Наведено відомості з історії розвитку гідрогеології та інженерної геології в Україні та за рубежем, а також про розподіл води на земній кулі. Розглянуто фізико-технічні та водно-фільтраційні властивості гірських порід, а також хімічний склад, типи, умови залягання, теорії походження та закономірності руху підземних вод.

Приведены сведения по истории развития гидрогеологии и инженерной геологии в Украине и за рубежом, а также о распределении воды на земном шаре. Рассмотрены физико-технические и водно-фильтрационные свойства горных пород, а также химический состав, типы, условия залегания, теории происхождени и закономерности движения подземных вод.

Розглянуто умови знаходження та види підземних вод у надрах, основи гідрогеохімії, формування водних розчинів і їх рух у літосфері, гідрогеологічні умови міграції, акумуляції, консервації та руйнування покладів нафти і природних горючих газів, використання гідрогеологічних даних під час проведення нафтогазопошукових робіт, проєтування і контролю за розробкою родовищ. Розглянуто питання охорони підземних вод і довкілля у нафтогазовидобувних районах.

Рассмотрены условия нахождения и виды подземных вод в недрах, основы гидрогеохимии, формирование водных растворов и их движение в литосфере, гидрогеологические условия миграции, аккумуляции, консервации и разрушения производства нефти и естественных горючих газов, использование гидрогеологических данных при нафтогазопоисковых работах, проектирование и контроль за разрабатыванием залежей. Акцентировано внимание на теме охраны подземных вод и окружающей среды в нефтегазодобывающих районах.

Висвітлено основи гідрогеології й інженерної геології. Розглянуто розподіл води на Землі та загальний кругообіг її у природі, будову підземної гідросфери. Розкрито основи гідрохімії, розглянуто види руху води та формування підземних вод. Наведено геотермічну характеристику підземних вод. Розглянуто водонапірні системи та їх зональності, основні положення гідрогеологічного районування. Описано підземні води у тріщинуватих і закарстованих породах. Розглянуто мінеральні лікувальні, промислові та термальні підземні води. Приділено увагу гідрогеологічним дослідженням, охороні підземних вод. Проаналізовано інженерно-геологічну класифікацію й основні характеристики фізичних властивостей грунтів. Розглянуто механічний вплив підземних вод на гірські породи. Досліджено процеси розмивання та розчинення гірських порід підземними водами, явища просідання в лесових породах, зміщення гірських мас на схилах. Наведено методи інженерно-геологічних досліджень.

Висвітлено основи загальної гідрогеології, історію становлення та розвитку гідрогеологічної науки. Наведено відомості про загальний колообіг води в природі, будову підземної літогідросфери, фізичні властивості та хімічний склад (ХС) підземних вод (ПВ), їх походження і формування гідросфери, динаміку безнапірних і напірних ПВ у надрах та формування їх ХС. Увагу приділено мінеральним, лікувальним, термальним водам, які використовують у промисловості як джерело цінних хімічних речовин, а також питанням охорони ПВ від забруднення.

Освещены основы общей гидрогеологии, история становления и развития гидрогеологической науки. Даны сведения об общем кругообращении воды в природе, структуре подземной литогидросферы, физических свойствах и химическом составе (ХС) подземных вод (ПВ), их происхождении и формировании гидросферы, динамике безнапорных и напорных ПВ в недрах и формировании их ХС. Внимание уделено минеральным, лечебным, термальным водам, используемых в промышленности как источник ценных химических веществ, а также вопросам охраны ПВ от загрязнения.

Класифіковано підземні води, визначено їх види і походження. Досліджено фізичні і водні властивості гірських порід. Охарактеризовано властивості і склад підземних вод, визначено їх основні типи. Вивчено основні типи гідрогеологічних районів. Класифіковано експлуатаційні запаси підземних вод за детальністю геологічного вивчення й достовірністю. Вивчено родовища мінеральних вод. Запропоновано заходи з охорони навколишнього середовища під час розробки родовищ корисних копалин.

Назріла необхідність вдосконалення наукової термінології в гідрогеології перш за все через перетворення цієї наукової геологічної дисципліни, яка мала спочатку якісний характер, в строгі кількісні дослідження. Сучасна гідрогеологія вимагає широкого застосування фізико-математичного моделювання для виконання достовірної оцінки стану підземних вод, що визначило необхідність застосування найбільш ефективних розробок суміжних наук, особливо фізики, математики, техніки, біології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.3(45УКР3) + И310.47

Рубрики:

Вугілля

Підземна газифікація

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1

Рубрики:

Нафта

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3)1 + Д59(45УКР3)453.1

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3,3)1

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що ім'я Володимира Івановича Вернадського широковідоме не лише в науковому середовищі. Геніальний учений, мислитель, філософ, політик, громадський діяч, талановитий організатор науки, він устиг зробити надзвичайно багато як для сучасників, так і для нащадків. В. І. Вернадський заклав фундамент нових наук про Землю, як гідрогеологія, біогеохімія, космохімія, генетична мінералогія, радіогеологія. Він створив учення про біосферу, обгрунтувавши її перетворення на ноосферу, показавши місце і роль людини в складній системі "жива і нежива речовина в живій природі". Велич В. І. Вернадського, його геніальність полягають в умінні поєднати теоретичні знання з їх практичним застосуванням. Спираючись на досягнення науки, вчений заздалегідь указував на майбутні зміни в природному і людському середовищі, пов'язані зі стрімким розвитком цивілізації.

Висвітлено етапність і методи геолого-промислового вивчення нафтових і газових родовищ. Розкрито особливості геолого-промислової інформації про продуктивні пласти та специфіку складання первинної геологічної документації. Увагу приділено промислово-географічним методам вивчення продуктивних відкладів і їх геологічній інтерпретації, питанням геолого-промислового вивчення нафтових і газових родовищ у процесі їх освоєння й експлуатації. Описано методи геологічної обробки матеріалів буріння свердловин. Висвітлено проблеми охорони надр і навколишнього середовища під час розбурювання та розробки нафтових і газових родовищ.

Теорія гіпогенного (глибинного) карстогенезу розкриває закономірності розвитку та поширення карсту, який пов'язаний з висхідним розвантаженням напірних підземних вод і ендогенних флюїдів. Гіпогенний карст кардинально відрізняється від "традиційного" (епігенного) карсту, який розвивається під дією інфільтрації метеорних вод у приповерхневих умовах, за структурою, морфологією і функціонуванням каналово-порожнин них систем та закономірностями поширення останніх. Відмінними є еволюційні траєкторії цих генетичних типів карсту, їх ролі в геологічних процесах і аспекти практичного значення. Розроблення теорії гіпогенного карстогенезу зумовило зміну загальної парадигми досліджень карсту, реінтерпретацію природи цього феномену в багатьох регіонах світу та заклало нову основу для вирішення пов'язаних з карстом прикладних проблем.

Мета роботи - опрацювання методики дослідження горизонтальних зміщень русла р. Дністер від м. Галич до м. Заліщики за різночасовими топографічними картами, спеціальними картами та космічними знімками. Такий комплексний підхід до використання різних матеріалів для отримання вхідної інформації про русло річки з опрацюванням в ArcGIS надає можливість проводити моніторинг зміщень русла, визначати величини зміщень за значний часовий період. Карти грунтів і четвертинних відкладів є підставою для встановлення суттєвих причин зміщень русла р. Дністер. Розглянуто основні причини виникнення зміщень і меандрування русла р. Дністер. Моніторинг проведено на ділянці від м. Галича до м. Заліщики довжиною близько 100 км за 100-літній період. Матеріалами для проведення досліджень слугували топографічні карти (1910, 1923, 1976 років) і космічні знімки, отримані з супутників Landsat 5 (1986 р.), Landsat 7 (2000 р.) і Sentinel (2017 р.), а також спеціальні грунтові карти та карти четвертинних відкладів. Надано загальну технологічну схему опрацювання матеріалів і фрагменти русла р. Дністер, векторизовані за топографічними картами. Візуалізація та дослідження змін русла р. Дністер виконувалися в програмному середовищі ArcGIS 10.1. Визначено коефіцієнти звивистості русла р. Дністер, виконано вимірювання максимальних зміщень ріки в її п'яти виділених фрагментах русла. Виміри здійснено в вибраних точках. Одночасно виміряно площі островів і стариць. Для наочного дослідження причин зміщення русел рік за топографічними картами масштабу 1:100000 побудовано ЦМР. Для встановлення причин зміщення наведено межі Передкарпатського прогину та Волино-Подільської плити, структури яких впливають на формування русла р. Дністра. Проаналізовано карти четвертинних відкладів і грунтів. Ділянка досліджень характерна високим показником коефіцієнта звивистості зі значною кількістю меандрів і стариць. Дослідження зміщень русла р. Дністер свідчить про значне меандрування в рівнинній частині та майже незмінність русла в горбистій частині. Гідротехнічні роботи, проведені в 20 - 80-ті рр. ХХ ст., значно зменшили звивистість та меандрування, у порівнянні з природним характером русла, визначеного за картою 1910 р. Максимальні зміщення за 100-літній період виносять 900 м. Із аналізу карт четвертинних відкладів і грунтової карти встановлено, що місця максимального зміщення напрямку русла пов'язані з алювієм I, III надзаплавних терас з опідзоленими та болотними грунтами. Встановлено, що основним дієвим методом прогнозу руслових змін є гідролого-морфологічний аналіз на підставі різної топографічної інформації та інформація, отримана на підставі даних ДЗЗ, який передбачає поєднання та аналіз сучасного і минулих конфігурацій русла річки. Основними руслоформувальними чинниками є: повені та паводки; літологічна будова та гідрогеологія; неотектонічні рухи; акумуляція та ерозія наносів на заплаві.

Сучасні геоінформаційні системи дозволяють розробляти детальні кількісні прогнози об'ємів потреб та якості питної води на основі даних багаторічних спостережень та використання математичних моделей, що є особливо важливим на урбанізованих територіях в умовах мегаполісів з їх розвиненою інфраструктурою та антропогенний вплив на джерела питної води. Представлено інформацію про гідрогеологічні характеристики урболандшафтної басейнової геосистеми річки Харків на території міста Харків. Наведені дані вимірювань рівня та швидкості течії води, концентрацій речовин, що забруднюють. З використанням радарних даних SRTM побудована детальна тривимірна геометрична модель профілю місцевості та проведені обчислення гідрологічних параметрів та концентрацій забруднень. На основі моделі проведені детальні розрахунки в різні сезони 2014 - 2017 рр., які забрані в базі даних геоінформаційної системи для подальшої обробки. Одержана добра відповідність чисельних даних результатам вимірювань. Визначено особливу небезпечність для екології та найбільшу розбіжність з даними про вміст Co, Cu, сульфатів та нафтопродуктів. Нові результати надають можливість вивчати різні сценарії доступності та якості води на урбанізованих територіях.

Сучасні геоінформаційні системи дозволяють розробляти детальні кількісні прогнози об'ємів потреб та якості питної води на основі даних багаторічних спостережень та використання математичних моделей, що є особливо важливим на урбанізованих територіях в умовах мегаполісів з їх розвиненою інфраструктурою та антропогенний вплив на джерела питної води. Представлено інформацію про гідрогеологічні характеристики урболандшафтної басейнової геосистеми річки Харків на території міста Харків. Наведені дані вимірювань рівня та швидкості течії води, концентрацій речовин, що забруднюють. З використанням радарних даних SRTM побудована детальна тривимірна геометрична модель профілю місцевості та проведені обчислення гідрологічних параметрів та концентрацій забруднень. На основі моделі проведені детальні розрахунки в різні сезони 2014 - 2017 рр., які забрані в базі даних геоінформаційної системи для подальшої обробки. Одержана добра відповідність чисельних даних результатам вимірювань. Визначено особливу небезпечність для екології та найбільшу розбіжність з даними про вміст Co, Cu, сульфатів та нафтопродуктів. Нові результати надають можливість вивчати різні сценарії доступності та якості води на урбанізованих територіях.

Вивчено макро- та мікрокомпонентний хімічний склад пластових вод кембрійського, девонського, кам'яновугільного водоносних комплексів Великомостівського газового родовища і поверхневих вод відкладів верхньої крейди. Проаналізовано зміни основних генетичних показників з глибиною та по площі, встановлено гідрогеохімічні умови їх походження, а також обчислено коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр регіону. Пластові води кембрійського та девонського комплексів мають високу мінералізацію, низьку сульфатність і хлорбромний показник і належать до хлоридно-кальцієвого типу з високим ступенем метаморфізації. Підземні води кам'яновугільного періоду характеризуються нижчою мінералізацією, значною присутністю сульфатів і гідрокарбонатно-натрієвим типом. За ступенем закритості структур підземні води у породах кембрійської та девонської систем належать до зони зі сповільненим водообміном, натомість кам'яновугільної - до зони зі значним водообміном. Поверхневі води відкладів верхньої крейди є прісні, слабколужні, гідрокарбонатно-натрієвого типу. Високі значення перманганатної окисності у водах річок вказують на вплив техногенезу. На відсутність впливу глибинних вод території вказує також і гідрокарбонатний кальцієвий склад питних вод із сенон-туронського горизонту верхньої крейди.

1 вересня виповнилося 90 років відомому вченому в галузі аерокосмічних досліджень Землі, геології, гідрогеології, геоекології, геотермії академікові НАН України Вадиму Івановичу Ляльку. Учений зробив суттєвий внесок у світову геологічну науку. Діапазон його інтересів - дослідження Землі, геологія, гідрогеологія, геоекологія, геотермія. Фундаментальні студії Вадима Івановича надали змогу обгрунтувати новий напрям у науках про Землю - енергомасообмін у геосистемах, який розвивається у форматі оригінальної наукової школи. Вона розглядає енергомасообмін у геосистемах, його вплив на дуже чутливі до дії різних природних й антропогенних факторів фізикохімічні і біологічні механізми, які відповідають за формування спектрального відгуку природних об'єктів. В. І. Лялько досяг значних успіхів у теоретикометодичному обгрунтуванні і практичному випробуванні у виробничих умовах нових методів аерокосмічного землезнавства (радарна інтерферометрів, гіперспектрометрія та ін.). Це сприяло реалізації таких актуальних природоресурсних і природоохоронних завдань, як аерокосмічні пошуки нафтогазових покладів, контроль і прогнозування врожайності сільськогосподарських культур, зменшення пожежонебезпечності лісів, боротьба з підтопленнями, паводками, вивчення екологічного стану територій та акваторій, оцінювання опускань земної поверхні в районах закриття вугільних шахт. Вадим Іванович опублікував понад 600 праць, з них 30 монографій. Учений виступає координатором ВНЗ НАН України у вітчизняному проекті - частині Міжнародної програми "Глобальна система систем обстеження Землі"(СЕОЗЗ), Європейській програмі "Глобальний моніторинг для навколишнього середовища та безпеки" (СМЕБ).

Індекс рубрикатора НБУВ: В195.1 + У010.323

Рубрики:

Математичне моделювання

Логістика

Шифр НБУВ: Ж70474 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено нові теми, в тому числі пов’язані з використанням системного підходу у вивченні підземних вод (такі як гідрогеологічна стратифікація, гідрогеологічні системи, їх властивості і процеси, взаємозв’язок поверхневих і підземних вод, хімічний склад природних вод, вплив господарської діяльності на зміну гідрогеологічних умов). Головна мета посібника з навчальної дисципліни «Гідрогеологія» - закріпити і поглибити теоретичні знання, одержані під час лекційного вивчення основ гідрогеології, дати методичну основу, навчити студентів самостійно вирішувати гідрогеологічні задачі, які найчастіше зустрічаються на практиці, познайомити їх із прийомами побудови й аналізу різних гідрогеологічних карт, постановки і проведення лабораторних досліджень із вивчення основних гідрогеологічних властивостей гірських порід і водоносних горизонтів, визначати хімічний склад природних вод і за цими даними - клас, групу і найменування підземних вод.