Проаналізовано результати лікування 212 хворих на післяопераційний перитоніт, яким у комплексній терапії було застосовано антибіотики. За результатами лікування зроблено висновок, що антибактеріальна терапія повинна включати три антибактеріальні препарати, один з яких широкого спектра дії. У таких випадках доцільно застосовувати тієнам.

Встановлено, що показник діастолічної функції IVRT був майже однаковий у групах хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) I та II стадій. Виявлено кореляційний зв'язок між показником IVRT і параметрами добового моніторування артеріального тиску (АТ) та гіпертрофією лівого шлуночка (ЛШ). Зроблено висновок: показник IVRT може використовуватися як один з критеріїв диференційної діагностики нейро-циркуляторної дистонії (НЦД) та ГХ, а його патологічне зростання може бути ранньою ознакою розвитку діастолічної дисфункції ЛШ у хворих на ГХ I стадії.

Проаналізовано результати лікування 37 хворих з легеневими ускладненнями гострого панкреатиту, серед яких для 11 в комплексному лікуванні використано іміпінем/ціластатин натрію (тієнам) (6) і зінацеф (5). Зроблено висновок про ефективність дії даних препаратів у лікуванні легеневих ускладнень гострого панкреатиту: зменшується число випадків післяопераційної летальності та час перебування хворих у стаціонарі.

Біоенергетичну діагностику застосовано для 25 хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП). Виявлено дисбаланс у вигляді переваги пригнічення біоенергетичної активності меридіанів. Симпатикотонія переважала у хворих з нижнім парапарезом, а парасимпатиконія - у хворих з тетрапарезом. Отримані дані мають важливе значення і вказують на неоднозначність перебігу ДЦП.

Лікування больового синдрому проводилось 24 хворим на дитячий церебральний параліч (ДЦП) віком від 4 до 24 років. Завдяки проведеній терапії у хворих значно зменшувалась болючість м'язів, відбувалась їх релаксація, покращувалось відновлення рухових функцій. Лікування хворих на ДЦП було більш ефективним за умов застосування Фастум-гелю.

З позицій точних наук проведено оцінку біомеханічних умов функціонування кукси нижньої кінцівки.

Розглянуто питання вдосконалення педагогічного процесу у вищій школі. Висвітлено річний досвід роботи зі студентами, що базується на методичних розробках кафедри дитячої хірургії.

Досліджено вміст імуноглобулінпродукуючих лімфоцитів у мигдаликах хворих на хронічний декомпенсований тонзиліт та рівень імуноглобулінів класів M, G, A у лізатах клітин мигдаликів під час локальної неспецифічної (магнітне поле низької частоти) та специфічної (IRS-19) стимуляції та без неї. Встановлено: у значної частини хворих даної категорії посилюється антитілосинтез у мигдаликах, особливо виражений у процесі сумісної локальної стимуляції, що розглянуто як наявність вираженого "залишкового імунофункціонального резерву" в мигдаликах за декомпенсованої форми хронічного тонзиліту та може слугувати діагностичним тестом для визначення стратегії лікування.

Наведено результати вивчення рівня та структури реактивної тривоги (РТ) у 657 хворих зі специфічними соматичними ураженнями уретри та передміхурової залози інфекційного генезу за допомогою розроблених оригінальних скринінгових текстів. Встановлено, що у 72,9 % хворих загальна вираженість РТ на висоті соматичних проявів була неадекватно високою - невротичний рівень психологічного реагування. Динаміка її зниження в ході стаціонарного лікування хоча і була статистично вигідною, однак не характеризувалась поверненням у діапазон адекватного психологічного реагування на хворобу. Разом з тим, динаміка РТ, пов'язана з побоюванням зниження соціального статусу внаслідок хвороби, виявилась протилежною.

За результатами медико-соціологічного дослідження серед 376 лікарів медичних закладів Івано-Франківщини (33,0 %), Волині (33,8 %) та Львівщини (33,2 %) визначено: рівень інформованості опитаних категорій лікарів щодо запровадження системи медичного страхування в країні є недостатнім.

Обстеження 149 хворих на гострий кардіоемболічний інсульт показало підвищення вмісту калію, кальцію, магнію, міді та цинку в сироватці крові. Виявлені зміни корелювали зі зниженням систолічної функції міокарда лівого шлуночка та ступенем важкості інсульту. Порушення метаболізму електролітів та мікроелементів може відігравати патогенетичну роль у розвитку ішемічного ушкодження мозку та гемодинамічних порушень у випадку кардіоемболічного інсульту.

Досліджено вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у 68 пацієнток у випадку розвитку гострого запального ураження бронхо-легеневої системи: за тиждень і через 2 тижні від початку терапії, в гестаційному віці 22 - 26 тижнів, у 36 - 38 тижнів і на 2 - 3 добу післяпологового періоду. Встановлено, що розвиток гострого запального пошкодження в легенях і бронхах під час гестації характеризується патологічним зростанням вмісту в кров'яному руслі циркулюючих імунних комплексів у гострий період легеневого захворювання і під час прогресування вагітності.

Досліджено вплив цифрану (Ranbaxy Co.Ltd) на активність гуморальних факторів неспецифічної резистентності організму (НРО) за умов бактеріального інфікування для усунення інфекційних епізодів, корекції імунного статусу та оптимізації стану хворих на хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ). Одержані результати свідчать, що застосування цифрану (Ranbaxy Co.Ltd) призводить до усунення інфекційних епізодів, підвищення літичного потенціалу системи комплементу та оптимізує стан хворих на ХЛЛ.

Вивчено показники варіабельності ритму серця (ВРС) протягом доби у 132 хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця до та після 4 тижнів лікування карведілолом. Отримано достовірне підвищення часових і спектральних показників ВРС, що відображає зростання вагусної активності, більш значне у разі застосування карведілолу.

На білих щурах досліджено вплив електролітичного руйнування базолатеральних ядер мигдалеподібного комплексу (БЛ МК) на тривалість фаз швидких їжодобувних рухів передньої кінцівки. Руйнування великоклітинної частини базолатеральних ядер мигдалика (БЛМ) (як контралатерального відносно робочої кінцівки, так і двобічного) призводило до скорочення всіх фаз рухів, що узгоджується з уявленням про гальмівну функцію саме цих ядер. Після тотального руйнування БЛМ спостережено зростання тривалості окремих фаз рухів, причому, після однобічного руйнування - її екстензію. Зміни показників посилювались з 4-го до 6-го післяопераційних днів, що свідчить про зміну рухових програм із залученням інших мозкових структур для здійснення додаткових компенсаторних механізмів. Зроблено висновки про функціональну гетерогенність різних частин БЛ МК.

Вивчено вплив електропунктури на показники клітинного (Т- і В-лімфоцити, теофілінрезистентну та теофілінчутливу фракції Т-лімфоцитів) і гуморального імунітету (IgA, IgG, IgM) у дітей та підлітків, які страждають на інсулінзалежний цукровий діабет від 6 місяців до 14 років. Встановлено високу ефективність електропунктури як імуномодулюючого методу незалежно від ступеня компенсації вуглеводного обміну.

Експериментально на морських свинках вивчено динаміку структурних змін нейронів кори великого мозку у випадках важкої травми та використання ентеросорбенту ентеросгель. Електронно-мікроскопічне дослідження свідчить про глибокі деструктивні зміни ядра та цитоплазми нервових клітин у результаті термічної травми. Сорбційна детоксикація значно покращує внутрішньоклітинну репаративну регенерацію, нормалізує морфофункціональний стан багатьох нейроцитів до кінця експерименту.

Досліджено можливість та ефективність використання комбінацій ізосорбіда дінітрата з ренітеком або козааром у хворих на стабільну стенокардію з початковими стадіями серцевої недостатності. Виявлено, що в порівнянні з монотерапією ІСДН комбінована терапія призводить до більш помітної регресії ознак ішемії за даними холтеровського моніторингу, а також більш позитивними структурно-функціональними змінами серця. Водночас у даних групах спостережено більш виражене зростання толерантності до об'ємного навантаження.

У експерименті на білих щурах досліджено вплив об'ємно-комбінаційних імпульсних електромагнітних полів на мінеральний та макроелементний склад кісток скелета. Виявлено основні закономірності компенсаторно-пристосувальних змін мінерального складу кісток відповідно до від віку тварин, тривалості та режиму об'ємно-комбінаційних імпульсних електромагнітних полів. Запропоновано можливі шляхи застосування об'ємно-комбінаційних імпульсних електромагнітних полів у клінічній практиці.

Досліджено проліферативну відповідь (ПВ) на декстран сульфат В-лімфоцитів від хворих на системний червоний вовчак (СВЧ) (n=10) та від здорових контролей (n=8) за умов сумісного культивування з Т-супресорами здорового донора, активованих КонА. Паралельно проведено досліди з цільною кров'ю та з виділеними лімфоцитами. У контрольній групі вплив активованих Т-супресорів здорового донора суттєво зменшує ПВ В-клітин. Вихідна ПВ В-клітин від хворих на СЧВ не відрізнялась від контрольних показників у дослідах з суцільною кров'ю, але зменшилась у серії з виділеними лімфоцитами. Ефект Т-супресорів здорового донора на ПВ В-лімфоцитів хворих на СЧВ є зменшеним або зворотнім, що найбільшою мірою проявилось у дослідах з виділеними лімфоцитами.