Наведено матеріали щодо використання результатів наукових досліджень з питань розробки модельних технологічних рішень для реконструкції тваринницьких будівель. Встановлено, що модульний підхід до створення відповідних умов для утримання різних статево-вікових і фізіологічних груп худоби дозволяє максимально використати діючі будівлі шириною 12 м для виробництва молока, яловичини та вирощування ремонтного молодняка на малих тваринницьких фермах з закінченим виробничим циклом.

Вміщено відомості щодо розведення, утримання та догляду норок, песців, лисиць. Повідомляється про поширені хвороби хутрових звірів, розкриваються принципи загальної профілактики захворювань, проведення санітарно-ветеринарних оздоровчих заходів на звірофермах.

Вперше проведено експериментальну перевірку удосконалених систем стійлового утримання сухостійних корів української чорно-рябої молочної породи стосовно реконструйованих діючих тваринницьких будівель для утримання їх в ізольованих секціях на прив'язі та без прив'язі. Здійснено порівняння вимог Відомчих норм технологічного проектування (ВНТП-СГіП-46-1,94) із законодавчими актами Європейського Союзу. Встановлено вплив умов утримання сухостійних корів на збільшення живої маси у тварин за період сухостою, на живу масу новонароджених телят, на рівень наступної молочної продуктивності та якісні показники молока. Вперше доведено, що під час реконструкції діючих тваринницьких будівель, де в одному приміщенні утримуються практично всі статево-вікові групи худоби, доцільно визначити потребу в скотомісцях за кількістю днів утримання тварин в кожному технологічному періоді залежно від фізіологічного стану корів, а не за загальними коефіцієнтами, які пропонуються нормами технологічного проектування, які розраховані на великі спеціалізовані тваринницькі підприємства. Вперше встановлено, що загальна імунологічна реактивність сухостійних корів, що утримувались в ізольованих секціях, вища, ніж у сухостійних корів, які утримувались на прив'язі, що підтверджує доцільність утримання сухостійних корів у комбібоксах ізольованих секцій.

Проведено ідентифікацію інформаційних потоків промислового пташника на трьох рівнях: оператора-технолога, бригадира та головних спеціалістів, на підставі яких розроблено структурну схему системи прийняття рішень для промислового птахівництва. На підставі дослідження інформаційних потоків на птахофабриці розроблено структурну схему прийняття рішень у промисловому птахівництві. Розвинуто методику проведення експериментальних досліджень промислового пташника у ході його будування з використанням автоматизованих систем керування технологічними процесами. Розроблено математичну модель для прогнозування раціонального ресурсного потенціалу біотехнічної системи (несучості птиці) з урахуванням впливу основних енергетичних потоків - параметрів мікроклімату, віку птиці та умов стабілізації годівлі.

Розглянуто питання побудови сучасних систем ідентифікації та адаптивного управління у промисловому птахівництві. Значну увагу приділено якісному визначенню параметрів моделі технологічних процесів і питанням, пов'язаним зі зменшенням обчислювальної складності методів ідентифікації. Розроблено ряд способів, які дозволяють підвищити швидкодію методів пасивної ідентифікації та параметричної оптимізації шляхом формування та використання вибірки з адаптивним кроком дискретизації.

Розглянуто перспективи зміни фізико-хімічних властивостей водних розчинів після активації їх електромагнітним полем з метою підвищення врожайності рослин.

Теоретично досліджено існуючі системи забезпечення температурного режиму для приміщень пташників.

Визначено економічний ефект використання інфрачервоної системи опалення з утилізацією тепла в приміщенні пташника.

Наведено теоретичні дослідження механізму дії коронного розряду на воду і розчини мінеральних добрив. Обгрунтовано теоретичні основи обробки поливної води та живильних розчинів полем коронного розряду.

Запропоновано рекомендації щодо інженерних розрахунків параметрів і конструювання світлодіодних світильників для освітлення багатоярусних клітинних батарей пташників промислової череди курей-несучок.

Вивчено вплив виробництва продукції птахівництва на екологічний стан навколишнього природного середовища, а саме на біорізноманіття ентомофауни. Відзначено зменшення чисельності біологічного різноманіття угруповань комах. Одержані величини екологічних індексів свідчать про знижений рівень біологічного різноманіття та видового багатства на території санітарно-захисної зони птахофабрики. Індекс видового багатства Маргалефа на 25 % менший на території санітарно-захисної зони господарства порівняно з контрольною ділянкою, а індекс видового різноманіття Шеннона на 12 % відповідно. Отже, подальше скорочення видового різноманіття може призвести до швидкої деградації екосистем, прилеглих до підприємства.

Наведено переваги й недоліки ручних і електричних медогонок хордіального та радіального типів. Спроектовано та виготовлено новий вид електричної медогонки хордіально-радіального типу, в якій відсутні шкідливі ефекти турбулентності та вертолітності. Проаналізовано основні технічні характеристики нової медогонки та зображення її основних складальних одиниць.

Розглянуто можливість впровадження інфрачервоного опалення, як спосіб рішення проблеми ефективного обігріву на свинарських фермах.

Показано можливості вирішення актуальної проблеми енергоефективного теплозабезпечення свинокомплексів із цехами поросят і свиноматки шляхом застосування комбінованих систем опалення, що грунтуються на локальному нагріванні місць перебування тварин. На підставі проведеного аналізу обгрунтовано доцільність використання комбінованих систем опалення. Розроблено фізичну модель, що надала можливість здійснити комплекс експериментальних досліджень щодо визначення температурного режиму в цеху поросят і свиноматки, встановлено закономірності впливу окремих опалювальних елементів на тепловий стан характерних зон. Запропоновано рекомендації щодо вибору енергоефективних теплотехнічних параметрів опалювальних пристроїв. Здійснено оцінку впливу основних факторів і вихідних характеристик, що входять в одержані рівняння та розрахункові залежності. Розроблено методику інженерного розрахунку температурного режиму зон перебування поросят і свиноматки під час застосування локальних джерел теплоти: інфрачервоного нагрівача, нагрівального килимка й опалювальної панелі, що дає змогу застосовувати енергоефективні системи опалення для забезпечення нормативних температурних режимів у цехах поросят і свиноматки. Виконано економічне обгрунтування застосування розробленої комбінованої системи опалення для свинокомплексів із цехами поросят і свиноматки, проведено їх зіставлення із традиційною повітряною системою теплозабезпечення та показано переваги розробленої системи.

Наведено результати досліджень розподілу поля швидкостей руху повітря в зоні всмоктування витяжного зонта під час роботи нагрівального пристрою, призначеного для опалення приміщень пташників.

Запропоновані рекомендації щодо інженерних розрахунків параметрів та конструюванню світлодіодних світильників для освітлення багатоярусних кліткових батарей пташників промислової череди курей-несучок.

Досліджено вплив конструктивних параметрів теплогенеруючих модулів електрообігрівної підлоги, як основної системи опалення на процеси формування заданих параметрів мікроклімату виробничих тваринницьких споруд.

Обгрунтовано та побудовано наближену фізичну модель формування температурного режиму у цеху поросят і свиноматки з урахуванням впливу окремих елементів системи комбінованого опалення. Визначено закономірності впливу теплових і технічних характеристик окремих елементів даної системи на температурний режим зон перебування поросят і свиноматки та одержано залежності для визначення температури повітря у цих зонах.

Определены состояния применения оптического излучения на фермах и комплексах при производстве молока с зависимостью показателей продуктивности и здоровья животных от уровней и длительности освещения.

Проведены теоретические исследования действия оптического излучения на животных и установлено эффективность его использования в сельскохозяйственном производстве.