Представлены современные данные об этиологии, патогенезе, клинической картине, морфологических особенностях, методах диагностики и лечения хронических гепатитов (вирусных, токсических алкогольных, токсических лекарственных, неспецифических реактивных, радиационных гепатитов). Изложены современные методы исследования и интерпретации полученных результатов. Особое внимание уделено алгоритму диагностики, дифференциальной диагностике и фармакотерапии хронических гепатитов с учетом этиологии при разных морфологических формах заболевания, а также роли и месту эссенциальных фосфолипидов как одному из базисных препаратов в лечении болезней печени.

Представлены современные сведения о синдромной диагностике и лечении хронических гепатитов и циррозов печени, в частности, о таких важнейших синдромах, как цитолиз, холестаз, гепатоцеллюлярная недостаточность, гиперазотемия, иммуновоспалительный синдром, портальная гипертензия, гиперспленизм, синдром патологической регенерации и опухолевого роста. Изложены принципы интерпретации клинических, лабораторных, инструментальных данных, современная международная классификация. Представлен механизм действия новых лекарственных средств и алгоритм тактики лечения хронических гепатитов и циррозов печени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.11-52

Рубрики:

Гепатити

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.116-2

Рубрики:

Хронічні гепатити

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведене експериментальне дослідження впливу венотропіну, його компонентів, нативного порошку плодів гіркокаштану і пшеничних висівок, а також препаратів порівняння "Аесцин" та "Ескузан" на процеси вільнорадикального окиснення за умов гострого тетрахлорметанового гепатиту. Встановлено виражену антиоксидантну активність венотропіну в дозі 1,7 мг/кг з аесцином. Венотропін завдяки комплексу діючих речовин нативного порошку плодів гіркокаштану інгібує процеси ліпопероксидації в печінці щурів та підвищує активність антиоксидантної системи дослідних тварин. Встановлено, що венотропін на відміну від препаратів порівняння нормалізує процеси жовчоутворення на тлі експериментального гепатиту. За вираженістю антиоксидантної та гепатопротекторної дії венотропін, вірогідно, перевершує препарати порівняння "Аесцин" та "Ескузан", що можна пояснити оригінальним складом венотропіну.

Проведені дослідження показали, що всі вивчені синтетичні аналоги флавоноїдів є малотоксичними речовинами, які виявили антицитолітичну та антиоксидантну активність на моделі гострого тетрахлорметанового ураження печінки. У процесі експерименту встановлено, що з 27-ми вивчених сполук 13 виявляють антицитолітичну активність та 8 - антиоксидантну. Серед похідних флавонів виражену гепатопротекторну активність виявила сполука 2.9., для якої характерні антицитолітична (45,7 %) та антиоксидантна(60,9 %) активність. У групі флавонолів високу мембранопротекторну активність виявив незаміщений флавонол під шифром 3.1 (антицитолітична активність - 42,7 % та антиоксидантна активність - 72,2 %). Усі 6-заміщені флаванони (сполуки 4.1, 4.3 - 4.6) виявляють виражену антицитолітичну активність (69,7 - 82,4 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.11-29

Рубрики:

Гепатити

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження з вивчення гепатопротекторної та антиоксидантної активності рибіфлану (70 %-на настойка з листя смородини чорної) за гострого ураження парацетамолом у щурів. Установлено, що використання рибіфлану при лікарському гепатиті, викликаному парацетамолом, призводить до зменшення інтенсивності цитолітичних і вільнорадикальних процесів у печінці, підвищує активність антиоксидантної системи гепатоцитів і сприяє нормалізації вуглеводного, білкового, ліпідного обмінів і відновленню процесів жовчоутворення і жовчовиділення. Досліджуваний препарат "Рибіфлан" за антицитолітичною та антиоксидантною дією перевершує поліфенольний гепатопротектор "Силібор". Одержані результати свідчать про гепатозахисну активність рибіфлану і вказують на перспективність його використання для профілактики та комплексного лікування лікарського гепатиту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.11-29

Рубрики:

Гепатити

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив сумарного етанольного екстракту з листя робінії псевдоакації на розвиток гострого токсичного гепатиту у щурів, викликаного тетрахлорметаном. Встановлено, що досліджувана субстанція зменшувала токсичну дію тетрахлорметану. Введення сумарного етанольного екстракту з листя робінії псевдоакації приводило до покращання оксидантного статусу печінки, що виявилося у зменшенні вмісту у тканині печінки продуктів переокиснення ліпідів: дієнових кон'югатів, ацилгідроперекисів та малонового діальдегіду, а також підвищенні вмісту відновленого глутатіону та активності каталази, що свідчить про поліпшення функціонального стану антиоксидантної системи. Встановлено також, що в дозі 100 мг/кг досліджуваний екстракт виявляв найбільш виразну лікувальну дію. За виразністю дії сумарний етанольний екстракт з листя робінії псевдоакації наближається до препарату порівняння "Силібор", а за деякими показниками навіть перевищує його.

Изучено влияние суммарного этанольного экстракта из листьев робинии псевдоакации на развитие острого тетрахлорметанового гепатита у крыс, вызванного тетрахлорметаном. Установлено, что исследуемая субстанция уменьшает токсическое действие тетрахлорметана. Введение суммарного этанольного экстракта из листьев робинии псевдоакации приводило к улучшению оксидантного статуса печени, что проявилось уменьшением содержания в ткани печени продуктов перекисного окисления липидов: диеновых конъюгатов, ацилгидроперекисей и малонового диальдегида, а также увеличением содержания восстановленного глутатиона и активности каталазы, что свидетельствует об улучшении функционального состояния антиоксидантной системы. Установлено, что в дозе 100 мг/кг исследуемый экстракт проявлял наиболее выраженное лечебное действие. По выраженности действия суммарный этанольный экстракт из листьев робинии псевдоакации приближается к препарату сравнения силибору, а по некоторым показателям даже превосходит его.

The influence of the summary ethanolic extract from Robinia pseudoacacia leaves on the development of the acute toxic hepatitis in rats caused by tetrachlormethane has been studied. It has been established that the extract investigated decreases the toxic action of tetrachlormethane. The introduction of the summary ethanolic extract from Robinia pseudoacacia leaves led to the liver oxidative state improvement, that was resulted in decrease of lipid peroxidation products content in the liver tissue: dien conjugates, acylhydroperoxides, and MDA, as well as the content increase of the reduced glutathione and catalase activity, which testified the antioxidant system functional state improvement. It has also been determined that the most marked curative action the extract investigated is in dose of 100 mg/kg. As to its action in this dose the summary ethanolic extract from Robinia pseudoacacia leaves is similar to "Sylibor" reference drug, and in some indices its action even exceeds it.

Проведено дослідження з вивчення імуномодулювальної дії рибіфлану (70 % настойка з листя смородини чорної) на моделі гострого тетрациклінового гепатиту у щурів. У результаті проведених досліджень виявлено імуномодулювальну дію рибіфлану на показники Т-клітинного імунітету. У разі введення рібіфлану спостерігалось збільшення фагоцитарного індексу в 1,4 рази, фагоцитарного числа і коефіцієнта фагоцитарного числа в 1,25 рази і 3,2 рази відповідно. Його застосування сприяло більш вираженому (в 5 разів) зменшенню вмісту комплементу, ніж введення силібору (в 1,6 рази). Рибіфлан значно знижує рівень як низькомолекулярних (у 3,4 рази), так і високомолекулярних циркулюючих імунних комплексів (у 2,9 рази). Усе це знижує імовірність розвитку лавиноподібного аутоімунного процесу, який вийшов з-під контролю імунної системи, що найбільшою мірою характерне для вірусних і токсичних гепатитів. Одержані дані свідчать, що "Рибіфлан" має більш виражений імуномодулювальний ефект, ніж поліфенольний гепатопротектор "Силібор". Усе це дозволяє рекомендувати його як імуномодулювальний засіб у комплексній терапії захворювань печінки з порушеною реакцією імунітету.

Представлено результати дослідження впливу препарату "Альтан" на клінічні, лабораторні та інструментальні показники у хворих на неалкогольний та алкогольний стеатогепатит. Показано, що альтан має гепатопротекторну, протизапальну дію, що виражалося в нормалізації рівня амінотрансфераз (АТФ) сироватки крові, зменшенні розмірів печінки, зниженні акустичної щільності і нормалізації структури печінкової тканини у 80 % пацієнтів, зниженні гетерогенності вмісту і зникненні згустків жовчі в порожнині жовчного міхура, зменшенні товщини і щільності його стінки. Визначено високу антиоксидантну активність альтану, під впливом якого активність глутатіонпероксидази в еритроцитах та плазмі крові хворих збільшувалась в 1,6 рази з одночасним вірогідним підвищенням активності супероксиддисмутази (СОД) та каталази, що дає підстави для його використання як засобу патогенетичної терапії стеатогепатиту різної етіології. Висока ефективність і безпечність препарату дозволяють рекомендувати прийом альтану не тільки на стаціонарному етапі лікування, але й в амбулаторних умовах.

Представлены результаты исследования влияния препарата "Альтан" на клинические, лабораторные и инструментальные показатели у больных неалкогольным и алкогольным стеатогепатитом. Показано, что альтан обладает гепатопротекторным, противовоспалительным действием, что выражалось в нормализации уровня аминотрансфераз сыворотки крови, уменьшении размеров печени, снижении акустической плотности и нормализации структуры печеночной ткани у 80 % пациентов, снижении гетерогенности содержимого и исчезновении сгустков желчи в просвете желчного пузыря, уменьшении толщины и плотности его стенки. Выявлена высокая антиоксидантная активность альтана, под влиянием которого активность глутатионпероксидазы в эритроцитах и плазме крови больных увеличивалась в 1,6 раза с одновременным достоверным повышением активности супероксиддисмутазы и каталазы, что дает основание для использования данного препарата в качестве средства патогенетической терапии стеатогепатита различной этиологии. Высокая эффективность и безопасность препарата позволяют рекомендовать прием альтана не только на стационарном этапе лечения, но и в амбулаторных условиях.

The results of the investigation of Altan's effects on the clinical, laboratory and instrumental indices of patients with non-alcoholic and alcoholic steatohepatitis are presented. Altan has been shown to possess hepatoprotective and anti-inflammatoryactions, that was expressed in normalization of aminotransferase level in blood serum, reduction of liver's dimensions, decrease of aucoustic density and normalization of the hepatic tissue structure in 80 % of patients, decrease of heterogenicity of the content and disappearance of bile's clots in the gall- bladder's lumen, reduction of thickness and density of its wall. A high antioxidant activity of Altan is has been revealed due to it the activity of glutathionperoxidase in erythrocytes and blood plasma of patients has increased in 1.6 times with the simultaneous reliable rise of the activity of superoxide dismutase and katalase. It proves the given drug to be useful as an agent of pathogenetic therapy of steatohepatitis of different etiology. A high therapeutic efficiency and its safety allow to recommend Altan's administration not only in-patient treatment, but in out-patient conditions as well.

Приведены результаты исследования, на основании которых определено, что вирусная этиология острых и хронических гепатитов у детей и подростков подтверждается только в половине случаев. Установлена большая частота выявления микст-гепатитов вирусной этиологии (вирусов гепатита B и C), а также в комбинации с другими причинами поражения печени. Рассмотрен опыт применения непрямой неинвазивной иммунофлюоресцентной слайд-диагностики в определении антител к структурным элементам клеток печени при ацикличных формах острого и хронического гепатитов вирусной и невирусной этиологии у детей и подростков.

У хворих на хронічний токсичний гепатит з супутнім хронічним холециститом встановлено підвищення літогенних властивостей міхурової жовчі, підсилення процесів ліпідної пероксидації на тлі зниження антиоксидантного захисту організму. Доведено нормалізуючу дію хофітолу на детоксикаційну функцію печінки у хворих на хронічний токсичний гепатит, в тому числі й у разі поєднання з хронічним холециститом. За наявності біліарної дискінезії за гіпотонічно-гіперкінетичним типом у хворих на хронічний токсичний гепатит у поєднанні з хронічним холециститом засобом вибору серед гепатопротекторів рослинного походження є хофітол, що зумовлено поєднанням мембраностабілізувальної дії на гепатоцити і нормалізувальним впливом препарату на холерез і літогенні властивості жовчі.

Зазначено, що гострий гепатит С характеризується переважно легким перебігом і високою частотою формування хронічної патології (у 80,5 % випадків реєструвалась первинно-хронічна форма). Клініка хронічного гепатиту С характеризується гепатомегалією (100 %), збільшенням селезінки (37,7 %), болями в правому підребер'ї (53,2), зниженням апетиту (29,9 %) і загальною слабкістю (72,7 %). Жовтяниця зустрічається відносно рідко (19,5 %). Сучасна терапія полягає в призначенні препаратів пегильованого інтерферону. Індуктори ендогенного інтерферону також застосовують у лікуванні хронічного гепатиту С: циклоферон у дозі 500 мг (10 ін'єкцій на курс) з наступним лікуванням до 6-ти місяців по 500 мг 1 раз в 5 - 7 днів трьома курсами з інтервалом 7 - 10 днів.

Указано, что острый гепатит С характеризуется преимущественно легким течением и высокой частотой формирования хронической патологии (в 80.5 % случаев регистрировалась первично-хроническая форма). Клиника хронического гепатита С характеризуется гепатомегалией (100 %), увеличением селезенки (37,7 %), болями в правом подреберье (53,2 %), снижением аппетита (29,9 %) и общей слабостью (72,7 %). Желтуха встречается относительно редко (19,5 %). Современная терапия заключается в назначении препаратов пегилированного интерферона. Индукторы эндогенного интерферона также применяют в лечении хронического гепатита С: циклоферон по 500 мг (10 инъекций на курс) с последующим лечением до 6 мес. по 500 мг 1 раз в 5 - 7 дней тремя курсами с интервалом 7 - 10 дней.

На моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту проведено вивчення гепатозахисної активності екстракту з листя винограду культурного у порівнянні з гепатопротектором - силібором. Встановлено, що за умов модельної патології досліджувана субстанція чинить виразний лікувальний ефект. Досліджуваний екстракт виявляє здатність до гальмування процесів вільнорадикального окиснення, нормалізації функції антиоксидантної системи та зменшення цитолітичного синдрому, що проявляється у зменшенні вмісту ТБК-реактантів, нормалізації рівня відновленого глутатіону та активності каталази у тканині печінки, у зменшенні активності АлАТ у сироватці крові. Гепатозахисні властивості екстракту з листя винограду культурного підтверджено даними гістоморфологічного аналізу, що свідчать про здатність досліджуваної субстанції обмежувати у печінці некротичні та дистрофічні процеси, які розвиваються під дією тетрахлорметану.

На модели острого тетрахлорметанового гепатита проведено изучение гепатозащитных свойств экстракта из листьев Винограда культурного в сравнении с гепатопротектором силибором. Установлено, что в условиях модельной патологии исследуемая субстанция проявляет выраженный лечебный эффект. Исследуемый экстракт проявляет способность к угнетению процессов свободнорадикального окисления, нормализации функции антиоксидантной системы и уменьшению цитолитического синдрома, что проявляется снижением содержания ТБК-реактантов, нормализацией уровня восстановленного глутатиона и активности каталазы в ткани печени, снижением активности АлАТ в сыворотке крови. Гепатозащитные свойства экстракта из листьев Винограда культурного подтверждены данными гистоморфологическогоанализа, которые свидетельствуют о способности исследуемой субстанции ограничивать некротические и дистрофические изменения в печени, которые развиваются под действием тетрахлорметана.

The study of hepato-protective properties of grape leaves extract comparing with silibor hepatoprotector under acute toxic hepatitis in rats caused by tetrachlormethane has been carried out. The substance investigated has been shown to reveal a markedtherapeutic effect in the conditions of the model pathology. The extract studied is capable to inhibit free radical oxidation processes, to improve the antioxidant system functional state and decrease cytolytic syndrome; it has been revealed in decreasing TBA reagents content, in nornalizing the reduced glutation level and catalase activity in liver tissues and in decreasing aminotransferases activity in blood serum. The hepato-protective properties of grape leaves extract has been confirmed by the histomorphological data analysis. They testify the ability of the extract studied to limit necrotic and dystrophic changes in liver developed by tetrachlormethane action.

Приведены современные представления об этиологии, патогенезе, диагностике, особенностях клинического течения и терапии острых и хронических вирусных гепатитов (ВГ). Рассмотрены особенности диагностики и эпидемиологии ВГ в Одесском регионе. Охарактеризованы общие принципы лабораторной диагностики ВГ, предложена их классификация. Описаны хронические гепатиты В и С, в частности, у детей с гематологическими заболеваниями. Раскрыты некоторые аспекты поэтапной диагностики хронических ВГ В и С в амбулаторных условиях и стационаре с учетом экономического положения здравоохранения Украины на современном этапе.

Вивчено динаміку рівня білків гострої фази у сироватці крові хворих на вірусний гепатит C - гострий та хронічний маніфестної та латентної форми. За допомогою автоматичного спектрофотометра з застосуванням набору реактивів фірми "Реагент" визначено білки гострої фази (трансферин і гептоглобін) і церулоплазмін. Виявлено збільшення рівня гаптоглобіну в сироватці крові на висоті інтоксикації у хворих на гострий вірусний гепатит C. У пацієнтів з хронічною формою захворювання встановлено зниження показників гаптоглобіну й трансферину в сироватці крові. Встановлено, що у хворих на гострий і хронічний вірусний гепатит C показники церулоплазміну вищі за норму. З'ясовано, що складний багатокомпонентний і різноспрямований характер змін у системі білків гострої фази у хворих на гострий і хронічний вірусний гепатит C є цільним інтегральним діагностичним показником функціонального стану печінки.

Изучена динамика уровня белков острой фазы в сыворотке крови больных вирусным гепатитом C - острым и хроническим манифестной и латентной формы. Белки острой фазы - трансферрин и гептоглобин, а также церулоплазмин определены на автоматическом спектрофотометре с набором реактивов фирмы "Реагент" (Украина). Выявлен рост уровня гаптоглобина в сыворотке крови на высоте интоксикации у больных острым вирусным гепатитом C. У больных хроническим вирусным гепатитом C наблюдалось снижение уровня гаптоглобина и трансферрина в сыворотке крови. Установлено, что показатели церулоплазмина были выше нормы у больных как острым, так и хроническим вирусным гепатитом C. Показано, что сложный многокомпонентный и разнонаправленный характер изменений в системе белков острой фазы у больных с острым и хроническим вирусным гепатитом C является цельным интегральным диагностическим показателем функционального состояния печени.

Розглянуто актуальні питання епідеміології, медико-соціальних наслідків і організації медичної допомоги населенню з парентеральними вірусними гепатитами (ПВГ) В і C. Наведено результати медико-соціологічних досліджень щодо готовності лікарів загальної практики до надання медичної допомоги даній категорії хворих, поінформованості підлітків і молоді про шляхи інфікування ПВГ. Розкрито питання обстеження, лікування, удосконалення системи обліку пацієнтів. Висвітлено проблеми організації епідеміологічного нагляду та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, охарактеризовано причини погіршення епідеміологічного стану та фактори, що призводять до ускладнення епідемситуації.

Рассмотрены актуальные вопросы эпидемиологии, медико-социальных последствий и организации медицинской помощи населению с парентеральным вирусным гепатитом (ПВГ) В и C. Приведены результаты медико-социологических исследований, касающихся готовности врачей общей практики к оказанию помощи данной категории больных, информированности подростков и молодежи о путях инфицирования ПВГ. Раскрыты вопросы осмотра, лечения, усовершенствования системы учета пациентов. Освещены проблемы организации эпидемиологического наблюдения и профилактики внутрибольничных инфекций, охарактеризованы причины эпидемиологического неблагополучия и факторы, способствующие усложнению эпидемситуации.

На моделі хронічного тетрахлорметанового гепатиту проведено морфологічну оцінку гепатотропної дії нових комбінованих засобів адаптогенної дії полентару, феполену та фелентару, розроблених у НФаУ, у порівнянні з екстрактом елеутерокока, пивними дріжджами з бурштиновою кислотою та силібором. Встановлено, що нові комбіновані засоби феполен та фелентар, як і препарат "Силібор", проявляють достатньо виразну гепатопротекторну дію; екстракт елеутерокока та пивні дріжджі з бурштиновою кислотою (БК) мають дуже слабку гепатопротекторну активність. За виразністю антинекротичної дії та нормалізуючим впливом на порушену балочну орієнтацію гепатоцитів феполен та фелентар перевищують гепатопротекторну активність силібору, але дещо поступаються йому за гальмівним впливом на паренхіматозну жирову дистрофію і за виразністю активізувальної дії на регенераторні процеси в осередках деструкції. Полентар проявляє аналогічний за характером та близький за виразністю до силібору антинекротичний ефект і поступається йому за гальмівним впливом на жирову дистрофію та активацією ознак регенерації. Екстракт елеутерокока та пивні дріжджі з БК за ступенем виразності гепатопротекторної дії практично не відрізняються один від одного та значно поступаються силібору.

На модели хронического тетрахлорметанового гепатита проведена морфологическая оценка гепатотропного действия новых комбинированных средств адаптогенного действия: поллентара, феполена и фелентара, разработанных в НФаУ, в сравнении с экстрактом элеутерококка, пивными дрожжами с янтарной кислотой и силибором. Установлено, что новые комбинированные средства: феполен и фелентар, как и препарат силибор, оказывают выраженный гепатопротекторный эффект; экстракт элеутерококка и пивные дрожжи с янтарной кислотой имеют незначительную гепатопротекторную активность. По выраженности антинекротического действия и нормализующего влияния на нарушенную балочную ориентацию гепатоцитов феполен и фелентар превосходят гепатопротекторную активность силибора, но несколько уступают ему по угнетающему влиянию на паренхиматозную жировую дистрофию и по выраженности активирующего действия на регенераторные процессы в очагах деструкции. Поллентар оказывает антинекротический эффект, аналогичный эффекту силибора, но менее выраженно угнетает развитие жировой дистрофии и активирует регенерацию. Экстракт элеутерококка и пивные дрожжи с янтарной кислотой по выраженности гепатопротекторного действия уступают силибору.

The morphological estimation of hepatotropic action of new combined adaptogenic medications: pollentar, phepolen and phelentar developed in the Nаtional University of Pharmacy in comparison with eleutherococcus extract, beer yeast with the succinic acid and silibor has been performed on the model of chronic tetrachlormethanic hepatitis. The new combined medications: phepolen and phelentar, as well as silibor have been proven to possess a hepato-protective effect; eleutherococcus extract and beer yeast with the succinic acid have a low hepato- protective activity. Phepolen and phelentar exceed the hepato-protective activity of silibor, have a greater antinecrotic action and improve the disturbed orientation of hepatocytes, but they are inferior to silibor in inhibition effect on parenchyma fatty dystrophy and in expressiveness of the activating action on the regeneration processes in the nidi of destruction. Pollentar has an antinecrotic effect similar to the effect of silibor, but it inhibits the fatty dystrophy development less markedly and activates the regeneration. Hepato-protective effect of eleutherococcus extract and beer yeast with the succinic acid is less than that of silibor.