Висвітлено проблеми математичного та комп'ютерного моделювання динамічних систем, які описуються звичайними диференціальними рівняннями, із застосуванням операційних методів аналізу. Увагу приділено некласичним операційним численням, що базується на поліноміальній апроксимації сигналів. Розглянуто методи апроксимації неперервних сигналів поліномами на основі різних систем базисних функцій, а також методи моделювання динамічних систем у програмних середовищах комп'ютерної алгебри. Наведено ілюстративні приклади та результати обчислювальних експериментів з використанням пакетів моделювання Mathematica, Matlab і LabVIEW.

Освещены проблемы математического и компьютерного моделирования динамических систем, описываемых обычными дифференциальными уравнениями, с применением операционных методов анализа. Уделено внимание неклассическим операционным вычислениям, основанным на полиномиальной аппроксимации непрерывных сигналов полиномами на основе разных систем базисных функций, а также методы моделирования динамических систем в программных средах компьютерной алгебры. Даны иллюстративные примеры и результаты вычислительных экспериментов с использованием пакетов моделирования Mathematica, Matlab и LabVIEW.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)290

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж23373 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні основи, а також обгрунтовано й удосконалено поняття трудового потенціалу ВНЗ. Розроблено науково-меодичні та науково-практичні рекомендації щодо механізмів його формування та використання у ВНЗ. Визначено проблеми та роль трудового потенціалу ВНЗ у забезпеченні економічного розвитку країни. Виявлено та систематизовано чинники формування та використання трудового потенціалу у ВНЗ. Проаналізовано особливості та виявлено існуючі проблеми розвитку вищої освіти в Україні за ринкових умов з метою пошуку найбільш раціонального способу формування професорсько-викладацького складу ВНЗ. Розроблено механізм послідовного формування його структури, що дозволяє протягом певного часу перейти від існуючої до незмінної у часі структури на базі розробленого методу розрахунку компонентів цієї структури, запропонованих способів управління викладачами з зовнішнього середовища і процесом руху викладачів. Розроблено механізм кількісного обгрунтування прийняття рішень щодо розподілу бюджетних і позабюджетних фінансових коштів між навчальними підрозділами державного ВНЗ з метою підвищення ефективності формування та використання його трудового потенціалу.

Проаналізовано філософські та психолого-педагогічні аспекти феномену готовності майбутніх екологів до професійної діяльності, розкрито його зміст і структуру. Сформульовано соціально-історичні та науково-педагогічні детермінанти розвитку різних підходів до підготовки формування цього виду готовності. Побудовано кількісну модель професійно орієнтованої управлінської діяльності фахівця-еколога. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності майбутніх екологів до професійно орієнтованої управлінської діяльності. Удосконалено навчальні програми дисциплін еколого-управлінського блоку.

Розглянуто формування теоретичних положень і методичного інструментарію розробки систем планових показників економічної безпеки підприємства. Розкрито особливості й умови функціонування підприємств, які актуалізують розвиток положень теорії економічної безпеки підприємства. Проаналізовано та визначено основні категорії проблемного поля дослідження. Запропоновано узагальнену схему розробки системи планових показників економічної безпеки підприємства на основі поєднання виявлених закономірностей розвитку провідних систем планових показників діяльності підприємства та сформованих вимог, яким має задовольняти система планових показників економічної безпеки підприємства як система показників більшого ступеня конкретності. Складено схему еволюціонування та класифікацію систем планових показників. Як концептуальні засади розроблення інструментарію планування економічної безпеки підприємства запропоновано використовувати положення теорії групового стресу та метод кореляційної адаптометрії, який адаптовано для діагностики стану економічної безпеки підприємства. Надано алгоритм розробки системи планових показників економічної безпеки підприємства, подано ілюстративні матеріали до реалізації запропонованого алгоритму.

Проаналізовано адекватність уявлень майбутніх екологів про управлінську діяльність як одну зі своїх професійних ролей. Викладено перелік потенційних типових завдань управлінського спрямування фахівця напряму підготовки "Екологія", розроблено методику їх оцінювання експертами й майбутніми екологами. Висвітлено результати дослідження узагальнених уявлень студентів про особливості еколого-управлінської діяльності, окреслено шляхи формування у майбутніх фахівців реалістичного образу даної професійної ролі.

Вперше визначено поняття "готовність майбутнього вчителя музики до використання цифрового електронного музичного інструментарію (ЦЕМІ) у професійній діяльності" як інтегрована професійна якість, що характеризує базовий рівень кваліфікації майбутнього фахівця та забезпечує стійку мотивацію, адаптацію та включеність у професійну діяльність з використанням комп’ютеризованого музичного інструментарію. Розкрито структуру готовності майбутнього вчителя музики до використання ЦЕМІ у професійній діяльності (мотиваційно-емоційний, когнітивний, творчо-діяльнісний компоненти). Розроблено критерії сформованості готовності учителя музики до використання ЦЕМІ (мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, поведінковий) та рівні (високий, середній, достатній, низький). Обгрунтовано організаційно-методичні умови формування готовності до використання ЦЕМІ (активізація позитивного ставлення майбутніх учителів музики до використання ЦЕМІ у професійній діяльності). Висвітлено спрямованість навчально-виховного процесу на формування комплексу музично-інструментальних компетенцій майбутнього вчителя музики до застосування комп’ютеризованого музичного інструментарію на основі інтегративності та міжпредметної взаємодії. Описано організацію навчального процесу, спрямованого на систематичне використання ЦЕМІ як засобу професійної діяльності у навчальному середовищі ВНЗ та в процесі педагогічної практики. Удосконалено особливості використання ЦЕМІ у навчальному процесі, зокрема: свідоме оперування цифровою музичною інформацією (запис, відтворення, редагування) та її візуалізація; перспективні засоби художньої виразності, серед яких багатотемброва палітра, новітні засоби електроакустики та синтезу звука; можливості інтерактивного виконавства та стильового аранжування музики, музично-педагогічної комунікації з використанням медійних музичних форм у віртуальному навчальному середовищі мистецького ВНЗ. Зауважено, що набула подальшого розвитку методика використання ЦЕМІ та форми та методи підготовки майбутніх учителів музики щодо використання цифрового електронного музичного інструментарію у професійній діяльності.

Уточнено зміст поняття готовності майбутніх екологів до професійно орієнтованої управлінської діяльності. Проаналізовано й узагальнено альтернативні погляди на родове поняття ("готовність до професійної діяльності"), охарактеризовано специфіку еколого-управлінської діяльності. Сформульовано визначення досліджуваного поняття в межах акмеологічного підходу.

Обгрунтовано доцільність алгоритмізації процедури оперативного фінансування природоохоронних заходів як засоби підвищення її прозорості. Запропоновано методику формування оптимального розподілу обмежених коштів між напрямами екологічної програми, а також між заходами в межах її напрямів.

Започатковано викладання навчальної дисципліни "Корпоративна соціальна відповідальність" студентам Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля (галузь знань "Менеджмент та адміністрування", освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр"). Розглянуто об'єкт, предмет, мету дисципліни, її зміст і структуру в порівнянні з типовою програмою, зв'язки з іншими дисциплінами циклу професійної та практичної підготовки.

Уперше у вітчизняній науці досліджено господарсько-правове стимулювання використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні. Аналіз сучасних тенденцій в енергетичному світовому секторі дав змогу зробити висновок стосовно того, що ВДЕ стали важливим елементом концепції сталого розвитку суспільства, а також важливою передумовою енергетичної безпеки країн, яку запропоновано розглядати у широкому та вузькому значенні. Обґрунтовано необхідність узагальнення термінів "нетрадиційні та поновлювані джерела енергії" й "альтернативні джерела енергії" під єдиним терміном "ВДЕ" і запропоновано їх визначення. Внесено пропозиції щодо напрямів розширення співпраці України з міжнародними урядовими та неурядовими організаціями у галузі відновлюваної енергетики. Розкрито сутність господарсько-правового стимулювання використання ВДЕ, окреслено його інструменти та запропоновано систематизацію етапів його здійснення. Розроблено й обґрунтовано класифікацію договорів у галузі відновлюваної енергетики. Доведено доцільність запровадження в Україні системи квотування та пов'язаної з нею системи "зелених" сертифікатів як ефективного інструменту обліку відновлюваної електроенергії й ефективного засобу забезпечення попиту на неї серед населення. Надано рекомендації щодо підвищення ефективності господарсько-правового стимулювання використання ВДЕ у житлово-комунальній сфері й у сфері транспорту з урахуванням позитивного досвіду зарубіжних країн.