Уперше теоретично обгрунтовано й вирішено методичні питання визначення пестицидів в об'єктах тваринного походження. Аргументовано покращені методичні прийоми екстракції й очищення проб від коекстрактивних речовин, з використанням яких розроблено нові методики визначення окремих піретроїдних пестицидів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками у кормах і об'єктах тваринного походження. Одержано нові дані про вплив піретроїдів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками на вуглеводно-енергетичний обмін в організмі курей. Виявлено інтегральні показники характеру дії гострого та хронічного отруєння тварин препаратами за відносно малих доз, які можуть бути наявні у кормах у разі забруднення кормів за умов сільськогосподарського виробництва. Здійснено комплексну оцінку шкідливого впливу пестицидів як хімічних контамінантів, визначено важливу роль деяких біохімічних показників, зокрема швидкості ферментативних реакцій тканин внутрішніх органів. Проведено комплексні експериментально-токсикологічні дослідження на лабораторних і сільськогосподарських тваринах, вивчено патогенез, розподіл, накопичення, метаболізм, а також виведення піретроїдів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками із організму тварин. Обгрунтовано токсикологічну та ветеринарно-санітарну оцінку піретроїдного пестициду "Ф'юрі" і комбінованого пестициду "Нурел-Д", розроблено їх максимально допустимі рівні у кормах для сільськогосподарських тварин.

Розроблено методику визначення lambda-цигалотрину та циперметрину в органах і тканинах курей, у зелених рослинах та прикореневому грунті, що є важливим кроком до об'єктивної токсико-гігієнічної оцінки піретроїдів та якості отриманої продукції. Встановлено, що одноразове введення lambda-цигалотрину та циперметрину в дозах 12 та 30 мг/кг не призводить до значного порушення життєдіяльності організму курей. Препарати у вказаних дозах повністю виводяться через 14 діб після введення. Виявлено зміни у гематологічних, біохімічних, патоморфологічних показниках, що свідчить про потенційну небезпеку препаратів, їх переважно гепатоксичну дію. Тривале надходження в організм курей (60 діб) у дозі 2, 4 та 6 мг/кг призвело до нагромадження препаратів, насамперед, у жировій тканині та органах шлунково-кишкового тракту. Зміни біохімічних, гематологічних, патоморфологічних показників були тимчасовими, що свідчить про порушення енергетичного обміну та функціонального стану печінки. У процесі обробки рослин (картоплі та кукурудзи) в дозі 0,2 л/га залишки препаратів зникають через 28 діб після застосування. Рекомендований максимально допустимий рівень lambda-цигалотрину та циперметрину у кормах для тварин складає: 0,02 мг/кг та 0,01 мг/кг (для птиці на відгодівлі).

Розроблено та валідовано методику визначення карбофурану (фурадану) у кормах та продукції тваринного походження за способом тонкошарової хроматографії з межею визначення 0,02 мг/кг. Установлено, що карбофуран швидко всмоктується, біотрансформується до метаболітів і розподіляється в органах і тканинах тварин. За цих умов у організмі курей виявлено гіпопротеїнемію, гіпоальбумінемію, гіпербілірубінемію, збільшення протромбінового часу, підвищення активності індикаторних ферментів АсАТ і АлАТ, а також лактатдегідрогенази (ЛДГ) і ЛФ і пригнічення активності ХЕ у сироватці крові. У тканині печінки було встановлено пригнічення активності АсАТ, АлАТ, ЛДГ та ХЕ і підвищення активності ЛФ. Після обробки насіння соняшнику, кормового та цукрового буряків протруйниками з діючою речовиною "Карбофуран" у процесі їх вегетації виявлено залишкові кількості пестициду та його метаболітів за всіх строків проведення експерименту, в усіх об'єктах, що досліджували, зокрема, у грунті з-під посівів, навіть після збирання врожаю. Залишкові кількості карбофурану виявлені також у продуктах переробки досліджуваних рослин: у макусі, жомі та патоці.

Наведено результати вдосконалення та валідації методики визначення дельтаметрину у молоці за способом тонкошарової хроматографії. Методика є специфічною (селективною), лінійною, межа детекції становить 3 мкг, межа визначення - 0,1 мг/л. Визначено параметри гострої токсичності децис форте (12,5 % к.е.) для білих щурів за перорального введення. Вивчено цитотоксичні та мутагенні властивості дельтаметрину у формі децис форте на перещеплювальній культурі клітин нирки великої рогатої худоби MDBK. На підставі результатів проведених дослідів на птиці вивчено питання токсикокінетики та токсикодинаміки зазначеного піретроїду. Установлено, що децис форте всмоктується через травний канал, розподіляється у тканинах і органах, достатньо швидко виводиться з організму. За результатами гістоморфологічних досліджень установлено зміни структури тканин і органів тільки від дії децис фоте за більших доз. Вивчено вплив децис форте на організм курей за одноразового введення токсичних доз і тривалого надходження з кормом. Установлено клінічні симптоми нейротоксичного ефекту та гепатотоксичні властивості інсектициду - зниження показників системи крові, обміну вуглеводів і рівня активності неспецифічних печінкових ферментів.

Досліджено вплив раундапу та зеркору на проміжний обмін жовчних кислот в організмі риб і проміжний обмін ліпідів в організмі коропа різного віку за дії гербіцидів. Розроблено методику визначення похідних білівердину та білірубіну та за її допомогою досліджено проміжний обмін пігментів в організмі риб за дії гербіцидів. Визначено особливості відтворення детоксикаційної й охарактеризовано ефективність біосинтетичної функцій печінки риб різних вікових груп та за умов гербіцидного навантаження. Проведено оцінювання можливості екскреторної функції печінки риб для окремих похідних білівердину та білірубіну та проаналізовано адаптаційні зміни у печінці досліджуваної категорії риб.

Досліджено проміжний обмін ліпідів коропа лускатого за умов впливу гербіцидів. Під час дії гербіцидів різної хімічної будови спостерігалися зміни вмісту фосфоліпідів, холестерину і його ефірів, вільних жирних кислот та тригліцеридів в крові, жовчі та тканині печінки коропа, що вказує на можливі порушення в процесах їх біосинтезу та транспорту через плазматичну мембрану гепатоцитів.

Узагальнено дані літератури про вплив генетично модифікованих рослин на організм тварин. Розглянуто механізми дії гліфосату, який на сьогоднішній день є найпоширенішим гербіцидом у світі. Токсична дія гліфосату обумовлена тим, що цей гербіцид інгібує фермент 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат синтазу. Проаналізовано ряд сучасних робіт з вивчення впливу ГМ-сої та інших сільськогосподарських культур на організм тварин.

Незважаючи на обмеження стосовно використання хлорпірифосу, він залишається одним з найбільш поширених фосфорорганічних пестицидів у світі. Як і інші фосфорорганічні сполуки, хлорпірифос інгібує ензим ацетилхолінестеразу. Але механізми токсичності хлорпірифосу не обмежуються лише пригніченням ацетилхолінестеразної активності, вони можуть бути опосередковані іншими чинниками. Зокрема, у ролі токсичного механізму хлорпірифосу розглядається процес утворення в клітинах активних форм оксигену. Якщо про гостру токсичність хлорпірифосу відомо досить багато, то стосовно хронічного впливу низьких концентрацій цієї сполуки і їх негативну дію на різні системи, органи тварин і людини інформації значно менше. Досліджено стан окремих параметрів глутатіонової системи (вміст відновленого глутатіону (GSH), активність глутатіонпероксидази (ГПО), глутатіонредуктази (ГР), а також вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) (ТБК-активних продуктів і гідропероксидів ліпідів) у гомогенатах тканин різних органів щурів за умов їх токсичного ураження, викликаного хлорпірифосом. Експерименти проведено на щурах-самцях лінії Вістар. Щурів утримували за стандартних умов віварію з дотриманням 12-годинного режиму освітлення темнота/світло, необмеженим доступом до питної води та корму. У кінці 1-місячного періоду інтоксикації експериментальних тварин низькими концентраціями хлорпірифосу всіх тварин декапітували під ефірним наркозом. Одразу відбирали зразки тканин печінки, мозку, нирок, легень, селезінки та серця, які заморожували в рідкому нітрогені і використовували в подальших біохімічних дослідженнях. Одержані результати в цілому підтверджують вплив хлорпірифосу на антиоксидантну систему тканин організму. Виявлені зміни вказують на активну участь системи глутатіону в процесах детоксикації у разі хронічного отруєння хлорпірифосом і одночасну активацію процесів ПОЛ. Встановлено зниження активності глутатіоппероксидази у разі хронічної інтоксикації хлорпірифосом, що найвідчутніше спостережено в тканинах печінка та нирок. Менш виражену токсичну дію цієї фосфорорганічної сполуки показано стосовно функціонування глутатіонредуктази. Значне зниження концентрації відновленого глутатіону спостерігалося лише в гомогенатах тканини печінки експериментальних груп тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.61 + Е623.334.252.53*69-642:Г

Рубрики:

Токсична дія гербіцидів на організм тварин

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*334.3 + П857.61

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Токсична дія гербіцидів на організм тварин

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методику визначення біфентрину в кормах та об'єктах тваринного походження (м'ясо, молоко, жир, яйця, паренхіматозні органи) способом газорідинної хроматографії. У процесі розробки були підібрані оптимальний екстрагент піретроїду з різних матриць, система реекстракції й очищення на колонках гексанового реекстракту. Проведено валідацію розробленої методики для підтвердження її придатності відповідним задачам. Одержано нові дані щодо виділення біфентрину з яйцями курей за умов гострого експерименту. Установлено, що біфентрин виділяється з яйцями протягом тижня та тільки з жовтком, що вказує на ліпофільну природу піретроїду. Доліджено вплив синтетичного піретроїду на вуглеводний і мінеральний обміни й активність ферментів крові курей за умов одноразового перорального введення. Установлено, що за одноразового уведення талстару 10 % к. е. в організм курей знижується рівень глюкози в крові з першої до чотирнадцятої доби, різко знижується вміст глікогену в печінці через чотири години та на першу добу після введення препарату. Під час визначення показників активності ферментів було відмічено підвищення активності аспартатамінотрансферази (АсАТ) з четвертої години до третьої доби дослідження та аланінамінотрансферази (АлАТ) з першої до сьомої доби, підвищення активності фруктозодифосфатальдолази (ФДФ-А) на двох перших строках дослідження.

Вивчено загальні закономірності впливу гліфосагу (препарат раундап) на \i Cyprinus саrріо \i0 на різних етапах онтогенезу, змін на морфологічному та біохімічному рівнях організму, а також етапу мікробоценозів риб різного віку з подальшим виявленням індикаторних показників для оцінки рівня токсичного забруднення гідроекосистем за допомогою статистичних методів аналізу. Виявлено морфологічні зміни в організмі коропа, істотні коливання гематологічних і деяких біохімічних параметрів риб, значне зниження життєздатності ікри та порушення тривалості ембріогенезу \i Cyprinus саrріо \i0 за різного діапазону концентрацій гліфосату у воді (від 0,01 до 80 мг/дм{\up\fs8 3}). Встановлено, що ступінь токсичності гліфосату для личинок залежить від концентрації токсиканту, тривалості впливу на організм та ефекту попередньої дії (впродовж ембріогенезу). З'ясовано, що найбільш чутливими до дії препарату раундап є личинки. Виявлено суттєві кількісні зміни у складі мікробоценозів риб за різного рівня токсичності середовища та встановлено їх індикаторну значимість. Кількісний склад аеробної складової мікробоценозів шкіри та зябер запропоновано використовувати як показник для діагностики токсикологічної ситуації. В результаті здійснення множинного регресійного аналізу запропоновано моделі регресії для розрахунку рівня гліфосату у воді. Обгрунтувано можливість застосування пробіотичних препаратів для підвищення токсикорезистентності риб різного віку до дії гліфосату.

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.6,025

Рубрики:

Токсична дія пестицидів на організм тварин

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо виділення залишкових кількостей біфентрину з організму курей несучок з яйцем за його одноразового надходження у дозах 3 та 9 мг/кг у препаративній формі. Залишки піретроїду виділяються в яйці тільки з жовтком, що вказує на його виражені ліпофільні властивості. За одноразового надходження біфентрину до організму птиці його залишкові кількості починають виділятися з яйцем починаючи з другої доби після введення препарату та виділяються щодня упродовж тижня. Загальна кількість піретроїду, який виділився з жовтком яйця після одноразового введення до організму птиці, склав у другій групі з дозою 3 мг/кг - 15,6 %, а у третій групі з дозою 9 мг/кг - 17,9 %. Потрапляння залишкових кількостей біфентрину в організм птиці призводить до виникнення небезпеки забруднення високо токсичної речовиною яєчної продукції птахівництва.

Розроблено методику визначення конфідору 200 SL (імідаклоприду) в об'єктах тваринного походження. Визначено параметри гострої токсичності конфідору 200 SL для щурів за умов перорального введення та досліджено його токсикодинаміку. Визначено токсикодинаміку конфідору 200 SL з діючою речовиною імідаклоприд за експериментального гострого отруєння курей-бройлерів. Вивчено токсикокінетику імідаклоприду на білих щурах і курях-бройлерах після одноразового перорального введення конфідору 200 SL і можливу його біотрансформацію в організмі тварин. Досліджено ветеринарно-санітарні показники м'яса курей-бройлерів за умов їх гострого отруєння конфідором 200 SL.

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.6 + П872.751.6-961

Рубрики:

Токсична дія пестицидів на організм тварин

Отруєння тварин пестицидами

Шифр НБУВ: РА438581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.751.6-961 + П857.6

Рубрики:

Отруєння тварин пестицидами

Токсична дія пестицидів на організм тварин

Шифр НБУВ: РА435425 Пошук видання у каталогах НБУВ