Вивчено особливості поведінки у культурі in vitro кріоконсервованих і свіжовиділених мультипотентних стромальних клітин (МСК) тимуса мишей лінії CBA. Даний тип клітин має певний поверхневий імунофенотип та високу здатність до диференціювання за остео- та адипогенним напрямками у спеціальних середовищах. Після культивування у скляних чашках Петрі, пластикових планшетах і на целофані свіжовиділені та кріоконсервовані клітини показували схожі властивості. При цьому свіжовиділені та кріоконсервовані МСК тимуса на скляній та пластиковій поверхнях формували фібробластні колонії, а на целофані спостерігався їх зливний рост. Встановлено, що МСК тимуса мають мембранну спорідненість до тимоцитів, лімфоцитів лімфатичних вузлів і клітин фетальної печінки. Це зумовлює їх здатність до контактної взаємодії з різними гемопоетичними клітинами з формуванням асоціацій у вигляді фібробласто-лімфоцитарних розеток (ФЛР). Найбільш ефективна контактна взаємодія (утворення ФЛР) здійснюється за участю МСК і тимоцитів, хоча значну кількість ФЛР утворюють також клітини лімфатичних вузлів і фетальної печінки мишей. Кріоконсервування МСК не впливає на їх здатність до контактної взаємодії, що підтверджує можливість використання кріоконсервування для створення відповідних клітинних трансплантатів.

Цель работы - исследование биологического действия криоконсервированной моно- и пулированной сыворотки плацентарной крови человека на модели токсического гепатита. Результаты проведенных гистологических исследований позволили сделать вывод об однонаправленности эффектов влияния криоконсервированной сыворотки плацентарной крови, взятой от одной роженицы (кСПКЧм) и пулированной сыворотки плацентарной крови, взятой от 10 рожениц (кСПКЧп), на печень животных с тетрациклиновой интоксикацией, но с разной степенью выраженности их положительного действия. Очевидно, что введение как кСПКЧм, так и кСПКЧп способствует нормализации строения печеночной ткани за счет интенсификации репаративных процессов в паренхиме пораженной печени. При этом восстановление нормальной структуры и правильной организации капилляров синусоидного типа способствуют возобновлению необходимых связей с воротным кровообращением, а именно: восстановлению сосудистого русла печени при ее тетрациклиновой интоксикации. Отличия в морфологической картине ткани печени при действии кСПКЧм заключались в частично измененном трабекулярном строении печеночной ткани и неупорядоченной организации капилляров синусоидного типа с неравномерно расширенным просветом. Так, распределение сосудов в паренхиме печени в обоих случаях после введения кСПКЧм и кСПКЧп было близким к нормальному. Полученные результаты позволяют рекомендовать кСПКЧп в качестве высокоактивного гепатопротектора, однако изучение механизмов ее биологического действия требует дальнейшего исследования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*73*801.1-636

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив застосування кондиційних середовищ (КС), одержаних під час культивування мезенхімальних стромальних клітин (МСК) дерми людини, на перебіг процесу загоєння опіків у щурів та регенераторний потенціал шкіри реципієнта. Стромальні клітини виділяли з біоптатів шкіри діаметром до 3 мм за методом експлантації фрагментів і культивували за стандартним протоколом. Для колекціонування КС у культурах стромальних клітин 5 - 7 пасажу заміняли на 24 год живильне середовище на мінімальне, яке не містило сироватки або індукторів диференціювання. Зібрані середовища концентрували та знесолювали за допомогою фільтрів "Amicon Ultracel-3 membrane" ("Merck- Millipore", Ірландія), а також стандартизували за вмістом білка. Для досліджень in vivo КС змішували із 1,8 %-ою гіалуроновою кислотою (ГК) (Корпорація "Артеріум", Україна). Експерименти було проведено на безпородних білих щурах-самцях (150 - 200 г, n = 42), які утримувалися за стандартних умов віварію ІПКІК НАН України. На підставі результатів проведеного дослідження встановлено, що біорегулятори стовбурових та прогеніторних клітин (БСПК) у складі КС здатні ефективно запобігати утворенню рубців, зокрема шляхом стимуляції раннього відновлення фізіологічного стану позаклітинного матриксу. Збільшення дози біорегуляторів призводить до надмірного накопичення колагену, що може свідчити про перебіг патологічних процесів у дермі. Крім того, залежність ефекту БСПК від концентрації свідчить про необхідність ретельного вибору оптимальної дози біорегуляторів. Існує вірогідність, що ця доза може коливатися у значних межах залежно від етіології дефекту, а також фази деструктивно-репаративних процесів. Ці припущення вимагають більш детальних досліджень і використання інших експериментальних моделей.

Уникальные свойства делают endothelial progenitor cells (EPC) ценным объектом для использования в регенеративной медицине, в частности для терапии сердечно-сосудистых заболеваний, особенно ишемических состояний различной этиологии. Введение EPC способствовало успешной неоваскуляризации и регенерации ишемических тканей на животных моделях, например, в мышиной модели ишемии задней конечности и модели ишемии миокарда крысы. Эндотелиальные клетки-предшественники также широко применяют в клинических испытаниях на людях. Цель работы - разработка малоинвазивного метода получения EPC и подбор условий их масштабного культивирования in vitro для получения терапевтической дозы. На основании полученных данных показано, что EPC можно успешно выделять из венозной крови и культивировать in vitro для получения значительных терапевтических доз с сохранением их свойств. Полученные результаты открывают новые возможности применения EPC в регенеративной медицине: стимуляция ангиогенеза при сложных ишемических нарушениях и трофическая поддержка трехмерных тканевых эквивалентов.

У світі щороку проводяться більше ніж 100 000 операцій зі встановлення різних імплантатів, не враховуючи стоматологічні. У 25 - 30 % випадках імплантати не сприймаються організмом реципієнта. Основа реакції відторгнення чужорідного матеріалу - асептичне запалення, яке є результатом імунної реакції організму на поверхню імплантатів. У ряді досліджень було показано, що введення розчину альбуміну сироватки крові пацієнта модифікує поверхню імплантатів, знижуючи частоту розвитку побічних ефектів. Розчин альбуміну також успішно застосовують із метою блокування епітопів, які не прореагували під час проведення імуноферментного аналізу. Мета роботи - дослідження можливості зниження ризику виникнення реакції запалення (відторгнення) після обробки ортопедичних імплантатів адаптуючою композицією (AdC) на основі сироватки крові реципієнта. У дослідженні підтверджено, що імплантація будь- якого екзогенного матеріалу є тригером активації імунної відповіді з боку організму реципієнта, а попередня обробка імплантату розчином сироватки крові реципієнта блокує активні центри на його поверхні та запобігає на ній адгезії імуноглобулінів та активації імунної відповіді. Результатом використання запропонованої технології є суттєве зниження ступеня реакції організму реципієнта на чужорідний матеріал. Одержані дані клінічного застосування AdC для обробки імплантатів із метою поліпшення їх біосумісних властивостей із організмом реципієнта підтверджують про відсутність ускладнень.

Гемопоетичні прогеніторні клітини (ГПК) ефективно застосовуються в медичній практиці розвинених країн світу для лікування різних захворювань. На сьогодні одним із основних джерел для отримання ГПК є кордова кров (КК) людини. Це зумовило необхідність створення запасів КК, що можливе тільки за умов її довгострокового зберігання у замороженому стані. Найбільш широко для кріоконсервування ядровмісних клітин кордової крові (ЯВК КК) використовується проникаючий кріопротектор диметилсульфоксид (ДМСО) у концентраціях 7,5 та 10 %. Проте, окрім кріопротекторного впливу, ДМСО має й токсичну дію, яка може проявлятися у збільшенні кількості активних форм кисню у клітинах (АФК), що викликає порушення енергетичного стану, пошкодження структурних елементів клітин, а також пошкодження ДНК, призводячи до апоптозу або некрозу клітин. Тому оцінка збереженості, життєздатності та кількості клітин із надлишковим вмістом АФК після інкубації кріоконсервованих клітин за умов, які моделюють фізіологічні, надасть можливості більш об'єктивно визначити стан ЯВК/ГПК кордової крові після перенесення в кровоносне русло реципієнта, а додавання до середовища заморожування антиоксидантів надасть змогу знизити інтенсивність утворення АФК та розвиток негативних процесів у клітинах. Додавання антиоксидантів в ефективних концентраціях до кріозахисних розчинів, які містять 7,5 або 10 % ДМСО, забезпечує підвищення збереженості та життєздатності ЯВК після перенесення до умов, які моделюють фізіологічні. Найбільш ефективним із використаних авторами антиоксидантів виявився глутатіон, який сприяв значущому зменшенню кількості АФК після перенесення до умов, які моделюють фізіологічні, що підвищувало рівень збереженості та життєздатності ЯВК. Тому додавання антиоксидантів до кріозахисного середовища є перспективним напрямком розробки протоколів низько-температурного консервування ЯВК КК.

Проблема заживления поврежденных обширных участков кожи, несмотря на наличие многочисленных методов лечения, остается актуальной в современной медицине. Репаративная способность кожи человека в отличие от кожи животных существенно ограничена: заживление ран происходит без контракции, а путем эпителизации и формирования грануляционной ткани, что увеличивает сроки, необходимые для восполнения дефекта. Временно выполнять барьерные функции травмированных участков кожных покровов позволяет использование раневых покрытий из различных материалов природного и искусственного происхождения. Они не только способствуют поддержанию нормального водного баланса кожи, но и предотвращают возможность микробной контаминации раны. Цель работы - оценка особенностей заживления полнослойных эксцизионных ран у мышей при применении макропористых носителей на основе плазмы крови. Экспериментальные полнослойные эксцизионные раны кожи выполняли на спинках 5 - 6-месячных мышей-самцов линии Balb/c. На основании результатов проведенных исследований установлено, что применение макропористого носителя на основе плазмы крови не влияет на скорость эпителизации эксцизионных ран, но способствует более полноценному их восстановлению по сравнению с самостоятельным заживлением. Поскольку трехмерные матрицы на основе плазмы крови оказывают позитивное действие на раневой процесс в экспериментальных ранах, а благодаря макропористой структуре служат средством доставки лекарственных средств и клеток, то сфера их применения в клеточной терапии может быть существенно расширена.

Все живые организмы эволюционно адаптированы к природной воде с постоянным соотношением изотопов водорода протия и дейтерия 0,24 М. Исследования физических и химических свойств воды с разным соотношением изотопов водорода выявили аномальные явления в воде с пониженным либо повышенным содержанием дейтерия, связанные с колоссальным изотопным эффектом. В органических химических соединениях, входящих в состав живых тканей, дейтериевая вода более устойчивая, поэтому практически не участвует в обменных процессах и тормозит их. Протекторные свойства воды, обедненной по дейтерию (ddw - deuterium depleted water), подтверждены результатами токсикологических исследований. За счет транспортных свойств ddw эффективно выводит токсины и продукты метаболизма из организма. На молекулярном уровне выявлены некоторые особенности динамики реакций дыхательной цепи в митохондриях при изменении изотопного состава воды: снижает содержание дейтерия в воде до уровня, ниже природных концентраций, деингибирует и ускоряет исследуемую реакцию. Роль дейтерия в биологических системах in vitro окончательно не определена. В связи с этим целью работы было изучить влияние изотопного состава среды, обедненной по дейтерию, на пролиферацию и колониеобразующую способность фибробластов человека в культуре in vitro. На основании результатов проведенных исследований показана возможность использования клеточных культур in vitro для изучения биологической активности воды с разным изотопным соотношением дейтерия и протия. Установлено, что присутствие ddw в ростовых средах по-разному влияет на пролиферативную активность и колониеобразующую способность дермальных фибробластов человека в культуре in vitro, по сравнению с водой, имеющей природный изотопный состав.

Цель работы - изучение влияния трансплантации первичной суспензии криоконсервированных клеток, полученных из головного мозга новорожденных крыс, на восстановление двигательной активности животных после интрацеребрального кровоизлияния (ИК). Результаты, полученные при проведении исследований, свидетельствуют о положительном эффекте трансплантации криоконсервированных нейральных клеток крысам с ИК, который проявлялся на 3-е сутки после введения и сохранялся (как тенденция к улучшению) на протяжении 14 суток. Ослабление терапевтического эффекта нейральных клеток через 3 суток после трансплантации может быть обусловлено их лизисом вследствие как повреждающего действия неблагоприятных факторов, формируемых в зоне повреждения, так и реакции отторжения.

Травматичні пошкодження орбіти ока пов'язані з одночасним ураженням декількох структур різного генезу, що обтяжує перебіг патологічних процесів у них та формує "порочне коло" патогенезу. Дегенерація м'якотканинного вмісту орбіти (окорухові м'язи та ретробульбарна клітковина) негативно впливає на відновлення очного яблука, зорового та окорухового нерва, що може змінювати форму обличчя внаслідок посттравматичного енофтальму. У цьому випадку реабілітація пацієнтів буде більш тривалою, а її ефективність меншою. Актуальним є пошук ефективних засобів, які одночасно стимулювали б регенерацію структур орбіти. Одним із таких засобів є застосування стовбурових клітин, основний механізм дії яких у місці введення - хоумінг, виділення васкулогенних або інших трофічних факторів, цитокінів і клітинних месенджерів. Завдяки властивостям стовбурових клітин їх можливо використовувати як ефективний засіб стимуляції відновлення структур пошкодженої орбітальної ділянки. Мета роботи - вивчення структурних змін м'якотканинного вмісту травмованої орбіти ока щурів після застосування постнатальних мультипотентних стовбурових клітин - похідних нервового гребня. На підставі результатів проведеного дослідження встановлено, що введення мезенхімальних стовбурових клітин - похідних нервового гребеня - після експериментального пошкодження орбіти та її вмісту стимулює відновні процеси в окорухових м'язах та ретробульбарній клітковині. Перспективою для подальших досліджень може бути застосування методу імуногістохімії для більш детального дослідження участі клітинних популяцій у відновленні ушкоджених окорухових м'язів та ретробульбарної клітковини за умов застосування стовбурових клітин.

У експерименті розроблено модель системного ураження організму тетрахлорметаном, яка грунтується на відтворенні оксидативного стресу, що викликає розвиток синдром поліорганної недостатності (СПОН) у людини і супроводжується патологічними змінами печінки, легенів, нирок та селезінки. Мета роботи - дослідження морфологічних особливостей селезінки за умов експериментального моделювання СПОН та введення стовбурових клітин. Встановлено морфологічні зміни у селезінці тварин контрольної та обох експериментальних груп, які опосередковано свідчать про імуномодулювальний вплив мезінхімальних стовбурових клітин на організм після моделювання поліорганної недостатності введенням тетрахлорметану. Перспективою подальших досліджень є визначення присутності введених стовбурових клітин у різних органах за допомогою флуоресцентної мікроскопії.

Тканевая инженерия основана на комбинированном использовании клеток, биоматериалов и ростовых факторов для поддержания регенерации тканей. Главная задача тканевой инженерии - улучшение качества жизни пациентов, нуждающихся в замещении или обновлении поврежденных тканей и органов. Цель работы - изучение возможности использования полилактидного (polylactic acid, PLA) NM3D-нановолокнистого материала в качестве матриц аутологических клеток при создании тканеинженерной конструкции для регенерации глубокого кожного дефекта. На основании результатов проведенных исследовний установлено, что для PLA-матриц, изготовленных с помощью метода NM3D-электропрядения, характерны удовлетворительная пористость и достаточный диаметр волокон, что позволяет их использовать для построения тканеинженерных конструкций с целью регенерации глубоких кожных дефектов. Полученные матрицы нецитотоксичны, способствуют клеточной пролиферации в течение 7 суток эксперимента. Засеянные стволовыми клетками PLA-конструкции стимулируют врастание сосудов и соединительной ткани, но не обеспечивают образование специфической ткани в участке поражения.

Актуальне питання сучасної онкології - експериментальний пошук нових підходів до підвищення ефективності лікування онкологічних хворих. Таким підходом є генна терапія раку інтерфероном (ІФН) I типу - одним із найбільш розповсюджених генів, який сьогодні використовують із цією метою. Продукти експресії цих генів забезпечують потужний антипроліферативний, антиангіогенний, імуномодулювальний та противірусний ефекти. Крім того, ІФН-генотерапія надає змогу створювати безпосередньо у пухлинній тканині високу терапевтичну концентрацію цитокіну упродовж тривалого часу. Мета роботи - дослідження протипухлинної та антиметастатичної дії гена ІФН-beta миші в складі бакуловірусного вектора in vivo на моделі карциноми легені миші за умов використання як терапевтичного агенту клітини раку легені людини A-549, трансдукованих генетичним конструктом. Результати проведених досліджень обгрунтовують доцільність розробки нового експериментального напрямку генної терапії раку з використанням бакуловірусного вектора з геном beta-інтерферону та системи клітин-транспортерів терапевтичного агенту.

Остеоартроз клінічно характеризується відчуттям болю під час ходьби, скутістю та обмеженням рухів в ураженому суглобі, що незмінно призводить до зниження якості життя та інвалідизації, а в подальшому - до ендопротезування. Пошук ефективних методів консервативного лікування залишається актуальною задачею сучасної ортопедії. У спробах уникнути оперативного лікування пацієнтам із остеоартрозом суглоба пропонуються такі консервативні методи, як зниження маси тіла, лікувальна фізкультура, фізіотерапія, фіксація, ортезування, призначення нестероїдних протизапальних препаратів та внутрішньосуглобові ін'єкції кортикостероїдів або гіалуронової кислоти (ГК. У цілому, метою кожного з цих терапевтичних методів є тимчасове зменшення больового синдрому та покращання функції ураженого суглоба. Мета роботи - оцінка результатів лікування пацієнтів із остеоартрозом за допомогою різних варіантів регенеративних ін'єкційних технік шляхом аналізу якості життя за різними опитувальниками. Результати проведених авторами досліджень демонструють найбільшу ефективність регенеративних ін'єкційних технік після застосування варіантів PRP та HPL у комбінації з введенням гіалуронової кислоти; відмічено збільшення тенденції на 65,9 та 60,3 % відповідно у порівнянні з початковими показниками якості життя. Застосування гіалуронової кислоти, PRP та HPL також покращує якість життя пацієнтів із остеоартрозом, проте показники ефективності є значно меншими - 10,1; 23,2; та 15,6 % відповідно. Подальше вивчення застосування регенеративних ін'єкційних технік для консервативного лікування остеоартрозу має бути спрямоване на аналіз динаміки об'єктивних методів дослідження та чітке їх розмежування залежно від стадійності процесу.

Эндометрий представляет собой структуру, которая имеет значительный потенциал к регенерации и реорганизации. Реализация данных процессов обеспечивается пулом различных типов стволовых и прогениторных клеток - мезенхимальных, эндотелиальных и эпителиальных. Интерес к мультипотентным мезенхимальным стромальным клеткам (ММСК) из эндометрия человека (ММСК-эн) обусловлен относительной безопасностью, легкостью получения биоптата, их высокой пролиферативной активностью, широким дифференцировочным потенциалом и стабильностью кариотипа. Возможность получения клеточных культур из биоптатов эндометрия открывает новые перспективы в моделировании патологий эндометрия, тестировании фармакологических препаратов и создании инновационных биомедицинских клеточных продуктов на их основе. Цель работы - получение культуры мезенхимальных стромальных клеток из эндометрия человека и исследование их способности к формированию 3D-сфероидов. Описан феномен спонтанного сферогенеза в культуре ММСК-эн человека, а также показана возможность формирования 3D-сфероидов данным типом клеток с применением одного из стандартных подходов. Полученные результаты перспективны для сравнительного изучения молекулярных механизмов исследуемых процессов. Полученные при этом данные могут быть в дальнейшем использованы для совершенствования технологии направленного формирования 3D-сфероидов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*669.392

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

8 ноября в г. Киев состоялся мини-симпозиум "День стволовой клетки", организованный ГУ "Институт генетической и регенеративной медицины НАМН Украины" (г. Киев) и Институтом проблем криобиологии и криомедицины НАН Украины (г. Харьков).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.2-29 + Р410-29 + Р252.02

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.12 с8

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ