Артеріальна гіпертензія (АГ) виявляється у 25 - 30 % дорослого населення економічно розвинених країн, включаючи Україну. В останні 10 - 15 років спостережено підвищений інтерес до метаболічних порушень під час АГ. За оцінками більшості експертів провідним фактором у формуванні симптомокомплексу метаболічного синдрому є інсулінорезистентність (ІР). У розвитку АГ за ІР провідне значення має комплексний вплив гіперінсулінемії (ГІ) та супутніх метаболічних порушень. Це робить пошук етіологічних чинників і ланок патогенезу АГ надзвичайно актуальним, оскільки зможе привести до визначення нових шляхів її ефективної фармакотерапії. Наведено дані про зміни показників якості життя хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з інсулінорезистентністю, під час застосування метаболітотропних лікарських засобів (розиглітазону, метформіну та тіотриазоліну), які були включені до антигіпертензивної фармакотерапії (периндоприл + кандесартан).

Проведено дослідження 315 пацієнтів (хлопчики - 175; дівчата - 140) з фебрильними судомами (ФС), які склали три групи. До основної увійшли 175 дітей з ФС віком 1 - 5 років, які перебували під спостереженням упродовж 3 - 5 років, проходили багаторазові обстеження. Групи порівняння склали діти віком від 8 до 16 років, у яких в анамнезі були ФС, але на момент обстеження вони повністю зникли (друга група порівняння) або трансформувалися в епілептичні напади (перша група порівняння), по 70 дітей у кожній групі. Виділено ознаки, що свідчать про трансформацію ФС в епілептичні напади. В разі наявності більше 2-х несприятливих ознак рекомендовано тривале лікування за допомогою антиепілептичних препаратів. Вибір антиепілептичного препарату залежав від характеру фебрильного нападу (генералізований чи фокальний). За допомогою таких підходів вдалося подолати резистентність та покращити результати лікування дітей з ФС.

Поєднання артеріальної гіпертензії (АГ) з цукровим діабетом (ЦД) є досить актуальною проблемою охорони здоров'я. Як правило, такі пацієнти мають надлишкову вагу та порушення ліпідного і вуглеводного обмінів, дисфункцію ендотелію. Центральне ожиріння може стимулювати розвиток гіперглікемії, гіперінсулінемії та інсулінорезистентність. Окрім того, незалежним маркером кардіоваскулярного ризику у хворих на АГ є мікроальбумінурія (МАУ), яка відображає ендотеліальну дисфункцію. Мета дослідження - розробка ефективних медикаментозних підходів лікування хворих на гіпертонічну хворобу з ЦД 2 типу. Вивчено рівні МАУ, вуглеводного обміну, ліпідів крові, дані добового моніторування артеріального тиску до та після лікування комбінацією антигіпертензивних препаратів у хворих на гіпертонічну хворобу на тлі ЦД 2 типу, що є актуальним для оптимізації лікувальних схем щодо зниження кардіоваскулярного ризику та служить обгрунтуванням безпеки їх призначення.

Запропоновано концепцію наукового аналізу клінічних випробувань (КВ), в рамках якої створені дві системи показників: фактори впливу та відгуки КВ, а також проведено їх класифікацію. Обгрунтовано загальну лінійну математичну модель планування КВ та оцінки його базових показників. Для оцінки впливу нового ЛЗ для різних дизайнів КВ розроблено моделі аналізу впливу лікувального фактора всередині групи та між групами пацієнтів. Подальша клінічна верифікація та інтерпретація цих моделей дозволить прогнозувати на початку випробування можливі результати впливу ЛЗ на різні групи показників стану пацієнтів та запобігатиме появі недостовірних оцінок КВ.

Наведено результати дослідження міжнародного досвіду впровадження системи оцінки технологій в охороні здоров'я і фармації (ОТОЗ). Визначено шість історичних періодів формування систем ОТОЗ у країнах зарубіжжя та з'ясовано, що на сучасному етапі формування національних програм з ОТОЗ є пріоритетним завданням національної політики країн у сфері охорони здоров'я. Визначено порядок проведення ОТОЗ у країнах Європи, який містить чотири етапи - підготовчий, технологічний, результативний та постоціночний, а також сформульовано змістовну частину етапів ОТОЗ. Проаналізовано загальні підходи до впровадження ОТОЗ країнами Європи, визначено рівні їх впровадження, джерела фінансування, основні напрями діяльності зазначених систем. Встановлено, що найбільш суттєві відмінності у системах ОТОЗ містять методики проведення оцінки. Ці відмінності полягають у рівнях прийняття соціально-політичних рішень, критеріях та методах визначення статусу технологій, термінах проведення оцінки.

Відомо, що підвищений вміст сечової кислоти в крові не тільки призводить до подагри та подагричного артриту, які є одними з найпоширеніших захворювань суглобів, але є складовим фактором метаболічного синдрому, фактором ризику розвитку гострої та хронічної ниркової недостатності, артеріальної гіпертензії, порушень мозкового кровообігу, інсулінорезистентності тощо. Наведено результати експериментального дослідження гіпоурикемічної дії густих екстрактів кореня та листя лопуха великого на моделі оксонат-індукованої гіперурикемії у щурів. Доведено, що густий екстракт кореня лопуха в дозі 25 мг/кг чинить гіпоурикемічну дію, за якою не поступається алопуринолу в дозі 10 мг/кг. На відміну від алопуринолу екстракт кореня лопуха виявляє також урикозуричну дію. Екстракт листя лопуха великого в дозі 25 мг/кг проявляє тенденцію до гіпоурикемічної та урикозуричної дії. Густі екстракти кореня та листя лопуха чинять діуретичний ефект, до механізму дії якого долучається збільшення швидкості клубочкової фільтрації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.813.7

Рубрики:

Протигрибкові засоби

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Кардіопротекторну активність нової сполуки досліджено на моделі інфаркту міокарда (ІМ) за методикою Гумінського шляхом діатермокоагуляції маргінальної гілки коронарної артерії. Дослідження проведено на білих нелінійних щурах-самцях масою 200 - 220 г. Сполуку 77 вводили в дозі 5 мг/кг, мексидол вводили у дозі 100 мг/кг. Встановлено, що спіроциклічне похідне оксіндолу в дозі 5 мг/кг виявляє потужний кардіопротекторний ефект на рівні мексидолу в дозі 100 мг/кг. Інтегральна кардіопротекторна дія досліджуваної сполуки на тлі діатермокоагуляційной моделі гострого ІМ характеризується значним зниженням летальності у критичному періоді експерименту (12-та година розвитку ІМ). Сполука 77 та мексидол вірогідно зменшують летальність щурів до 40 %. За показниками ЕКГ спіроциклічне похідне оксіндолу виявляє захисну дію на міокард на рівні мексидолу.

Проблема раціональної терапії хронічного простатиту та доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) є складною і поки ще далекою від вирішення. Пошук і створення нових безпечних простатопротекторних препаратів з комплексною фармакологічною дією, здатних одночасно впливати на різні патогенетичні ланки ДГПЗ та хронічного простатиту, є надзвичайно важливим та актуальним завданням. Наведено результати фармакологічного вивчення антипроліферативної та антиоксидантної дії густих екстрактів кореня та листя лопуха великого на моделі ватної гранульоми у щурів, яка є моделлю запального процесу з перевагою проліферативної фази запалення. Визначено, що найбільшу протизапальну та антиоксидантну дію виявили екстракти кореня та листя лопуха великого в дозі 75 мг/кг. Причому за антипроліферативною, антиоксидантною дією та впливом на стан АОС експериментальних тварин в однакових дозах екстракт кореня лопуха переважає дію екстракту листя лопуха.

На моделі опікової травми II ступеня у щурів досліджено ефективність нової комбінованої ранозагоювальної мазі "Біофлорин", що містить густий екстракт кори дуба та ефірну олію коріандра. Препаратом порівняння служила ранозагоювальна мазь природного походження "Альгофін", яку використовують у медичній практиці для місцевого лікування ран та опіків шкіри на II і III фазах ранового процесу. За одержаними результатами планіметричних показників нова мазь сприяла скороченню термінів загоєння на 4 дні раніше у порівнянні з групою позитивного контролю та на 3 дні - у порівнянні з маззю "Альгофін". За динамікою біохімічних та гематологічних показників встановлено, що нова комбінована мазь виявила лікувальний ефект, який за репаративною і протизапальною дією перевищив ефективність мазі "Альгофін". Одержані результати дозволяють прогнозувати подібні переваги мазі "Біофлорин" за умов клінічної практики під час місцевого лікування ранового процесу на II і III фазах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.813.7

Рубрики:

Протигрибкові засоби

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-52

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-29 + Р414-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.27

Рубрики:

Судово-медична експертиза отруєнь. Судова токсикологія

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р28 с

Рубрики:

Фармакологія. Фармація. Токсикологія

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методику оцінки переносимості під час дослідження біоеквівалентності (БЕ) лікарських засобів, під час розробки якої обгрунтовано узагальнену структурну схему проведення дослідження згідно з вимогами ICH GCP і алгоритм статистичного планування та проведення оцінки переносимості/безпеки. Показано особливості та можливості реалізації цього алгоритму. Для змішаної моделі визначення показників під час дослідження БЕ розроблено методику оцінки переносимості та обгрунтовано кількісну шкалу оцінки еквівалентності переносимостей. Запропоновано схему формування об'єднаних масивів даних для кожного з показників у разі перехресної моделі дослідження БЕ та методику статистичного порівняння безпеки однократного прийому генерика та референтного лікарського засобу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45-52

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.27

Рубрики:

Судово-медична експертиза отруєнь. Судова токсикологія

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Серед інфекційно-запальних захворювань статевого тракту, які є актуальною проблемою у сучасній гінекології, найбільш розповсюдженими є кандидозний вульвовагініт, неспецифічний вагініт та бактеріальний вагіноз. Аналіз фармацевтичного ринку України показав недостатній асортимент вітчизняних препаратів з одночасною протигрибковою та антибактеріальною дією. Клівазол - вітчизняний комбінований крем для лікування вагінітів та вагінозів, який містить кліндаміцин та міконазол. У проведеному дослідженні вивчено дію нового комбінованого крему на моделі травматичного вагініту у щурів, ускладненого інфікуванням музейними штамами мікроорганізмів. Оцінку ефективності досліджуваного крему проведено за показниками периферійної крові, місцевої температури, інтенсивністю виділень з піхви. Встановлено, що у порівнянні з референтними препаратами досліджуваний крем починав діяти швидше. Результати даного дослідження свідчать про ефективність комбінованого крему клівазолу.