Рассмотрены этапы развития учения о цитотоксинах (ксеногенных антителах) от создания антиретикулярной цитотоксической сыворотки (АЦС) Богомольца до использования моноклональных антител в биологических исследованиях и медицине. Описано использование АЦС при различных заболеваниях и механизмы ее действия; получение других противоорганных и противотканевых цитотоксических сывороток и установление эффектов их действия в эксперименте; использование ряда цитотоксических сывороток в угнетающих или стимулирующих дозах в медицине и сельском хозяйстве; недостатки цитотоксических сывороток (поликлональных ксеногенных антител). Проанализирован опыт использования моноклональных антител для идентификации белковых структур, отдельных антигенных детерминант, установления их роли при различных заболеваниях. Приведен обзор использования моноклональных антител для лечения ряда заболеваний. Отмечены успехи в усовершенствании техники получения моноклональных антител.

Ключ. слова: відновлення мейозу ооцитів, кальцієві канали, антитіла
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.12

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.12 + Е60*715.71

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Регистрировалось возобновление мейотического созревания ооцитов мыши после 2 и 14 ч их культивирования в среде с физиологической концентрацией ионов кальция. Установлено, что количество ооцитов, находящихся на стадии ЗП+ (с зародышевым пузырьком), способных осуществить переход на следующую стадию ЗП- (разрушенного зародышевого пузырька) после 2 ч культивирования был 22,2 % от "малых" и 32,4 % от "больших" фолликулов яичника мышей в диэструсе и соответственно 28,1 % и 41,8 % из фолликулов яичника в установившемся эструсе. Количество же ооцитов перешедших на стадию ЗП-, а затем сформировавших первое полярное тельце (стадия ПТ) после 14 ч культивирования был 21,4 % от "малых" и 30,3 % из "больших" фолликулов яичника мышей в диэструсе и 26,1 % и 43,6 % в эструсе соответственно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*74*727

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*73 + Р252.778

Рубрики:

Загальна зоологія

Порушення ендокринної функції статевих залоз

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.12*72*801.1-642

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*669.43 + Е60*725.323.19

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.13 + Е60*732.243

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.122

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*550.324

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.12*551.322.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.5-5

Рубрики:

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій жіночого організму

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Описано молекулярно-клітинні механізми регуляції репродуктивної функції. Вивчено аутоімунну патологію (АІП) жіночої репродуктивної системи, зокрема яєчників, а також механізми дії антиоваріальних антитіл. Наведено результати досліджень щодо мітохондріальної дисфункції ооцитів і кумулюсних клітин як причини безпліддя у жінок з АІП яєчників під час їх репродуктивного періоду життя. Особливу увагу приділено ролі цитокінів у процесі дозрівання яйцеклітини для вдосконалення та розробки нових методів у регуляції народжуваності, фертильності та лікування безпліддя.

Представлено дані, що стосуються аутоімунної патології яєчників у жінок. Розглянуто експериментальні моделі аутоімунної патології яєчників з використанням тварин. Наведено результати власних досліджень експериментальної імунної патології яєчників у мишей.

Розглянуто питання порівняння технічних засобів респіраторного моніторингу для вирішення певних задач діагностики. Розглядаються два типи моніторів дихання - засоби прямої і непрямої реєстрації. Вказано на переваги і недоліки обох груп респіраторного моніторингу. Зроблено висновки про їх застосування. Серед непрямих засобів респіраторного моніторингу особливо відмічаються респіраторна індуктивна плетизмографія, імпедансна томографія та магнітометрія. Зокрема, респіраторну індуктивну плетизмографію розглядають як золотий стандарт неінвазивного респіраторного моніторингу. Також перспективним є метод магнітометрії. Прямі засоби респіраторного моніторингу базуються на принципах вимірювання за допомогою перетворювачів об'ємної швидкості потоку повітря. Ці засоби включають флоуспірометри (ФСП) змінного перепаду тиску, турбінні, термоанемометричні та акустичні ФСП. Розглянуто перспективи застосування ФСП зі звужуючим пристроєм та ФСП з напірним пристроєм з-за їх гарних метрологічних характеристик і дотримання медико-технічних вимог до респіраторного моніторингу. Зроблено висновок про застосування засобів респіраторного моніторингу при діагностиці сонного апное у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.61-29

Рубрики:

Хвороби калитки, її органів (яєчок і придатків) і сім'яних пухирців

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час аналізу параметрів скорочення, одержаних в експериментах з використанням методу перфузії органу, існує проблема уніфікації даних. Запропоновано новий параметр, індекс скоротливості, який адекватно відображає зміни скоротливості незалежно від співвідношення сполучної тканини і гладеньких м'язів в об'єктах. Мета роботи - з використанням фазно-графічного аналізу дослідити скоротливість міометрію мишей на різних строках гестації, а саме, оцінити на 5 - 10 дні гестації зміну величин амплітуди скорочення, частоти скорочення, тривалості скорочення і розслаблення, W50, швидкості скорочення і розслаблення, а також вираховування індексу скоротливості. Силу ізометричних скорочень смужки міометрію вимірювали механоелектричним перетворювачем. На 4 - 5 день гестації спостерігали зменшення амплітуди скорочення, тривалості розслаблення, індексу скоротливості. На 10 - 11 день гестації реєстрували збільшення амплітуди скорочення, швидкості скорочення і розслаблення, індексу скоротливості. Зміни індексу скоротливості, ймовірно, пов'язані зі зміною фізіологічних особливостей міоцитів. Тому його можна застосовувати для моніторингу функціонального стану міометрію.