Запропоновано методичні рекомендації щодо застосування комп'ютерно-орієнтовних технологій в музиці. Розкрито такі теми, як звукова карта, цифровий звук, функції звукорежисера, характеристика панелі Nero Smart, очищення CD/DVD дисків. Акцентовано увагу на записі та редагуванні аудіо файлів з використанням програми Sound Forge, а саме: знайомство з програмою, переміщення в програмі, запис, відтворення та збереження аудіофайлів, основи редагування, використання звукових ефектів.

Предложены методические рекомендации по применению компьютерно-ориентировочных технологий в музыке. Раскрыты такие темы, как звуковая карта, цифровой звук, функции звукорежисера, характеристика панели Nero Smart, очистка CD/DVD дисков. Акцентировано внимание на записи и редактировании аудио файлов с использованием программы Sound Forge, а именно: знакомство с программой, перемещение в программе, запись, воспроизведение и сохранение аудио файлов, основы редактирования, использование звуковых эффектов.

Висвітлено історію розвитку музичних комп'ютерних технологій. Розкрито особливості використання музичних комп'ютерних програм у сферах композиції, аранжування, виконавства, наукової діяльності, комп'ютерного аналізу музичних текстів. Увагу приділено електронним інструментам, навчальним музичним комп'ютерним програмам експертного та неекспертного типу, структурі та функціям систем алгоритмічної музики.

Освещена история развития музыкальных компьютерных технологий. Раскрыты особенности использования музыкальных компьютерных программ в сфере композиции, аранжировки, исполнительства, научной деятельности, компьютерного анализа музыкальных текстов. Уделено внимание электронным инструментам, учебным музыкальным компьютерным программам экспертного и неэкспертного типа, структуре и функциям систем алгоритмической музыки.

Висвітлено проблеми перекладу спеціальної термінології у нотних редакторах, взаємодії музики різних типів, зокрема В. Сильвестрова та напрямку Ембієнт як розважального типу. Проаналізовано вплив наукової фантастики на формування музичного наукового світогляду, перспективи використання персонального комп'ютера в композиторській практиці. Розглянуто питання інтеграції ідей академічної та масової електронної музики, застосування графів як візуального образу фреймів у дистанційному навчанні основ гармонії. Описано особливості штучного інтелекту в алгоритмічній музичній композиції. Визначено риси пізньої лірики російськомовного походження в українському пісенному фольклорі.

Освещены проблемы перевода специальной терминологии в нотных редакторах, взаимодействия музыки разных типов, в частности В. Сильвестровича и направления Эмбиент как развлекательного типа. Проанализированы влияние научной фантастики на формирование музыкального научного мировоззрения, перспективы использования персонального компьютера в композиторской практике. Рассмотрены вопросы интеграции идей академической и массовой электронной музыки, применения графов как визуального образа фреймов в дистанционном обучении основам гармонии. Описаны особенности искусственного интеллекта в алгоритмической музыкальной композиции. Определены черты поздней лирики русскоязычного происхождения в украинском песенном фольклоре.

Досліджено проблематику використання музичних комп'ютерних технологій у композиторській практиці та визначено їх можливий вплив як активного фактора на композиторський процес і музичну композицію у цілому. Проаналізовано питання стосовно моделювання композиторського процесу, новітні креативні можливості, а також використання комп'ютерів у музичній науці та педагогіці. Розкрито суть поняття "музичні комп'ютерні технології". Розглянуто методи практичного застосування музичних комп'ютерних технологій. Доведено, що існування потужних комп'ютерних можливостей сприяє розвитку способів роботи з матеріалом та організації музичної драматургії.

Досліджено музичну культуру як якісно новий етап формування художньої (музичної) культури за умов задіяння новітніх комп'ютерних технологій. З використанням принципу "двійковості" і принципу дії комп'ютерних систем розглянуто прояви нових процесів в осмисленні художньої культури, а також досліджено культурні феномени. Запропоновано концепцію, яка базується на зовнішній закономірній аналогії, містить глибинний механізм регуляції процесів, які формують розвиток культури, природні процеси та процеси художнього мислення, а також композиційні засади окремого твору мистецтва. Відповідно до цього системно висвітлено евристичні процеси у музичних комп'ютерних програмах і сфери застосування методів штучного інтелекту у проекції дослідження музичної творчості, реалізованих для з'ясування особливостей застосування фреймових структур в аналітичному дослідженні музичних творів, "марковських процесах" для комп'ютерного синтезу й аналізу музичних текстів (з використанням запропонованої евристичної комп'ютерної програми "MyAccord. exe".).

Вперше обгрунтовано та впроваджено в навчальний процес ВНЗ структурну модель формування готовності майбутніх вчителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій, яка включає педагогічні принципи й умови, структурні компоненти готовності, систему спецкурсів. Визначено структурні компоненти зазначеної готовності, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій, що уможливлюють критичне оцінювання ступеня підготовки студентів до професійної діяльності в сучасній комп'ютерній освіті. Удосконалено процес професійної підготовки майбутніх учителів музики з використанням новітніх технологій, зокрема комп'ютерних.

На основі діагностики розглянуто проблему вдосконалення підготовки майбутнього педагога музики. Узагальнено практичний досвід використання комп'ютерних технологій в освітньому процесі. Проаналізовано рівень підготовки майбутніх учителів музики до використання комп'ютерних технологій в професійній діяльності. Визначено дидактичні умови успішної підготовки майбутніх учителів музики до використання комп'ютерних технологій у професійній діяльності.

На основе диагностики рассмотрена проблема усовершенствования подготовки будущего педагога музыки. Обобщен практический опыт использования компьютерных технологий в образовательном процессе. Проанализирован уровень подготовки будущих учителей музыки к использованию компьютерных технологий в профессиональной деятельности. Определены дидактические условия успешной подготовки будущих учителей музыки к использованию компьютерных технологий в профессиональной деятельности.

Исследованы вопросы электронной композиции музыки при помощи разработанного пакета информационного моделирования "Aquarius".

Вперше визначено поняття "готовність майбутнього вчителя музики до використання цифрового електронного музичного інструментарію (ЦЕМІ) у професійній діяльності" як інтегрована професійна якість, що характеризує базовий рівень кваліфікації майбутнього фахівця та забезпечує стійку мотивацію, адаптацію та включеність у професійну діяльність з використанням комп’ютеризованого музичного інструментарію. Розкрито структуру готовності майбутнього вчителя музики до використання ЦЕМІ у професійній діяльності (мотиваційно-емоційний, когнітивний, творчо-діяльнісний компоненти). Розроблено критерії сформованості готовності учителя музики до використання ЦЕМІ (мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, поведінковий) та рівні (високий, середній, достатній, низький). Обгрунтовано організаційно-методичні умови формування готовності до використання ЦЕМІ (активізація позитивного ставлення майбутніх учителів музики до використання ЦЕМІ у професійній діяльності). Висвітлено спрямованість навчально-виховного процесу на формування комплексу музично-інструментальних компетенцій майбутнього вчителя музики до застосування комп’ютеризованого музичного інструментарію на основі інтегративності та міжпредметної взаємодії. Описано організацію навчального процесу, спрямованого на систематичне використання ЦЕМІ як засобу професійної діяльності у навчальному середовищі ВНЗ та в процесі педагогічної практики. Удосконалено особливості використання ЦЕМІ у навчальному процесі, зокрема: свідоме оперування цифровою музичною інформацією (запис, відтворення, редагування) та її візуалізація; перспективні засоби художньої виразності, серед яких багатотемброва палітра, новітні засоби електроакустики та синтезу звука; можливості інтерактивного виконавства та стильового аранжування музики, музично-педагогічної комунікації з використанням медійних музичних форм у віртуальному навчальному середовищі мистецького ВНЗ. Зауважено, що набула подальшого розвитку методика використання ЦЕМІ та форми та методи підготовки майбутніх учителів музики щодо використання цифрового електронного музичного інструментарію у професійній діяльності.

Увагу приділено феномену електромузичного інструментарію у сучасному соціокультурному просторі. Простежено основні тенденції музичної культури у контексті процесів глобалізації, виявлено ключові еволюційні фактори, визначено культуротвірну роль і функції музичної індустрії і фонографічних технологій. Для характеристики штучного звукового простору введено термін "фонокультура", досліджено її структурно-функціональний апарат. Феномен музичного інструменту розглянуто у контексті постнекласичної наукової думки, запропоновано оригінальну тілоцентристську концепцію еволюції музичного інструментарію. Проаналізовано основні класи електромузичних інструментів: електромеханічні, фотоелектричні й електронні. Обгрунтовано концепт тембрового простору та вивчено еволюцію його структури у контексті історичного розвитку музичного інструментарію. Охарактеризовано нову модель взаємодії виконавець - інструмент. Електромузичний інструментарій висвітлено як модель взаємодії аудіальної та візуальної сфер. Визначено основні фактори впливу електромузичних інструментів у сфері академічних і неакадемічних інтонаційних практик.

Розглянуто значущість наданих комп'ютером принципово нових можливостей у розвитку професійного мислення майбутнього вчителя музики, що дозволяє істотно доповнити та змінити сам характер його діяльності як виконавця й педагога.

Запропоновано методику формування творчої активності студентів на основі курсу "Основи сучасного аранжування на комп'ютері". Розкрито значення творчих задач для розвитку творчості. Сформульовано цілі імітаційних та ділових ігор, орієнтованих на творчу активність студентів. Виділено типи музично-педагогічних ситуацій, які були створені в ході формувального експерименту. Визначено роль комп'ютерних технологій для підвищення творчої активності майбутнього вчителя музики.

Предложена методика формирования творческой активности студентов на основе курса "Основы современной аранжировки на компьютере". Раскрыто значение творческих задач для развития творчества. Сформулированы цели имитационных и деловых игр, ориентированных на творческую активность студентов. Выделены типы музыкально-педагогических ситуаций, созданных в ходе формирующего эксперимента. Определена роль компьютерных технологий для повышения творческой активности будущего учителя музыки.