Впервые для Украины составлен компьютерный оригинал карты растительности 30-километровой зоны Хмельницкой АЭС. Дано описание легенды к карте, которая состоит из 29 номеров и 5 вариантов и основана на эколого-фитоценотической классификации, трансформированной в легенду путем типологического принципа. Обобщены ботанико-географические сведения об основных синтаксонах растительности территории исследований, показана их связь с ведущими факторами среды. Сделан вывод о ведущей роли антропогенного фактора в формировании структуры растительности.

Комплексные экологические исследования в 30-километровой зоне Хмельницкой АЭС, проведенные с целью установления мониторинга за сохранение природной среды, включили фитоценотические исследования лесной растительности. Установлено, что географическое положение территории исследований, находящейся на стыке трех геоботанических округов, способствовало формированию разнообразной лесной растительности. На такой небольшой площади сосредоточена третья часть ассоциаций ценофонда сосновых, ольховых, березовых и пятая часть дубовых лесов Полесья. Средняя лесистость достигает 28 %. Господствуют сосновые леса, среди которых преобладают сосняки чернично-зеленомошные. Значительна доля лесов неморального ряда (сосново-дубовых, грабово-дубовых). Выяснены общие закономерности распределения основных синтаксонов, представлена характеристика лесов, включающая информацию об их ценотической структуре, флористическом составе, степени сохранности и антропогенных модификациях, таксационные данные.

Проаналізовано основні дисбаланси використання мінерально-сировинних, земельних, водних, лісових ресурсів, тваринного та рослинного світу. Описано стан біорізноманіття на території України та деформації у структурі її економіки. Запропоновано шляхи усунення деформацій у використанні окремих видів природних ресурсів. Обгрунтовано природно-ресурсну модель розвитку України, яку рекомендовано покласти в основу стратегії її розвитку.

Аналізуються передумови та існуючі механізми створення Європейської екомережі, досвід формування екомереж в інших країнах. Особлива увага приділяється аналізу стану природних територій України та перспективам включення багатих на біологічне і ландшафтне різноманіття екосистем як природних центрів національної екомережі, що асоціюється, насамперед, з розвитком природно-заповідного фонду країни, а також формуванню її буферних зон та екокоридорів, ренатуралізації земель, створенню елементів Європейської екомережі тощо. У додатку приводиться Проект Програми формування Національної екомережі України на 2000-2015 рр., який запропоновано для розгляду Верховної Ради України.

Разнообразие растительных сообществ предложено определять через ценотаксономическое разнообразие. Первое следует рассматривать как абсолютное количество синтаксонов определенного ранга определенной территории, второе - как совокупность выявленных синтаксонов, которые отображают характер и структуру растительного покрова определенной территории, и оцененных по подобию и различию их свойств. Для оценки ценотаксономического разнообразия лесов предлагается применять индекс Шеннона и синфитосозологический индекс (СФИ). В зависимости от показателей СФИ, разрабатывается синфитосозологическая классификация, согласно которой выделяются синфитосозологические классы, последние подразделяются на синфитосозологические категории.

Ключ. слова: 30-кілометрова зона, болотна, лучна, водна, прибережно-водна рослинність, таксономія, фітоценоз, угруповання
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.633

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано питання синтаксономічного вивчення водойм перезволожених територій та арен Північного Причорномор'я. Викладено продромус рослинності, який включає 24 класи, 37 порядків, 59 союзів і 274 асоціації. Наведено синонімічні назви, діагностичні види, стислу характеристику синекології та синхорології синтаксонів у межах регіону, а також фітоценотичні таблиці угруповань до кожного класу.

Проанализированы вопросы синтаксономического изучения водоемов переувлажненных территорий и арен Северного Причерноморья. Изложен продромус растительности, который включает 24 класса, 37 порядков, 59 союзов и 274 ассоциации. Приведены синонимические названия, диагностические виды, краткая характеристика синекологии и синхорологии синтаксонов в границах региона, а также фитоценотические таблицы групп к каждому классу.

На основе положений Всеевропейской стратегии сохранения биологического и ландшафтного разнообразия и современных концепций созологии, ландшафтной и популяционной экологии рассмотрены методология, общая стратегия и методы проектирования экосети в бассейне Днепра. Определены критерии и нормативно-правовая база создания трансграничной экосети. Выполнен анализ биологического и ландшафтного разнообразия данной области, который позволил выявить ядра и зоны природного разнообразия и ареалы натуральности ландшафта. Предложена концепция генеральной схемы экосети указанного региона.

Исследованы экосистемы как территориальные единицы, имеющие определенную размерность, что положено в основу разработки экосети Европы. На основе принципов европейской классификации CORINE предложена классификация экосистем, которая включает 8 типов и разработана до четвертого уровня размерности. Показано, что второй уровень размерности включает 37 единиц, третий - 96, четвертый - 284. Подчеркнуто, что данная классификация будет положена в основу создания экосети Украины.

Приведен системный подход для оценки биоразнообразия лесов Украины, рассмотрены их современное состояние, а также видовое, ценотическое, экосистемное, экологическое, почвенное разнообразие. Проанализированы основные типы понятия "лес". На основании изучения современного состояния лесов и их роли, сделан вывод о необходимости отказа от существующих методов ведения лесного хозяйства и сохранения лесов, а также возможности перехода на методы, учитывающие социальную и экологическую роль лесов.

В рамках комплексных экологических исследований в 30-километровой зоне Ровенской АЭС с целью установления мониторинга состояния природной среды проведены фитоценотические исследования лесной растительности. Отмечено, что на площади, составляющей 2,5 % территории Украинского Полесья, сосредоточены 25 % ассоциаций сосновых лесов Украинского Полесья, 17 - дубовых, 27 - грабовых, 20 - ольховых, 47 - еловых, 37 - повислоберезовых лесов. Преобладают сосновые леса, среди которых основное место занимают сосняки зеленомошные и чернично-зеленомошные. Незначительный процент составляют леса неморального ряда (дубовые, грабово-дубовые, грабовые). Установлены общие закономерности распределения основных синтаксонов. Приведена характеристика лесов, содержащая сведения о ценотической структуре, флористическом составе, таксационных данных, степени сохранности и антропогенных модификациях.

Предложен проект Инструкции о порядке ведения государственного учета и кадастра растительного мира. Показано, что кадастр растительного мира определяет порядок учета видового разнообразия различных груп растений, мохообразных, лишайников, водорослей и грибов, растительных сообществ и растительных ресурсов, а также порядок создания экспертного совета и назначения ответственных исполнителей, отбора исходных материалов для подготовки учетных реестров и государственного кадастра растительного мира. Рассмотрено состояние нормативно-правовой базы в области воспроизводства природных ресурсов.

На основі поліфункціональної концепції радіального використання природних ресурсів розглянуто наукові засади щодо методів ідентифікації та типології біорізноманіття. Висвітлено способи оцінки наявної ємності екосистем, критеріїв екологічних ризиків і рекомендації щодо їх зниження до рівнів, які забезпечуватимуть збереження біорізноманіття та підтримання функціональної стійкості екосистем. Наведено науково обгрунтовані засади щодо збереження біорізноманіття біоти екосистем за допомогою пасивних та активних методів охорони.

Представлена характеристика современного состояния фиторазнообразия Дунайского речно-долинного ландшафтного природного комплекса (Одесская обл.). Разработана стратегия его охраны как элемента экосети Украины, сведенной к значительному расширению природоохранных территорий и снижению удельного веса производств, приводящих к деструкции природных комплексов. Предложены обоснование и ботаническая характеристика объектов с целью организации заповедника, намечены природоохранные мероприятия в регионе.

Висвітлено історію ботанічних досліджень, наведено детальну характеристику флористичного та ценотичного різноманіття. Розглянуто питання динаміки рослинності, зокрема сезонних, різнорічних і багаторічних змін. Приділено увагу прогнозу ймовірних змін рослинності, що відбудуться під впливом природних і новітніх антропогенних факторів. Вперше наведено "Червоний список судинних рослин" біосферного заповідника.

Освещена история ботанических исследований, приведена детальная характеристика флористического и ценотического многообразия. Рассмотрены вопросы динамики растительности, в частности сезонных, разнолетних и многолетних изменений. Уделено внимание прогнозу вероятных изменений растительности, которые произойдут под влиянием естественных и новейших антропогенных факторов. Впервые приведен "Красный список сосудистых растений" биосферного заповедника.

Проаналізовано роль біорізноманіття, розкрито його сутність та наведено критерії збереження. Висвітлено стан флори та фауни України, систему заходів щодо охорони фауни, розглянуто спелеофауни як унікальні складові біорізноманіття. Розкрито основи використання фіторесурсів, недеревних рослинних ресурсів. Описано стратегію збереження біорізноманіття водно-болотних угідь країни, наведено економічну оцінку їх природних ресурсів. Значну увагу приділено проблемам відновлення степів України. Викладено пропозиції щодо збереження біорізноманіття Чорнобильської зони відчуження. Висвітлено потенційні можливості ботанічних садів як осередків збереження та відновлення вразливих компонентів біорізноманіття.

Проанализирована роль биоразнообразия, раскрыта его сущность и приведены критерии сохранения. Освещены состояние флоры и фауны Украины, система мероприятий по охране фауны, рассмотрены спелеофауны как уникальные составные биоразнообразия. Раскрыты основы использования фиторесурсов, недревесных растительных ресурсов. Описана стратегия сохранения биоразнообразия водно-болотных угодий страны, приведена экономическая оценка их природных ресурсов. Значительное внимание уделено проблемам восстановления степей Украины. Изложены предложения по сохранению биоразнообразия Чернобыльской зоны отчуждения. Освещены потенциальные возможности ботанических садов как центров сохранения и восстановления чувствительных компонентов биоразнообразия.

Наведено комплексну оцінку стану біорізноманіття лісів природно-заповідного фонду та висвітлено заходи щодо сталого керування ними. Проаналізовано провідну роль лісів у функціонуванні біосфери, їх екологічне та соціальне значення для цивілізації. Описано стратегію подальшого розвитку заповідної справи, розглянуто питання функціональної, екосистемної та соціальної ролі лісів, репрезентативності щодо їх природного біорізноманіття, наявності у заповідних лісах України видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги. Значну увагу приділено питанням менеджменту лісів природно-заповідного фонду, його методиці на базі оцінки лісів за критеріями та індикаторами, питанням управління лісами.

Приведена комплексная оценка состояния биоразнообразия лесов природно-заповедного фонда и освещены мероприятия по их устойчивому управлению. Проанализированы ведущая роль лесов в функционировании биосферы, их экологическое и социальное значение для цивилизации. Описана стратегия дальнейшего развития заповедного дела, рассмотрены вопросы его перехода на учёт функциональной, экосистемной и социальной роли лесов, репрезентативности по их биоразнообразию природным регионам, наличия в заповедных лесах видов Красных книг растений и животных Украины. Значительное внимание уделено вопросам менеджмента лесов природно-заповедного фонда, его методике на базе оценки лесов по критериях и индикаторах, вопросам управления лесами.

Висвітлено історію ботанічних досліджень Дунайського біосферного заповідника НАН України, наведено характеристику флористичного і ценотичного різноманіття. Розглянуто питання динаміки рослинності, проаналізовано вплив природних та новітніх антропогенних факторів на її зміни. Визначено основні завдання охорони рослин біосферного заповідника як складової частини білатерального румунсько-українського резервату "Дельта Дунаю", стратегію охорони фіторізноманіття Дунайського річково-долинного ландшафтного комплексу Азово-Чорноморського природного коридору національної екомережі України.

Освещена история ботанических исследований Дунайского биосферного заповедника НАН Украины, приведена характеристика флористического и ценотического разнообразия. Рассмотрены вопросы динамики растительности, проанализировано влияние природных и новейших антропогенных факторов на её изменение. Определены основные задания охраны растений биосферного заповедника как составной части билатерального румынско-украинского резервата "Дельта Дуная", стратегия охраны фиторазнообразия Дунайского речного долинного ландшафтного комплекса Азово-Черноморского природного коридора национальной экосети Украины.

Висвітлено сучасні аспекти фітоценотичних досліджень, охарактеризовано біосферну роль і значення фітостроми, проаналізовано сучасний стан збереження фітоценорізноманітності природно-заповідного фонду України в категоріях найвищого созологічного рангу. Подано критичний аналіз поняття, категоризації та визначення раритетного фітоценозу, методологічні засади визначення синтаксономічної різноманітності в аспекті созологічної цінності. Охарактеризовано та проаналізовано встановлений раритетний фітоценофонд основних ботаніко-географічних регіонів України (Українського Полісся, Українських Карпат, подільської частини лісової зони, Лісостепу, Степу, Гірського Криму) за показниками фітоценотичної, фітосозологічної, ботаніко-географічної значущості, репрезентативності, амплітуди та щільності поширення, характеру зміни ареалу, положення у сукцесійному ряду, потенціалу відновлюваності.

Освещены современные аспекты фитоценотических исследований, охарактеризованы биосферная роль и значение фитостромы, проанализировано современное состояние сохранения фитоценоразнообразия природно-заповедного фонда Украины в категориях наивысшего созологического ранга. Подан критический анализ понятия, категоризации и определения раритетного фитоценоза, методологические основы определения синтаксономического разнообразия в аспекте созологической ценности. Охарактеризован и проанализирован установленный раритетный фитоценофонд основных ботанико-географических регионов Украины (Украинского Полесья, Украинских Карпат, подольской части лесной зоны, Лесостепи, Степи, Горного Крыма) по показателям фитосозологической, ботанико-географической значимости, репрезентативности, амплитуды и плотности распространения, характера изменений ареала, положения в сукцессионном ряду, потенциалу воспроизводства.

Розглянуто проблеми споживання природних ресурсів і розвитку сировинної сфери в Україні та світі. Проаналізовано перспективи сировинного розвитку України. Визначено ступінь виснаження надр за геолого-економічними показниками використання вітчизняної мінерально-сировинної бази. Наведено рекомендації щодо трансформації вітчизняної економіки на базі поступової відмови від її орієнтації на експорт продуктів переробки мінеральної сировини з реструктуризацією виробництва на інноваційній основі та змінами принципів природокористування зі зменшенням навантаження на природні ресурси.

Рассмотрены проблемы потребления природных ресурсов и развития сырьевой сферы в Украине и мире. Проанализированы перспективы сырьевого развития Украины. Определена степень истощения недр по геолого-экономическим показателям использования отечественной минерально-сырьевой базы. Даны рекомендации относительно трансформации отечественной экономики на базе постепенного отказа от ее ориентации на экспорт продуктов переработки минерального сырья с реструктуризацией производства на инновационной основе и сменой принципов природопользования с уменьшением нагрузки на природные ресурсы.