечно, вимагає від реципієнта певних енциклопедичних знань, і за їх відсутності може викликати труднощі під час декодування. Резюмовано, що розміщення предметів чи осіб (задній чи передній план), пропорції елементів зображення (розміри окремих частин тіла, одних персонажів чи предметів порівняно з іншими) теж відіграють певну роль у формуванні сукупного значення, надаючи їм ваги (за рахунок більшого розміру), викликаючи певні асоціації (великий ніс – брехня) чи посмішку за рахунок дивакуватого вигляду. Структурно-семантичний аналіз засвідчив мультимодальну природу політичних масмедійних карикатур з комплементарним, паралельним та нульовим типами кореляції вербальних і невербальних складників. Взаємозалежність вербальних та невербальних елементів прослідковуємо у комплементарній кореляції (33%). Паралельну кореляцію (28%) спостерігаємо, коли невербальні компоненти доповнюють вербальні, які, по-перше, часто пояснюють через підписи, що зображено, а, по-друге, можуть надавати додаткових смислових відтінків через іронічні висловлювання персонажів на певні відомі у відповідному культурному середовищі події, що полегшує процес декодування змісту повідомлюваного. Невдале або занадто складне поєднання модусів без належного контекстуального супроводу, а також політичні масмедійні карикатури, які не містять жодного вербального складника (або він мінімальний), мають нульову кореляцію (39%). Простежено, що структурно, композиційно та семантично найпростіші невербальні компоненти зображення певних символічних прототипів чи предметів можуть виконувати виключно інформативну функцію (наприклад, політична символіка двох конкуруючих партій під час виборів). Такі карикатури не викликають жодних додаткових асоціацій, не мають прагматичного навантаження; їхнє основне завдання – сфокусувати увагу на учасниках виборчої кампанії. У корпусі ілюстративного матеріалу також ідентифіковано низку функцій, які виконують сучасні американські політичні масмедійні карикатури: дейктичну (29%), атрактивну (23%), демонстративну (17%), інформативну (11%), сатиричну (8%), експресивну (6%), критичну (6%).Комунікативно-прагматичний потенціал політичної масмедійної карикатури реалізовано мультимодальними стилістичними засобами, такими як метафора (27%), метонімія (16%), метафтонімія (10%), алегорія (10%), гра слів (14%) та алюзія (23%). Екстрапольовані в мультимодальну площину стилістичні прийоми не лише сприяють влучнішій передачі суті повідомлюваного, але й надають йому образності та експресії, а також здатні експліцитно чи імпліцитно увиразнювати зміст. Використання мультимодальних стилістичних прийомів викликає інтерес, але разом з тим й ускладнює процес розуміння, тому потребує ретельного планування сценарію композиції з урахуванням соціокультурного контексту й енциклопедичних знань цільової аудиторії. Науково обґрунтовані підходи та застосовувані методи й методики в площині мультимодальності засвідчили дієвість обраних інструментів й уможливили чітке формування образів американських політиків значною мірою завдяки невербальним складникам (рисам обличчя, аксесуарам, одягу).^UThe research focuses on analyzing the structural, semantic, functional, and stylistic characteristics of a collection of modern political media cartoons. The corpus was formed through continuous sampling of various electronic resources such as news websites like "The Economist", "Newsweek", "The Week". "Review Journal", and "Los Angeles Daily News". The cartoons are used to accompany, inform, criticize, attract attention, or illustrate the relevant content. The collection also includes separate cartoon sections, which contain thematic sub-sections dedicated to significant social events and are featured in websites like "Politico", "The Mercury News", "US News and World Report", "The Denver Post". Finally, the collection contains cartoons presented in thematic sections structured into webpages like "Cartoon Movement", "Go Comics", "The Daily Cartoonist" and "CARTOONSTOCK", which create images of American politicians.Through a thorough analysis of American political media cartoons, the author has identified their primary structural and compositional attributes. These include the depiction of characters and objects, which may not resemble their real-life counterparts, yet implicitly convey information. The implicitness of the content is further emphasized by specific facial features such as the nose, chin, hairstyle, and forehead, as well as personal accessories like glasses, watches, and cufflinks, and wardrobe elements like ties, suits, and hats.After analyzing a corpus of illustrative material, we have identified two types of political media cartoons: non-verbal (68%) and partially verbal (32%).It has been proven that the meaning of a cartoon is not always a straightforward combination of the meanings of the objects or characters depicted. Sometimes, important meanings are conveyed through the image of objects or creatures that have a hidden meaning. This requires some background knowledge from the viewer to decode. The placement of objects or characters in the image (background or foreground), as well as the proportions of the image elements (the size of individual body parts, some characters or objects compared to others), also play a role in the meaning conveyed. Larger objects or characters may carry more weight, evoke certain associations (a larger nose is lie), or even bring a smile to the viewer's face due to their unusual appearance.Structural and semantic analysis of political media cartoons has revealed that they have a multimodal nature, comprising both verbal and non-verbal elements. These elements are interdependent and can be classified into three types of correlation: complementary, parallel and zero. Complementary correlation (33%) refers to situations where verbal and non-verbal elements work together in a complementary manner. Parallel correlation (28%) is observed when non-verbal components complement the verbal ones, which can be further explained through captions and ironic statements of characters on certain events. This facilitates the process of understanding the message. Political media cartoons that contain too complex a combination of modes without proper contextual support, or those that do not have any verbal component (or have a minimal one), have a zero correlation (39%).It has been observed that the simplest non-verbal components of certain symbolic prototypes or objects can perform an exclusively informative function in terms of their structure, composition, and meaning. For instance, political symbols of two competing parties during elections serve as informative tools without evoking any additional associations or carrying any pragmatic load. The primary goal of such cartoons is to draw attention to the participants of the election campaign.The corpus of illustrative material identifies several functions performed by contemporary American political media cartoons: deictic (29%), attractive (23%), demonstrative (17%), informative (11%), satirical (8%), expressive (6%), and critical (6%).Political mass media cartoons employ various stylistic devices such as metaphor (27%), metonymy (16%), metaphtonymy (10%), allegory (10%), wordplay (14%) and allusion (23%) to effectively communicate their message. These stylistic devices not only help in conveying the essence of the message accurately, but also add imagery and expression to it, and can express the meaning explicitly or implicitly in a multimodal manner.The use of multiple stylistic techniques is fascinating but can make it difficult to understand. Therefore, it requires careful planning of the composition, taking into account the socio-cultural context and knowledge of the target audience. Scientifically proven approaches and applied methods in the field of multimodality have shown the effectiveness of chosen tools and have made it possible to clearly form images of American politicians, largely due to non-verbal components such as facial features, accessories, and clothing.