Наведено відомості про кожну із парафій Української католицької церкви в діаспорі (у Римі, Сполучених Штатах, Канаді, Австралії, Південній Америці, Західній і Центральній Європі). Особливу увагу приділено українським католицьким монашим громадам, вищим і середнім освітнім закладам та організаціям.

Книга містить методичні рекомендації до вивчення тексту Біблії з точки зору філології. Досліджується семантика сталих біблійних висловів, як у самій Біблії, так і в українській літературі різних періодів, особлива увага зосереджена на біблійній міфології, героїчному епосі, приповістях та байках, новелах, притчах Біблії.

Розповідається про Більське городище - унікальну пам'ятку археології, одне з найбільших городищ Європи доби раннього залізного віку, розташоване в Котелевському й Зіньківському районах Полтавської та Охтирському районі Сумської області. Розглядається його історична доля, торговельна, ремесляна та промислова діяльність, пам'ятки історії та природи. Повідомляється, що величезний археологічний комплекс, який включає три укріплення - Західне, Східне і Куземинське, Велике укріплення Більського городища, курганні некрополі в урочищах Скоробір, Осняги, Марченки, Перещепине та інші, численні поселення скіфської доби, займає площу понад 8 тисяч гектарів. Висвітлюються деякі результати археологічних досліджень Більського городища 1992-1998 рр.

Вміщено матеріали науково-теоретичної конференції "Історична пам'ять та самосвідомість українського народу на межі тисячоліть", що відбулася у травні 2000 р. у Харкові. Розглянуто теоретичні проблеми культурології, інформаційного забезпечення та збереження історико-культурної спадщини, а також історичного джерелознавства та історіографії історії України XIX - XX ст.

Зібрано матеріали про заснування та діяльність державної історичної бібліотеки України, її видання та публікації співробітників - збірники, брошури, бібліографічні та методичні посібники, публікації з газет і журналів, машинописні праці тощо. Висвітлено основні напрями діяльності Бібліотеки за 60 років існування закладу.

На підставі аналізу історико-педагогічної літератури доведено актуальність проблеми виховання фізично здорової нації, розкрито шляхи та засоби фізичного виховання особистості.

Досліджено грубоплівкові тестові резистори розміром 1 times1 мм. Проаналізовано вплив серії імпульсів електричного струму на зміни опору зразків. Виявлено ефекти стомлення досліджуваних зразків, що підтверджується мікроскоповими світлинами, а також зростання співчинника шуму. Припущено, що ефекти стомлення в грубих резистивних шарах пов'язані з акумулюванням мікротріщин всередині зразка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)62

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)62

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Спростовано історіографічну традицію радянської історичної науки щодо відірваності козацької України від Київської Русі, зокрема, неоімперську концепцію давньоруської народності. Зроблено історіографічний аналіз розвитку концепції "спільної давньоруської колиски східних слов'ян". Простежено генетичний зв'язок етновизначальних ознак українців козацької доби у попередньому княжому періоді їх історії у царині матеріальної та духовної культури, мови, історичної свідомості. Доведено генетичний зв'язок князівських і козацьких лицарських традицій, їх близьку спорідненість із західноєвропейським лицарством.

Здійснено характеристику національного краєзнавства як самостійного предмету географічної науки, визначено його об'єкт, предмет і структуру. Висвітлюються географічні особливості заселення й освоєння території України в палеоліті, мезоліті, від неоліту до сьогодення. Особливу увагу сконцентровано на розгляді географічних передумов та особливостей формування та розвитку давньоруських державних утворень - Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави. Проаналізовано географічне положення та розвиток Української держави у 1917-20 рр. (Центральна Рада, Директорія, ЗУНР), досліджуються розподіл українських земель у межах СРСР в 1920-38 рр., зміни в 1939-40 рр., а також територія України після другої світової війни.

Дослідження присвячено вивченню методологічної доктрини української культурно-історичної школи на основі аналізу фольклористичної спадщини її адептів. Простежено два етапи еволюції цієї школи - романтичний (основні представники - М.Максимович, О.Бодянський, П.Куліш, М.Костомаров) і позитивістичний (у значній частині своїх праць з фольклору - М.Драгоманов, І.Франко, М.Грушевський).

Висвітлюються теоретичні й методологічні засади філософсько-соціологічних, психологічних, політологічних, екологічних досліджень людини, визначаються межі пізнання людини. Розглядаються філософські проблеми, пов'язані з існуванням людини в сучасному світі, аналізуються етичні і ціннісні аспекти досліджуваної проблеми. Відображаються основні типи зв'язків людини зі світом - з природою, суспільством, державою і самою собою. Вивчаються закони життєдіяльності суспільства і людини, історична пам'ять, проблеми ментальності, екологічної безпеки, формування правосвідомості і демократичної модернізації держави. Обговорюються питання, в яких стратегія суспільного поступу і людина розглядаються в культурно-історичній перспективі.

Представлено матеріали трьох конференцій, присвячених дослідженню творчої спадщини М.Грушевського та шляхів подальшого розвитку української історичної науки на порозі нового тисячоліття. Розглянуто історіографічну творчість М.Грушевського на тлі європейської історичної думки кінця XIX - початку XX ст., зокрема, проаналізовано "Історію України-Руси", висвітлено археографічну діяльність історика. Викладено питання творчих взаємин і співпраці М.Грушевського з Мироном Кордубом, Вячеславом Липинським, Степаном Томашівським, Василем Гарасимчуком та ін. Наведено оцінку львівського періоду історичної школи Грушевського в українській історіографії.

Відмічено, що трансформація українського суспільства відбувається на шляху переходу від моральних цінностей, багато в чому абстрактних та ідеологізованих політико-партійною ідеологією, до правових законів, диференційованих у відповідності до специфічних особливостей особи і народу в цілому. Підкреслено, що правова нормотворчість може бути швидкою і ефективною, життєдайною тоді, коли повною мірою використовує об'єктивний дух народу як історично суб'єктивний, а не такий, який лише знає, але не діє. Проголошено, що домінантні риси духовності українців - життєлюбність і життєрадісність, розвинена суб'єктивність і вольовий настрій душі дають впевненість у близьких перспективах цивілізаційно-правових зрушень в індивідуальній та суспільній свідомості.

На багатому історичному матеріалі, фактах, свідченнях численних російських і закордонних авторів проаналізовано передумови, витоки, закономірності виникнення, розвитку й занепаду Російської імперії. Всебічно розглянуто історичне підгрунтя визвольних змагань українського народу за здобуття незалежності, створення української держави.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-4СУМ)

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено творчу діяльність Є.Ф. Розена - поета, драматурга, критика, який належав до "пушкінської партії". Розглянуто жанрові та композиційні особливості його п'єси "Россия и Баторий". Наведено порівняльний аналіз твору з п'єсою О.С. Пушкіна "Борис Годунов". Зазначено, що перший історико-драматичний твір Є.Ф. Розена був однією з перших спроб осмислення та творчого засвоєння новаторських принципів пушкінської драматургії.

Зроблено спробу дати сучасне наукове (діалектико-матеріалістичне) трактування західного капіталістичного і післясоціалістичного (передусім, післярадянського) перехідного суспільств, зокрема, розглядаються товарні відносини і ринок, виробництво, обіг, розподіл, споживання, господарський механізм у згаданих суспільствах як основні показники їх розвитку. Цивілізаційно-формаційний метод поєднується з пофазним підходом до систематизації матеріалу. Аналізується сучасне реформування українського суспільства, своєрідно трактується історична місія слов'яно-православної земної цивілізації.

На підставі творчого, критичного використання архівних джерел, досягнень дореволюційної української історіографії, досліджень істориків і політиків української діаспори, новітніх досліджень вітчизняних науковців висвітлено загальну картину історії основних політичних партій та організацій, які діяли в Східній та Західній Україні в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Проаналізовано передумови утворення українських національних партій, показано їх еволюцію, теоретичну та практичну діяльність, програмні засади, соціальну базу, чисельність, організаційну мережу, тактику, взаємовідносини, причини поразок та історичну долю в межах хронологічно визначеного відрізку. Значну увагу приділено національному питанню в програмах та практичній діяльності національних і загальноімперських партій та організацій, з'ясуванню їх ролі в національно-визвольній боротьбі.