Досліджено скелетогенні зачатки тазостегнового суглоба в зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини. Встановлено морфометричні параметри кісткових структур та морфологічні передумови виникнення природженого вивиху тазостегнового суглоба.

Виявлено неоднозначність поглядів щодо росту, розвитку, формоутворення кісток, реакцію кісток на імплантацію в них керамічного гідроксилапатиту та демінералізованого кісткового матриксу.

За допомогою морфологічних методів дослідження вивчено розвиток і топографію ділянки кульшового суглоба у 30 плодів та 9 новонароджених людини. Визначено синтопію структур кульшового суглоба із суміжними органами. Встановлено періоди появи ядер скостеніння в клубовій, лобковій та сідничій кістках, а також їх подальше становлення у плодів різних вікових груп.

За допомогою морфологічних методів дослідження вивчено розвиток і топографію структур ділянки кульшового суглоба у 40 зародків та передплодів, 28 плодів та 9 новонароджених людини. Визначено топографію структур ділянки кульшового суглоба. Вперше комплексно вивчено хронологічні закономірності розвитку і формування кісткових та м'язових структур ділянки кульшового суглоба та їх топографоанатомічне становлення впродовж внутрішньоутробного розвитку людини. Визначено динаміку змін морфометричних показників м'язів, зв'язкового апарату та кісткових структур ділянки кульшового суглоба.

За допомогою морфологічних методів дослідження вивчено розвиток і топографію ділянки кульшового суглоба у 30 плодів та 9 новонароджених людини. Визначено синтопію структур кульшового суглоба із суміжними органами. Встановлено періоди появи ядер скостеніння в клубовій, лобковій та сідничій кістках, а також їх подальше становлення у плодів різних вікових груп.

За допомогою морфологічних методів дослідження вивчено розвиток і топографію структур ділянки кульшового суглоба у 40 зародків та передплодів, 28 плодів та 9 новонароджених людини. Визначено топографію структур ділянки кульшового суглоба. Вперше комплексно вивчено хронологічні закономірності розвитку і формування кісткових та м'язових структур ділянки кульшового суглоба та їх топографоанатомічне становлення впродовж внутрішньоутробного розвитку людини. Визначено динаміку змін морфометричних показників м'язів, зв'язкового апарату та кісткових структур ділянки кульшового суглоба.

Вивчено статево-вікові закономірності будови й особливості становлення синтопії органів і структур ділянки кульшового суглоба (КС) упродовж пренатального періоду онтогенезу людини. Вперше визначено вікові зміни морфометричних параметрів структур і судин КС упродовж зародкового, передплодового, плодового та раннього неонатального періодів розвитку людини. Визначено індивідуальну та вікову анатомічну мінливість структур ділянки КС, встановлено періоди інтенсивного й уповільненого росту кісткових структур, м'язів, судин і нервів КС, що дало змогу одержати нові науково обгрунтовані дані, які суттєво доповнюють сучасні уявлення про закономірності онтогенетичної хронології пренатального розвитку людини. Встановлено морфологічні передумови виникнення варіантів будови, а також вроджених вад їх розвитку.

Під час реабілітації хворого випадкові та ударні навантаження є основною причиною асептичного розхитування та пошкодження елементів фіксуючої конструкції (ФК). Відсутність контролю утворення хрящової мозолі в зоні перелому викликає збільшення періоду непрацездатності та підвищення матеріальних затрат, пов'язаних із перебуванням хворого на лікарняному. Змодельовано часткове навантаження на кістку, яке становить 25 % від розрахункового значення, та яке дорівнює середній вазі тіла пацієнта. На підставі одержаних даних розроблено новий спосіб та пристрій неінвазивного виявлення початкового моменту послаблення або зламу фіксуючої конструкції, виявлення неправильного зрощення перелому, діагностики утворення та контролю росту хрящової мозолі, виявлення появи початкового моменту запального процесу в тілі хворого і діагностування причин виникнення цього процесу. Сформульовано вимоги до можливого методу неінвазивної діагностики стану перелому трубчастої кістки. Встановлено критеріальні залежності контрольованих параметрів. Доведено дію випадкових навантажень, які є причиною поломок фіксуючої конструкції. Безпровідна передача електроенергії та інформації надали змогу разробити метод неінвазивного контролю та діагностики перелому трубчастих кісток та встановити критеріальні залежності між контрольованими параметрами. Для комплексної діагностики стану одужання хворого достатньо контролювати тиск у трьох точках, згинаючий момент у місці перелому кістки, температуру накісткової пластини і температуру будь-якої іншої точки тіла.