Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.458.250.533-541я73

Рубрики:

Сколіоз у дітей

Шифр НБУВ: ІВ209496 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.236 + В377.3

Рубрики:

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.226 + В379.273.4

Рубрики:

Тонкі шари напівпровідників

Феримагнетизм. Ферити

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В377.35

Рубрики:

Антиферомагнетизм твердих тіл

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В372.312 + В377.3 + Г522.1

Рубрики:

Вакансії і домішки

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Кристалічні структури неорганічних сполук

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.22в733.5 + К204.2

Рубрики:

Природа сплавів

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою рентгенівського структурного та спектрального, гідростатичного та флюоресцентного методів досліджено леговані ітрієм і рідкісноземельними іонами фіанітові монокристали, які відрізнялися кольором. Визначено дефектність кристалічної гратки цих фіанітів, їх мікротвердість, спектри поглинання та флюоресценції. Показано, що механічні (густина, твердість) та оптичні (колір, поглинання, флюоресценція) властивості фіанітів залежать від рідкісноземельних мікродомішок (Ce, Eu) та дефектності структури.

Досліджено процеси перетворення в дуговому плазмотроні вхідних потоків енергії в теплову енергію струменя у разі використання сумішей повітря з вуглеводневими газами. Встановлено вплив горючої компоненти на частину енергії, яка виділяється у струмені поза межами плазмотрона. Оцінено можливості керування потужністю пристрою та його питомими енергетичними характеристиками зміною режимних параметрів генерації плазми.

Наночастинки (НЧ) сульфіду кадмію (CdS) було синтезовано в розгалуженій полімерній матриці декстранполіакриламід. Одержаний стабільний золь було охарактеризовано за методами спектрофотометрії, флюоресценцїі, трансмісійної електронної мікроскопії та динамічного розсіювання світла. Полімер впливав на процес формування наночастинок, а саме - контролював їх розмір, морфологію та забезпечував їх стабільність під час зберігання, запобігаючи агрегації наночастинок. Було показано, що одержані в розгалуженій полімерній матриці CdS НЧ були монодисперсними з розміром 4 - 6 нм та утворювали кластери (50 - 200 нм), локалізовані в обмеженому об'ємі макромолекули. CdS-наночастинки показали покращену емісію, вони є перспективним матеріалом для світловипромінюючих пристроїв, особливо для синьої ділянки спектра. Також вони можуть знайти застосування як біологічні маркери.

Одержано аналітичні просторово-часові розподілення тангенціальних проекцій вихорового струму, індукованого прямокутним контуром нестаціонарного стороннього збурення, під поверхнею ортотропного дисипативного композита.

Індекс рубрикатора НБУВ: В377.3

Рубрики:

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отримано результати зміни експлуатаційних характеристик осьової оливи на різних етапах напрацювання та використовуючи метод електростатичної обробки. Дослідження проведено на парі тертя "ролик - колодка", яка змочувалася осьовою оливою на різних режимах навантаження та ступенях напрацювання. Отримано залежності зносу експериментальних зразків за різних режимів навантаження, напрацювання оливи та ступеня електрообробки.

Зростаючі вимоги до продуктивності мехатронних систем (МС) із гідравлічним приводом (ГП) активних робочих органів самохідних машин вимагають застосування нових підходів у процесі розробки та проектування. Функціональні параметри МС залежать від раціонального вибору режимів роботи гідравлічної системи та конструктивного виконання мехатронних модулів цих систем. Якість МС із ГП більшою мірою визначається динамічними характеристиками. Для поліпшення динамічних характеристик запропоновано універсальну модель, яка описує динамічні та статичні процеси, що відбуваються в елементах МС. Насос, гідромотор, запобіжний клапан і робочу рідину розглянуто у взаємозв'язку, як єдине ціле. Універсальна модель враховує особливості функціонування та взаємний вплив усіх елементів МС, а також особливості робочої рідини та може бути використана з будь-якими гідромашинами об'ємної дії. Дослідження динаміки зміни функціональних параметрів МС із ГП здійснено на чотирьох етапах роботи: розгін гідроприводу (спрацювання запобіжного клапана); закриття клапана; завершення розгону; сталий режим роботи. Проведеними дослідженнями встановлено, що за пуску гідроприводу МС із моменту спрацьовування запобіжного клапана і до його закриття умови експлуатації не впливають на зміну функціональних параметрів. За сталого режиму роботи спостерігаються пульсації, викликані нерівномірністю подачі насоса і коливаннями навантаження. Також необхідно відзначити, що МС із гідромотором, який має більший робочий об'єм, має кращі динамічні характеристики, ніж система з гідромотором меншого об'єму.

Наведено результати експериментальних досліджень впливу концентрації вуглецевої сажі в індустріальній оливі И-30А на зносостійкість трібологічної системи сталь - олива - бронза. Припускається, що вуглецева сажа, отримана електродуговим методом за лабораторних умов, складається з конгломератів мікро- та наночастинок вуглецю, розміри яких знаходяться у широкому діапазоні - від нанометрів до десятих часток міліметрів. Наведено методику, матеріали та обладнання для проведення експериментальних досліджень зносостійкості деталей трібосистеми сталь - бронза на машині тертя СМЦ-2. Методика досліджень передбачала варіювання двома незалежними факторами: концентрація вуглецевої сажі в індустріальній оливі И-30А та зовнішнє навантаження. Незмінними факторами залишались швидкість ковзання, контурна площа контакту та початкова температура трібосистеми. Отриманні експериментальні данні надали можливість встановити дві головні закономірності, що характеризують процес тертя та зношування в досліджуваній трібологічній системі. Перша закономірність розкриває вплив концентрації вуглецевої сажі в індустріальній оливі И-30А та зовнішнього навантаження на момент тертя в парі сталь - бронза. Друга закономірність розкриває вплив тих самих факторів на зносостійкість деталей, що піддавались випробуванням на машині тертя. Отриманні закономірності корелюють між собою та визначають область раціональної концентрації вуглецевої сажі в індустріальній оливі И-30А, яка була застосована як мастильний матеріал у трібологічній системі, що піддавалась випробуванням. Наведено дослідження поверхонь деталей тертя на атомно-силовому мікроскопі "Solver Р47-Pro" фірми виробника NT-MDT. Такі дослідження надали можливість розкрити механізм модифікації поверхневого шару сталі та бронзи наночастинками вуглецю за їх взаємодії в трібологічній системі під час тертя.

Наведено результати експериментального дослідження впливу двошарового мащення, що формується з графітового порошку та базових молекул індустріальної оливи, на зносостійкість бічної поверхні головки залізничної рейки. Так, у разі збільшення концентрації графітового порошку в оливі від 0 до 3 % за навантаження 363 - 646 N величина зношування зменшується на 42 - 29,7 % відповідно. Методика досліджень передбачала моделювання процесу тертя кочення з проковзуванням за допомогою роликів на машині тертя СМЦ-2. Саме такий вид тертя має місце в трибосистемі гребінь колеса - бічна поверхня головки рейки в кривих ділянках колії. Також передбачалась подача оливи аерозольним способом. Варіювались 2 незалежних фактори: концентрація графітового порошку в індустріальній оливі И-12А та зовнішнє навантаження. Незмінними факторами залишались частота обертання роликів, що забезпечувало стабільне проковзування на рівні 20 %, температура оливи, час проведення кожного випробування. Результати експерименту надали можливість отримати рівняння регресії, яке описує закономірність зношування ролика пари тертя "ролик - ролик" залежно від обраних факторів. На завершальному етапі роботи проведено розрахунок ресурсу рейки в кривій ділянці колії. Результати розрахунку ресурсу залізничної рейки за умов збільшення концентрації графітового порошку від 0 до 3 % у разі зовнішніх навантажень від 363 до 646 N показали приріст ресурсу рейки від 40 до 61 %. Розрахунок базувався на отриманих експериментальних даних, що характеризують процес тертя бічної поверхні головки рейки з гребенем колеса в кривій ділянці колії за умов двошарового мащення за різних навантажень. Двошарове мащення формувалось шляхом аерозольного нанесення оливи на поверхню тертя з різною концентрацією графіту. Отримані дані надають можливість прогнозувати строк служби залізничих рейок в кривих за умов двошарового мащення.

Методами SQUID магнітометрії досліджено магнітні властивості тонкоплівкових багатошарових композицій [Fe/Py]/FeMn/Py як функції температури та товщини антиферомагнітного прошарку (АФМП) FeMn. Структури з різною товщиною FeMn (6 і 15 нм) демонструють абсолютно різну поведінку. Матеріал, що містить АФМП FeMn товщиною 15 нм характеризується обмінним закріпленням обох феромагнітних шарів у всьому температурному інтервалі вимірювань (5 - 300 К). Водночас, для композиції FeMn із товщиною 6 нм ознаки обмінного закріплення зникають поблизу кімнатної температури, її поведінка характеризується єдиною петлею гістерезису, що зосереджена навколо нульового поля і має посилену магнітну коерцитивність. Спостережувані властивості пояснюються нанорозмірним ефектом та, можливо, феромагнітною міжшаровою взаємодією, що реалізується через тонкий АФМП.

Індекс рубрикатора НБУВ: В377.35 + В379.2

Рубрики:

Антиферомагнетизм твердих тіл

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням методу термолюмінесценції (ТЛ) в інтервалі температур 80 - 400 К вперше досліджено наночастинки CdS, одержані зеленим синтезом в біосистемах базидіального гриба Pleurotus ostreatus та коренів льонку Linaria maroccana. Для порівняння характеристик ТЛ наночастинок CdS, одержаних зеленим синтезом з іншими, досліджено зразки двох типів CdS, нано- та мікророзмірів, вирощених за допомогою хімічних методыі. Оскільки інтенсивність люмінесценції була незначною, а інтегральна крива ТЛ практично не розділялась на елементарні піки, енергії активації визначались за формою елементарних кривих ТЛ, які одержувались в результаті розкладу інтегральної кривої на елементарні контури згідно формул для лінійної та квадратичної кінетики ТЛ. Встановлено, що значення енергії активації пасток кривих ТЛ наночастинок CdS, одержаних зеленим синтезом, лежать в межах 0,09 - 0,53 еВ, що корелює з одержаними значеннями енергії активації для відповідних смуг ТЛ зразків CdS, одержаних з використанням хімічних методів (0,07 - 0,62 еВ). Для всіх типів зразків CdS криві ТЛ мають подібну форму і практично один склад елементарних піків, які відрізняються лише розподілом інтенсивностей окремих піків. Тобто, незалежно від методу синтезу частинок, вони мають подібну дефектну структуру, і, відповідно, подібну природу ТЛ. На підставі ТЛ досліджень робиться висновок, що наночастинки CdS, одержані зеленим синтезом за допомогою Pleurotus ostreatus та Linaria maroccana є достатньо якісними, за своєю дефектною структурою вони практично не відрізняються від наночастинок CdS, одержаних за традиційними хімічними методами, і є перспективним матеріалом для широкого застосування, причому такий CdS є порівняно екологічним матеріалом.