Індекс рубрикатора НБУВ: Ж306.9

Рубрики:

Вплив радіоактивного та іншого випромінювання на властивості матеріалів

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.23 + Р415.16

Рубрики:

Гіпотиреози

Хвороби, пов'язані з порушенням ендокринної функції підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дефіцит вітаміну D присутній більше ніж у половини населення в усьому світі. Відомо, що дефіцит вітаміну D призводить до розвитку остеопенії та остеопорозу. Оскільки рецептори вітаміну D є у всіх клітинах організму, у дослідженнях останніх років основну увагу було приділено позаскелетним ефектам вітаміну D та впливу на загальний стан здоров'я. Мета дослідження - оцінити деякі фактори ризику дефіциту вітаміну D серед українських жінок у Карпатському регіоні. У дослідженні з 2014 по 2016 рр. взяли участь 495 жінок віком 18 - 82 роки. Рівні сироваткового 25-гідроксивітаміну D було виміряно у всіх учасників після вивчення їх демографічних і антропометричних даних та медичного анамнезу. Поширеність дефіциту та недостатності вітаміну D у жіночій популяції Карпатського регіону становила 91,1 %. Аналіз логістичної регресії показав, що вік (відношення шансів (ВШ): 0,98, довірчий інтервал (ДІ): 0,95 - 0,98) та менопауза (ВШ: 0,49; ДІ: 0,25 - 0,98) були незалежними предикторами дефіциту вітаміну D. Висновки: у дослідженні показано високу поширеність дефіциту вітаміну D серед українських жінок, особливо у репродуктивному віці.

Рассмотрены вопросы влияния тиамина и его производных на течение осложнений сахарного диабета (СД). Tиамин служит коферментом для транскетолазы, пируватдегидрогеназы и комплексов alpha-кето-глутаратдегидрогеназы, ферменты которых играют фундаментальную роль во внутриклеточном метаболизме глюкозы. В литературе сообщается о взаимосвязях между тиамином и СД. Уровни тиамина и активность зависимых от тиамина ферментов снижены у больных СД. Генетические исследования дают возможность установить связующие звенья между тиамином и СД. Установлено, что тиамин и его дериваты предотвращают активацию биохимических процессов (усиленное выделение полиоловым путем, избыточное образование конечных продуктов гликирования, активация протеинкиназы C и усиление гексозаминового пути биосинтеза), вызванных гипергликемией при СД. Подчеркивается значение тиамина при эндотелиальных сосудистых болезнях при СД (микро- и макроангиопатия), нарушениях липидного обмена, при ретино-, нефро-, кардио- и нейропатии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р410.210.41 + Р415.202.83

Рубрики:

Цукровий діабет

Атеросклероз. Артеріосклероз

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.23 + Р415.202.83

Рубрики:

Гіпотиреози

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Захворюваність на цукровий діабет (ЦД) типу 2 зростає у всьому світі. На сьогодні необхідні ефективні програми профілактики для зменшення ризику виникнення ЦД та його прогресування. До однієї із стратегій належить застосування вітамінів, зокрема вітаміну D. Мета роботи - вивчити ефективність додаткового призначення вітаміну D на інсулінорезистентність і антропометричні параметри у хворих на ЦД типу 2. У рандомізоване клінічне дослідження було включено 52 пацієнти з ЦД типу 2, розподілених на 2 групи - контрольну та інтервенційну. Хворі інтервенційної групи додатково одержували 28000 міжнародних одиниць (МО) холекальциферолу. Після встановлення демографічних і антропометричних чинників (об'єм талії, артеріальний тиск і індекс маси тіла) двічі проводився забір крові для визначення глікемії натще, 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D], інсуліну, глікованого гемоглобіну (HbA1c) і індексу інсулінорезистентності (HOMA): на початку дослідження і через 3 міс. Хворі двох груп (по 26 осіб) не відрізнялися за основними показниками на початку дослідження. Через 3 міс після лікування холекальциферолом показник HbA1c, антропометричні дані в інтервенційній групі не змінювалися, однак встановлено достовірне збільшення вмісту 25(OH)D у сироватці крові (p = 0,007). Додаткове призначення вітаміну D у хворих на ЦД типу 2 справляло позитивний вплив на інсулінорезистентність (зменшення вмісту інсуліну та індексу HOMA). Не встановлено взаємозв'язку між вмістом вітаміну D та індексом маси тіла та об'ємом талії. Висновки: подальші дослідження з більшими вибірками хворих необхідні для встановлення достовірного ефекту додаткового призначення вітаміну D на перебіг ЦД.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р415.202.8

Рубрики:

Цукровий діабет

Вітамінна недостатність. Гіпервітамінози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Захворюваність на цукровий діабет (ЦД) типу 2 зростає у всьому світі. На сьогодні необхідні ефективні програми профілактики для зменшення ризику виникнення ЦД та його прогресування. До однієї із стратегій належить застосування вітамінів, зокрема вітаміну D. Мета роботи - вивчити ефективність додаткового призначення вітаміну D на інсулінорезистентність і антропометричні параметри у хворих на ЦД типу 2. У рандомізоване клінічне дослідження було включено 52 пацієнти з ЦД типу 2, розподілених на 2 групи - контрольну та інтервенційну. Хворі інтервенційної групи додатково одержували 28000 міжнародних одиниць (МО) холекальциферолу. Після встановлення демографічних і антропометричних чинників (об'єм талії, артеріальний тиск і індекс маси тіла) двічі проводився забір крові для визначення глікемії натще, 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D], інсуліну, глікованого гемоглобіну (HbA1c) і індексу інсулінорезистентності (HOMA): на початку дослідження і через 3 міс. Хворі двох груп (по 26 осіб) не відрізнялися за основними показниками на початку дослідження. Через 3 міс після лікування холекальциферолом показник HbA1c, антропометричні дані в інтервенційній групі не змінювалися, однак встановлено достовірне збільшення вмісту 25(OH)D у сироватці крові (p = 0,007). Додаткове призначення вітаміну D у хворих на ЦД типу 2 справляло позитивний вплив на інсулінорезистентність (зменшення вмісту інсуліну та індексу HOMA). Не встановлено взаємозв'язку між вмістом вітаміну D та індексом маси тіла та об'ємом талії. Висновки: подальші дослідження з більшими вибірками хворих необхідні для встановлення достовірного ефекту додаткового призначення вітаміну D на перебіг ЦД.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р415.202.8

Рубрики:

Цукровий діабет

Вітамінна недостатність. Гіпервітамінози

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12 + Р415.202.83-5

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

In spite of large volume of data linking vitamin D (VD) with cardiovascular morbidity, autoimmunity, cancer, and virtually every organ system, VD and thyroid is a lesser-known aspect of VD in clinical practice. The reason for this almost ubiquitous role of VD is perhaps because VD receptor (VDR) is virtually expressed in every tissue and organ system of the body. This review intends to highlight the current literature on the impact of VD status and supplementation on thyroid autoimmunity. References for this review were identified through searches of PubMed for articles published to from 2015 to September 2020 using the terms "thyroid" and "Vitamin D". Significant inverse correlation was documented between anti-thyroid peroxidase antibody (TPO Ab) and serum 25-hydroxyvitamin D 25(OH)D. TPO Ab positivity is more prevalent in VD deficient individuals. A large volume of medical literature is available from observational studies linking VD with thyroid autoimmunity. Data from interventional studies documenting beneficial effects of VD on thyroid autoimmunity is also available, but lesser than that from observational studies. Short-term high dose oral VD supplementation reduces TPO Ab titers. Certain VDR gene polymorphism has been linked to increased occurrence of autoimmune thyroid disorders (AITD). Data on whether correction of Vitamin D deficiency in AITD results in reduction in the requirement of levothyroxine or carbimazole in hypothyroidism or Graves disease respectively is not available. Conclusions. In spite of large volume of medical literature from observational studies linking VD with thyroid autoimmunity, meaningful concrete clinical data on impact of VD supplementation on hard clinical end points in these disorders is lacking, and should be the primary area of research in the next decade.

A simulation model of a photoplethysmographic signal under psychoemotional stress taking into account the nature of signals of biological origin and stress response stages was developed. The method of constructing the simulation model is based on reconstructing the waveform and coding points of the signal taking into account the stress response curve using harmonic functions at characteristic time intervals. Using the simulation model of the photoplethysmographic signal under psychoemotional stress with previously known parameters allows validation of methods and algorithms for processing such data. It was found that in the process of simulation, it is necessary to take into account the signal frequency, random component and stress response curve. This complicates the simulation algorithm. However, using the simulation model with variable input parameters allows reproducing the signal with an emphasis on stress response stages. One of the features of the proposed model is the ability to reproduce the signal by coding points for amplitude and time intervals using harmonic functions. The relative error for the amplitude variation of the model and experimental data is 3,97 %, and for the period - 3,41 %. Calculation of Student's t-test showed a statistically insignificant difference: p = 0,296 for the amplitude and p = 0,275 for the period. This indicates that the simulation model takes into account the signal characteristics under stress: frequency, random component and stress response curve. Using the proposed simulation model is an adequate way to assess methods and algorithms for analyzing the state of the cardiovascular system under psychoemotional stress.

In patients who were not previously diagnosed with any thyroid conditions, the scenario of COVID-19 related anomalies of the thyroid may include either: a process of central thyroid-stimulating hormone disturbances via virus-related hypophysitis; an atypical type of subacute thyroiditis which is connected to the virus spread or to excessive cytokine production including a destructive process with irreversible damage to the gland or low triiodothyronine syndrome (non-thyroidal illness syndrome) which is not specifically related to the COVID-19 infection, but which is associated with a very severe illness status. This review aimed to investigate thyroid changes resulted from the COVID-19 infection. Ongoing assessment of the effects of the COVID-19 pandemic will reveal more information on coronavirus-induced thyroid conditions. Routine thyroid assays performed in patients with severe infection/acute phase of COVID-19 are encouraged to detect thyrotoxicosis. After recovery, thyroid function should be assessed to identify potential hypothyroidism. There remain unanswered questions related to the predictive value of interleukin-6 in infected patients, especially in cases of cytokine storm, and the necessity of thyroid hormone replacement in subjects with hypophysitis-related central hypothyroidism.

Accumulating evidence from animal and human studies suggests that vitamin D is involved in many functions of the reproductive system. Considering the potential link between vitamin D and human fertility, authors performed this review summarizing current literature on vitamin D and possible mechanisms explaining the link of vitamin D with androgen metabolism in men. The purpose of this review was to provide an overview on the effects of vitamin D on androgen metabolism in men. Methods. Author performed a systematic literature search in PubMed for relevant English language publications published from January 2011 until September 2021. The vitamin D receptor and vitamin D-metabolizing enzymes are found in reproductive tissues. In men, vitamin D status has been associated with androgen levels and hypogonadism. Further, there is some evidence for a favorable effect of vitamin D supplementation on testosterone concentrations, although others failed to show a significant effect on testosterone levels. Vitamin D might play an important role in androgen metabolism. Existing evidence from available trials evaluating the effect of vitamin D supplementation on androgen levels in men is insufficient to recommend measurement of 25(OH)D levels or vitamin D supplementation in hypogonadal men. We cannot exclude vitamin D effects on androgen levels in men with low TT levels or in men with severe vitamin D deficiency. This question remains to be answered in future investigations. Conclusions. Vitamin D deficiency is associated with adverse fertility outcomes including hypogonadism, but the evidence is insufficient to establish causality. High-quality trials are needed to further evaluate the effects of vitamin D supplementation on androgen levels in men.

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Порушення репродуктивного здоров'я населення привертає увагу науковців медико-біологічної галузі у зв'язку зі змінами навколишнього середовища. Зміна клімату в бік підвищення температури є актуальною загрозою здоров'ю людства з негативним довготривалим впливом. В умовах глобального потепління зростає кількість негативних наслідків вагітності, а саме ідіопатичного передчасного завершення вагітності з народженням недоношених новонароджених. Пріоритетним напрямком зменшення викликаних зміною клімату негативних наслідків для здоров'я населення є визначення груп ризику, найбільш вразливих до негативних наслідків зміни клімату для здоров'я, до яких належать вагітні жінки та новонароджені діти. Стратегія попередження та зменшення змін репродуктивного здоров'я грунтується на визнанні глобального потепління як фактора ризику, що сприяє зростанню передчасних пологів та пов'язаних з цим несприятливих наслідків вагітності.

Захворювання щитоподібної залози можуть супроводжуватися різноманітними ревматичним, виявами, починаючи від ранніх вад розвитку в дитинстві та закінчуючи такими виявами у дорослих, як артралгії, міалгії, міопатії, акропатії, артрити, остеопороз тощо. Мета огляду - узагальнити і проаналізувати дані літератури про різноманітні порушення опорно-рухового апарату при гіпертиреозі та гіпотиреозі, а також про можливі механізми їх розвитку і взаємозв'язку. Автори провели систематичний пошук відповідних англомовних публікацій за період з червня 2011 р. до жовтня 2021 р. у MedLine, PubMed та Google Scholar. До ревматичних виявів при гіпотиреоїдизмі та гіпертиреоїдизмі належать артропатія, міопатія, адгезивний капсуліт плеча, тиреоїдна акропатія, тунельний зап'ястний) синдром, феномен Рейно, синдром Гофмана, остеопороз. Захворювання щитоподібної залози зазвичай спричиняють клінічну симптоматику ураження опорно-рухового апарату і можуть навіть виявлятися ревматичними синдромами до того, як природа основної ендокринопатії стане невидною. Іноді захворювання щитоподібної залози можуть імітувати деякі ревматичні захворювання, що призводить до діагностичних помилок. З іншого боку, розлади щитоподібної залози можуть співіснувати з ревматичними захворюваннями, так само як і ревматична патологія з ураженнями щитоподібної залози. Важливо пам'ятати, що ревматичні скарги також можуть бути пов'язані з невиявленими та нелікованими захворюваннями щитоподібної залози і виявлятися у вигляді міопатій у разі некоректної терапії цих захворювань. Лікарі-терапевти, ендокринологи та ревматологи мають знати, як захворювання щитоподібної залози впливають на скелетно-м'язову систему, що допоможе уникнути діагностичних помилок, на ранній стадії запідозрити тиреоїдну патологію та правильно розпочати лікування.