Ключ. слова: perforant path, synapse, ultrastructure, dentate gyrus, electron microscopy
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.12

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: membrane, demyelination, cerebellar dissociated cell culture, multiple sclerosis
Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.0-29

Рубрики:

Судинні кризи. Динамічні порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

NCAM is known to play an important role in the regulation of neural development, functioning, and regeneration. To investigate the role of NCAM in a pathological state (experimental ischemia), we used a synthetic peptide, P2, mimicking physiological homophilic binding of NCAM. The viability, morphological and ultrastructural features, and metabolic activity of the cells in organotypic hippocampal cultures were estimated. Our data showed that pretreatment with P2 increased the cell viability and exerted a protective effect preventing changes of hippocampal cultures induced by ischemia. Thus, P2 can be supposed to be a promising agent for the further development of drugs for the treatment of neurodegenerative disorders.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.016.25-29

Рубрики:

Розсіяний склероз (множинний склероз)

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.797.1

Рубрики:

Порушення процесів збудження і гальмування

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-29

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження проведено з метою вивчення просторових і часових паттернів розвитку астрогліозу та ушкодження нейронів СА1 - СА3 зон на початкових стадіях індукованого стрептозотоцином діабету у щурів. Для візуалізації нейронів і гліальних клітин використано імуногістохімічне виявлення маркерних білків NeuN та GFAP. Кількість імунопозитивних клітин була підрахована на 3, 7 та 14-ту добу розвитку діабету з застосуванням конфокального мікроскопа "Olympus FV 1000". Значне зниження кількості нейронів в зоні СА2 спостерігалося у щурів з діабетом на 3-ю добу захворювання. В зоні СА1 та СА3 кількість NeuN-позитивних клітин почала знижуватися на 7-му добу (нижче за контроль на 7 та 9 % відповідно). Це зниження розвивалося надалі, до 14-ї доби, коли кількість нейронів в зоні СА1 та СА3 була меншою за контроль на 20,3 та 18,1 % відповідно. Ці зміни супроводжувались астрогліозом: кількість астроцитів у пірамідальному шарі була вірогідно вищою за контроль у всі досліджені строки. Таким чином, продемонстровано, що індукований стрептозотоцином діабет асоційований з нейродегенерацією гіпокампа. Це дає можливо припустити, що розвиток клінічно значимих когнітивних розладів починається вже на ранніх стадіях захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.52*043.5 + Р627.703-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індукція розвитку нейронів і гліальних клітин з клітин-прогеніторів нейронів (КПН) розглядається як перспективна стратегія реабілітаційних заходів щодо пацієнтів з ушкодженнями мозку, викликаними ішемічним інсультом (ІІ). Для дослідження питання, чи можуть трансплантовані КПН диференціюватись у морфологічно зрілі нейрони та функціонально інтегруватися в гіпокампальні мережі реципієнта, використано імуногістохімічні методи із застосуванням світлової та електронної мікроскопії. Умови ІІ у мишей лінії FVB викликали шляхом оклюзії обох сонних артерій протягом 20 хв. Через 24 год після оклюзії КПН, одержані з GFP-трансгенних ембріонів, були субокципітально трансплантовані ішемізованим тваринам. Виявлено, що через три місяці після трансплантації 45 % трансплантованих GFP-позитивних клітин диференціювалися в клітини, морфологічні особливості яких були подібні до відповідних властивостей пірамідних нейронів гіпокампа. Крім того, трансплантовані клітини демонстрували прояви достатньо інтенсивного формування синаптичних контактів із нейронами реципієнта. Отже, результати свідчать про те, що трансплантація КПН може бути перспективним напрямком клітинної терапії щодо пацієнтів з ІІ.

Концентрація нейрамінідази - ферменту, який відокремлює негативно заряджені сіалові ккслоти від вуглеводів клітинної мембрани, може змінюватися залежно від фізіологічних умов. Численні відомості свідчать про те, що флуктуації позаклітинної концентрації нейрамінідази можуть впливати на нервову активність. Досліджено ефект зменшення активності ендогенної нейрамінідази на епілептичну активність, викликану габазином (специфічним блокатором синаптичного гальмування) у пірамідальному шарі зони СА1 гіпокампа культивованих зрізів. Показано, що у зрізах, оброблених блокатором ендогенної нейрамінідази N-ацетил-2,3-дегідро-2-деоксинейраміновою кислотою, тривалість синхронних осциляцій, викликаних габазином, була значно збільшена у порівнянні з контрольними необробленими зрізами. Дослідження доповнює та розширює дані про те, що зміна активності нейрамінідази є важливим фактором, який може впливати на нервову збудливість.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-29

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використано in vitro модель перивентрикулярної лейкомаляції (ПВЛ), в якій органотипові зрізи головного мозку миші піддавали киснево-глюкозній депривації (КГД) та дії ендотоксину ліпополісахариду (ЛПС). Такий підхід надав можливість змоделювати важливі патогенетичні фактори, відповідальні за ПВЛ, - гіпоксично-ішемічний компонент і запалення. Оцінено віддалені ефекти мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин (ММСК) на зрізи головного мозку при їх безконтактному співкультивуванні на in vitro моделі ПВЛ. Життєздатність клітин оцінювали вимірюванням вмісту цитоплазматичного ферменту лактатдегідрогенази (ЛДГ), що вивільняється в культуральне середовище. Гліальну реакцію в перивентрикулярних ділянках культивованих зрізів мозку аналізували імуногістохімічно з використанням специфічних антитіл до маркерів олігодендроцитів, астроцитів та мікроглії (Rip, GFAP і Iba-1 відповідно). Показано, що ПВЛ призводить до значного вивільнення цитозольного ферменту ЛДГ у культуральне середовище, що свідчить про істотне пошкодження клітин. Зниження Rip-імунореактивності відображає зменшення популяції олігоденроцитів, у той час як збільшення GFAP- і Iba-1-імунореактивності вказує на виражений астро- і мікрогліоз. Наявність ММСК у співкультурі зменшувало пошкоджувальні ефекти ПВЛ, підвищуючи життєздатність клітин, запобігаючи деградації олігодендроцитів і значному астро- та мікрогліозу в культивованих зрізах головного мозку. Одержані результати свідчать про те, що захисна здатність ММСК може виконуватися дистанційно швидше за все через секрецію біологічно активних речовин.