Встановлено, що агрокліматичний потенціал центральної частини Вінницького Побужжя сприяє вирощуванню багатьох основних видів кормових культур: кукурудзи, озимих, суданської трави і ряду інших тонкостеблових злакових, топінамбура, а також амаранту.

За результатами проведених досліджень виявлено наявність взаємодії "генотип - середовище". Зазначено, що тварини української червоно-рябої молочної породи з високою часткою спадковості за голштинською породою мають низьку адаптаційну здатність до умов середовища у господарстві.

Розглянуто основні положення щодо особливостей ринкової інфраструктури в аграрній сфері, сприяння розвитку підприємництва в сільському господарстві та активізації кооперативного руху на селі як невід'ємні умови підвищення рівня матеріального виробництва.

Розглянуто теоретично-практичні питання оцінки рівня ефективності функціонування регіональної економіки для обгрунтування раціональних управлінських рішень органів місцевої влади.

З'ясовано, що внаслідок поглиблення кризових явищ в економіці України спостерігається різке зниження платоспроможного попиту на продовольство. Досліджено основні тенденції у динаміці складових платоспроможного попиту, а також розкрито причини змін, що відбуваються на ринку. Індексним методом встановлено невідповідність співвідношення темпів зростання доходів населення та цін на основні продукти харчування.

Встановлено, що заміна у раціонах свиней двох поколінь концентрованих кормів на траву люцерни (15 та 30 % за протеїном) суттєво не впливає на рівень використання ними азоту. Доведено, що згодовування люцерни забезпечує збільшення маси відкладеного у тілі азоту в свиней другого покоління. З'ясовано, що насичення раціонів свиней травою люцерни сприяє кращому засвоєнню ними фосфору.

Встановлено, що посів трав під покрив конюшини олександрійської забезпечує, у разі залуження, отримання повноцінного урожаю, сприяє кращому формуванню травостоїв, зниженню у них кількості несіяних видів і за рахунок біологічного азоту значному підвищенню їх продуктивності. Доведено, що підпокривний посів сприяє підвищенню збору сухої речовини злакових та бобово-злакових травостоїв у середньому за перші три роки використання 7,1 - 7,9 ц/га, кормових одиниць - на 5 - 6,5 ц/га перетравного протеїну на 0,7 - 1,2 ц/га.

Наведено матеріали щодо використання результатів наукових досліджень з питань розробки модельних технологічних рішень для реконструкції тваринницьких будівель. Встановлено, що модульний підхід до створення відповідних умов для утримання різних статево-вікових і фізіологічних груп худоби дозволяє максимально використати діючі будівлі шириною 12 м для виробництва молока, яловичини та вирощування ремонтного молодняка на малих тваринницьких фермах з закінченим виробничим циклом.

Проведено науковий пошук використання екстер'єрних вимірів грудей і тазової кінцівки тулуба для визначення інтенсивності формування м'ясної продуктивності. Встановлено, що розрахунки поперечного розрізу грудей, горизонтального та вертикального профілю тазової кінцівки доповнюють одне одного та можуть використовуватись для визначення показника м'ясної продуктивності у ранньому віці.

Досліджено показники продуктивності свиноматок українського внутрішньопородного типу великої білої породи УБВ-1 шляхом чистопородного розведення, прямого та зворотнього схрещувань з кнурами української м'ясної породи харківського та полтавського центрального заводських типів.

Встановлено, що використання преміксів покращує засвоєння поживних речовин комбікорму птицею, запобігає порушенню обміну речовин і забезпечує підвищення продуктивності за рахунок сірковмісних амінокислот під час синтезу білків в організмі. Підкреслено, що додаток запропонованого біологічного преміксу до основного раціону збільшує мікрофлору в кишечнику птиці, що сприяє синтезу сірковмісних амінокислот і покращує використання вільних амінокислот в організмі птиці.

Встановлено, що згодувування бугайцям сапоніту та комплексного мінерального додатку підвищує добові прирости на 7,3 % і 18,8 %, зменшує затрати корму на 6,8 % і 15,3 %. Доведено, що додатки не впливають на забійний вихід і хімічний склад м'яса, поліпшують жирно-кислотний склад ліпідів.

Наведено результати науково-господарського досліду із згодовування ліпроту телятам віком 4 - 6 місяців. Визначено зміну живої маси, затрати кормів на 1 кг приросту, а також подано розрахунок економічної ефективності використання ліпроту в раціонах телят.

Висвітлено ступінь і напрям впливу приватної власності та ринкових форм господарювання на рівень зайнятості трудових ресурсів регіону.

Встановлено оптимальні норми висіву покривного ячменю та підпокривної конюшини на сірому опідзоленому середньосуглинковому лісовому грунті центрального Лісостепу України за умов зрошення.

Наведено результати трирічних досліджень впливу сидеральних добрив, режимів використання сіяних злакових і бобово-злакових травостоїв з лядвенцем рогатим і козлятником східним на продуктивність та якість корму культурних пасовищ за умов центрального Лісостепу.

Висвітлено питання впливу строків сівби, обробки насіння протравником і післясходового обробітку посівів фунгіцидами на врожайність насіння сої.

Встановлено, що тривале згодовування свиням трави люцерни викликає зміни у структурі шлунка та його оболонок.

Простежено динаміку механічних і біохімічних втрат сухої речовини під час польового висушування трави люцерни на сіно внаслідок застосування нової кормозбиральної машини БКМ-Ф2. Показано доцільність використання машини для заготівлі високоякісного сіна.

З'ясовано, що введення до раціону свиней бовілакту в кількості 5, 10 та 15 г на голову за добу сприяло підвищенню середньодобових приростів за 176 днів досліду відповідно на 16,1, 19,9 та 10,1 %, а також зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 13,9, 16,6 та 9,3 %. У результаті збагачення раціонів свиней різними дозами бовілакту забійна маса тварин дослідних груп збільшувалась на 11,3 - 28,1 %, а маса туші - на 9,27 - 15,8 % у порівнянні з контролем. Підкреслено, що згодовування бовілакту не вплинуло на зміну маси внутрішніх органів свиней, але посилювало жировідкладення хребтового шпику.