Досліджено вплив протікання обмінних реакцій у розчинах та високотемпературних твердофазних обмінних реакцій в електротермічних атомізаторах в присутності металокомплексних модифікаторів оксихінолінатів міді та магнію на аналітичний сигнал індію, кадмію, сурми, нікелю, марганцю. Встановлено різний механізм термостабілізації в присутності металокомплексних модифікаторів для досліджуваних елементів. Показано, що термостабілізуюча здатність оксихіноліната магнію не поступається модифікаторам на основі солей магнію, паладію, що дозволяє ефективно усувати вплив складних сольових матриць.

Вивчено умови визначення макро- і мікроелементів атомно-абсорбційним методом на спектрометрі Сатурн-3 у волоссі людей у разі деяких захворювань. Оптимізовано умови нагріву графітової печі на стадіях сушіння, озолення, атомізації, високотемпературного очищення для кожного елемента з метою досягнення максимальної чутливості визначення. Проведено узагальнення літературних та власних експериментальних даних аналізу волосся людини по різних регіонах і групах хворих та здорових людей. Ці дослідження дають змогу зробити висновки про вплив екологічної обстановки на вміст окремих елементів у волоссі людини.

Розглянуто особливості побудови автоматизованої системи диспетчерського керування районом електромереж, її функціональні можливості й обладнання. Така система дозволяє побудувати автоматизовану систему контролю та керування в системах електропостачання. Наведено технічні параметри цієї системи.

Розглянуто можливість використання радіоканалу як каналу зв'язку для передачі даних і принцип побудови та апаратну реалізацію автоматизованої системи диспетчерського керування вуличним освітленням міста на базі персональної електронно-обчислювальної машини.

Зауважено, що консервант очних крапель бензалконій хлорид (БАХ) в концентрації 0,02 і 0,1 % викликає виражені пошкодження окиснювальних функцій мітохондрій тканин переднього відділу ока: рогівки, кон'юктиви. Виявлено чіткий інгібуючий ефект БАХ на фермент внутрішньої мітохондріальної мембрани - цитохромоксидазу. Активність ферменту за умов застосування більш високої концентрації БАХ в рогівці і кон'юктиві знижується на 39,6 і 46,5 % відповідно.

Отмечено, что консервант глазных капель бензалконий хлорид (БАХ) в концентрации 0,02 и 0,1 % вызывает выраженные повреждения окислительных функций митохондрий тканей переднего отдела ока: роговици, конъюктивы. Выявлен четкий ингибирующий эффект БАХ на фермент внутренней митохондриальной мембраны - цитохромоксидазу. Активность фермента в условиях применения высшей концентрации БАХ в роговице и конъюктиве снижается на 39,6 и 46,5 % соответственно.

Узагальнені результати вивчення тіолового статусу рогівки за розвитку в ній запального процесу за умов синдрому сухого ока, можна зробити висновок, що різке зниження детоксикаційного та відновлювального потенціалу системи відновленого/окисненого глутатіону необхідно враховувати за визначення патогенетичної спрямованості терапії цього патологічного стану органа зору.

Обобщенірезультаты изучения тиолового статуса роговицы при развитии в ней воспалительного процесса в условиях синдрома сухого глаза, можно сделать вывод, что резкое снижение детоксикационного и обновительного потенциала системы возобновленного/окисленного глутатиона необходимо учитывать при определении патогенетической направленности терапии этого патологического состояния органа зрения.

Вивчено вплив Ліпофлавону на перебіг запального процесу у хворих з герпетичним кератитом у разі синдрому сухого ока. Виявлено, що включення Ліпофлавону в комплексне лікування хворих з герпетичним кератитом у разі синдрому сухого ока дозволяє значимо підвищити ефективність терапії, про що свідчать прискорення епітелізації рогівки та розсмоктування інфільтратів, а також достовірно менш виражені набряк рогівки, епітеліопатія рогівки і кон’юнктиви після лікування у хворих основної групи в порівнянні з контрольною групою. Встановлено, що застосування препарату кверцетин сприятливо впливає на кількісні та якісні характеристики сльозопродукції у пацієнтів з герпетичним кератитом і синдромом сухого ока — підвищуються показники проби Ширмера II, збільшується час розриву сльозної плівки, зменшується ступінь вираженості складчастості кон’юнктиви, збільшується висота сльозного меніска.

Изучено влияние Липофлавона на течение воспалительного процесса у больных с герпетическим кератитом при синдроме сухого глаза. Выявлено, что включение Липофлавона в комплексное лечение больных с герпетическим кератитом при синдроме сухого глаза позволяет значимо повысить эффективность терапии, о чем свидетельствуют ускорения эпителизации роговицы и рассасывания инфильтратов, а также достоверно менее выражены отек роговицы, эпителиопатия роговицы и конъюнктивы после лечения у больных основной группы по сравнению с контрольной группой. Установлено, что применение препарата кверцетин благоприятно влияет на количественные и качественные характеристики слезопродукции у пациентов с герпетическим кератитом и синдромом сухого глаза - повышаются показатели пробы Ширмера II, увеличивается время разрыва слезной пленки, уменьшается степень выраженности складчатости конъюнктивы, увеличивается высота слезного мениска.

Мета роботи - вивчити вплив зниження продукції слізної рідини на розвиток ендотоксин-індукованого кератиту. Недостатність слізної рідини істотно підвищує інтенсивність запалення в роговій оболонці при моделюванні кератиту.

Цель работы - изучить влияние снижения продукции слезной жидкости на развитие эндотоксин-индуцируемого кератита. Недостаточность слезной жидкости существенно повышает интенсивность воспаления в роговой оболочке при моделировании кератита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-3 + Р413.52 + Р457.345.1

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів

Операції на серці, серцевій сумці і магістральних судинах

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - за результатами коронарографії виявити основні зміни коронарного русла залежно від стану жовчного міхура (ЖМ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), яким проведено аортокоронарне шунтування (АКШ). Проаналізовано результати обстеження 98 осіб (40 % - з гострим інфарктом міокарда, 60 % - з нестабільною стенокардією). За інтактного ЖМ мінімальні частота стенозу передньої міжшлуночкової гілки (ПМШГ) лівої коронарної артерії (ЛКА), частота і ступінь ураження правої коронарної артерії (ПКА), ступінь стенозу обвідної гілки ЛКА (ОТ ЛКА). Хворі зі сладжем відрізняються вищими ступенями стенозів ПМШГ та ПКА, найчастішим ураженням двох коронарних артерій (КА), відсутністю правого типу кровопостачання. Перегин тіла ЖМ супроводжується мінімальною частотою стенозу ОТ ЛКА і найрідшим ураженням двох КА. Пацієнтам з деформаціями шийки ЖМ притаманні максимальна частота і ступінь уражень ПКА. Для пацієнтів з холелітіазом характерні ураження ПМШГ (100 %) і найвища частота лівого типу кровопостачання. Пацієнти з холецистектомією характеризуються найчастішим трисудинним і найрідшим односудинним ураженням, відсутністю лівого типу кровопостачання, максимальною частотою виявлення стенозів усіх КА, найвищим ступенем стенозу ОГ ЛКА (92,5 %). Висновки: зі зростанням ступеня ураження ЖМ збільшуються частота і ступінь ураження ПМШГ ЛКА, ПКА та поширеність багатосудинних стенозів, які корелюють із параметрами зсідання крові та ліпідного обміну.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) супроводжується зростанням числа уражень жовчного міхура (ЖМ) та холелітіазом зокрема, що може бути опосередковано метаболічними змінами та активністю запалення. Тому з метою вивчення змін скринінгових параметрів метаболічного фону, запалення та зсідання крові залежно від стану ЖМ у хворих на ІХС, яким проведено аорто-коронарне шунтування, проаналізовано стандартні лабораторно-інструментальні результати обстеження 98 пацієнтів (40 % гострий інфаркт міокарда, 60 % нестабільна стенокардія; 79 % чоловіків і 21 % жінок; середній вік 61,7 +- 1,6 рр.), яких було розподілено на групи відповідно до стану ЖМ (інтактний ЖМ - 29; сладж та холестероз - 13; перегини тіла - 13; деформації шийки та холецистит - 27; холелітіаз - 11; холецистектомія в анамнезі - 5). Встановлено, що лабораторні параметри хворих на ІХС перед аорто-коронарним шунтуванням залежали від стану ЖМ. За умов сладжу та холестерозу ЖМ спостерігалися мінімальні рівні гематокриту та гемоглобіну, холестерину, бета-ліпопротеїдів на фоні активації синдромів запалення та цитолізу, а погіршення вуглеводного метаболізму корелювало зі зростанням ризику оперативного втручання та розтягненням лівого передсердя. Перегин тіла ЖМ супроводжувався порушеннями ліпідного метаболізму на тлі дисбалансу запальної відповіді. У пацієнтів з деформаціями шийки ЖМ спостерігались невисока активність запалення на фоні порушень вуглеводного метаболізму та схильності до тромбозів з найтіснішими зв'язками їх між собою. Холелітіаз характеризувався вираженими проявами синдрому запалення, сповільненням зсідання крові та кореляціями ступенів стенозів коронарних артерій з ліпідним метаболізмом. Для пацієнтів з холецистектомією в анамнезі був притаманний дисбаланс параметрів зсідання крові, виражений синдром запалення та дисліпідемія, які асоціювались з структурними критеріями серця та ураженням огинаючої та правої коронарних артерій.