Розглянуто особливості формування показників фотосинтетичної продуктивності посівів квасолі залежно від агроекологічних та досліджуваних факторів. Встановлено, що досліджувані сорти квасолі досить суттєво реагують на агроекологічні умови регіону, виявляють різну динаміку добового приросту продуктів фотосинтетичної асиміляції.

Досліджено стан психофізіологічних функцій у чоловіків та жінок за оптимальних та екстремальних умов діяльності. Виявлено, що статева різниця у стані психофізіологічних функцій існує за обох умов та збільшується за умов підвищеної відповідальності за результат діяльності. Встановлено значну перебудову структури та кількості кореляційних взаємозв'язків між основними психофізіологічними показниками за екстремальних умов діяльності у представників як чоловічої, так і жіночої статі. Статева різниця в кореляційних портретах внутрішньосистемних відносин між психофізіологічними показниками більш яскраво виражена за екстремальних умов діяльності.

На підставі опрацьованих літературних джерел показано сучасний стан проблеми дослідження впливу амінокислоти L-аргініну на функціонування гепатобіліарної системи. Показано різнонаправлений вплив цієї амінокислоти та її метаболітів на діяльність печінки. Наголошено на необхідності продовження досліджень в цій галузі, оскільки це має як теоретичне, так і практичне значення.

Проаналізовано вплив господарської діяльності на рекреаційну цінність адміністративно-територіальних одиниць Черкаського регіону. Проведено еколого-рекреаційну класифікацію районів Черкаської області на підставі бальної оцінки, яка враховує показники антропогенного навантаження та наявні природні і суспільно-історичні рекреаційні ресурси. Зроблено висновки про перспективи розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в районах Черкаської області та основні напрямки підвищення якості рекреаційного середовища.

Проаналізовано біогеохімічні особливості акумуляції важких металів епіфітними лишайниками різних за ступенем антропогенного навантаження територій м. Черкаси. Надано порівняльну характеристику особливостей накопичення важких металів різними видами епіфітних лишайників.

З'ясовано можливість застосування специфічних біохімічних маркерів стану сполучної тканини - оксипроліну та уромукопротеїнів для оцінювання забезпечення організму вітаміном С. Встановлено, що між мг/погодинною уринарною екскрецією вітаміну С та екскрецією специфічних біохімічних маркерів стану сполучної тканини існує зворотня залежність: екскреція оксипроліну та уромукопротеїнів зростає під час зниження забезпечення організму вітаміном С. Висловлено припущення щодо можливості використання специфічних біохімічних маркерів стану сполучної тканини для виявлення С-авітамінозних станів.

У 150 студентів досліджено особливості вегетативної регуляції серця під час виконання розумової роботи з різною швидкістю пред'явлення інформації. Встановлено, що розумова робота за умов дефіциту часу підвищує психоемоційне напруження, кількість помилок та активність симпато-адреналової регуляції серця і тим більше, чим менше часу відводилось на обробку інформації. За умови виконання розумової роботи на високій швидкості пред'явлення інформації у вегетативній регуляції серця формується захисний, а за низької - орієнтувальний тип вегетативного реагування.

У 90 учнів віком 14 років за величиною статистичних, варіаційних та спектральних характеристик ритму серця охарактеризовано вегетативне забезпечення розумової роботи з різним темпом пред'явлення інформації (50, 70, 90, 110 та 130 подразників за 1 хвилину). Встановлено, що з підвищенням темпу пред'явлення подразників кількість переробленої інформації поступово зростала, а якість роботи знижувалась. Починаючи зі швидкості 90 і далі у разі збільшення темпу пред'явлення для переробки інформації до 110 та 130 подразників за хвилину достовірно зростала абсолютна і відносна кількість помилок. Статистичні, варіаційні та спектральні показники ритму серця під час серії 5-хвилинної розумової діяльності з різним темпом пред'явлення зорової інформації виявили достовірні різниці значень показників варіативності серцевого ритму в активному стані у порівнянні з референтним станом спокою. Максимальний рівень активації механізмів регуляції серцевого ритму з переважанням симпатоадреналових впливів у дітей віком 14 років спостерігається під час розумової роботи зі швидкістю пред'явлення інформації 90 та 110 подразників за хвилину.

Показано неоднакову ліпопероксидну реактивність тканин мозку щурів за різної схеми поєднання етанолу і навчання. Щури, які не надають перевагу алкоголю, мають більшу ліпопероксидну реактивність. Щури, що надають перевагу алкоголю, мають різноспрямований вплив етанолу на відтворення умовної реакції. Після алкоголізації рівень тривожності неоднаково змінюється у щурів з різною схильністю до вживання етанолу.

В результаті аналізу ЕЕГ в 16 відведеннях в дельта-, тета-, альфа1-, альфа2-, альфа3-, бета1- та бета2-діапазонах виявлено, що під час запам'ятовування літер у жінок у порівнянні з чоловіками спостерігається підвищена потужність в лівій тім'яній зоні в дельта-, тета-, альфа2- та бета1-діапазонах, що може свідчити про семантичний аналіз вербальної інформації жінками з залученням слухової пам'яті. На основі одержаних даних можна припустити, що у жінок стимулозалежна (фазова) складова ЕЕГ більш пов'язана з процесами синхронізації, які залучають більш широкі нейромережі до обробки вербальної інформації, а тонічна складова вказує на підвищений рівень активації, який енергетично підтримує функціонування таких мереж. У чоловіків стимулозалежна складова ЕЕГ більш пов'язана з процесами селективної уваги та зосередженості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.551.1*716-636

Рубрики:

Endomycetales

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.15

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Високочастотний альфа-ритм наростає в лівій півкулі з кожним наступним проходженням емоційного Струп-тесту. Зміни в ЕЕГ вказують на перебудову інформаційних потоків у лівій півкулі під час навчання, пов'язану зі зменшенням когнітивного "тиску" внаслідок звикання до гальмівного та нейтрального подразників, і узгоджуються із результатами поведінкового тесту.

Досліджено проміжний обмін ліпідів коропа лускатого за умов впливу гербіцидів. Під час дії гербіцидів різної хімічної будови спостерігалися зміни вмісту фосфоліпідів, холестерину і його ефірів, вільних жирних кислот та тригліцеридів в крові, жовчі та тканині печінки коропа, що вказує на можливі порушення в процесах їх біосинтезу та транспорту через плазматичну мембрану гепатоцитів.

З'ясовано забезпечення організму студентів вітаміном С та окремими вітамінами групи В у осінньо-зимовий та зимово-весняний сезонні періоди. Виявлено, що у переважної більшості обстежених спостерігається дефіцит вказаних вітамінів незалежно від пори року. За умов значного емоційного навантаження та дії стресових чинників вживання вітамінів в кількостях, що відповідають рекомендованим нормам добової потреби, є недостатнім для попередження вітаміндефіцитних станів.

Досліджено особливості обробки вербальної інформації, що містить емоціогенні стимули. Показано, що емоційні слова захоплюють увагу обстежуваних, що негативно позначається на швидкості та точності виконання завдання у порівнянні з нейтральними словами. Виявлено, що такі ефекти відбуваються лише якщо емоційні сигнали містяться в новому завданні, за їх появи у вже знайомому типі завдань час обробки не відрізняється від такого для нейтральних слів. Виявлено більшу інтерференцію, зумовлену емоційними стимулами, у осіб з високим рівнем нейротизму. Описано відмінності автономних корелятів (варіативність серцевого ритму) виконання когнітивних завдань, що містять емоційні та нейтральні стимули.

У здорових чоловіків віком від 18 до 23 років здійснено зорову стимуляцію світлом довжиною хвилі 500 нм та 620 нм інтенсивністю 100 лк, 200 лк, 400 лк. Виявлено вірогідне зменшення серцевого викиду та середнього артеріального тиску, збільшення кровонаповнення органів грудної клітки, зростання загального периферійного опору судин. У разі освітленості 400 лк за показниками хвильової структури серцевого ритму спостерігалось підвищення активності симпатичної ланки вегетативної нервової системи та чутливості барорефлексу у більшій мірі за довжини хвилі 500 нм.

У 86 здорових молодих чоловіків досліджено вплив регламентованого дихання з частотою 6 та 8 циклів за хвилину на коливання ударного об'єму крові та тривалості інтервалу R-R. Показано особливості хвильової структури цих показників під час проведення проб, їх синхронізації з диханням та між собою. Відмічено широкий міжіндивідуальний розкид досліджуваних параметрів за таких умов.

У хронічних дослідах на голодних безпородних собаках з вживленими у фундальний відділ шлунка фістульними трубками вивчено вплив таурину на вміст компонентів аденілової системи в шлунковому соці і плазмі крові. Встановлено, що дебіт компонентів аденілової системи в шлунковому соці під впливом таурину в дозі 7 мг/кг значно збільшувався на початку експерименту, а в другій половині досліду зменшувався як під час застосування таурину в дозі 1,4 мг/кг за 15 хвилин або за 2 години до ін'єкції гістаміну, так і в дозі 7 мг/кг за 14 годин до введення стимулятора. Окремо введений таурин не викликав вірогідних змін концентрації компонентів аденілової системи в плазмі крові, а за спільної дії з гістаміном значення цього показника збільшувались.

Досліджено параметри фізичного розвитку у жінок віком 17 - 24 років протягом навчального року залежно від різних програм фізвиховання. Результати досліджень показали, що існуюча державна програма з фізичного виховання для вищих навчальних закладів не є ефективною щодо покращання фізичного розвитку студентів. Комплексне використання нетрадиційних засобів, зокрема аеробіки, релаксації тощо нормалізує вагу, зменшує жирові відкладення, збільшує силу мускулатури, тобто призводить до покращання конституції.