Висвітлено актуальні філософські, політологічні, психологічні та культурологічні проблеми розвитку духовного світу людини. Проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність української євангельско-реформованої церкви у Західній Україні (1925 - 1939 рр.), екуменістичні традиції українського християнства, а також з'ясовано ставлення митрополита А.Шептицького до ідеології та практики українського національно-визвольного руху у 1920 - 1930-ті рр. Детально розкрито геополітичні аспекти співробітництва України та НАТО. Розглянуто особливості формування політичної еліти в Україні та психологічні чинники екзистенціальної фрустрації особистості.

Висвітлено актуальні філософські, політологічні, культурологічні та психологічні проблеми розвитку духовного світу людини, проаналізовано його місце та значення для становлення громадянського суспільства, сучасного державотворчого процесу в Україні. Описано структуру міфологічного способу мислення та її відображення в пізнанні. Розглянуто питання взаємовпливу національної та конфесійної свідомості в українській історіософській філософії XVI - першої половини XVII ст., проблему людини і світу в екзистенційно-феноменологічних концепціях здоров'я. Розкрито вплив громадських організацій на суспільно-політичний процес сучасної України.

Освещены актуальные философские, политологические, культурологические и психологические проблемы развития духовного мира человека, проанализированы его место и значение для становления гражданского общества, современного процесса развития государства в Украине. Описаны структура мифологического способа мышления и её отражение в познании. Рассмотрены вопросы взаимовлияния национального и конфессионного сознания в украинской историософской философии XVI - первой половине XVII ст., проблема человека и мира в экзистенционно-феноменологических концепциях здоровья. Изучено влияние общественных организаций на общественно-политический процесс современной Украины.

Висвітлено філософські, політологічні, культурологічні та психологічні проблеми розвитку духовного світу людини, проаналізовано його місце та значення для становлення громадянського суспільства, сучасного державотворчого процесу в Україні. Розглянуто питання соціалізації особистості в культурі техногенного світу, філософські проблеми ідеології в теоретико-методологічному аспекті, а також проблему міжетнічної соціальної перцепції українців. Описано типологію націоналізму в контексті європейського досвіду ХІХ ст. Наведено результати дослідження Святого Письма як об'єкта філософсько-релігійних рефлексій визначного українського філософа Г.Сковороди.

Освещены философские, политологические, культурологические и психологические проблемы развития духовного мира человека, проанализированы его место и значение для становления гражданского общества, современного процесса развития государства в Украине. Рассмотрены вопросы социализации личности в культуре техногенного мира, философские проблемы идеологии в теоретико-методологическом аспекте, а также проблема межэтнической социальной перцепции украинцев. Представлена типология национализма в контексте европейского опыта ХІХ ст. Приведены результаты исследования Святого Письма как объекта философско-религиозных рефлексий известного украинского философа Г.Сковороды.

Розкрито вплив ідей "ареопагітиків" на розвиток філософських концепцій українських філософів епохи Відродження. Розглянуто питання національного відродження культури в Галичині у ХІХ ст. в контексті європейського романтизму. Проаналізовано ідеал свободи у філософській поемі І.Франка "Мойсей", ідею національної свободи у творчості визначного українського ідеолога Д.Донцова (1883 - 1979 рр.), культурологічний зміст української національної ідеї. Висвітлено проблематику гендеру в українській філософії другої половини ХХ ст., методи формулювання гіпотез у процесі наукової пізнавальної діяльності у працях українських дослідників зазначеного періоду.

Изучено влияние идей "ареопагитиков" на развитие философских концепций украинских философов эпохи Возрождения. Рассмотрены вопросы национального возрождения культуры в Галиции в ХІХ ст. в контексте европейского романтизма. Проанализированы идеал свободы в философской поэме И.Франко "Моисей", идея национальной свободы в творчестве известного украинского идеолога Д.Донцова (1883 - 1979 гг.), культурологическое содержание украинской национальной идеи. Освещены проблематика гендера в украинской философии второй половины ХХ ст., методы формулирования гипотез в процессе научной познавательной деятельности в трудах украинских исследователей указанного периода.

Наведено результати наукових досліджень з питань філософії, теорії та історії культури, політології, психології. Проаналізовано причини та особливості формування абстрактно-теоретичного способу освоєння світу як основи формування науки в античний період. Розглянуто питання трансформації світоглядно-ціннісних засад освіти та утвердження постнекласичної парадигми її розвитку. Розкрито ідейні витоки постмодерністського визначення свободи в контексті новітньої філософії науки. Висвітлено культурологічні аспекти українського націогенезу XVI - першої половини XVII ст., еволюцію українського націоналізму та політичні взаємовідносини українців та поляків в Галичині в ХІХ - на початку ХХ ст. Викладено основні концептуальні підходи до проблеми легітимності політичної влади, описано структуру особистісної потреби влади, визначено психологічні особливості процесу прийняття командних рішень.

Приведены результаты научных исследований по вопросам философии, теории и истории культуры, политологии, психологии. Проанализированы причины и особенности формирования абстрактно-теоретического способа освоения мира как основы формирования науки в античный период. Рассмотрены вопросы трансформации мировоззренческо-ценностных основ образования и утверждения постнеклассической парадигмы его развития. Раскрыты идейные истоки постмодернистского определения свободы в контексте новейшей философии науки. Освещены культурологические аспекты украинского нациогенезиса XVI - первой половины XVII ст., эволюция украинского национализма и политические взаимоотношения украинцев и поляков в Галиции в ХІХ - начале ХХ ст. Изложены основные концептуальные подходы к проблеме легитимности власти, описана структура личностной потребности власти, определены психологические особенности процесса принятия командных решений.

Розглянуто поняття духовності у релігійно-філософській спадщині Г. Сковороди. Зазначено, що східнохристиянська духовність у вченні мислителя тісно пов'язана з обожненням, тобто уподібненням до Бога.

Досліджено проблему гендерного спілкування, що розкривається як самостійний процес взаємодії та взаємозв'язку. Виокремлено важливість гендерного просвітництва на базі нових методологічних підходів і переосмислення відношення "жінка - чоловік". Підкреслено, що гендерний консенсус є органічним поєднанням жіночого та чоловічого у всіх сферах діяльності.

Проаналізовано роль "Руської трійці", яка утверджувала в Галичині гасла національного та культурного відродження, заклала основи громадянських змагань у руслі провідних ідей епохи Романтизму.

Проаналізовано еволюцію грошей (ЕГ) під кутом зору історичних змін їх знакової природи та смислового наповнення. Зроблено спробу дослідити внутрішню логіку цього процесу. Його загальний зміст визначено як ідеалізацію грошей. Зроблено висновок, що історична ЕГ виявляє їх реальну метафізичну природу як віртуальну реальність, інформацію "в чистому вигляді", соціальну силу, яка специфічно впорядковує життєвий світ людського суспільства.

Розглянуто польський культурно-філософський вплив на формування української національної свідомості та прагнення українців на вільний розвиток, а також на свободу соціального буття, репрезентуючи найбільш цікаві праці польських й українських дослідників у сфері державотворення. Висвітлено національний польський і український контекст культури та історії у становленні державності з урахуванням особливостей і політичних розбіжностей.

Наведено метод формулювання правил виведення для двозначної пропозиційної логіки у разі, коли логічна ймовірність висновку є меншою від 100 %. Сформульовано узагальнення щодо принципів побудови правил формулювання припущень на підставі різних логічних теорій.

Розглянуто проблематику творчості у філософських працях К. Юнга. Розкрито природу феномену творчості. З'ясовано, що в акті творення важливим є не стільки створення культурних продуктів, скільки досягнення людиною-творцем власної цілісності, індивідуальності та навіть психічного здоров'я. Виявлено вплив ідей К. Юнга на культурологію ХХ ст.

Досліджено вплив культурних факторів на процес українського націогенезу в XVI - першій половині XVII ст. Проаналізовано "східну" модель українського націогенезу. Розкрито роль українських національно-культурних інституцій у формуванні національної ідеології.

Ключ. слова: істинне й неістинне існування, смерть, буття-до-смерті, публічність
Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.24 + Ш400.17

Рубрики:

Філософія смерті і безсмертя

Пафос літератрного твору. Естетичні категорії літератури <теорія літератури>

Шифр НБУВ: Ж28852/філос. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто підходи психоаналізу та гештальтпсихології до структурних елементів композиції творів образотворчого мистецтва (ОТМ). Протистояння цих позицій знімається через розмежування предметного поля обох напрямків. Запропоновано розглядати гештальт у творах ОТМ як морфологічну систему, а архетип як смислотворчий фактор мистецького твору. Обидва мають досвідний характер і походять з несвідомого.

Проаналізовано концепції модерну в західній соціально-філософській традиції. Розглянуто полеміку між Ю. Габермасом і постмодерністами щодо незавершеності проекту модерну, а також концепцію суспільства ризику У. Бека. Поставлено проблему дослідження впливу таких концепцій на розвиток сучасної соціальної теорії в Україні.

Проаналізовано основні характеристики нового інституціоналізму в політичній науці. Виокремлено індикатори, які окреслюють самостійність і цілісність такого феномену. Розглянуто основні різновиди неоінституціоналізму. З'ясовано особливості поняття "інститут", зважаючи на головні вимоги нового інституціоналізму. Охарактеризовано процес розвитку та змін політичних інститутів.

Розглянуто особливості філософських засад українського богослов'я XVII - XVIII ст. Проаналізовано тенденцію відходу тогочасної православної філософської думки в Україні від попередньої ортодоксально-візантійської традиції християнізованого неоплатонізму - ареопагітизму в напрямку переорієнтації на західноєвропейську схоластику, неосхоластику та філософський раціоналізм Нового часу.

Порушено проблему взаємного сприйняття психотерапевта та клієнта у глибинному психотерапевтичному процесі. Розглянуто особливості сприйняття та подання соціально-перцептивної інформації у двох напрямках: "психотерапевт - клієнт" і "клієнт - психотерапевт". Проаналізовано значення десяти каналів соціальної перцепції у психотерапевтичному процесі.

Проаналізовано ті положення постмодернізму, що дозволяють розглядати його як культурологічне явище, спрямоване на певне осмислення та подальший розвиток культури. На підставі експлікації тверджень постмодерністів про текстовий характер реальності, цінності, герменевтичний дискурс зроблено висновок, що навіть у разі критичного ставлення до основних тез постмодернізму не можна не визнати його культурологічного значення.