Проведено лонгітудинальне дослідження системи дихання учнів 11 - 15 років звичайних і спортивних класів впродовж п'яти років тренувань (на початку, посередині та в кінці навчального року). Визначено показники зовнішнього дихання за допомогою загальноприйнятого методу спірографії, рівні економічності зовнішнього дихання у дітей і підлітків контрольних і спортивних класів, їх нормативні величини хвилинного об'єму, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень. Зроблено підрахунки стандартного основного обміну за таблицями Гарріса і Бенедікта за даними ваги, віку і росту обстежуваних. Доведено, що тривалі фізичні навантаження зумовлюють удосконалення функцій системи дихання, значно підвищують ефективність і економічність зовнішнього дихання організму.

Вивчено структуру відкритих пошкоджень кисті, рівень інвалідності та характер помилок при наданні першої допомоги потерпілим з відкритою травмою кисті. Для покращання результатів лікування відкритої травми кисті обгрунтовано необхідність випуску методичних рекомендацій з тактики хірургічного лікування відкритої травми кисті у працівників сільського господарства; оснащення травматологічних відділень шовним матеріалом та інструментарієм для операцій та ін.

Наведено результати лікування пацієнтів із гнійно-некротичними процесами, що набули розвитку у компонентах кульшового суглоба та параартикулярних тканинах після оперативних втручань з приводу травматичних пошкоджень проксимального відділу стегнової кістки та дистрофічних процесів. Доведено: тяжкі ускладнення - наслідок несвоєчасного застосування активної хірургічної тактики та комплексної терапії, спрямованої на ліквідацію запального процесу та відновлення гомеостазу організму.

Запропоновано оптимальну теоретичну структурну схему для оцінки токсичності водяного середовища з використанням біологічного тест-об'єкта. Виділено 5 структурних елементів: вхідний пристрій із біологічним тест-об'єктом, система обробки інформації, вихідний пристрій, первинний біологічний перетворювач, який подано як частку вхідного пристрою, блок пробопідготовки з камерою реакції.

На основі порівняльного вивчення психічних розладів у структурі клімактеричного синдрому та інволюційних психозів у жінок виявлено зміни в системі перекисного окислення ліпідів - антиоксидантного захисту (ПОЛ - АОЗ) і обміні біогенних амінів (БА). Кореляційний аналіз показав залежність між активністю систем ПОЛ - АОЗ і обміном БА при інволюційних психозах у жінок. Отримані дані вказують на складний патогенез останніх і значну роль біохімічних порушень у їх виникненні.

Вивчено вплив ін'єкційних та таблетованих чистих прогестагенних контрацептивів (Депо медроксипрогестерону ацетату - депо-провера та овретт) на менструальну функцію та стан ендометрія у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія та нормальним ендометрієм. Відзначено більш ефективний гальмуючий вплив депо-провера на незмінний та патологічно змінений ендометрій порівняно з дією овретт, який пов'язаний з виразною гестагенною та антипроліферативною дією препарату на ендометрій. Підкреслено необхідність розробки заходів профілактики розвитку ускладнень та лікування їх наслідків при контрацепції.

Под наблюдением находилось 51 чел. больных генерализованным пародонтитом разной степени тяжести, из которых 24 лечили общепринятыми медикаментозными методами, а 27 - в лечебный комплекс включали акупунктурную рефлексотерапию с использованием метамерных зон, корпоральных и аурикулярных точек. Сравнение результатов лечения обеих групп больных показало существенные преимущества акупунктурной рефлексотерапии. Параллельно с клиническим улучшением отмечалась нормализация показателей электробиопотенциалов, уровня IgAs в смешанной слюне и активности фермента щелочная фосфатаза нейтрофильных гранулоцитов, что характеризует эти показатели как информативные прогностические критерии эффективности лечения.

Проведено стереометричне дослідження динаміки значень об'ємних долей структур власної пластинки слизової оболонки шлунка (СОШ) у разі хронічного гастриту у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) різного віку. З'ясовано, що іонізуюче опромінення у малих дозах сприяє більшій вираженості патологічного процесу в УЛНА віком 30 - 39 років, зниженню об'ємної долі епітелію залоз шлунка в цьому віці, отже, поглиблює атрофічні процеси. Процес фізіологічного старіння у групі порівняння зумовлює збільшення об'ємної долі інфільтрату в СОШ у пацієнтів віком від 30 до 59 років, зростання об'ємної долі сполучної тканини в СОШ у разі хронічного гастриту більш притаманне дії процесу фізіологічного старіння.

На підставі даних про місце народження подружжя підраховано параметри ізоляції відстанню у популяціях Зміївського району Харківщини. Коефіцієнт kf у вивчених популяціях знизився за період з 1960 до 1985 рр. та підвищився у наступному. Ефективний тиск міграцій Me за вивчений період знизився в 1,25 рази у місті та в 1,05 рази у селі, до того ж у місті раніше. Коефіцієнт спорідненості "а" у місцевій популяції знизився за перші вивчені 25 років у 1,19 рази та підвищився у наступному в 1,24 рази. У сільських популяціях цей показник постійно зростав (в 1,15 рази). Відзначено тенденції до зниження коефіцієнта лінійного систематичного тиску b, який упав за період з 1960 до 1985 рр. в 1,83 рази. Середній коефіцієнт спорідненості Ф(d) був вищим у місті, ніж у селі, спостерігалася тенденція до його підвищення.

З метою розробки оздоровчих заходів вивчався стан вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС (через 10-11 років), евакуйованих із зон радіоактивного забруднення. Під спостереженням знаходилося 80 дітей та підлітків у віці 12-18 років, що були розділені на 3 групи: перша (19 чол.) - евакуйовані з Житомирської області в 1990-1991 роках і довгостроково знаходилися під впливом малих доз радіації, друга (32 чол.) - евакуйовані з м. Прип'яті в перші три доби після аварії на ЧАЕС у 1986 році, третя (порівняння, 29 чол.) - школярі, що постійно проживають у м. Харкові. Виявлено, що через 10-11 років після аварії на ЧАЕС спостерігається виразна специфіка негативних впливів радіаційних чинників на вегетативну нервову систему. Отримані дані свідчать про те, що в евакуйованих із зон радіоактивного забруднення (переважно в групі дітей і підлітків, відселених із Житомирської області) виявлено тенденцію не тільки до зниження напруги регуляторних систем, але і їх виснаження, а також дисрегуляцію серцевого ритму, порушення гіпоталамічних механізмів, інтегративної діяльності мозку.

Проведен анализ течения беременности и некоторых показателей иммунного ответа в 3 группах пациенток, инфицированных вирусом простого герпеса (ВПГ). Пациентки 1-й и 2-й групп получали традиционную медикаментозную терапию хронической плацентарной недостаточности (ХПН) и традиционную иммуносорбцию. Беременные 3-й группы дополнительно получали иммуномоделирующую терапию (ИМТ) (лаферон, спленин, иммунал или настойку эхинацеи). В результате проведенного лечения симптомы угрожающего аборта удалось устранить у 10 из 15 женщин группы 1, у 9 из 13 и у 12 из 14 в группах 2 и 3 соответственно, симптомы преждевременных родов соответственно у 3 из 5, у 4 из 7 и у 4 из 5 беременных, преждевременными были роды соответственно у 6, 5 и 1 женщины. Корригировать синдром задержки внутриутробного развития плода удалось у 5 из 9, у 4 из 8 и 7 из 10 женщин в группах 1, 2, 3 соответственно. Терапевтические схемы в группах 1 и 2 не привели к существенной коррекции иммунных нарушений, тогда как в группе 3 отмечено снижение антителообразования, повысилась эффективность иммунного ответа. Позитивные изменения в иммунном статусе сопровождались улучшением гемодинамики в плаценте, увеличением ее объема, нивелированием иммунологических нарушений в плаценте, повышением биофизического "рейтинга" плода. Схема предложенной ИМТ позволила сократить сроки на лечение ХПН, а также улучшить перинатальные исходы.

Проаналізовано ефективність запропонованого складу лікарських засобів для профілактики гнійно-септичних ускладнень у постраждалих похилого та старечого віку. Встановлено, що на початковому етапі травматичної хвороби імунологічні розлади стосуються не лише одного кільця імунної системи, а усіх - клітинного і гуморального. Кожний із показників імунітету був знижений на 30 - 40 %, що обумовлено крововтратою, перерозділом крові, гіпоксією тканин під час шоку та у постшоковому періоді. Постраждалих розподілили на дві групи. У першій групі (n = 40) застосовували стандартне лікування, у другій (n = 47) - додатково вводили комплекс фармакологічних засобів, який складався з контрикалу, пірацетаму, рибоксину, аскорбінової кислоти, дексаметазону, магнезії, натрієвої солі АТФ. Засоби вводили в одному шприці внутрішньовенно (повільно) щодобово протягом 10 днів, починаючи з 2-го дня. Встановлено: під час лікування хворих запропонованим комплексом ліків відновлюються показники імунного гомеостазу. У комплексній терапії постраждалих може мати місце і неспецифічна стимуляція імунної системи за допомогою фармакологічних засобів. Запропоновано лікувальний комплекс препаратів, що знижує частоту ускладнень травматичної хвороби в осіб похилого та старечого віку.

Проаналізовано морфологічні особливості, які обумовлюють клінічний перебіг та прогноз одонтогенних кератокіст (ОКК). Проведено клініко-морфологічне дослідження 40 випадків ОКК. Доведено: кератокісту частіше можна зустріти у чоловіків, ніж у жінок, переважно у віці 12 - 35 років; вона виникає на нижній щелепі у зоні третього моляра. Визначено, що розташування кіст обумовлено віком хворих. Рецидиви виявлено у 6 випадках, проростання ОКК у гайморову порожнину як і множинні ОКК - у 5 випадках. Розкрито морфологічні особливості ОКК: хронічне запалення з проліферацією епітелію, рідко з його дисплазією, а також паракератоз у верхніх відділах епітелію та наявність супутніх дрібних кіст у стінці основної кісти.

Досліджено роль лейкотрієнів (ЛТ) C4/D4/E4 у сироватці крові жінок з міомою, ендометріозом матки та при поєднанні цих процесів, визначено їх роль при даній патології. Встановлено суттєву роль ЛТ у розвитку запальної реакції при поєднаних доброякісних процесах матки (ПДПМ). Підкреслюється необхідність розробки диференційних схем корекції рівня ЛТ у крові в залежності від виду ПДПМ з використанням активних антилейкотрієнових препаратів.

Ежедневное введение на протяжении двух недель белым рендомбредным крысам хлорида кадмия в дозе 0,03 мг/кг сопровождалось появлением достоверных изменений со стороны поведенческих реакций этих лабораторных животных - на 43 % снижалась величина горизонтальной двигательной активности, в 2 раза уменьшалась величина норкового рефлекса и на треть - интегральной поведенческой активности. Профилактическое введение при этом водно-спиртового экстракта эхинацеи пурпурной в дозе 0,25 мл/кг вызывало восстановление угнетенных хлоридом кадмия поведенческих реакций.

Проведено клініко-біохімічне обстеження 73 доношених новонароджених дітей віком від 6 до 20 днів життя, які лікувались з приводу гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ). Досліджено, що включення в комплекс лікувальних заходів новонародженим дітям з ГІЕ композиту метаболічних коректорів сприяє швидкій нормалізації процесів клітинного метаболізму, яка проявляється більш суттєвим зниженням активності креатинкінази (КК) і лактатдегідрогенази (ЛДГ) в сироватці крові у порівнянні з немовлятами, які отримували стандартне лікування. Виявлені зміни активності КК і ЛДГ дозволяють використовувати їх як критерії ступеня постгіпоксичного ураження і ефективності метаболічної корекції.

Обстежено 100 хворих на епілепсію травматичного генезу із сприятливим (48) та несприятливим (52) перебігом. В залежності від динаміки клінічної симптоматики виділено три варіанти формування несприятливого перебігу хвороби. Уточнено критерії судово-психіатричної оцінки хронічних та тимчасових психічних розладів у даної категорії хворих (диференційовано по виділених групах й підгрупах). Встановлено умови застосування юридичного критерію формули неосудності в найбільш складних, "пограничних" у експертному відношенні випадках: наявність значних змін особистості разом з помірним інтелектуальним зниженням, соціальна дезадаптація внаслідок вказаних порушень психіки, переважність психопатологічних механізмів у поведінці хворих, в тому числі - під час скоєння кримінальних дій, швидкопрогредієнтний тип перебігу хвороби та приєднання хронічного алкоголізму.

Представлено результати клініко-патолого-анатомічного дослідження 121 хворого з півкулевим мозковим інсультом, ускладненим вторинним стовбурним синдромом (ВСС). Детальному патоморфологічному обстеженню підлягали 45 хворих з ішемічним півкулевим інсультом (ІПІ), ускладненим геморагічним вторинним стовбурним синдромом. 36 з них отримували базисну терапію, а 9 крім цього приймали й антикоагулянти. Дослідження показали, що в разі використання при ІПІ, ускладненому геморагічним ВСС, антикоагулянтної терапії, патолого-анатомічна картина мала певні геморагічні зміни, а тривалість життя та ВСС значно скорочувались. Запропоновано не використовувати антикоагулянти у хворих з ІПІ, ускладнених геморагічним ВСС.

Обстежено 124 жінки, з них: 40 здорові, які склали контрольну групу; 84 страждають безпліддям, з яких 44 пацієнтки з безпліддям після перенесеної хламідійної інфекції включено до I групи. II групу склали 40 жінок із безпліддям, які мають в анамнезі запалення нехламідійного генезу. За результатами проведених досліджень виявлено збільшення фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) у першій фазі менструального циклу у хворих I групи у порівнянні з контрольною та II групами. Знизився рівень ФСГ на 14-й день менструального циклу у хворих I та II груп, а у хворих, які мали хламідійну інфекцію, зниження рівня естрадіолу відбулося в першій фазі менструального циклу та в період овуляції. Вміст прогестерону на 21-й день менструального циклу у хворих I групи набагато нижче за контрольну. Таким чином, у хворих безпліддям на фоні перенесеного запального процесу геніталій неспецифічної та хламідійної етіології відбувається порушення овуляції внаслідок пошкодження центральної та периферійної ланок системи регуляції менструальної функції. На відміну від перенесеного запального процесу неспецифічної етіології, хламідійна інфекція призводить до більш глибоких і стійких змін у гормональній функції яєчників.

Представлено літературні дані про хворих на туберкульоз, які зловживають алкоголем. У даної категорії хворих має місце поширення запущених форм туберкульозу з великими порожнинами розпаду та вираженим інтоксикаційним синдромом, масивним бактеріовиділенням. До сьогоднішнього часу немає єдиної думки про найбільш специфічні характеристики інтоксикації у даної категорії хворих. Найбільш прийнятними вважаються показники ендогенної інтоксикації (середні молекули та гематогенний показник інтоксикації).