У стильових описах лише побіжно згадано про функціоналізм (конструктивізм) як перехідний етап між сецесією та радянською архітектурою у Львові. Розкрито особливості архітектури львівського функціоналізму, які дозволяють говорити про його певну стильову самостійність.

Частина Карпатського гірського масиву на території України є надзвичайно сприятливою для розвитку туристичної галузі. Сьогодні заклади готельного типу рекреаційного характеру у регіоні переживають відродження та активний розвиток. Згадані процеси регулюються нещодавно розробленими Держтурадміністрацією України національними стандартами послуг у сфері туризму. Визначено проблеми, пов'язані з впровадженням нормативного регулювання будівництва та організації діяльності закладів розміщення туристів на прикладі малих приватних готелів садибного типу та запропоновано варіанти їх вирішення на підставі аналізу іноземного досвіду в розглянутій галузі.

Зазначено, що з активним розвитком усіх типів споруд, серед яких значне місце належить індивідуальному житлу, усе частіше постає питання щодо уточнення понятійного апарату та термінології саме цього типу. Викладено основні терміни, які використовуються стосовно індивідуальної житлової забудови.

Запропоновано принципи періодизації розвитку архітектури садибного житла у м. Львів кінця XVIII - початку XXI ст. Проаналізовано особливості кожного з періодів у архітектурі садибних будинків.

Запропоновано класифікацію сучасної української садибної архітектури за моделями комфорту та розглянуто можливий асортимент приміщень у кожній із моделей.

Мета роботи - показати на основі музейних, архівних джерел, експонатів та експозицій історію творчої спадщини багатогранної й геніальної постаті Миколи Віталійовича Лисенка - основоположника української класичної музики, а також митця, який протягом життя збирав та впорядковував український народний мелос.

Розглянуто проблему проектування садибного житла Львова протягом довгого хронологічного відтинку - майже 250 років (від кінця XVIII до початку XXI ст.). Висвітлено суспільно-ідеологічний контекст розвитку архітектури садибного житла Львова. Проаналізовано нормативні основи проектування та специфіку проектної діяльності. На основі архівної проектної документації виявлено особливості розвитку архітектури садибного житла міста в архітектурно-планувальному та стильовому аспектах, визначено її місце у світовому контексті. Надано приклади реалізації передових європейських архітектурних концепцій у розвитку архітектури садибного житла за умов Львова, а також встановлено значення історично сформованих архітектурно-планувальних та стильових вирішень для розвитку архітектури сучасного садибного житла. Запропоновано напрями збереження наявного житлового фонду, а також можливі вектори розвитку сучасного садибного житла міста.

В основу історико-правничого дослідження покладено концепцію безперервності та спадкоємності української державності від ІХ ст. і дотепер. Нариси присвячені ціннісним і теоретичним засадам української державності, її символам та атрибутам, витокам та етапам становлення і розвитку. Розкрито результати багаторічних досліджень низки архівних матеріалів, які формують цілісне уявлення про ціннісні засади та сутність української державності, її генезу у контексті досвіду державотворення.