Висвітлено процес інтеграції спеціальних навчальних дисциплін та іноземної мови. Підлкреслено важливість знання іноземної мови у професійному становленні молодого спеціаліста.

Представлено результати теоретичного зіставного аналізу феноменів релігійності та духовності, а також емпіричного дослідження концепту "Бог", який слугує основою первинних переживань цих феноменів. Мета роботи - полягає в теоретико-емпіричному дослідженні понять духовності й релігійності як властивостей особистості, а також визначенні спільного психосемантичного простору для цих понять за допомогою вільного асоціативного експерименту та методу семантичного диференціалу. Запропоновано визначення духовності як особистісний пошук відповідей на питання стосовно життя, смислу, трансцендентних переживань, які не обов'язково походять із релігійних ритуалів чи вірувань певної спільноти. Релігійність тлумачиться як властивість особистості, що передбачає обов'язкове залучення вконкретну релігію на рівні когніцій, емоцій та поведінки. Релігійність також визначається через релігійні орієнтації йрелігійне включення врізні життєві контексти. Характеристиками релігійності є ритуальні, інтелектуальні, досвідні, ідеологічні, моральні йкультурні виміри. У сучасних дослідженнях підкреслено неузгодженість між релігійними віруваннями, релігійною поведінкою та відчуттям приналежності до спільноти, що значно ускладнює вивчення релігійності як універсальної особистісної риси тапотребує виходуна індивідуально-психологічні особливості людини. Визначено асоціативний простір концепту "Бог", щовідображає переживання, властиві як релігійності, так і духовності. Асоціативний простір представлено такими основними категоріями, яксуб'єкти (творець, усемогутній, володар, батько, дух, спаситель), емоційно-почуттєва сфера (любов, добро, віра) та суспільні й людські цінності (справедливість, правда, допомога, релігія). Визначено конотативні значення досліджуваного концепту та побудовано його психосемантичний простір.

Більшість рудопроявів і родовищ корисних копалин, як відомо, розміщуються у зонах тектонічних розломів. У зв'язку з цим наведено аналіз рудоносності регіональних і локальних зон розломів у межах мегаструктур Українського щита - Подільського, Волинського, Інгульського, Дніпровського, Приазовського мегаблоків і Білоцерківсько-Одеської, Інгулецько-Криворізької, Оріхіво-Павлоградської міжблокових шовних зон. Охарактеризовано геологічні та структурно-тектонічні особливості мегаблоків і міжблокових шовних зон, виділено основні етапи їх формування. На підставі аналізу особливостей розподілу різних родовищ і рудопроявів у розломно-блоковій тектоніці Українського щита встановлено чинники рудоносності і металогенічні особливості цихструктур, що визначаються їх геодінамичним режимом; конкретні мегаблоки і шовні зони мають відмінні риси, різняться металогенєю мегаблоків і міжблокових шовних зон. Металогенія мегаструктур Українського щита і рудоносність регіональних і локальних структур зумовлені поєднанням чинників різної значущості. Основними з них є процеси еволюції мантійних флюїдів і ступінь окиснення корових продуктів протягом геологічного часу. Велике значення мав рівень ерозійного зрізу структур, що зумовило фізико-хімічні умови концентрації певних рудних елементів. Металогенія різних зон розломів визначається поєднанням низки сприятливих факторів накопичення металів у геологічному часі і просторі. Найважливішими рудоконцентрувальними факторами є склад і кількісне співвідношення орто- і парапород, наявність у них надкларкового вмісту характерних металів; еволюція розломів, за якої активізуються рухливість металів і їх концентрація на менш глибоких рівнях; приуроченість до розломів магматичних порід; ступінь еродованості блоків; фізико-хімічні властивості порід розломів і нерівномірний розподіл тектонічних тисків; умови і характер деформації структур; латеральна будова розломів.

Рассмотрены особенности геологического строения и геодинамического развития Белоцерковско-Одесской межблоковой зоны Украинского щита. Установлена возможная связь торий-уранового оруденения с конкретными дислокационными структурами и петрологическими процессами. Даны некоторые поисковые критерии торий-уранового оруденения.

В результате урбанизации создается новая экологическая среда с высокой концентрацией антропогенных и техногенных факторов, которые воздействуют на горожан в условиях больших городов и мегаполисов. При этом на человека, как и на биоту в целом, дополнительно отрицательно влияют еще и глобальные космические и геологические факторы. На основании анализа обширного материала рассмотрены геологические факторы, к которым относятся неоднородности земной коры в виде крупных протяженных зон разрывных тектонических нарушений и напряжений, активных разломов, относящихся к геоактивным зонам, и более локальных участков в пределах последних с проявлением различных аномальных физических полей, определяемых как геопатогенные зоны. Существование геоактивных зон и аномальных полей, которые влияют на среду обитания человека, делают актуальным изучение таких зон в пределах крупных городов и урбанизированных территорий. Приведены геологические и структурные характеристики и внутренняя морфология геоактивных разломных зон. Показано, что породы, участвующие в их строении, и протекающие в них физико-химические процессы имеют аномальные свойства, которые непостоянны и зависят от времени, глубины заложения зон, уровня их эродированности и, особенно, неотектонической активности. Охарактеризованы геоактивные зоны (активизированные глубинные разломы) на территории Киева и Киевской области (Киевский геодинамический полигон). Рассмотрены различные виды энергии, сосредоточенные в геоактивных зонах (механическая, магнитная, электромагнитная, гравитационная, тепловая, радиационная) и их суммарное влияние на физико-химические процессы. Дана оценка возможного суммарного влияния этих процессов на формирование рельефа, тип растительности, устойчивость техногенных объектов, а также на живую материю (в частности, здоровье и психическое состояние человека). Определены направления дальнейших исследований.

Увагу приділено дослідженню проявів релігійності особистості, зокрема індивідуальної структури релігійності особистості студента. Вперше визначено взаємозв'язок інферентного, афективного та голістичного типів інтуїції з рівнем сформованості релігійності та її індивідуальною структурою. Встановлено релігійно-моральний, релігійно-нормативний, релігійно-консервативний, релігійно-інтуїтивний, релігійно-тривожний, релігійно-формальний і псевдорелігійний види релігійності на основі диспозиційних та операціональних проявів релігійності. Виокремлено конотативні, асоціативні та ситуативні значення у структурі релігійних переживань. На основі дослідження релігійних переживань визначено психосемантичні координати духовності та релігійності, представлені категоріями суб'єктів, емоційно-почуттєвої сфери, індивідуальних і суспільних цінностей. Установлено, що релігійно-моральний і релігійно-інтуїтивний види релігійності найбільше пов'язані з духовністю особистості та виражають найвищий рівень сформованості релігійності. Уточнено і розширено уявлення про вікові особливості розвитку релігійності та духовності в юнацькому віці, а також сформованість релігійності та її індивідуальну структуру в студентів. Розвинуто положення психосемантичного підходу в дослідженні емоційних переживань особистості як вираження ставлення до конкретних фрагментів дійсності, а також діагностичні можливості асоціативного експерименту у визначенні релігійної свідомості особистості.

Рассмотрены особенности глубинного и корового строения Голованевской шовной зоны Украинского щита, геохронологическая последовательность основных этапов ее формирования. Дана характеристика торий-урановых рудопроявлений и месторождений, основных стадий их образования. Определены этапы последовательной концентрации урана и тория в связи с процессами седиментации, вулканизма, метаморфизма, ультраметаморфизма и тектономагматической активизации. Концентрация урана и тория происходила многоэтапно и возрастала с каждым последующим геологическим процессом. Рассмотрены глубинные и коровые источники урана и тория, их соотношение на предрудной и основной рудогенной стадиях формирования месторождений. Показано, что образование месторождений стало возможным в протерозое, когда глубинные кислые архейские флюиды сменились нейтральными и щелочными водно-хлоридно-калиевыми, а в коре - формировались торий-урановые породные комплексы. Совокупность полученных данных является основанием для отнесения торий-уранового оруденения к метаморфогенному типу. Наличие в Голованевской шовной зоне Лозоватского, Южного и Калиновского месторождений, а также многочисленных торий-урановых рудопроявлений определяет ее в качестве перспективной на развитие торий-урановой сырьевой базы ядерной энергетики Украины. Торий-урановое оруденение генетически типично также для Криворожско-Ингулецкой, Орехово-Павлоградской межблоковых шовных зон: для определения их перспектив необходимы детальные исследования. Приуроченность торий-уранового оруденения именно к шовным межблоковым зонам обусловлена сочетанием следующих основных региональных признаков: наличием неоархейских торий-ураноносных породных комплексов; их метаморфизмом в условиях гранулитовой фации; интенсивным ультраметаморфизмом; развитием глубинных флюидопроводимых разломов; глубоким уровнем эрозионного среза, в котором вскрыты продукты редкометальной и колчеданной стадий торий-уранового оруденения.

Розглянуто геологічне положення, склад і генезис уранового зруденіння рудопроявів південно-західного схилу Українського щита. У докембрійському фундаменті розвинуті метаморфічні породи дністровсько-бузької і бузької серій та ультраметаморфічні породи голованівського, побузького, бердичівського комплексів. Осадовий чохол представлений породами декількох світ і горизонтів могилівської серії венду. Геологічну будову ускладнено вузлами перетину північно-західної "зони неузгодження" з субмеридіональними зонами розломів. На південно-західному схилі Українського щита відкрито, вивчено і опошуковано чотири прояви урану та чотири радіоактивні аномалії. Уранопрояви локалізовані уздовж регіональної поверхні неузгодження докембрійського фундаменту і платформного чохла; нерідко приурочені до вузлів перетину розломів. В породах осадового чохла вони переривчасті, лінзовидні, субузгодні з нашаруванням порід. Уранове зруденіння встановлено одночасно як в породах фундаменту, так і в породах платформного чохла. Рудні поклади утворюють штокверкові та жильні відокремлення серед тектонізованих порід докембрію. Уранове зруденіння прожилково-вкраплене, представлене уранінітом, настураном, кофінітом, урановими чернями, казолітом та ін. Уранове зруденіння обумовлено як ендогенними, так і екзогенними процесами; встановлено кілька стадій концентрації урану. Головним джерелом урану і супутніх елементів слугували низькотемпературні гідротермальні флюїди ослаблених зон, які приурочені до поверхні між фундаментом і чохлом. Наведено зіставлення і встановлено схожість уранового зруденіння цих проявів з багатими урановими рудами "зон неузгодження" Канадського і Північно-Австралійського щитів, що визначає значні перспективи уранового зруденіння південно-західного схилу Українського щита для розвитку уранової сировинної бази України.