Монотерапія ципрофлоксацином пролонгованої дії (Цифран OD, "RANBAXY") як за первинного призначення хворим із запальними захворюваннями жіночих і статевих органів (ЗЗЖСО) змішаної етіології, так і у разі призначення хворим із тривалим клінічним анамнезом захворювання і лікування виявляє виражений клінічний і мікробіологічний ефект, що дає підстави рекомендувати її як метод вибору під час готування хворих із безпліддям до інвазивних методів обстеження з приводу порушення генеративної функції та як методу лікування хронічних ЗЗЖСО змішаної етіології, які діагностовано вперше.

Наведено дані щодо ефективності та медикаментозної безпеки застосування препарату системної дії "Трихопол" (Metronidasolum) ("Polpharma SA") і вагінальних таблеток "Трихопол" (Metronidasolum) ("Polpharma SA") у разі різних клінічних форм урогенітального трихомоніазу. У ході підбору адекватного терапевтичного режиму та застосування поєднаного системного та місцевого застосування метронідазолу у хворих зі свіжим трихомоніазом досягнено стійкого клініко-мікробіологічного ефекту у 93,3 % спостережень. У хворих з хронічним трихомоніазом ефективність застосування метронідазолу складає 80 %, у цьому випадку проведення повторного курсу лікування, доповненого імуномодуляторами рослинного походження та гепатопротекторами, підвищує частку вилікуваних хворих до 92 %.

Вивчено методи лікування бактеріальних інфекцій сечовидільної системи у вагітних жінок. Обстежено 20 вагітних з хронічним пієлонефритом в анамнезі та 18 вагітних із безсимптомною бактеріурією віком 18 - 35 років, які одержували КренМакс по 1 капсулі 3 рази на добу протягом 1-го місяця. Показано, що пацієнтки, які одержували антибіотикотерапію згідно із загальноприйнятими рекомендаціями, одужували у більш тривалі терміни, мали побічні реакції та небажані гестаційні ускладнення і погано почувалися у порівнянні з жінками, які одержували КренМакс. Зазначений лікарський засіб рослинного походження може слугувати препаратом вибору у ході лікування вагітних жінок із розладами функціонування сечовидільної системи.

Наведено дані про ефективність застосування фітокомплексу Лайфемін, що містить стандартизовані рослинні екстракти, сполуки з естрогенною активністю і мікроелементи, у купіруванні клімактеричного синдрому й покращанні якості життя жінок перименопаузального віку.

Вивчено методи лікування бактеріальних інфекцій сечовидільної системи (СВС) у вагітних. Обстежено 20 вагітних із хронічним пієлонефритом в анамнезі та 18 вагітних із безсимптомною бактеріурією віком 18 - 35 років, які одержували препарат КренМакс по 1 капсулі 3 рази на добу протягом 1-го міс. Показано, що пацієнтки, які одержували антибіотикотерапію згідно з загальноприйнятими рекомендаціями, одужували у більш тривалі терміни, мали побічні реакції та небажані гестаційні ускладнення та погано почувалися у порівнянні з жінками, які одержували препарат КренМакс. Тому цей лікарський засіб рослинного походження може слугувати препаратом вибору під час лікування вагітних із розладами функціонування СВС.

Наведено дані оцінки ефективності та безпечності застосування препарату Дистрептаза (ректальні супозиторії) у профілактиці запальних захворювань органів малого таза в жінок із завмерлою вагітністю.

За результатами дослідження встановлено доцільність проведення етапної цілеспрямованої преконцепційної підготовки жінок із синдромом втрати плода та інфікуванням вірусом простого герпесу II. Доведено, що застосування як противірусного засобу препарату Гевіран (ацикловір) у дозі 800 мг 1 раз на добу є клінічно та лабораторно ефективним і підвищує прихильність пацієнток до проведення супресивної противірусної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.696.5-52

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено як для фізіологічної вагітності, так і для вагітності, яка ускладнена загрозою невиношування, що характерним є зниження сироваткового рівня глікоделіну. Проте в пацієнток з обтяженим анамнезом щодо втрати плода в разі загрози переривання вагітності виявляється рання виражена зворотна динаміка вмісту глікоделіну, який здійснює локальне пригнічення імунної відповіді матері на ембріон і плід, призводить у різні терміни вагітності до її завмирання або втрати. Одержані дані свідчать про значні зміни в продукції біоактивного поліпептиду глікоделіну з I триместру вагітності, ускладненої загрозою переривання. Пацієнткам із синдромом втрати плода слід рекомендувати визначення рівня глікоделіну в сироватці крові з моменту встановлення факту вагітності для проведення адекватних і, головне, своєчасних заходів, спрямованих на виношування вагітності.

Приведен анализ проблемы венозного тробоэмболизма (ВТЭ) при беременности и обзор различных классов антитромботических препаратов, применяемых в мире и в Украине с целью профилактики и лечения ВТЭ в акушерстве.

Зазначено, що одним з елементів терапії, спрямованої на збереження вагітності, є застосування гестагенних препаратів із різним шляхом введення. Проте на сьогодні практично відсутні дослідження змін біотопу піхви із використанням кількісного визначення мікроорганізмів у процесі застосування гестагенів. Мета роботи - дослідження особливостей біоценозу піхви з використанням тест-системи "Фемофлор-16" після перорального та вагінального шляху застосування гестагенів.

Отмечено, что лечение злокачественных новообразований женских половых органов во время беременности может представлять угрозу как для матери, так и для плода. Цель исследования - критическая оценка данных, касающихся изменений уровней онкомаркеров наиболее распространенных и используемых в диагностике и последующих наблюдениях злокачественных гинекологических онкопроцессов во время беременности. Проведен систематический обзор изменений концентраций шести онкомаркеров при неосложненной беременности: раковый антиген (CA) 15 - 3 (рак грудной железы); антиген плоскоклеточной карциномы SCCA (рак шейки матки) и CA 125, антимюллеровского гормона, ингибина B и лактатдегидрогеназы (LDH) (рак яичников). Для CA 15 - 3 диапазон концентраций, превышающих пороговые значения, колебался от 3,3 до 20 % от всех измерений с максимальными значениями в III триместре (56 ЕД/мл). Значения антигена плоскоклеточной карциномы были выше пороговых в диапазоне от 3,1 до 10,5 % измерений с максимальными концентрациями в III триместре (4,3 мкг/л). Концентрации CA 125 значительно превышали пороговые в 35 % от всех измерений, самые высокие наблюдались в I триместре беременности (550 ЕД/мл). Уровни ингибина B, антимюллеровского гормона и лактатдегидрогеназы не были повышены во время неосложненной беременности. При неосложненной беременности уровни CA 15 - 3, антигена плоскоклеточной карциномы и CA 125 могут быть повышены. В то же время концентрации ингибина B, антимюллеровского гормона и лактатдегидрогеназы остаются ниже пороговых значений. Полученные данные об изменениях концентраций

онкомаркеров при гестации могут иметь решающее значение при выборе тактики ведения беременных пациенток со злокачественными новообразованиями женских половых органов.

Висвітлено актуальну проблему сучасної медицини - гіпофункцію щитоподібної залози у жінок репродуктивного віку, її вплив на перебіг вагітності, стан плода та новонародженого. Надано принципи менеджменту жінок із субклінічним і маніфестним гіпотиреозом, принципи діагностики та диференційованого призначення замісної терапії тиреоїдними гормонами на базі зарубіжних клінічних настанов 2011 - 2012 рр.

27 октября в Вене (Австрия) завершил работу 18-й Всемирный конгресс по спорным вопросам акушерства, гинекологии и бесплодия, проходивший под девизом "Все о здоровье женщин".

Отмечено, что частота преждевременного прерывания беременности в I и II триместрах продолжает оставаться высокой, составляя основу перинатальных потерь, что и определило направление исследований. Приведены данные об изучении эффективности и безопасности применения микронизированного прогестерона (Лютеина, "Адамед", Польша) у пациентов с угрозой прерывания беременности, привычным невынашиванием беременности и преждевременными родами. В ходе проведенного исследования установлено, что микронизированный прогестерон клинически эффективен при лечении угрозы прерывания беременности, а у беременных из группы высокого риска могут профилактировать преждевременные роды.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.030

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо поширеності варикозної хвороби вен малого таза як причини виникнення синдрому хронічного тазового болю (СХТБ), диференціально-діагностичні принципи цієї поширеної патології. Наведено дані обстеження та лікування пацієнток із СХТБ на грунті венозного тазового повнокров'я.

Встановлено нові аспекти патогенезу невиношування у жінок з обтяженим репродуктивним анамнезом на основі комплексного вивчення динаміки формування загрози невиношування у різні гестаційні періоди у вагітних з синдромом втрати плода. Визначено прогностичну цінність дослідження сироваткового рівня глікоделіну як маркера загрози невиношування і перебігу гестаційного процесу у вагітних з обтяженим репродуктивним анамнезом. Визначено особливості обтуруючої функції шийки матки за загрози невиношування і в динаміці терапії для збереження вагітності. Обгрунтовано необхідність удосконалення алгоритму діагностично-лікувальних заходів для підвищення ефективності ранньої діагностики, профілактики і терапії ускладнень гестаційного процесу у вагітних з синдромом втрати плода в анамнезі та доведено його ефективність.

Зазначено, що незважаючи на великий вибір сучасних медикаментозних засобів і методик лікування болю, проблема післяопераційного знеболювання посідає одне з провідних місць у лікуванні хворих в гінекологічній практиці. Для подолання післяопераційного болю традиційно використовують наркотичні анальгетики, однак побічні ефекти цих препаратів вимагають застосування альтернативних методик для лікування больового синдрому в післяопераційний період. Тому на сьогодні у комплексному підході до подолання післяопераційного болю перевагу надають анальгетикам, що не належать до наркотичних засобів, у поєднанні з анальгетиками периферійної дії - нестероїдними протизапальними препаратами. Мета дослідження - оцінка ефективності та безпечності застосування декскетопрофену трометамолу у післяопераційному знеболюванні пацієнток після трансвагінальної гістеректомії (ТВГ). За результатами дослідження введення декскетопрофену трометамолу після ТВГ забезпечує стабільне, ефективне та тривале знеболювання; зменшує потребу в наркотичних анальгетиках і не спричинює побічних ефектів, що властиві наркотичним анальгетикам.

Зазначено, що у клінічній практиці лікаря акушера-гінеколога все частіше зустрічаються випадки вагітності, що розвивається на тлі лейоміоми матки. Подібна ситуація породжує проблему, яка стає все більш актуальною для сучасного акушерства, що зумовлене низкою соціальних, медичних і демографічних чинників, зокрема збільшенням середнього віку вагітних, зростанням питомої ваги вагітностей після оперативних втручань на матці та поширенням гормонально-метаболічних порушень серед жінок репродуктивного віку. Тим не менше, на сьогоднішній день у літературі є суперечливі дані щодо ускладнень вагітності, пов'язаних із пухлинами матки, наводяться не завжди адекватні рекомендації щодо засад ведення даної категорії пацієнток. Відсутня доказова база з аналізом наслідків вагітностей у випадку використання традиційних і новітніх методів лікування лейоміом. Надано аналіз літератури з питань впливу лейоміом матки на перебіг вагітності, її характеристики, діагностики; лікування, способів розродження та післяпологового спостереження. Проаналізовано деякі менш висвітлені питання - щодо впливу міоми на скорочення матки в пологах та особливі клінічні ситуації - вагітність після різних видів міомектомій та емболізації маткових артерій. Огляд базується на джерелах баз даних PubMed з січня 1980 по листопад 2012 року з використанням принципів MeSH і Cochrane Review.