Розроблено метод детального картування кінематичних вісей сучасних розломів земної кори і вперше у світовій практиці виконано демографічні вимірювання, безпосередньо, у вісях деяких найбільш активних розломів. Виявлено раніше невідоме явище циклічної пульсації розломів із правильним чергуванням періодів розширення та стискання. Показано, що всі експериментальні природні події та крупні технічні катастрофи пов'язані з моментами (піками) розширення сучасних розломів. Докладно розглянуто способи зменшення негативних наслідків геологічної пульсації.

Обгрунтовано оптимальний комплекс приповерхневих структурно-атмогеохімічних методів для прогнозування розломних зон підвищеної проникності. Наведено результати застосування методичних розробок для вирішення конкретних геоекологічних задач, запропоновано методику прогнозної оцінки перспективних ділянок і пошуків підземних вод і покладів вуглеводнів.

Обоснован оптимальный комплекс приповерхностных структурно-атмогеохимических методов для прогнозирования разломных зон повышенной проницаемости. Приведены результаты применения методических разработок для решения конкретных геоэкологических задач, предложена методика прогнозной оценки перспективных участков и поисков подземных вод и залежей углеводорода.

Изложены вопросы рудной геологии, рассмотрены строения локальных структур и состав околорудных пород, вмещающих месторождения. Показано, что в результате развития структурных и литологических комплексов, парагенетически контролирующих отложения руд, формировались так называемые флюидизитовые зоны. Данные зоны подразделяются по тектоническому признаку, характеризующему принадлежность их к определенным тектоническим стадиям рифтогенных и контракционных циклов, и по их парагенетическим связям с рудными формациями. Описано строение рудоконтролирующих флюидизитовых зон, исследованных на известных рудных месторождениях.

За результатами обробки повторних GPS-спостережень на геодинамічному полігоні Аргентинських островів, виконаних у межах 8-ї і 10-ї Українських антарктичних експедицій, визначено вектори зсувів пунктів геодинамічного полігона. Виконано геологічну інтерпретацію векторних зсувів пунктів геодинамічного полігона Аргентинських островів і територій, що прилягають до Антарктичного півострова.

Отмечено, что ротационный рифтинг - следствие вращательного движения Земли - сопровождается образованием планетарных экваториальных глубинных раздвигов. Неоднократное и разновековое пересечение ими древней глыбы Антарктиды привело к обширной зоне растягивания с одновременным формированием в ней глубинного мультимагматогена, что увенчалось становлением континента и превращением его в древнюю платформу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390.51 + И14-11

Рубрики:

Глибинні розломи

Керування гірським тиском

Шифр НБУВ: Ж69772 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Порівняно характер малоамплітудної тектонічної порушеності за даними гірничих і геологорозвідувальних робіт. Установлено, що малоамплітудні розриви у 98,64 % випадків геологорозвідувальними свердловинами не виявляються. Рекомендовано під час складання літолого-міцностних карт стійкості безпосередньої покрівлі вугільних пластів використовувати інформацію про всі зони з дефектами щільності.

  Скачати повний текст

Наведено оцінку перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району шляхом використання систем розломів, виділених за даними гравітаційного та магнітного полів за методикою К.Ф.Тяпкіна, в основу якої покладено концепцію ротаційного режиму Землі. Запропоновано нову методику прогнозу різномасштабних алмазоперспективних об'єктів, яка базується на застосуванні визначених в процесі дослідження закономірностей та критеріїв, що випливають з ротагенної природи структуроутворення в їх зв'язку з системами розломів, достовірність якої перевірена бурінням. Виділено алмазоперспективні об'єкти різного ієрархічного рівня: мінералогічна зона, кімберлітове поле, кущ трубок, локальні трубки. Розроблено модель формування експлозивних структур зсувних розломів четвертого порядку, зумовлених ротагенними причинами. Виявлено декілька алмазоперспективних структур зазначеного типу у районі досліджень. Встановлено спільність мінерагенії алмазів та урану, що зумовила визначену комплексну металогенічну спеціалізацію широтних розломів, які значною мірою контролюють прояви порід алмазоносних формацій та скупчення урану, що дозволило додатково розширити перспективні площі на пошуку алмазоносних об'єктів.

Досліджено положення та структурну позицію гідротермально-метасоматичної мінералізації в зонах розломів. Польовими спостереженнями показано, що глибинні та більш високопорядкові розломи характеризуються наявністю природних імпульсних електромагнітних полів, які виникли за їх закладання та супроводжують всі етапи їх розвитку. Проведені експериментальні дослідження з вивчення впливу теплових та електромагнітних полів на зразки гірських порід доводять, що вони сприяють появі та розвитку гідротермально-метасоматичної мінералізації в розломах. Зокрема, вони обумовлюють додаткову мобілізацію та міграцію розчинів і речовини з порід, забезпечують прискорення проходження фізико-хімічних реакцій, дозволяють знизити температури дисоціації речовин і мінералоутворення. На підставі експериментальних даних і геолого-генетичних закономірностей розвитку метасоматозу на конкретних геологічних об'єктах сформульовано геолого-генетичну модель формування гідротермально-метасоматичної мінералізації в зонах глибинних розломів, яка відноситься до групи літораль-секреційних або метаморфогенно-гідротермальних моделей рудоутворення. Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено геолого-геофізичний пошуковий критерій зон прояву мінералізації, що пов'язаний зі зміною рисунку магнітного й імпульсного електромагнітного полів.

Аналіз морфології гравітаційного поля дає можливість виявити і простежити характерні аномальні зони прояву глибинних розломів або пов'язаних з ними структурних форм осадового чохла, та прогнозувати будову Підкарпатського ложа і перспективи його нафтогазоносності.

Проанализированы современное состояние и проблемы геоинформационного обеспечения изучения неотектонически активных разломов в пределах платформ. Современные ГИС таких разломов включают аппаратный и программный модули, обеспечивающие технико-технологические возможности системы, и информационный модуль, содержащий исходные данные для проведения тематического моделирования. Разработанная в Институте географии НАН Украины база данных морфоструктурно-неогеодинамической ГИС состоит из трех информационных блоков, обеспечивающих создание морфолого-морфометрической, морфолитологической и морфодинамической моделей. Основными направлениями практического использования ГИС неотектонически активных разломов являются: проведение паспортизации и экспертная оценка активности разломов по комплексу геолого-геоморфологических и геофизических показателей, проведение ранжирования разломов по разным параметрам, обоснование зон неогеодинамического риска.

Systems of basement faults in the Dnieper-Donetsk depression were restored on gravitational anomalies. A scheme of oil and gas-bearing in this area is constructed and presented on the basis of interconnecting the systems of faults and the local structures.

Рассмотрены геофизические особенности Орехово-Павлоградской минерагенической зоны и связь с ней установленных объектов эндогенного уранового оруденения. Проанализированы данные площадного распределения урана в разновозрастных породах Орехово-Павлоградской минерагенической разломной зоны. Дана оценка возможности расширения минерально-сырьевой базы урана в Орехово-Павлоградской минерагенической зоне.

На основе комплексного анализа геолого-геофизических данных построена геодинамическая модель глубинного строения литосферы региона Нефтегорского землетрясения, произошедшего на острове Сахалин 28 мая 1995. Установлено, что офиолитовый комплекс, расположенный под Сахалином, фиксирует положение древней сейсмофокальной зоны - позднемезозойской зоны субдукции океанической коры Охотского моря под структуры Сахалина. Продолжающиеся подвижки вдоль субдукционной зоны приводят к непрекращающимся землетрясениям.

Отмечено, что землетрясения на юго-западе Корякского нагорья связаны с глыбово-клавишной тектоникой литосферы морской транзитали северо-восточной окраины Евразии и блоково-клавишной структурой ее слоев. Облако толчков трех сильных землетрясений: Корякского (13.10.1988 г.), Хаилинского (8.03.1991 г.) и Олюторского (20.04.2006 г.) расположено над перегибом подошвы литосферы с перепадом глубин 15 - 20 км. Вероятна подготовка к развитию сейсмических событий в северо-восточном направлении.

Проведено изучение глубинного строения переходной зоны от Евразийского континента к Тихому океану для выяснения роли процессов, протекающих в мантии, в особенности в астеносфере, в формировании осадочных бассейнов. Апвеллинг астеносферного диапира к подошве земной коры приводит к расколам литосферы, излияниям магматических расплавов и дегазации мантии, определяющей формирование залежей углеводородов.

Відзначено, що методика вивчення розломних структур дозволила в ході дослідження особливостей будови Кіровоградського рудного району одержати цікаві висновки, розкрити послідовність деяких геологічних процесів та явищ.

Основними є чотири напрямки розломів: північно-західний, північ-північно-західний, північно-східний та меридіональний. Виявлено, що смуга Грузинського серединного масиву продовжується у межі Чорного моря. Запропоновано всю цю западину розуміти як великий серединний масив у середині Кримсько-Кавказької та Вірменсько-Турецької орогенних областей.

Впервые описана нефтегазоносность месторождений и скважин, вскрывших нефтегазопроявления, в пределах щелевых и конусовых миниграбенов. Приведены их запасы в отдельных тектонических зонах и стратиграфических горизонтах.