Показано, як впродовж XIX - XX ст., по мірі розвитку психології як науки, процес мислення як психологічна категорія зазнавав постійних змін. Протягом XX ст. у теорію мислення поступово вводяться поняття аналізу, синтезу, абстракції, узагальнення, що надало можливість розглядати мислення як безперервний процес. Внутрішнє мислення та зовнішні дії є системним утворенням. Можливість здійснення в процесі мислення інформаційного обміну та наявність зворотного зв'язку стають передумовою формування інформаційного системного мислення.

Виявлено наявність взаємозв'язку емоційної та пізнавальної сфер у дітей з розумовою відсталістю та особливості розвитку пізнавальної та емоційної сфер. Доведено, що вивчення саме емоційної сфери розумово відсталих сприятиме корекції наявних недоліків у пізнавальній сфері.

Розглянуто проблему вивчення емоційного стану та його корекцію викладача вищої школи. Емоційну сферу розглянуто як компонент категоріальної структури професійної свідомості викладача вищої школи.

Розкрито зміст методологічного концепту визначення соціальної ситуації. Показано особливу значущу роль соціально-психологічного потенціалу особистості для адекватного визначення та подальшої побудови складних ситуацій спілкування і взаємодії. Запропоновано концепцію структури соціально-психологічного особистісного потенціалу.

Проведено теоретичний аналіз проблеми картини світу. Проаналізовано змістовні характеристики основних концептуальних підходів до часу в історії науки та філософії. Проведено порівняння концепцій часу за типом ставлення суб'єктів до властивостей часу. Показано, що уявлення про властивості часу формуються у підлітковому віці.

Проведено емпіричне дослідження впливу батьківського відношення на сексуальну сферу дівчат пубертатного, перехідного та зрілого етапу психосексуального розвитку. Продемонстровано відмінності сімейного оточення дівчат з різними структурними типами сексуальності. Проведено порівняльний аналіз значення та особливостей відношення батька та матері на різних етапах становлення сексуальності.

Розглянуто актуальну проблему дезадаптації учнів за умов переходу до середньої школи, а також шкільну дезадаптацію учнів. Розглянуто два фактори, які найбільш впливають на погіршення шкільної поведінки та порушення у навчанні, конфлікти у шкільних відносинах між учнями та вчителями. Наведено розроблені рекомендації стосовно учнів, у яких спостерігається найбільш високий рівень шкільної дезадаптації.

Отмечено, что гендерная идентичность оказывает существенное влияние на процесс самодетерминации личности. Исследовано становление личностной зрелости у подростков 14 - 15 лет с учетом гендерных особенностей. На основании изучения и систематизации материала сделан вывод, что девушки в возрасте 14 - 15 лет опережают юношей той же возрастной группы в психологическом развитии. Это проявляется в процессах самореализации, самоопределения и самоутверждения.

Рассмотрен вопрос потребности и возможности существования диалога в учрежденческом образовании, особенно - академическом образовании учителей. Принята герменевтическая позиция: диалог - это условие углубленного понимания самого себя "в мире", "среди Других". Герменевтическая перспектива указывает на значение и сложность проблематики диалога для рассуждений над воспитанием. Отмечено, что определение диалога как метод коммуникации в плане вопрос - ответ, или же способ переговоров для решения, или ликвидации конфликтов приводит к его редукции. Герменевтика понимает диалог не как форму речевого общения, а как способ совместного бытия людей. По Мартину Буберу, диалог есть встреча двух людей без посредников и по поводу Другого. Самой важной характеристикой диалога является взаимная направленность внутреннего действия. Два участвующих в диалоге человека должны быть обращены друг к другу.

Рассмотрен вопрос сути и значения коммуникации путем диалога, потребности и возможности его существования в учережденческом образовании. Диалог в школе понимается как коммуникация вольных субъектов, построенная на взаимном уважении, доверии и откровенности, ведущая к углублению понимания себя в мире и среди других, а в результате - взаимному развитию и сближению субъектов.

Розглянуто актуальні проблеми особистості залежного гравця та психологічно схильної до азартних ігор різного вигляду за умов заборони ігрового бізнесу в Україні. Постійне витискування та неможливість реалізувати власну азартність звичним, ігровим способом, може набувати різні, часом девіантні, асоціальні або внутрішньоконфліктні форми - від порушень поведінки до порушень емоційного, особистісного конструктів і сфери потягів.

Розглянуто проблеми дослідження процесу прийняття рішення як головного чинника діяльності. Необхідність вибору варіанта дії, способу його виконання в будь-якій ситуації обумовлюють високу вірогідність прийняття помилкових рішень. Описано результати досліджень процесу прийняття рішення студентами з урахуванням індивідуальних якостей особистості.

Рассмотрены результаты исследования акцентуаций характера созависимых женщин. Выявлены особенности показателей акцентуаций, таких как гипертимность, демонстративность и эмотивность. Установлена взаимосвязь между степенью созависимости и самооценкой, а также спонтанностью и коммуникативностью.

Исследованы особенности эмоционального реагирования у врачей скорой помощи в зависимости от индивидуальной склонности к тревожности. Рассмотрены особенности проявления синдрома выгорания у врачей скорой и неотложной медицинской помощи с разным уровнем тревожности.

Расскрыт метод психосемантического исследования психологического пространства материнства. Полученные данные позволяют по-новому рассмотреть понятие психологической готовности к материнству вне рамок дихотомической модели "готовности - неготовности". Предложены такие типы психологической готовности к материнству: отказ от материнства, психологическая готовность к функциональному материнству, психологическая готовность к ретрофлексивному материнству, психологическая готовность к нуминозному материнству.

Наведено результати дослідження соціально-психологічних особливостей особистості в діловій грі. Виявлено взаємозв'язок результативності діалогу та статусних характеристик учасників рольової гри. Показано можливість застосування ігрових методів для діагностики соціально-психологічних властивостей особистості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю935.113-225

Рубрики:

Сприймання

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто ознаки основних індивідуально-типологічних властивостей хворих, які страждають урологічними захворюваннями. Проведено аналіз психіки суб'єктів. Наведено методичний інструментарій, який дозволяє строго локалізувати їх у зоні "рівноважного типу" темпераменту.

На підставі аналізу існуючих досліджень психофізіологічних особливостей жінок як суб'єкта кримінальної відповідальності обгрунтовано вибір коефіцієнтів для дослідження трансформації особистісних рис жінок, які знаходяться в місцях позбавлення волі: відвертості досвіду; доброзичливості, відповідальності; соціальної сміливості; готовності до ризику; співвідношення позитивних і негативних емоцій.

Надано аналіз категорії смислу та підходів до проблеми смислу життя, зв'язок смислу з розвитком і становленням особистості, смислу як інтегративної основи та детермінанти розвитку особистості у творах найбільш відомих вітчизняних і зарубіжних психологів, таких як З. Фрейд, А. Адлер, В. Франкл, В. Чудновський, Д. О. Леонтьєв, Б. С. Братусь та ін.