Розглянуто проблеми статистичного дослідження та нормування навантажень на будівельні конструкції. Викладено основні питання методології та детально висвітлено отримані автором результати нормування снігового та вітрового навантажень. Розроблено карти територіального районування України за розрахунковими значеннями й основними статистичними характеристиками снігового та вітрового навантажень. Описані підходи до регулювання надійності несучих будівельних конструкцій методом граничних станів, а також ймовірнісні моделі та методи нормування змінних навантажень.

Рассмотрены вопросы трофического воздействия млекопитающих на почвенные процессы, роль их как элемента биотехнологического процесса в системе образования экологической устойчивости эдафотопа в условиях усиленного пресса техногенных факторов в степных лесах. Дана количественная оценка трофической деятельности млекопитающих, указан объем трофического потребления, масштабы экскреторного опада. Доказано влияние экскреторного опада млекопитающих на скорость деструкции растительных остатков, а экскреций - на физические, химические и биологические свойства почвы.

Збірник присвячено актуальним проблемам екології, біогеоценології, охорони природи, зоології, фізіології, біохімії та медицини. Досліджено вплив іонізуючого випромінювання, ксенобіотиків та інших шкідливих факторів техногенного походження на природні та штучні екосистеми, тваринні та рослинні організми. Охарактеризовано роль біоенергетичного потенціалу опадо-підстилкового блоку у формуванні біорізноманіття едафотопу в лісових біогеоценозах Присамар'я. Наведено характеристику радіонуклідного забруднення води та донних відкладів у водоймах Придніпров'я.

Наведено результати вивчення нового захворювання чорної смородини - вертицільозу, спричиненого грибом Verticillium albo-atrum Rein et Bert, яке призводить до передчасного опадання листя і в'янення молодих рослин. За високої температури повітря збудник хвороби розвивається досить швидко, що призводить до миттєвого засихання кущів.

Розглянуто загальні географічні закономірності, зокрема, види руху Землі та їх наслідки, кліматотвірні чинники, повітряні маси, циклони й антициклони, розподіл температури й опадів, води суходолу та Світового океану, зональні та азональні природні комплекси. Висвітлено особливості природи Світового океану (у т.ч. Тихого, Атлантичного, Індійського, Північного Льодовитого океанів). Проаналізовано географічне положення, клімат, природні зони, населення і держави Африки, Австралії, Південної та Північної Америки, Євразії, Азії.

Аналізується двовимірне радіаційно-гідродинамічне моделювання грануляції в умовах низькометалічних зоряних атмосфер ([M/H] = - 2) в порівнянні з аналогічними розрахунками для Сонця. Встановлено, що зменшення вмісту металів відбивається на властивостях поверхневих шарів, що відіграють роль термічної межі. В результаті збільшується температурний грануляційний контраст в нижній фотосфері, в середній - більш активно охолоджуються гарячі конвективні потоки, що піднімаються, а у верхніх шарах фотосфери створюються умови для розвитку значних температурних варіацій. Також підсилюються атмосферні осциляції, а розподіл штучних гранул за їхніми розмірами асиметрично зміщується в бік малих масштабів. При цьому фотосферна проникаюча конвекція значнo впливає на енергетичний баланс нижньої фотосфери з чітко домінуючим проявом гaрячих конвективних потоків, що піднімаються.

Рассмотрены условия формирования суточного максимума осадков. Наибольшие значения суточного максимума осадков в зимний и переходные сезоны года наблюдаются в районе горных массивов на южном макросклоне Крымских гор. Преимущественно суточный максимум осадков в исследованые сезоны года представлен ливневыми осадками, что характерно для горных местностей, но в районе предгорьев может образовываться за счет обложных осадков или при переходе из одного их вида в другой. В основном суточный максимум осадков в исследуемый период в юго-западной части Крымских гор образуется за счет жидких осадков. Дана статистическая оценка зависимости величины суточного максимума осадков от высоты местности. Определены значения этого показателя, которые могут вызывать развитие эрозии, оползней, селей.

Вивчення складу снігового покриву в лісових насадженнях зеленої зони Донецька показало, що внаслідок локального забруднення та регіонального переносу відбуваються значні зміни в його хімізмі. Не дивлячись на значний вміст кислих аніонів, у цілому спостерігається зсув реакції опадів у лужний бік. Рівень надходження забруднювачів може коливатися в значному діапазоні.

Наведено результати досліджень впливу кліматичних факторів (середньодобової температури, дефіциту вологості повітря, суми опадів) на процеси вологовіддачі в розрізі окремих міжфазних періодів вегетації самозапилених ліній кукурудзи.

Охарактеризовано вплив систем агротехнічних заходів на продуктивність сівозміни на осушених грунтах західного Лісостепу України. Запропоновано шляхи вирішення проблеми очистки та утилізації стічних вод оздоровчої зони Чорноморського узбережжя Херсонщини. Проаналізовано роль опадів у надходженні мінеральних речовин на територію нашої країни у теплий і холодний періоди року, а також закономірності ерозійно-акумулятивних процесів у лісоаграрному ландшафті балкового водозбору. Наведено експериментальні дослідження деяких параметрів фільтрації сольових розчинів у піщаних грунтах.

Розглядаються склад і будова атмосфери, проблеми охорони повітря. Дається уявлення про пряму, розсіяну та сумарну сонячну радіацію, інсоляцію, визначено основні закономірності зміни сонячної радіації в атмосфері. Описується відбита та поглинута радіація, альбедо, ефективне випромінювання, висвітлені географічні закономірності розподілу радіаційного та теплового балансу. Виявлені особливості нагрівання підстилаючої поверхні та нижнього шару атмосфери, вміщено відомості про адіабатичні процеси, що відбуваються в атмосфері. Представлені характеристики вологості повітря, досліджені процеси конденсації та сублімації. Викладено інформацію про атмосферний тиск, баричне поле Землі, центри дії атмосфери, вивчено характеристики вітру. Досліджуються головні складові загальної циркуляції атмосфери, даються поняття про циклони та антициклони, повітряні маси та атмосферні фронти. Аналізуються особливості та закономірності формування погоди та клімату, розглядаються системи класифікації кліматів земної кулі.

наведено постановку задачі з прогнозування розвитку повені в руслових потоках в період весняного танення снігу та дощових опадів. На відміну від попередніх досліджень, вся зайнята повінню область розділяється на активну і застійну зони, що дає можливість максимально наблизити математичну модель процесу до реальних умов. Знайдено рівняння руху і неперервності для активної зони руслового потоку за наявності бокового притоку розталої води, інфільтрації води в грунт у заплаві річки та дощових опадів на водозборі і на поверхні руслового потоку. Обгрунтовано початкові й граничні умови на досліджуваних проміжках русла річки. Подано методику визначення площі поперечного перерізу руслового потоку, ширини активної зони на поверхні потоку і загальної ширини розливу річки.

Системно викладено основи екологічних знань, принципи функціонування екосистем. Наведено загальні відомості про природно-ресурсний потенціал та його використання людством, антропогенний вплив на атмосферні, водні та земельні ресурси. Розглянуто інженерні методи охорони довкілля, зокрема, технологічні схеми та споруди для очищення стічних вод, а також газових викидів і аспіраційного повітря. Значну увагу приділено моніторингу навколишнього природного середовища як ефективного засобу вивчення стану довкілля, визначення тенденцій його змін і прийняття управлінських рішень щодо раціонального природокористування.

Описано структуру й основні параметри низькопотенціальної РЛС вертикального зондування атмосфери дециметрового діапазону. Розглянуто результати експериментальних сеансів зондування, які подано у вигляді висотно-часових полів доплерівських варіацій відбитого сигналу. Проаналізовано особливості даних, що отримано за умов ясного неба або під час зливових опадів - при проходженні грозової хмари через точку спостереження. Доведено необхідність урахування вертикальної складової швидкості атмосферних рухів під час вимірювань горизонтальних швидкостей у разі наявності опадів.

Розглянуто проблему використання комбінованого ракетно-аеродинамічного маневру для переведення космічного апарата з гіперболічної траєкторії на орбіту штучного супутника Марса при одночасній зміні кута нахилу площини руху на атмосферній ділянці. Запропоновано методику визначення закону керування, що мінімізує витрати палива на формування нової орбіти.

Наведно результати вивчення впливу кінетичної енергії опадів різних дощувальних машин та водозбирання на поверхні темно-каштанових грунтів; подано математичну модель для обліку ерозійно безпечної поливної норми.

Проаналізовано природу пристепових борів, водно- і фізико-хімічні властивості грунтів, особливості стану і продуктивність деревостанів, їх грунтозахисні та водно- і кліматорегулюючі функції, вплив кількості атмосферних опадів і температури повітря на плодоношення, а задерніння грунту - на природне відновлення деревних рослин і будову їх кореневої системи. Описано способи обробітку грунту під лісові культури, склад, характер змішування і розміщення посадочних місць на площах з урахуванням специфіки борових комплексів, категорій лісокультурних площ, умов місцезростання, інтенсивності догляду за грунтом у культурах та проведення рубання у насадженнях.

Виявлено вплив сонячної активності (СА) на деякі речовини хімічного складу листя шовковиці, що може бути використано для його прогнозування. Реакція різних сортів шовковиці на СА була специфічною. Дія СА на хімічний склад листя шовковиці відбувалася як через безпосередні фактори СА (ЕМП, світло, іони тощо), так і через опосередковані (кількість опадів, температура).

Розроблено ефективний метод контролю та аналізу водокористування за комплексом показників і критеріїв, який дає змогу здійснювати моніторинг за якістю управління водорозподільними системами. Запропоновано нову систему організації технологічного та комерційного водообліку на зрошувальних системах, який є основою управління водокористуванням, а також нові методи регулювання скидів води зі зрошувальних каналів і стоку в колекторно-дренажній мережі, які базуються на теоретичних та експериментальних дослідженнях. Обгрунтовано напрямок раціонального водокористування шляхом нормування таких його елементів, як водопотреба, водовідведення та втрати води на випаровування, фільтрацію та поверхневий стік. Наведено нові ефективні методи раціоналізації водного балансу територій під час зрошення за рахунок оптимізації структури водоспоживання у розташованих на них галузях господарства, врахування ресурсоутворюючої ролі атмосферних опадів.

За результатами моделювання зливових опадів методом штучного дощування отримано ерозійно-гідрологічні показники різних елементів агроландшафту.